2020 рік: огляд найцікавіших досліджень лікарських засобів для лікування хворих із серцевою недостатністю

268

2020 рік пройшов в умовах безпрецедентних зусиль людства у боротьбі з пандемією, спричиненою COVID-19, та став надзвичайно важким випробуванням для системи охорони здоров’я усіх без винятку країн. Незважаючи на всі складнощі цього періоду тривали та були успішно завершені клінічні дослідження, які мають надзвичайно важливе значення для медичної спільноти.

Поряд з результатами застосування препаратів, призначених для лікування коронавірусної інфекції та створенням вакцин, у 2020 році було опубліковано багато даних про використання інгібіторів натрій-глюкозного котранспортеру 2 типу (іНЗГКТ-2) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) та без нього. Так у дослідженні EMPERORReduced були отримані беззаперечні докази кардіопротективних ефектів емфпагліфлозину у хворих із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзнижФВ) із супутнім ЦД 2 типу та без нього. Емпагліфлозин достовірно знизив на 25% комбіновану первинну кінцеву точку, що включала серцево-судинну смерть чи госпіталізацію внаслідок погіршення СН. Проведений субаналіз дослідження DAPAHF, у якому пацієнти з та без ЦД 2 типу приймали дапагліфлозин, продемонстрував 32% зниження ризику виникнення ЦД 2 типу серед хворих, які на початку дослідження не страждали на діабет. Важливими є результати досліджень DEPICT-1 і DEPICT-2, у яких дапагліфлозин переконливо знижав рівень глікозильованого гемоглобіну A1C та масу тіла пацієнтів з ЦД 1-го типу без збільшення кількості гіпоглікемічних станів.

У недавно завершеному дослідженні SOLOISTWHF подвійний інгібітор НЗКТГ-1 і НЗКТГ-2 сотагліфлозин у пацієнтів із ЦД та декомпенсованою СН високо достовірно знизив імовірність розвитку комбінованої первинної кінцевої точки – смертності, частоти повторної госпіталізації чи термінового відвідування лікаря з приводу СН (на 33%, p=0,0009). У цьому дослідженні вперше отримані настільки переконливі результати кардіопротективного ефекту застосування іНЗГКТ після гострої декомпенсації СН.

Цікавими виявились результати дослідження нового міотропного препарату омекаптива мекарбіла – селективного активатора міозину кардіоміоцитів. Особливістю механізму дії цього лікарського засобу є збільшення часу викиду та ударного об’єму серця без підвищення потреби міокарда у кисні та іонах кальцію. У клінічному дослідженні GALACTICHF, у якому брали участь понад 8 000 пацієнтів із СНзнижФВ, омекаптива мекарбіл статистично достовірно зменшував смертність та кількість госпіталізацій.

Про багатообіцяючу таргетну роль міозину у лікуванні гіпертрофічної кардіоміопатії свідчать результати застосування мавакамтену, селективного інгібітора АТФази міозину кардіоміоцитів, який знижує скоротливість міокарда та покращуює енергетику кардіоміоцитів. Дослідження мавакмтену продемонструвало значне зростання (на 19,5%, р=0,0005) максимального споживання кисню як у хворих із ознаками СН, так і без неї.

Прикладом ще одного перспективного лікарського засобу для лікування СН є стимулятор гуанілатциклази – верицигуат. Застосування цього препарату у багатоцентровому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні VICTORIA, яке включало понад 5000 хворих, продемонструвало його беззаперечні кардіопротективні властивості – достовірне зменшення серцево-судинної смертності та кількості повторних госпіталізацій внаслідок декомпенсації СН.

Безсумнівно, найближчим часом будуть з’являтись все нові і нові дані стосовно лікування хворих з COVID-19, проте очікується, що подальші дослідження, пов’язані з терапією пацієнтів із серцево-судинною патологією, продовжать рухатись вперед. Передбачається, що 2021 рік ознаменується подальшими активними дослідженнями кардіопротективних можливостей інгібіторів НЗКТГ у лікуванні серцево-судинної патології.

Інформація надана ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України».