Академік Віталій Цимбалюк про пріоритети академічних установ крізь призму реалій та викликів

605

Як вже повідомлялося, 7 жовтня 2021 р. відбулося засідання Президії Національної академії медичних наук України, на якому новообраним дійсним членам (академікам) НАМН України та членам-кореспондентам НАМН України було урочисто вручено відповідні дипломи та посвідчення.

Водночас, перебіг засідання не обмежився урочистою частиною. Зокрема, Президія НАМН України розглянула низку стратегічно важливих питань діяльності академічних державних установ і Академії в цілому як на найближчий період, так і на середньострокову перспективу.

Головуючий на засіданні президент НАМН України академік В.І. Цимбалюк загострив увагу членів Президії на тому, що весна наступного року несе науковим установам НАМН України низку суттєвих змін в умовах їх функціонування.

«Як відомо з наявних нормативно-правових документів, з квітня 2022 року всі установи НАМН України дружними рядами переходять під НСЗУ. Що ж… Один квітень місяць українська охорона здоров’я вже переживала. При Уляні Супрун. Натомість зараз — ми маємо добряче подумати над тим, як напрацювати стратегію і тактику, що дозволить зберегти академічні клініки, а загалом — не допустити руйнації системи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню України.»

Академік В.І. Цимбалюк наполягає на тому, що установи НАМН України не можна прирівнювати до закладів охорони здоров’я: адже це дуже специфічні клініки, пов’язані з наукою:

«В оптимальному варіанті, у цих клініках має бути 80, мінімум 70 відсотків тематичних хворих. А відтак, коли йде клінічна наукова робота, — такий тематичний хворий не може оплачуватися НСЗУ.

Друге. Високоспеціалізована високотехнологічна медична допомога не може оплачуватися по тих тарифах, які дає НСЗУ. Як відомо, на перших порах інсульт «коштував» 19,5 тис. грн. Втім, за тими даними, що мені відомі з досвіду нашого Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова, цієї суми вистачає лише на перший день лікування, а не на весь період. Інфаркт міокарда Служба оцінила в 16,5 тис. грн. Але якщо ставити питання про стентування тощо?.. Якщо у держави немає грошей, вона повинна про це відверто сказати: можемо дати стільки-то, — а більше не можемо. І для забезпечення повноцінного обсягу оплати — запровадити механізм співфінансування. Доплати. Як хочете її називайте, — але вона має бути законною.

Третє. До клінік інститутів НАМН України поступають здебільшого найскладніші пацієнти: четвертого-п’ятого рівня складності. Саме з огляду на складність, вони не можуть оперуватися в переважній більшості закладів охорони здоров’я. Візьмемо найпростіший варіант: гострий апендицит. Прооперували, 5-7 днів потримали, виписали, НСЗУ оплатила. Але це коли справджується оптимістичний сценарій. А коли в обласній лікарні пішов ускладнений процес: перитоніт, у зв’язку із спайковою хворобою якась непрохідність, маса різних проблем, плюс токсична дія антибіотиків на печінку, плюс перенесені пневмонії тощо. Куди спрямовують таких отяжілих пацієнтів? До інститутів НАМН України. Те ж саме відбувається при ЛОР-патології, при серцево-судинній патології.

Тоді виникає питання: який протокол підійде для цього пацієнта? Коли до гострого апедициту доєднуються перитоніт, спайкова хвороба, гіпостатична пневмонія, цілий комплекс інших ускладнень аж до поліорганної недостатності! Це ж має бути зовсім інший підхід! І в світі він отримав назву — ПЕРСОНІФІКОВАНА МЕДИЦИНА! Зараз цим шляхом йдуть всі розвинуті країни: і європейські держави, і Сполучені Штати Америки. І у нас теж має бути персоніфікована медицина. І відповідно оплата має йти не по тих тарифах, які застосовує НСЗУ, а виходячи з того, що ми з вами реально робимо», — зауважив очільник Академії.

У цьому контексті президент Академії наголосив на доцільності пошуку у громадянському суспільстві однодумців, союзників, партнерів — з метою консолідованого обстоювання законних інтересів і захисту законних прав державних установ НАМН України та їхніх співробітників. Оратор окремо торкнувся аспектів міжсекторального галузевого партнерства і соціального діалогу у форматі трипартизму (влада — профспілки — роботодавці). Зокрема, було відзначено корисну для Академії взаємодію з Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я та Київською міською галузевою організацією роботодавців охорони здоров’я.

«На сьогоднішній день професійні галузеві інституції громадянського суспільства відіграють достатньо серйозну роль. Часто-густо залучення галузевої спільноти дієво сприяє вирішенню багатьох складних питань. Я завжди кажу: чим більше голосів у хорі, тим краще його чутно. Це по-перше. А по-друге, народне прислів’я гласить: батька добре всім миром бити. Тож галузева консолідація — лише на користь», — переконаний керманич НАМН України.

Окрему увагу Віталій Іванович приділив проблематиці оплати праці: «Дуже велика подяка Президенту України за те, що з нового року лікарі будуть отримувати мінімально 20 тис. грн, а медичні сестри — 13,5 тис. Це мінімально! — а максимально може бути суттєво більше. Це насправді революційний скачок, якого ми чекали дуже давно. Але, на жаль, поки що лишаються в стороні науковці-клініцисти! Їхні зарплати як були, так і залишаються на рівні 6 тис. грн. То як ми збережемо нашу медичну науку?.. За допомогою НСЗУ? Навряд чи… Ми зараз активно працюємо над тим, щоб медичні науковці також отримували щонайменше 20-25 тис. грн. на місяць. І перспективи добитися цього у нас є. Я завжди на всіх рівнях кажу так: «Країна, що не розвиває власну науку, неминуче стає колонією. Є в залі люди, які хочуть, щоб Україна стала колонією?». Ніхто ще не підвівся і не сказав, що хоче.».

Прес-служба НАМН України