! Сьогодні

     
Стаття

Доповідь президента Національної академії медичних наук України академіка А.М. Сердюка на Загальних зборах 22-23 травня 2012 року

Результати наукової діяльності НАМН України у 2011 році та перспективи її розвитку

Шановні колеги!

Дозвольте відкрити загальні збори Академії. Відповідно до статуту ми маємо розглянути результати наукової діяльності Академії за 2011 рік і накреслити перспективи її розвитку. Ми маємо також затвердити виконання бюджету за минулий рік.

Розпочати нашу роботу я б хотів з приємних повідомлень і зачитати вам декілька Указів Президента України, які були видані з часу, що минув після наших останніх зборів.

19 років існування Академії медичних наук України підтвердили важливість акту створення Академії для розвитку медичної науки і довели, що Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки і проведення на високому науковому рівні фундаментальних і прикладних досліджень.

Одним з найважливіших розділів роботи Національної академії медичних наук України є надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню усіх регіонів України, яка здійснюється, як за направленням від закладів охорони здоров'я, так і при самостійному зверненні громадян, незалежно від адміністративної території проживання.

Нагадаю, що сьогодні Академія об’єднує 36 наукових установ, які є провідними установами у своїй галузі. В них працює 18,5 тис. працівників, з них майже 3,4 тис. наукових. Серед них 564 доктори наук і 1672 кандидати наук. В клініках інститутів працюють ще 32 доктори наук і 431 кандидатів наук. Загалом понад 2 тис. кандидатів і майже 600 докторів наук. 22 науковці є дійсними членами НАМН і 26 – членами-кореспондентами. Все це свідчить про  високий науковий потенціал Академії.

У 2011 році виконання фундаментальних досліджень здійснювалось за наступними напрямами: розробка генних технологій для корекції порушень життєдіяльності, вирішення актуальних задач охорони здоров`я жінок і дітей для збереження генофонду нації, вивчення механізмів дії нових лікарських препаратів, дослідження по застосуванню стовбурових клітин для корекції порушень життєдіяльності, розкриття нових сторінок механізмів розвитку основних захворювань, розробка нових методів діагностики і лікування з використанням нанотехнологій та ін.

Виконувалася 171 НДР, з яких біля 80 % були спрямовані на створення теорій (концепцій) та виявлення закономірностей розвитку патологічних процесів, впливу факторів оточуючого середовища та умов праці на здоров’я населення України, близько 20 % − на розробку теоретичних основ створення нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань. Завершилося виконання 47 НДР.

За результатами фундаментальних досліджень отримано 113 охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності та подано 118 заявок.

Опубліковано 736 статей у вітчизняних наукових журналах (93 за кордоном), 199 – у збірниках наукових праць (35 за кордоном), 708 тез (264 за кордоном).

Виконання прикладних наукових та науково-технічних розробок, робіт за державними цільовими програмами у сфері профілактики та лікування хвороб людини були спрямовані на реалізацію положення Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»: науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, реалізацію середньострокового пріоритетного напряму інноваційної діяльності в Україні «Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища», визначеного Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні».

Здійснювалися:

  • опрацювання нових хірургічних підходів при оперативних втручаннях на судинах серця і мозку, методів трансплантації внутрішніх органів людини, стандартів лікування поширених захворювань,

  • гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища, використання нанотехнологій в розробки фармакологічних препаратів, технологій введення в організм ліків,

  • створення нових препаратів крові, методик застосування фізичних та удосконалення ендоваскулярних технологій,

  • удосконалення діагностики та лікування вірусних інфекцій, розробка нових способів лікування захворювань шкіри, вивчення особливостей патоморфозу туберкульозу у сучасних умовах та розробка нових методів лікування;

  • створення нових лікувально-профілактичних стоматологічних препаратів,

  • вивчення особливостей формування професійної патології в Україні та інші.

Загальна кількість виконуваних прикладних робіт становила 311, з них до 78 % − присвячувалися створенню нових методів лікування, діагностики у відповідності до напрямів основної діяльності наукових установ, близько 12 % розробляли теоретичні питання, та біля 10 % - були спрямовані на розробку нових лікарських засобів та удосконалення вже існуючих. У 2011 р. завершилося виконання 81 НДР.

За результатами прикладних досліджень отримано 296 охоронних документів на об’єкти промислової власності та подано 311 заявок.

22 установи НАМН брали участь у виконанні наукових частин 6 державних цільових програм у сфері профілактики і лікування хвороб людини : «Здоров`я нації на 2002-2012 роки», «Питна вода України на 2006-2020 роки», «Репродуктивне здоров`я нації», «Програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб», «Програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекцій», «Програма протидії захворюванню на туберкульоз 2007-2011роки».

Виконувалися 57 НДР, з них біля 21 % – було спрямовано на створення нових технологій; близько 39 % – нових методів лікування та діагностики; майже 40 % – на епідеміологічні, профілактичні дослідження та на розробку стандартів, санітарних норм і правил, а також баз даних. У 2011 р. завершилося виконання 45 НДР. Мета виконуваної програми у 2011 році досягнута. Завдання програми виконані у повному обсязі.

За результатами досліджень отримано 25 охоронних документів на об’єкти промислової власності та подано 22 заявки,  створено 12 технологій.

Видано 524 одиниці наукової продукції (книг, брошур та навчальних посібників, статей. Створено 23  бази даних. Розроблено і удосконалено 10 методів діагностики та лікування.

Робота Президії

Відповідно до Статуту Академії, дозвольте поінформувати Загальні збори про роботу Президії НАМН, яка була обрана 1 лютого 2011 року.

Засідання Президії відбувалося двічі на місяць і цього порядку ми суворо дотримувалися.

Минулого року відбулося 26 засідань.

На Президії розглядалися питання, які стосувалися всіх сторін діяльності Академії.

Як Ви знаєте, ми прийняли рішення про проведення процедури обрання директорів наукових установ і в рамках цієї процедури директори мали звітувати на засіданнях Президії про результати своєї 5-річної діяльності.

Перед звітом робота наукової установи перевірялася комісією, до складу якої входили фахівці відповідного профілю і працівники наших управлінь.          

На сьогодні Президія заслухала звіти 22 директорів. Разом з тими, що були обрані вчора, наукові ради обрали вже 20 директорів.

І тим не менше, демократизація, як з’ясувалося не всім до вподоби. То ми обирали одноголосно на Раді директора Інституту і тут же не обирали його членом Академії.

Вчора на раді з профілактичних наук директором інституту гематології не обрали проф.. Тимченко А.С., якого рекомендував колектив, а обрали проф.. Перехрестенка, який не був підтриманий колективом. То може нам внести зміни до Статуту? Колектив обрав – і це визначальний критерій.

Безумовно, найбільшу увагу Президії в своїй роботі приділяла розгляду тих питань, які є важливими для наукової і науково-організаційної діяльності Академії. Не буду називати всі питання, але для прикладу наведу декілька.

Так, Президія вважала за необхідне заслухати питання про стан лабораторної служби. Ви всі добре розумієте важливість її діяльності і для науковця, і для лікаря. Вони  мають відповідати міжнародним стандартам.

Постановою передбачено:

  • створення Ради з технічного регулювання, стандартизації та акредитації з метою створення системи гарантування якості в наукових та клінічних підрозділах;

  • визначення переліку міжнародних нормативних документів, що потребують першочергової гармонізації та впровадження;

  • сертифікація спеціалістів з питань технічного регулювання, стандартизації та акредитації кожної установи, визначення референтних лабораторій за напрямком спільної наукової діяльності;

  • забезпечення наукових та медичних лабораторій необхідними калібрувальними розчинами, стандартами та контрольними матеріалами;

  • розроблення Концепції розвитку лабораторної служби НАМН України в умовах реформування системи охорони здоров’я України.

  • розробка та впровадження кваліфікаційних вимог, що відповідали б міжнародним вимогам до спеціалістів з клініко-лабораторної діагностики (з медичною та немедичною освітою) з метою сприяння євроінтеграції.

Інше засідання, стосувалося впровадження системи GLP у доклінічні дослідження лікарських засобів.

Слід відмітити розгляд питання про участь Академії  в реалізації державних цільових програм з розвитку гематології та донорства крові,  у впровадженні телекомунікаційних технологій в наукових установах.

Важливим було обговорення питання «Про проблеми інфекційних хвороб в Україні». З доповіддю виступили академік Ж.І. Возіанова, головний спеціаліст МОЗ України з інфекційних хвороб, член-кореспондент нашої Академії М.А. Андрейчин та інші відомі фахівці.

Всі в цій залі свідомі того, що обов‘язком держави залишається попередження виникнення інфекційних хвороб.

Необхідно:

  • налагодити  випуск вітчизняних вакцин і сироваток;

  • повернути довіру населення до вакцинації дітей;

  • застосовувати тільки вірусінактивовані компоненти крові та білкові препарати  плазми  крові;

  • створити  центри сертифікованої вірусінактивованої плазми крові та банки аутокрові для працівників силових служб, врешті-решт побудувати завод-фракціонатор для глибокої переробки плазми крові.

Але ж першопрохідцями в цьому мають стати академічні інститути.

Ресурси продовжують концентруватися навколо високоспеціалізованих видів медичної допомоги, а між тим адекватна профілактика знімає до 70% тягаря хвороб.

В Україні назріла необхідність створення потужного біотехнологічного центру (технопарку), одним з пріоритетних завдань якого буде наукова розробка сучасних технологій імунобіологічних препаратів. При створенні Центру сучасних біотехнологій доцільно максимально використати науковий потенціал HAH, НАМИ, НААН України.

Оскільки процес створення будь-якої вакцини та її впровадження до отримання статусу комерційного препарату є надзвичайно трудомістким, тривалим і коштовним, з економічного погляду не виправдано розробляти аналоги існуючих вакцин, що вже використовуються. Дуже актуальним є створення вакцин проти поширених інфекційних хвороб, для яких ще не розроблені засоби специфічної профілактики (наприклад, гепатиту С, деяких ентеровірусних інфекцій, менінгококової інфекції, захворювань, що викликаються вірусами родини Herpesviridae тощо), полівалентних вакцин проти захворювань з генетично мінливим збудником та удосконалення вакцин, що внесені до Календаря щеплень.

Крім того, враховуючи світовий досвід, слід:

  • Забезпечити на державному рівні підтримку спільним проектам між науково-дослідними інститутами НАНУ і НАМНУ і фармацевтичними підприємствами з метою створення технологій виробництва вітчизняних вакцин та інших імунобіологічних препаратів.

  • З огляду на перспективу розширення спектру і обсягу виробництва вітчизняних вакцин та інших імунобіологічних препаратів, вивчити доцільність організації в Україні Контрольного Інституту імунобіологічних препаратів.

  • Встановити творчий контакт з провідними центрами Росії та ЄС для здійснення навчання спеціалістів у зазначеній галузі.

Ще один не менш важливий напрям – «Про стан та перспективи розвитку трансплантаційної служби України». За результатами розгляду створено комісію, яка вже розробила проект Концепції розвитку трансплантаційної служби.

Ми продовжуємо зміцнювати наукові зв’язки з НАН України. На Президії заслухано доповіді відомих вчених. Зокрема, академіка І.Д. Войтовича «Про інформаційно- вимірювальні системи і інтелектуальні сенсори для медичної діагностики», академіка Г.В. Єльську «Про основні проблеми біомедицини» і проект ЄС «Combion».

На останньому засіданні Президії заслухано надзвичайно важливе питання про роботу нашого журналу. По суті, журнал НАМНУ - це візитівка Академії і тому рішення спрямовано на підвищення його авторитету в країні і закордоном. Користуючись нагодою, хотів би звернути Вашу увагу на активність членів Академії в публікації своїх наукових матеріалів в журналі. За 5 років із 37 академіків – 7, з 75 членів-кореспондентів – 54 не опублікували жодної статті. Чи це не красномовний факт нашої «бурхливої» наукової діяльності? Я хочу звернутися до всіх членів Академії, з проханням більш активно публікуватися в академічному журналі.

Підготовка кадрів   В 2011 р. в докторантурі в наукових установах НАМНУ навчалось 6 докторантів, прийнято одного докторанта.

В аспірантурі у 2011 р. навчались 354 особи (104 з відривом і 250 без відриву від виробництва) за медичними, біологічними, фармацевтичними і психологічними науками. Прийнято 99 осіб, у тому числі  35 з відривом від виробництва.

В клінічній ординатурі установ НАМНУ в 2011 р. навчалось 90 лікарів, у звітному році прийнято 42.

Хочу звернутися до Вас, шановні директори установ Академії. Будь ласка, більше уваги приділяйте своєчасній підготовці аспірантами дисертаційних робіт.

Клінічні дослідження

Безумовно всі напрями наукових досліджень, які направлені на боротьбу з будь-якими захворюваннями важливі.

Але пріоритетними мають бути ті, що спрямовані на подолання найбільш поширених (популяційних) і найбільш загрозливих для суспільства хвороб. І я можу сказати, що більшість фундаментальних і прикладних розробок в установах Академії присвячені саме ним. Маю на увазі проблеми боротьби із серцево-судинними захворюваннями, онкологічними, інфекційними, ендокринною патологією, хворобами крові та іншими.

Не зважаючи на те, що наданий момент ми не маємо в складі Академії інституту онкологічної патології, наукові наробки у цій царині  досить вагомі.

Із задоволенням доповім, що в роботах наших інститутів вирішуються не тільки питання діагностики і лікування пухлин, але й загальнобіологічні проблеми з цього напряму з використанням генетичного аналізу.

Робота Донецького обласного протипухлинного центру, який очолює академік Г.В. Бондар, сприяє інтенсифікації наукових досліджень в галузі теоретичної та клінічної онкології, впровадженню нових технологій профілактики та діагностики пухлинних захворювань, лікуванню онкологічних хворих, формуванню дієвого механізму взаємодії Національної академії наук, Національної академії медичних наук, інших медичних наукових та професійних організацій, громадських організацій пацієнтів, засобів масової інформації на засадах партнерства, відкритості та прозорості при лікуванні онкологічних хворих.

Тут розпочато будівництво центру протонної медицини, що не має аналогів в СНД, на базі якого заплановано створення навчального комплексу для радіологів та радіаційних фізиків.

Впевнений, нам вдасться довести до логічного завершення на базі обласного протипухлинного центру створення Донецького науково-дослідного центру проблем клінічної онкології.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності Академії є розвиток інноваційних медичних технологій.

Протягом останніх десятиріч рядом наших установ проводяться масштабні дослідження щодо теоретичного обґрунтування та клінічного використання методів клітинного та тканинного культивування і трансплантації при широкому колі найбільш тяжких захворювань людини.

Найкращими можливостями та досвідом у клінічному застосуванні названих методик на сьогодні володіє Інститут невідкладної і відновної хірургії ім.В.К.Гусака, де з 2003 року плідно працює лабораторія клітинного та тканинного культивування. В установі опрацьовані численні методики застосування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку при ішемічній хворобі серця, периферичних артеріопатіях та цукровому діабеті, опіковій та скелетній травмі та інші. Інститут успішно співпрацює в цьому напрямку з низкою установ Академії та закладами практичної охорони здоров'я. Так багаторічне співробітництво з колективом Донецького протипухлинного центру, дозволило отримати важливі позитивні результати у хворих, що лікуються методами комбінованої хіміо- та променевої терапії. На базі Інституту створено міжнародний науково-практичний центр клітинної трансплантації, де здійснюються сумісні проекти з провідними установами Росії та Німеччини.

Користуючись нагодою, хотів би повідомити членів Академії, що 19-21 вересня поточного року Інститут невідкладної і відновної хірургії проводитиме в Донецьку міжнародну конференцію з клінічних проблем біотехнологій та клітинної трансплантації та запропонувати бажаючим прийняти активну участь в ній.

Ще одна цікава новина. Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України разом з МОЗ та НАМН України підготовили програму відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою».

В регіонах буде проводитися робота Всеукраїнської кардіологічної школи, де будуть розглянуті актуальні питання, що стосуються профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, оптимальне забезпечення медикаментозним лікуванням населення України завдяки відшкодуванню лікарських засобів (реімбурсації).

Втілення пілотного проекту, а потім і програми реімбурсації буде сприяти зменшенню основних наслідків  артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, інсульту, вплине на якість  та тривалість життя  пацієнтів.

Продовжується розробка пріоритетних напрямків радіаційної медицини. За останній рік отримано фундаментальні дані, які показують наявність віддалених радіоіндукованих ефектів. Встановлено значення та часову залежність радіаційних ризиків лейкемії у учасників ЛНА за 20-річний період після опромінення, зростання частоти раку щитоподібної залози в когорті з 152 тис. ліквідаторів.

Загальнодержавне значення мають результати дозиметричної паспортизації, які дозволяють відновити господарську діяльність у більше ніж 2000 населених пунктів Чорнобильської зони, а також переглянути  накази щодо зв’язку захворювань з дією факторів Чорнобильської катастрофи.

Залишаються актуальними фундаментальні проблеми радіаційної медицини та надання медичної допомоги постраждалим, в першу чергу учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, евакуйованим.

Наукові дослідження також повинні дати відповіді на важливі практичні питання:

  • зв’язку захворювань з дією опромінення у віддаленому періоді;

  • наявності радіогенних ефектів у населення тих 31 населених пунктів, де дозиметристами визначено аномальний перехід радіоактивності, а річні дози перевищують 1 мЗв.

Шановні колеги!

Медична наука стає не лише підґрунтям, а й запорукою реформ в охороні здоров'я, започаткованих Президентом України.

Сформовано та затверджено структуру головних спеціалістів координаторів та головних спеціалістів НАМНУ за медичним фахом для забезпечення спадкоємності наукової, лікувально-діагностичної та організаційно-методичної роботи установ Академії разом з установами МОЗ, МО, МВС та іншими відомствами.

Особливу увагу хочу привернути до найвагомішої проблеми серед реформ в охороні здоров’я, що започатковані Президентом України.

Мова йде про забезпечення ефективності діяльності новостворених перинатальних центрів.

За дорученням Президента країни наша Академія разом з професійними асоціаціями медичних працівників має розробити до 15 червня ц.р. щорічні (на період до 2015 р.) цільові показники якості надання перинатальної допомоги в Дніпропетровській, Донецькій,Житомирській, Кіровоградській, Харківській та м. Києві з урахуванням необхідності зменшення материнської та дитячої смертності.

Паралельно ми повинні забезпечити на вказаних територіях щоквартальний моніторинг цільових показників якості надання цієї допомоги та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення -  до 25 липня 2012 р. в подальшому -  у визначенні дорученням терміни.

Я звертаюсь безпосередньо до Віце-президента академіка Запорожана В.М. і директора Інституту, академіка Антипкіна Ю.Г. з вимогою професійного та своєчасного вирішення завдань, поставлених Президентом країни.

Саме тут я хочу наголосити, що прогрес медичної генетики, повна розшифровка геному людини визначають напрямки фундаментальних та прикладних досліджень, які необхідно всебічно розвивати в Україні.

Мова йде про вроджені та спадкові захворювання стійко посідають друге місце в структурі причин дитячої смертності. Сучасні методи допологового обстеження дозволяють вже на ранніх стадіях вагітності виявити широкий спектр некурабельної патології і своєчасно попередити розвиток тяжких інвалідизуючих станів. Водночас, в нашій країні частота генетично детермінованої патології залишається незмінно високою. Це свідчить про відсутність ефективної системи відповідної профілактики на всіх рівнях надання медичної допомоги.

Ми неодноразово наголошували на необхідності розробки національної програми попередження вродженої та спадкової патології, яка стане науковим підґрунтям для досягнення європейських стандартів надання перинатальної допомоги в країні.

Щодо виконання бюджету Академії у 2011 році.

У 2011 році Академія із загального фонду Державного бюджету України отримала 1 млрд. 239,2 млн. грн., в тому числі 1 млрд. 023,4 млн. грн. (82,6%) по розділу «клініка» та 215,8 млн. грн. (17,45%) по розділу «наука». Левову частку видатків становила заробітна плата з нарахуваннями – 38,4%, медикаменти – 15,9% придбання обладнання – 27,2%. Така ж тенденція зберігається у 2012 році.

В минулому році обсяги бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності порівняно з 2010 роком загалом було збільшені на 14%. Однак, як і в попередні роки, зазначених обсягів вистачало лише на оплату праці науковців (97% всіх витрат) і, в дуже обмежених обсягах, на придбання реактивів, відрядження та оплату комунальних послуг.

Ситуація з фінансуванням клінік суттєво не відрізнялась від фінансування «науки». Кошти, які щорічно виділяються з держбюджету, задовольняють потреби лише на 50%. Особливо гострою була та залишається  проблема фінансування видатків на медикаменти та оплати комунальних послуг.

Крім того, по програмах капітального будівництва в минулому році було затверджено 500 млн. 207 тис. грн., фактично одержано 82 % від плану. Слід зазначити, що у 2011 році майже в 3 рази збільшилася кількість інститутів, які одержали кошти на проведення будівництва та закупівлю обладнання: 11 проти 4-х (у 2010). У 2012 передбачено фінансування вже 18-ти інститутів.

Незважаючи на необхідність оновлення медичного обладнання, проведення будівництва і капітального ремонту підвідомчих установ, не всі інститути в минулому році використали кошти в повному обсязі. А Інститут епідеміології та інфекційних хвороб не використав жодної копійки з 50 млн.

Пора вже наводити в цьому порядок, бо епідеміології і сміжним дисциплінам падати далі нікуди.

Лікувально-організаційна робота.

Більшість ліжкового фонду представлена кардіологічними, офтальмологічними, ортопедичними, кардіохірургічними та неврологічними ліжками.

Сумісна планова потужність поліклінік складала 5105 відвідувань на добу.

В 3 установах (Інститут гематології і трансфузіології, Інститут спадкової патології та Науково-практичний центр променевої діагностики) працювали тільки поліклінічні відділення. В 11 установах функціонували денні стаціонари із загальною кількістю 150 ліжок.

У 2011  році в поліклініках було проконсультовано  716690 хворих. Кількість відвідувань в поліклініках у 2011 р. становила 2184800.

В стаціонарах було проліковано 157471 хворий, дітей – 23224, мешканців сільської місцевості – 28315, учасників Великої Вітчизняної війни та військових конфліктів – 17530, постраждалих від аварії на ЧАЕС – 9225. Тематичні хворі склали 82,75 %.

Слід відмітити, що медичну допомогу в установах НАМН отримують, як правило, хворі зі складною патологією. У 2011 р. 81.9% пролікованих  хворих були віднесені до найвищих  третьої – п”ятої категорій складності.           

Незважаючи на високий відсоток хворих із складною патологією, показники діяльності клінік установ НАМН по багатьом параметрам є кращими, ніж в стаціонарах відповідного профілю: нижча  летальність, менше ускладнень, вищий рівень морфологічного та лабораторного підтвердження діагнозу. Це досягається високим рівнем кваліфікації співробітників та впровадженням в практику новітніх технологій.

В післяопераційний період померло 442 хворих, що склало 0,5 %. Цей показник протягом останніх років зменшується і, незважаючи на складність оперативних втручань, є нижчим, ніж в інших хірургічних клініках відповідного профілю.

Аналіз роботи клінік показав, що до установ НАМН звертаються мешканці усіх регіонів України, але, за останні роки більше 60% пацієнтів поліклінік та понад 50% хворих стаціонарних відділень  складають мешканці міст розташування наукових установ НАМН ( міста Київ, Харків, Одеса, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ).

Саме тому,  ми розробили і погодили з Міністерством охорони здоров’я Наказ із затвердженням гарантованих квот для всіх регіонів України, відповідно до процентного співвідношення населення, визначенням  порядку госпіталізації хворих до клінік НАМН для отримання медичної допомоги за профілем його діяльності. Цей наказ направлений на покращення надання та доступності високоспеціалізованої медичної допомоги.

Прийнято Положення про порядок госпіталізації хворих доклінік установ НАМН

Ілюструють закріплені за регіонами України квоти направлення хворих для отримання високоспеціалізованої медичної допомоги за регіонами України установах НАМН України на 2012 рік

Перспективи:

Клінічні підрозділи установ НАМН готові до співпраці із  закладами охорони здоров’я та науковими установами, незалежно від відомчого підпорядкування.

Маючи великий науковий та кадровий потенціал, клінічні підрозділи установ НАМН можуть, за умови належного фінансового забезпечення, збільшити обсяги та поліпшити якість надання медичної допомоги,  проводити наукові дослідження та впроваджувати результати досліджень в практику  закладів охорони здоров’я, розробляти новітні інноваційні технології, проводити підготовку наукових та медичних кадрів.

Щодо медичної науки і науковців.

Впевнений, кожний погодиться з ак.іомою - Інститути НАМН повинні працювати спільно з МОЗ і позитивно впливати на стан справ у своєму напрямку.

Дозвольте нагадати Вам основи професійної поведінки і оцінки вчених за концепцією, розробленою відомим соціологом Р. Мертоном і його учнями. Її визначають чотири основних імперативи:

  • універсалізму, що пов‘язаний з безособовим характером наукового знання;

  • колективізму, що спонукає негайно передавати отримані наукові результати суспільству для використання;

  • некорисливості, який вимагає від ученого планувати свою діяльність таким чином, щоб досягнення істини було його єдиним інтересом;

  • організованого скептицизму, що відбиває особливості методів саме природничих наук, необхідність проводити детальний об‘єктивний аналіз, піддавати сумніву як власні, так і чужі відкриття.

В цілому ж більшість наукових робіт повинні бути спрямовані на кінцевий результат. В медичній науці – це покращання стану здоров’я населення, профілактика захворювань.

Необхідно посилити взаємопорозуміння наукової спільноти і широкої громадськості, в т.ч. медичної, до такого ступеню, щоби суспільство нарешті усвідомило роль, яку повинна відігравати наука в умовах планетарної кризи, що посилюється, а науковці відповідали цій ролі за моральними і професійними якостями, несли відповідальність за інформацію, яку вони надають суспільству.

Сьогодні наша держава пов’язує своє майбутнє з європейською співдружністю, де фахові організації відіграють значну роль у розвитку національних та загально європейської систем охорони здоров’я.

Вимогою часу стає необхідність створення вітчизняних фахових асоціацій за європейськими та міжнародними стандартами. Це могла б бути громадська фахова організація - Спілка чи Конфедерація „Медична спільнота та європейські ініціативи”, яка поєднає у своїх лавах організаційний, науковий та духовний потенціал лікарів, вчених-медиків, фахівців суміжних із медициною спеціальностей, вітчизняних та закордонних фахових асоціацій та міжнародних фондів.

Наша академія може й повинна стати консолідуючою силою становлення, розвитку та наукового супроводу згаданої організації.

Перспективи нашого розвитку.

В гігієні.

Сформувати стратегію розвитку профілактичної медицини;

Провести оцінку та аналіз стану здоров’я населення з визначенням його соціального градієнту;

Вивчити закономірності індивідуального та популяційного морфофункціонального розвитку та росту дітей і підлітків; формування їх здоров’я в сучасних умовах життєдіяльності та фактори, що його визначають, обґрунтувати необхідні нормативні та профілактичні заходи.

Удосконалити підходи до ранньої діагностики професійних та професійно-обумовлених захворювань з метою своєчасного призначення лікувальних та реабілітаційних заходів, попередження розвитку ускладнень та інвалідізації потерпілих внаслідок впливу небезпечних виробничих чинників.

В нейрорадіології.

Піднести рівень наукових досліджень в питаннях нейротравми, нейроонкології, нейросудинної патології та стереотоксичної нейрохірургії.

В педіатрії, акушерстві та гінекології

Провести епідеміологічні довготривалі моніторингові дослідження комплексного впливу факторів макро- та мікросоціуму на здоров’я жінок репродуктивного віку та дітей різних регіонів України.

Розробити та впровадити іноваційні технології збереження репродуктивного здоров’я жінок.

В ядерній медицині

Створити систему мамографічного скринінгу та Національний мамографічний центр України в структурі НАМНУ.

У фтизіатрії і пульмонології.

Розробити та впровадити в практику сучасні методики лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз легень та туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів та ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ.

В хірургії та трансплантології.

Досягти змін у законі про трансплантацію органів і тканин.

В серцевій хірургії.

Вивчити фундаментальні механізми розвитку серцево-судинної патології.

Удосконалити реконструктивну хірургію складних вроджених вад серця, в т.ч. критичних вад серця у новонароджених.

В геронтології

Вивчити біологічні, клінічні, епідеміологічні та соціально-демографічні аспекти прискореного старіння, захворюваності, інвалідизації та смертності населення України.

В ендокринології.

Дослідити причини і механізми розвитку найбільш поширених захворювань залоз внутрішньої секреції.

Вивчити генетичні факторі, які обумовлюють схильність до захворюваності цукровим діабетом 1 та 2-го типів.

Розробити генні та клітинні методи лікування  цукрового діабету.

На минулій сесії ми прийняли рішення про підготовку до 20-річчя нашої Академії. Президія визначила персональний склад комісії: 

  • А.М. Сердюк (голова)

  • Ю.І. Кундієв (заступник голови)

  • Р.В. Богатирьова (за згодою)

  • В.А. Міхньов

  • В.І. Цимбалюк

  • В.М. Коваленко

  • И.М. Трахтенберг

  • Г.В. Книшов

  • Г.В. Бондар

  • В.М. Мороз

  • В.В.Лазоришинець

Думаю комісії слід активізувати свою діяльність.

Задовольняти персональну цікавість за державний рахунок – як шуткуючи, визначав наукову діяльність радянський академік Лев Арцимович, наразі недозволена розкіш. Необхідно повсякчасно скорочувати шлях від фундаментальних досліджень до кінцевого продукту, потрібного людям – будь-то лікарський препарат, прогресивна технологія, новий метод діагностики, прилад або  клінічне  обладнання.

Пізнання світу – велика річ, але якщо, слугуючи науці, ми можемо допомогти, а іноді і врятувати людину – про що ще може мріяти медик?




 

 

Розмістив: ред від 22.05.2012





  
Статті
Також читайте наступні новини
Розмістив прес

Розмістив прес

Розмістив прес

Розмістив прес

Розмістив прес

Розмістив ред

Розмістив прес

Розмістив ред

Розмістив

Розмістив

Розмістив ред

Розмістив прес

Пов'язані документи