АКТУАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ КАРДІОЛОГІВ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19: СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА КОРОНАВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ COVID-19

1315

Інформаційний бюлетень

Моніторинг інформаційних джерел проводиться Всеукраїнською асоціацією кардіологів України (ВАКУ)  за участі: президента ВАКУ  академіка НАМНУ Коваленка В.М., віце-президента          проф. Пархоменка О.М.,  генерального секретаря проф. Несукай О.Г.,  проф. Воронкова Л.Г.,      проф. Сичова О.С., проф. Сіренка Ю.М.

Захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19 прийняло характер всесвітньої пандемії. Не обминула хвороба і Україну – на 4 квітня 2020 року зареєстровано 1225  інфікованих, серед яких питома вага людей похилого віку, більшість із яких мають хронічні захворювання.

Хоча клінічною маніфестацією COVID-19 є респіраторна симптоматика, окремі пацієнти мають важкі серцево-судинні ускладнення. Вірус COVID-19 взаємодіє з серцево-судинною (СС) системою на різних рівнях, що провокує розвиток ушкодження міокарда і дисфункцію серця, збільшує смертність серед пацієнтів із кардіологічними захворюваннями. По даним різних авторів СС захворювання складають від 16 до 30% захворівших на коронавірус. Під час епідемії в Китаї артеріальна гіпертензія виявлялась у 35% хворих, ішемічна хвороба – у 5% інфікованих на вірус.

Вірус SARS-CoV2, який викликає COVID-19, проникає у клітини людини через рецептори ангіотензин-перетворюючого ферменту АПФ2, який регулює систему ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) через перетворення ангіотензину II у вазодилятаційні ангіотензини 1-7. Останні попереджають вазоконстрикторну дію ангіотензину II. В експериментальних дослідженнях була виявлена здатність інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА) збільшувати кількість рецепторів АПФ2 у серці, що потенційно може сприяти підвищенню здатності вірусу інфікувати людину. Тому виникло побоювання щодо їх застосування під час  пандемії і збільшення ризику поширення інфекції. 

Проте, зараз немає експериментальних або клінічних даних щодо позитивної чи негативної дії інгібіторів АПФ/БРА у хворих на COVID-19, у тому числі із СС захворюваннями в анамнезі.

Європейське товариство кардіологів, Американська асоціація серця, Американський коледж кардіологів, Американське товариство по серцевій недостатності рекомендують продовжувати лікування антагоністами РААС у хворих на артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця (ІХС). В разі нового призначення у хворого на COVID-19 слід керуватися гемодинамічним і клінічним станом пацієнта.

Стосовно використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) Європейська медична агенція 18 березня 2020 року видала інформацію щодо можливості використання всіх НПВП, включаючи парацетамол, для лікування лихоманки і болю у всіх хворих на COVID-19.

Лікування хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) має відбуватися згідно до дійсних протоколів. Слід пам’ятати, що кожного хворого на ГКС необхідно лікувати як потенційно зараженого на вірус, що потребує використання всіх протиепідемічних заходів і засобів індивідуального захисту.

У хворих на COVID-19 може реєструватись підвищення рівня кардіоспецифічних тропонінів, що при відсутності ішемії міокарда не є проявом ГКС. Більшість таких хворих мають або пряму кардіотоксичну дію вірусу SARS-CoV2 на міокард, або ушкодження м’яза серця внаслідок системного ушкодження органів на тлі активації септичного процесу. Виявлення підвищення тропонинів корелює з важкістю перебігу захворювання і прогнозом. В разі наявності у хворого супутньої ІХС слід проводити диференційну діагностику із розвитком гострого інфаркту міокарда.

Незважаючи на ризик дестабілізації ІХС на тлі коронавірусної інфекції, виникнення ГКС у таких хворих не є частим. Це стосується і вірусного міокардиту, який може відбуватися на тлі запалення легенів із серцевою недостатністю та активацією прозапальних процесів (цитокіновий шторм). Поодинокі описані в літературі клінічні випадки свідчать про можливість успішного використання у таких хворих глюкокортикоїдів, імуноглобуліну, противірусних засобів.

У хворих, які інфіковані на SARS-CoV2, можуть реєструватися порушення ритму серця, особливо у пацієнтів із СС захворюваннями та аритміями в анамнезі. Такі хворі мають продовжувати прийом призначених антиаритмічних та антикоагулянтних засобів в рекомендованих дозах.

У виданому 2 квітня 2020 року наказі МОЗ України №762 щодо можливості застосування у хворих на COVID-19 не зареєстрованих в Україні ліків, або ліків, які не мають показів для лікування інфікованих на SARS-CoV2, наводиться перелік протималярійних, противірусних, імуномоделюючих препаратів. Слід пам’ятати, що всі вони не мають доведеної ефективності у хворих саме на SARS-CoV2 інфекцію і не є абсолютно безпечними. Так, хлорохін, гідроксихлорохін, лопінавір, ритонавір можуть суттєво подовжувати інтервал QTc і збільшити ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу “пірует” та раптової серцевої смерті. Тому всім хворим, які отримують терапію такими препаратами, слід проводити реєстрацію ЕКГ і аналіз тривалості інтервалу QTc.  Це положення ретельно прописано у наказі і протоколі надання медичної допомоги хворим на COVID-19.  Таким чином, терапія хворих на COVID-19 має проводитись виключно у стаціонарі, де є можливості запобігання розвитку побічної дії, а не вдома.

Заключення: Пандемія на COVID-19 продовжує поширюватись, у тому числі в Україні. Тому важливо ретельно виконувати всі рекомендації щодо карантину, персонального захисту і захисту пацієнтів від інфекції, веденню хворих. Розпочаті клінічні дослідження мають створити доказову базу для ефективного лікування саме цієї вірусної інфекції.