! Сьогодні

     
Стаття

Раїса Богатирьова: Відповідні підходи до програми розвитку вітчизняної медицина МОЗ розробляє постійно в спільній праці з Національною академією медичних наук

Виступ Міністра охорони здоров‘я  України Р.В.Богатирьової  на парламентських слуханнях «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я України» 05 червня 2013 року.
 
Шановний пане Голово, шановні присутні! Маю велику духовну, людську і професійну потребу, як громадянка України, як міністр охорони здоров'я суверенної держави Україна, звернутися до вас з проханням вшанувати пам'ять загиблих медиків - працівників "швидкої допомоги" міста Феодосії і Запоріжжя, які загинули внаслідок виконання своїх професійних обов'язків. Вони не дочекалися свята Дня медпрацівника, яке ми будемо святкувати трохи пізніше і, без сумніву, не дочекалися таких важливих рішень, які ми приймемо сьогодні. Прошу вшанувати пам'ять хвилиною мовчання. Прошу сідати.

Шановний пане Голово, шановні присутні! Парламентські слухання та діалог парламентарів і уряду з питань стану справ і розвитку сфери охорони здоров'я став регулярним. Я розглядаю особисто такий діалог як шлях до порозуміння та знаходження спільних погоджених рішень. І маю надію, що і сьогодні наша розмова буде серйозною і по суті справи.

Не секрет, багаторічні розмови про необхідність змін, модернізацію галузі, підвищення якості послуг та повернення поваги до роботи медиків натикалися на черговий популізм та бажання сподобатися своїм виборцям будь-якою ціною, а, частіше, ціною самих змін. Переконана, що в країні немає жодної людини, яка б була задоволена станом справ в медицині. І люди не просто бажають, а вони вимагають від нас конкретних і практичних дій. Моє особисте спілкування з мешканцями сіл та міст, студентством, лікарями, переконує мене в головному: зволікати зі змінами далі неможливо. І люди так більше жити не хочуть. І більше не маємо права витрачати час на політичні суперечки та пусту балаканину.

У 2010 році Президент країни Віктор Янукович запропонував країні програму модернізації, одним з ключових пріоритетів якої стала системна медична реформа. Ініційована главою держави реформа в медичній галузі повністю гармонізована з європейською політикою "Здоров'я-2020", на її основі розроблений проект загальнонаціональної програми "Здоров'я 2020: український вимір". Отож, право уряду і парламенту затвердити найближчим часом цю програму.
Реформи почали здійснюватися в чотирьох пілотних регіонах: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та місто Київ. Набутий досвід роботи дозволить нам впроваджувати надалі зміни системно у відповідності з потребами та специфікою кожної області, кожної соціальної групи. Ми розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги, для оснащення амбулаторій цих центрів держава виділила 327 мільйонів гривень. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами, амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи.

Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році буде поширено і на  інші регіони. І до кінця 2013 року заплановано створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Для забезпечення підтримки реформування первинної ланки охорони здоров'я у непілотних регіонах на  2013 рік потрібна сума 1 мільярд гривень.

То я б зверталася до парламентарів, щоб вони врахували можливості своєї роботи по прийняттю законів, які б дали економічні можливості держави забезпечити фінансову потребу в галузі охорони здоров'я в цій сумі.

Процес реформування підтвердив той факт, що первинна ланка не запрацює без сімейних лікарів. Саме перехід до сімейної медицини дозволить зробити нашу систему більш гнучкою, конкурентною і наближеною до потреб пацієнтів.

З поширенням сімейної медицини, дійсно, пов'язаний інший перспективний шлях реформування всієї галузі, маю на увазі профілактику захворювань, пропаганду здорового способу життя та зміну ціністних орієнтирів в охороні здоров'я.

Підтвердженням правильності курсу реформи системи охорони здоров'я та  визнання  успіху на цьому шляху української держави є  висновок експертів міжнародних організацій, які саме Україну визначили в статусі віце-президента Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я представляти весь європейський регіон, задля того щоб ті позитивні зміни, які у нас були, ми могли запропонувати іншим і залучити міжнародний досвід по впровадженню нових форм організації системи надання медичної допомоги, І безумовно, оптимізації тих моментів, які б перешкоджали нам  проводити якісні реформи для людей.

Друга важлива частина першого етапу реформи - впровадження нової екстреної медичної допомоги - розпочалася на основі нового Закону "Про екстрену медичну допомогу". Відтепер виїжджати до пацієнта має найближча бригада задля виконання встановлених жорстких нормативів прибуття і надання вчасної допомоги в екстрених випадках пацієнту. У цьому і є  суть екстериторіальності.

Забезпечуючи дієву  екстериторіальність, без створення оперативно-диспетчерських служб ми не зможемо. Саме вони повинні забезпечити чітке управління роботи екстреної медичної допомоги. Виконання цієї роботи покладено на національний проект "Вчасна допомога". Зокрема,  розпочато провадження технічного проекту системи єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб.

Паралельно триває робота щодо забезпечення маршрутизації викликів екстреної медичної допомоги за телефонним номером 103 від стаціонарних і рухомих абонентів до центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

В якості доброго прикладу ефективності та ініціативи хочу навести досвід Харківської області. На її території впроваджено автоматизовану систему управління роботою швидкої медичної допомоги, яка вже сьогодні за допомогою сучасного програмного продукту та навігаційного обладнання контролює роботу бригад швидкої медичної допомоги. Це дозволяє ефективно організувати роботу бригад, контролювати використання паливно-мастильних матеріалів та скорочувати термін прибуття бригад на місце події. Так сьогодні середній термін прибуття бригади по місту Харкову складає 9 хвилин, поза містом – 20-22 хвилини.

У Дніпропетровській області весь наявний рухомий склад обладнаний GPS-навігацією. У місті Києві з 2012 року функціонує сучасна єдина оперативна диспетчерська служба 60 відсотків автотранспорту облаштовано GPS-навігацією. Такі заходи дають комплексний ефект, і, зокрема, централізований контроль за якістю роботи бригад, персоналу і автотранспорту дозволив нам, наприклад, у Львівській області економити паливно-мастильні матеріали з 23 літрів на добу до 13 літрів, а значить, відповідні кошти можуть бути спрямовані на охорону здоров'я.

Під постійним контролем Міністерства охорони здоров'я України знаходиться питання оновлення парку автомобілів швидкої допомоги. Протягом 2012 року для потреб пілотних регіонів за кошти Державного бюджету було закуплено 286 сучасних автомобілів, завдяки залученню коштів місцевих бюджетів та позабюджетному фінансуванню, у Донецькій області замінено 167 автомобілів швидкої медичної допомоги у місті Києві оновлено близько 70 відсотків автомобільного парку.

Також оновлюється рухомий склад Вінницької, Дніпропетровської області. В 2012 році за рахунок субвенцій з державного бюджету вартість медикаментів на один виклик на всій території України зросли до 30 гривень. Сьогодні екстрена медична допомога забезпечена всім переліком необхідних медичних препаратів, в яких може виникнути потреба при обслуговуванні пацієнтів.

МОЗ України приділяє велику увагу питанню гідної оплати праці медичних працівників та підвищення їхнього соціального статусу як одного з основних засобів покращення ситуації з кадрами у вітчизняній медицині. Не секрет, що по рівню заробітної плати медична галузь знаходиться на передостанньому місці серед усіх галузей народного господарства. Я пропоную парламентарям активно втрутитися в розробку державної програми забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери для того, щоб ми не тільки констатували таку неякісну, недостатню оплату праці, а й зробили щось реальне для підвищення цієї заробітної плати. Хоча можу сказати, що саме при втручанні Президента нам вдалося зробити наступне: в 2012 році заробітна плата  медичних працівників пілотних регіонів, зокрема фахівців центрів первинної медичної допомоги в Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областей, місті Києві була збільшена в середньому на п'ятдесят відсотків. Крім того, за попередній рік вдалося вирішити ті питання, які десятиліттями не вирішувалися, наприклад, медичним та фармацевтичним працівникам було встановлено надбавку за вислугу років, підвищено рівень заробітної плати медичним працівникам спеціалізованих протитуберкульозних закладів охорони здоров'я від 30 до 60 відсотків. Випускники – медики та фармацевти, які беруть зобов'язання відпрацювати не менше трьох років у сільській місцевості, а також сімейні лікарі, дільничні педіатри та терапевти мають право на одноразову адресну грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2012 року медичні і фармацевтичні працівники державних та комунальних закладів  отримують допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу  при наданні щорічної відпустки із 1 січня 2013 року право на таке  підвищення отримають і  молодші медпрацівники спеціалізованих протитуберкульозних  закладів охорони здоров'я. Але, ще раз наголошую, загальне питання оплати праці  медичного працівника перебуває сьогодні не просто в центрі уваги, а воно актуальне як ніколи.

Потребує і належного фінансування медична сфера і заходи, щодо її  реформування. Це  складне питання, але, думаю, в міру наповнення бюджету при можливості перегляду бюджету по наслідках роботи в другому півріччі,  першому півріччі нам дозволено буде збільшити витрати на охорону здоров'я.
Удосконалення сьогодні  потребує механізм фінансування  сільської медицини. На сьогодні фінансування сільської медицини, яке відбувалося через  бюджети сільських та селищних рад перенесено на районні бюджети.

Я  застерігаю місцеві органи влади від оптимізації видатків на цю систему, оскільки неприйнятним  і неприпустимим є скорочення мережі закладів, коли ви не можете запропонувати якіснішу послугу в тому ж самому місті.

Потребує сьогодні розширення фінансування екстреної медичної допомоги. Хронічний брак коштів  на "швидку допомогу" в попередні роки давався взнаки і тому сьогодні цей інфраструктурний проект по виконанню Закону "Про екстрену медичну допомогу" потребує фінансування як  будівництво доріг, розвитку мережі з'єднання між тими, хто викликає "швидку допомогу" і диспетчерськими нашими службами, оснащення сучасними засобами зв'язку  бригад "швидкої екстреної медичної допомоги" і, без сумніву, нагальним питанням є оновлення автопарку.
Сьогодні держава опрацьовує питання виділення грошей для того, щоб в цьому році за рахунок бюджетних грошей закупити машини класу Б і С для всіх регіонів приблизно на суму 1 мільярд гривень.
Тут теж потрібна допомога парламентарів, і думаю, що сьогодні вони почують  ці пропозиції.

Шановні учасники парламентських слухань! Одна із основних проблем, які проявились в ході реалізації мед реформи, це реакція наших громадян. Це не в останню чергу пояснюється визначною роллю і значенням цієї сфери в житті кожної людини.

Будь-які новації, зміни, перебудови часто викликають у людей побоювання. Навіть іноді небажання користуватися послугами нової системи. І це надзвичайно ускладнює процес реорганізації, збору інформації, критично необхідно для оперативної корекції заходів.

Вихід – налагодження зворотного зв'язку з пацієнтами, проведення наполегливої роз'яснювальної роботи. Саме тому в структурі Міністерства охорони здоров'я створено сучасну удосконалену прес-службу, якої до того у відомстві не існувало. Впроваджені та активно застосовуються нові засоби спілкування з величезною аудиторією громадськості та медиками на основі використання сучасних інформаційних технологій, конференцсервісів, за допомогою відеозв'язку в реальному часі.

Таким чином, для чисельної аудиторії, яка складає більше 10 тисяч учасників за один раз з усіх куточків України, проводяться відкриті лекції Міністра охорони здоров'я з різних питань, в тому числі питань реформування галузі. Під час цих виступів кожен має право і має можливість безпосередньо у міністра запитати те, що його хвилює і отримати відповідь.

Крім того, працює формат ак.ії "Запитай міністра", де і пацієнти, і медики обговорюють питання, найважливіші для них. Працює постійно, цілодобово гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я.

Удосконалюються зв'язки з регіональними ЗМІ, в тому числі шляхом регулярних особистих зустрічей Міністра охорони здоров'я з представниками провідних регіональних видань. Сьогодні жодного регіону немає, звідки б не побували представники засобів масової інформації на такій зустрічі в Міністерстві охорони здоров'я. Я думаю, що ви є свідками тих публікацій і тих виступів, які працівники Міністерства охорони здоров'я надають в публічний простір.
Нашим стратегічним завданням є розвиток медичної індустрії. Майбутнє медицини визначається революцією в області молекулярної біології, яка усуває фундаментальні проблеми антропологічного характеру. Біотехнології, генна інженерія, застосування наноматеріалів, широке використання стволових клітин, впровадження передових розробок в медичному приладобудуванні дозволять здійснити переворот в медицині.

З огляду на це, основний акцент у реформуванні медичної галузі необхідно поступово переносити з питань організаційного зміцнення системи охорони здоров'я на розвиток медичної індустрії, що виробляє товари та послуги із високою додатною вартістю. Я переконана і вірю в те, що при нашому житті медицина перетвориться із прохача, бідного родича державного бюджету на його донора. Відповідні підходи до програми розвитку вітчизняної медицина Міністерство охорони здоров'я розробляє постійно в спільній праці з Національною академією медичних наук, з Національною академією наук.
Щодо формування якісного вторинного рівня медичної допомоги. Під патронатом Президента  України Віктора Януковича в Україні  впроваджується проект "Нове життя, нова якість охорони материнства і дитинства", який передбачає створення мережі перинатальних центрів третього рівня, що сприятиме покращенню якості перинатальної допомоги. На сьогодні відкрито 10 перинатальних центрів. Послухайте, Кіровоградська область ніколи не мала, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Автономна Республіка Крим і місто Київ.

Тільки на 2013 рік заплановано відкриття другої черги перинатальних центрів третього рівня у Волинській області, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Києві. Це нам дозволило впродовж 2012 року досягнути позитивних змін по основних медико-демографічних показниках. За даними оперативного моніторингу, показник материнської смертності за 2012 рік в порівнянні з показником материнської смертності (співставні величини) за перший квартал цього року говорить про те, що намітилася тенденція до зменшення показника материнських втрат.
Показник малюкової смертності у 2012 році був 8,5 на тисячу новонароджених. І в порівнянні з 2011 роком він був знижений на 15 відсотків. Це говорить про те, що така тенденція має закріпитися в 2013 році, і ми маємо всі підстави говорити про те, що на сьогодні показник малюкової смертності по першому кварталу сягає 7,4. За перший квартал попереднього року, 2012-го, 8,7 було.

Щодо показника материнських втрат я вам сказала, намітилась така тенденція. І цим зусилля нашого міністерства не обмежується. Ми пильно наглядаємо за дітьми, які позбавлені материнства. Саме завдяки послідовним діям нашої держави щодо профілактики соціального сирітства, запровадження нової соціально орієнтованої на сім'ю моделі діяльності будинків дитини, наша країна визначена 25 країнами Центральної та Східної Європи як країна з найкращим досвідом по стратегії соціального сирітства.

Також на високому міжнародному рівні визнано успіхи сьогодні України в організації боротьби з ВІЛ/СНІДОМ. У цьому році вперше, починаючи з 1999 року, зареєстровано зниження кількості нових випадків ВІЛ-інфекції на 2 відсотки…

Такі ж позитивні показники  ми маємо сьогодні  в тенденції зниження захворюваності, смертності від туберкульозу. І ті проблемні питання, які виникають, ми намагаємося вирішувати через програми, які найближчим часом по туберкульозу і СНІДУ буде прийнятий урядом.

Величезна робота проведена по зниженню цін на лікарські засоби. Ви знаєте, проект по гіпертонічній хворобі. Сьогодні на засіданні уряду Прем'єр-міністр  України Микола Азаров, відповідно до доручення уряду, дав доручення запровадити аналогічний механізм на зменшення ціни на онкопрепарати, препарати, які використовуються для лікування туберкульозу і для лікування ВІЧ-інфекції.
Найближчим часом ви будете мати можливість брати участь у круглому столі по розвитку фармацевтичної промисловості, де будемо ми говорити про замовлення державне для нашої фармації.

Я думаю, що багато завдань, які постануть перед нами, ми будемо вирішувати. Але головне – збудувати національну інфраструктуру здорового способу життя. Сподіваюся на спільну співпрацюю.

 

Розмістив: прес від 06.06.2013





  

 

GoodWeb