Гуліч М., д. мед.н., професор
Безпечність харчових продуктів є одним із вирішальних факторів економічної безпеки кожної держави і визначається спроможністю її ефективно контролювати виробництво та ввіз безпечного та якісного продовольства. Ця сфера діяльності в суспільстві має гуманітарний, соціальний, економічний і політичний аспекти і гарантує продовольчу безпеку держави.
Так що ж таке безпечний харчової продукт? Відповідь на це питання дає Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів”: “безпечний харчовий продукт – харчовий продукт, який не робить шкідливої дії на здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано …»
Але у 2011 році Постановою Кабінету Міністрів № 1405 з об’єктів ризику для здоров’я людини були виключені харчові продукти. А в 2015 р Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України шодо харчових продуктив» з санітарного законодавства було вилучено проведення санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів. А потім ліквідована і сама санітарно-епідеміологічна служба України.
На сьогодні Державний контроль за безпечністю харчових продуктів в Україні здійснює ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА, яка в своїй діяльності щодо вимог до безпечності харчових продуктів спирається на Накази МОЗ № 696, № 368 та № 548. Вимоги в цих Наказах горманізовані з вимогами ЄС і повністю копіюють Регламенти ЄС № 609, № 1881, № 2073.
Але питання про безпеку харчових продуктів необхідно розглядати з урахуванням 2-х позицій:
– По-перше, з позиції адекватності вмісту есенціальних харчових речовин в продуктах харчування і раціонах відповідно до фізіологічниих потреб людини в цих речовинах;
– По-друге, з позиції охорони внутрішнього середовища організму людини від надходження з їжею різних токсикантів хімічної і біологічної природи.
Така послідовність і взаємозв’язок обумовлені тим, що саме дефіцит необхідних харчових і біологічно цінних речовин в харчових продуктах і їх дисбаланс в раціоні харчування призводить до незворотних змін внутрішнього середовища організму, порушення клітинного метаболізму, а також істотного зниження захисного потенціалу організму по відношенню до шкідливих факторів навколишнього середовища і різко підвищує ризик розвитку як інфекційних, так і неінфекційних захворювань.
Таким чином небезпечним харчовим продуктом можна вважати не тільки той, який містить токсичні речовини хімічного та біологічного походження, а й той, який має низьку біологічну цінність за рахунок вмісту низької квоти есенціальних біологічно активних речовин.
Сьогодні в реальних умовах соціально-економічного кризи в Україні при оцінці безпеки харчових продуктів необхідно враховувати не тільки вміст в них чужорідних речовин, але і їх якісний склад.
В таких умовах першочерговими завданнями соціальної політики України найближчим часом повинні стати стратегічні дії в питанні забезпечення економічної і фізичної доступності харчових продуктів високої харчової і біологічної цінності для попередження різкого зниження індексу здоров’я населення України.
Відповідно до визначення ВООЗ продовольча безпека це “здатність держави забезпечити фізичну і економічну доступність продуктів харчування всім громадянам і соціальним групам країни, гарантована наявністю власного виробництва продовольства і прийняттям соціальної політики, яка забезпечує достатній прожитковий мінімум”.
Лабораторія профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. МарзєєваНАМНУ”.
Джерело: ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. МарзєєваНАМНУ”
