! Сьогодні

     
Стаття

Доповідь віце-президента НАМН України В.М. Запорожана на урочистих зборах, присвячених 20-й річниці НАМН України

Створення НАМН України було закономірним етапом розвитку вітчизняної медичної науки, яка грунтується на славних традиціях її наукових шкіл.
Традиції в медичній науці України склалися давно. Достатньо нагадати випускників Києво-Могилянської академії Нестора Амбодика, Данила Велланського, братів Шумлянських, Данила Самойловича. У Київському університеті Св. Володимира постала анатомічна школа Олександра Вальтера, учня М.І. Пирогова, засновника київської хірургічної школи Володимира Караваєва. Київська школа терапевтів стала гордістю української медицини. Дві її потужні гілки означені іменами Василя Образцова, Миколи Стражеска, Феофіла Яновського та ін.

Школи Підвисоцького і Мечнікова — дві найвидатніші українські школи патологів. Серед їх спільних учнів слід назвати І.Г. Савченка, Л.О. Тарасевича, Д.К. Заболотного. Данило Заболотний був Президентом Академії наук України, а його наступником на цій посаді став Олександр Богомолець, який створив свою відому наукову школу. Широко відомі сучасні наукові школи, які продовжують традиції в галузі клінічної медицини — академіків В.П. Філатова, В.П. Комісаренка, В.Я. Данилевського, М.І. Ситенка, М.М. Амосова, О.М. Лук'янової, А.П. Ромоданова, О.О. Шалімова, О.С. Коломійченка, Ф.Г. Яновського, Л.Т. Малої, Д.Ф. Чеботарьова. Одним з найважливіших розділів роботи Національної академії медичних наук України є надання високо спеціалізованої медичної допомоги населенню. Сьогодні в структуру 29-ти з 36-ти наукових установ НАМН України входять клінічні підрозділи, які є їх невід'ємною частиною.
 
Клініки наукових установ НАМН є спеціалізованими закладами з розвинутою матеріально-технічною базою, оснащені сучасним лікувально-діагностичним обладнанням, укомплектовані медичним персоналом найвищої кваліфікації, які покликані надавати високоспеціалізовану медичну допомогу в випадках найскладнішого перебігу хвороби. Акредитацію в МОЗ України пройшли клініки всіх наукових установ. Таким чином, 100% клінічних баз інститутів НАМН підтвердили наявність в них умов для надання високого рівня медико-санітарної допомоги, який відповідає встановленим критеріям. Ліжковий фонд 29 установ НАМН, які мають клініки, складав у 2012 році 7662 ліжка, в т.ч. 1125 — для дітей, з них — 65 — для новонароджених. В 11 установах функціонували денні стаціонари із загальною кількістю 150 ліжок. Сумісна планова потужність  поліклінік складала 5366 відвідувань на добу.  
Високо спеціалізована медична допомога населенню усіх регіонів України, здійснюється, як за направленням від закладів охорони здоров'я, так і при самостійному зверненні громадян, незалежно від адміністративної території проживання. 
 
Для удосконалення та наближення високоспеціалізованої допомоги населенню України було розроблено, затверджено Президентом НАМН і погоджено Міністром охорони здоров'я  Наказ з гарантованими квотами лікування пацієнтів з усіх регіонів України, відповідно до процентного співвідношення населення, визначенням порядку госпіталізації хворих до клінік наукових установ НАМН для отримання медичної допомоги за профілем їх діяльності.
За час затвердження Наказу укладено Меморандум про співпрацю між Національною Академією медичних наук та 22 обласними державними адміністраціями, Київською міською держадміністрацією, МОЗ АР Крим, медичними службами МВС та СБУ.
 
В рамках зазначеного Наказу планувалось за рік надати високоспеціалізовану медичну допомогу 44 тисячям хворих за рахунок бюджету НАМН, що складає 30-32% загальної кількості пацієнтів наукових установ НАМН. За звітами наших установ по квотам за рік проліковано 20 тисяч осіб, що склало 45,9% від запланованого, що свідчить про необхідність посилення координації роботи наукових установ з Держадміністраціями на місцях. Слід відзначити, що медичну допомогу в установах НАМН отримують, як правило, хворі зі складною патологією. У 2012 р. 84.4% пролікованих хворих були віднесені до найважливіших третьої-п'ятої категорій складності. Незважаючи на високий відсоток хворих із складною патологією, показники діяльності клінік установ НАМН по багатьом параметрам є кращими, ніж в стаціонарах відповідного профілю: нижча летальність, менше ускладнень, вищий рівень морфологічного та лабораторного підтвердження діагнозу. Це досягається високим рівнем кваліфікації співробітників та впровадженням в практику новітніх технологій. Саме високий інтелектуальний потенціал академії є тою рушійною силою, яка гарантує просування її вперед відповідно до завдань, які диктує час. НАМН України, за визначенням, має бути ідеологом і методичним центром всіх медико — соціальних реформ, міцним інструментом контролю, ефективному, рентабельному  супроводженню та висвітленню у ЗМІ успішності цих реформ.
 
Сучасні  соціальні виклики вимагають  інноваційних  підходів у вирішенні медико — соціальних проблем і баготообразності фінансових моделей. Наука( наукова діяльність) повинні бути прибутковими. З цією метою необхідна докорінна трансформація логістики діяльності і економіки  НАМН. Однією з ефективних моделей, апробованих в світі, є створення Кластерів. Така модель дозволяє в 3-5 раз скоротити шлях від ідеї до виробництва (клініки) і зробить науку ефективною та прибутковою. Наприклад, в Одеському національному медичному університеті з його клініками створена модель Біомедичного інноваційного — технологічного Концерну ( Кластера), прототипом якого є кластери: “Селіконова долина” ( США), Сколківський та Калужський кластери, а також “Новосибірське академмістечко”( Росія ).
 

Організаційна модель та інвестори — функціонують і опробовані.

Презедент України  В.Ф. Янукович схвалив цей проект  під час візиту  в Одесу  в жовтні 2012 року і доручив Адміністрації президента підготувати відповідний документ. Установчі документи направлені до Адміністрації президента  та Кабінету Міністрів України. Було б доцільним розширити цей проект до масштабів країни, включивши до нього НАМН України як базову організацію. Створенні в НАМН регіональні наукові центри, функціонально обєднавшись із медичними університетами, можуть стати такими Кластерами. Прикладом об'єднання зусиль академічної та університетської науки є співробітництво наукових центрів НАН та МОН України. Створення Кластерів дозволить трансформувати НАМН України в науково — методичний інноваційно — технологічний центр забезпечення медичних реформ в України шляхом ефективного сполучення дослідницької, освітньої, клінічної  та виробничої складових, та забезпечить виконання  наступних завдань:
  1. здійснення потреб населення України у високоякісній медичній допомозі шляхом ефективного впровадження інноваційних біомедичних технологій;
  2. підвищення якості цільової підготовки і атестації медичних кадрів,конкурентно-спроможності вітчизняного виробництва медичного обладнання та медикаментів, які розроблені академічними інститутами на базі молекулярно — генетичних досліджень;
  3. інноваційно — методичне забезпечення національних та державних медичних програм;
  4. створення нових робочих місць і поліпшення соціальних стандартів життя народу України.
Таким чином, клінічна діяльність,навчання і виробництво  наблизяться  до наукових розробок, що скоротить термін їх впровадження. Реальна інноваційність розробок залучить до роботи інвесторів. Це дозволить  створити різноманітні моделі хозяйнування та фінансування, що полегшить бюджетну складову науки і медицини. Кожна наукова тема повинна мати своє техніко-економічно обгрунтування та два шляхи впровадження результатів: або клінічне, або виробниче, тобто кожна розроблена медична технологія має знижувати захворюваність та смертність при певній патології або повинна іти у виробництво вітчізняних ліків та приладдя з вираженою рентабельністю. Вся модель — наука, навчання, клініка, виробництво - має свою логістику, систему координації, управління, економіку. Важливим механізмом всієї моделі є поєднання “якірного” закладу, яким є Університет з клініками, та НДІ.
Фахівці НДІ розробляють або імплементують до умов країни зарубіжні інноваційні розробки, а Університет, який має сучасне обладнання та інноваційні технології в режимі on-line готує кадри для лікувальних закладів, в тому числі для нових медичних центрів. Більше того, співробітники Університету мають тісні контакти з первісним ланцюгом охорони здоров'я на місцях, що дозволяє організувати обратний зв'язок, контроль за ефективністю впровадження і формування нових, актуальних для практики, завдань для науки.
 
Звісно, така концепція передбачає, з одного боку, розширення прав директорів НДІ в рішенні господарських питань, а з іншого — впровадження нових моделей фінансової політики. Наприклад, створення сумісних підприємств з виробництва вітчизняних ліків та техніки, гнучка організація їх медичних випробувань, а також випробування зарубіжних медичних препаратів та приладів, медичне страхування придбання ліків і таке інше.
Для цього було б доцільно створити в Академії міжінституцьку консультативну групу юристів та економістів для відпрацювання логістики інноваційних технологій управління та різних форм господарювання.
На мій погляд, участь у концепції, що пропонується, зробить академію істиним лідером в реформуванні галузі, дозволить зробити науку більш ефективною, покращить фінансовий стан НДІ, порушить наявні бар'єри між академічною та університетською наукою.
 

 

Розмістив: від 23.04.2013





  
Статті