! Сьогодні

     
Стаття

Доповідь президента НАМН України, академіка А.М.Сердюка  на спільному засіданні  Колегії Міністерства охорони здоров'я України,  Президії Національної академії медичних наук України,  Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

Важко переоцінити значення нинішнього засідання, оскільки на порядку денному проблеми сьогодення (туберкульоз та ВІЛ/СНІД), які становлять серйозну загрозу національній безпеці держави. Півтора роки тому на "саміті тисячоліття" Президент України В.Ф. Янукович з трибуни Генеральної Асамблеї ООН виголосив: «Україна ще раз підтверджує взяті зобов'язання і солідарність у глобальній боротьбі зі СНІДом.Для нас це є амбітним завданням, що вимагатиме від України безпрецедентного лідерства та зусиль. Саме тому ми підтримуємо глобальний план «Зворотний відлік до нуля» щодо недопущення нових випадків ВІЛ-інфекції серед дітей».

В рамках наукового супроводу відомої загальнодержавної програми на 2009-2013 роки в Академії 7 наукових закладів Академії виконують 10 НДР.

Актуальними є дослідження з наукового обґрунтування профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини. Серед пріоритетів  -  недопущення нових випадків ВІЛ-інфекції у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.

Шість робіт стосуються профілактичного напрямку:  

-        особливостей епідемічного процесу ВІЛ-інфекції;

-        оцінки ризику інфікування ВІЛ працівників закладів охорони здоров’я та приведення системи заходів профілактики до стандартів ВООЗ.

-        алгоритму профілактики вірусних інфекцій (ВІЛ-інфекції, гепатитів В, С), що передаються гемотрансфузійним шляхом при використанні компонентів та препаратів донорської крові;

Україна, на жаль, займає перше місце серед європейських держав за рівнем інфікування потенційних донорів ВІЛ-інфекцією. У2011 р. серед когорти донорів було виявлено 971 ВІЛ-інфікованих громадян.

Впродовж 12 років від часу запровадження скринінгу донорської крові на гемотрансмісивні інфекції (СНІД, гепатити В, С, сифіліс) відбулося 28 заражень вірусом імунодефіциту реципієнтів через компоненти крові. Останній випадок  в Рівненській області.

Нині наука  знає про ВІЛ більше, ніж про будь-якого іншого збудника. Однак, це не призвело до фундаментального прориву у розумінні хвороби, не зупинило її поширення в світі та Україні 

Противірусна терапія, яка внесла певний оптимізм, може втратити свою ефективність через формування у збудника резистентності до препаратів.

Тож, нам слід прискорити створення системи моніторингу та профілактики формування резистентних варіантів ВІЛ.

Сьогодні клініка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб – єдиний заклад з надання високоспеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги хворим на СНІД найвищого рівня складності. А таких пацієнтів в країні 1600 чоловік.  

Ефективна модель  лікування забезпечується:

·         науковим обґрунтуванням лікування,

·         партнерством державних та неурядових організацій,

·         мультидисциплінарним підходом.

Для забезпечення повноцінної діяльності клініки, незважаючи на обмежений бюджет, Академія виділила додатково 11 млн. грн. на закупівлю ліків для хворих на ВІЛ-інфекцію.

За допомогою Кабміну проводиться реконструкція приміщень. До кінця року пацієнтам в новій клініці будуть створені умови на рівні світових стандартів.

Шановні колеги!

 В проблемі туберкульозу ми також стверджуємо ефективність співпраці академічної науки і практичних закладів охорони здоров’я. Це означає, що підходи до вирішення проблем туберкульозу в Україні матимуть наукове підґрунтя та будуть науково обґрунтовані.

Передусім щодо надання високоспеціалізованої протитуберкульозної допомоги населенню у закладах Академії. Вона надається нашими інститутами за органним і квотним принципом, безвідмовно і безплатно.

Довідково: Крім Національного інституту фтизіатрії і пульмонології, наукову тематику з туберкульозу проводили або продовжують проводити ряд інших інститутів: травматології та ортопедії, урології, очних хвороб і тканинної терапії, епідеміології та інфекційних хвороб, патології хребта та суглобів ім. та інші.

Результати говорять самі за себе: якщо в протитуберкульозних закладах країни середня ефективність лікування за когортним аналізом складає мазок-позитивних – 56,6 %, мазок-негативних – 76,5 %, то в системі НАМН України – відповідно 85,5 і 96,2 %.

Фахівці Академії широко комплексуються з науковими закладами Національної академії наук України, з профільними кафедрами медичних вузів та закладів післядипломної освіти, а також із закордонними науковцями.

Щодо контролю якості лабораторних досліджень у сфері протидії Віл-інфекції/СНІДу та туберкульозу.

Необхідно створити дієві референс-лабораторії. Вважаю, що Національні повинні бути при інститутах, в регіонах можуть бути лабораторії ІІІ рівня, з функцією регіональних референтних.

Хочу привернути Вашу увагу до проблеми позалегеневого туберкульозу, зокрема кістково-суглобового, який займає друге місце серед всіх клінічних форм туберкульозу і часто стає причиною важкої інвалідності хворих.

За останні 10 років активні форми захворювання на позалегеневий туберкульоз зросли вдвічі (на 100 тис. населення від 3,7  до 7,3).

Необхідно переглянути  значимість цієї проблеми, чітко розібратися з:

-          низьким рівнем виявлення позалегеневих форм;

-          достовірністю інформації щодо кількості таких хворих;

-          кадровим потенціалом та ліжковим  фондом.

І зробити це спільно повинні проблемна комісія «ортопедія та травматологія», асоціація ортопедів-травматологів разом з проблемною комісією «Фтизіатрія і пульмонологія».

Не додає оптимізму невпинне зростання захворюваності та смертності від ко-інфекції (ВІЛ / туберкульоз) та від хіміорезистентного туберкульозу.

Оптимістичний погляд на туберкульоз, як переможену хворобу у 70-80 роках минулого століття, негативно вплинув на структуру служби. Провідні клініки і санаторії з лікування згаданої патології були реорганізовані і перепрофільовані, майже відсутня підготовка відповідних кадрів, неефективно діє зруйнована система надання спеціалізованої допомоги хворим, особливо дітям.

Що стосується науковців, слід невідкладно розробити ефективну "систему впровадження наукових розробок у практику", створивши для цього спільну робочу группу.

Слід також провести аналіз нормативно-правових ак.ів щодо туберкульозу, оптимізувати їх, адаптувати до міжнародних стандартів.

Насамкінець, хочу внести дві пропозиції, які цілком дотичні до обговорюваної проблеми.

Перша. Підвищення готовності до викликів громадському здоров’ю, пов’язаних з інфекційними захворюваннями невіддільно від створення Українського Центру профілактики і контролю захворювань. Місяць тому у Львові з’їзд гігієністів прийняв відповідне рішення. Думаю, цю позицію важливо підтримати нашим зібранням.

Саме такий формат об’єднання зусиль різнопланових закладів і організацій є найбільш дієвим і ефективним, як у національному так і міжнародному вимірах.

Друга. Мова йде про об’єднання вчених інститутів Академії та медичних вузів для досягнення основної мети – покращання здоров’я і подовження життєдіяльності населення регіонів. А відтак – всієї України. Маю на увазі створення спільних наукових центрів Академії та Міністерства.

А саме:        - Північно-Східного ( в Харкові)

                    - Придніпровського (в Дніпропетровську)

                    - Донецького;

                    - Південного (в Одесі)

                    - Західного ( у Львові)

Це дозволить:

- зміцнити наукову співпрацю академічних інститутів та вузів;

- посилити взаємозвязки між вченими - медиками і вченими  з аналогічних центрів НАНУ та МОН.

Щиро бажаю учасникам спільного засідання впевненості у своїх силах, і вагомих успіхів у боротьбі з туберкульозом та СНІДом.



 



 

 

Розмістив: ред від 19.11.2012





  

 

GoodWeb