Cтан та перспективи розвитку фундаментальних досліджень у наукових установах Національної академії медичних наук України

В. І. Цимбалюк, Ю. Г. Антипкін, Д. А. Базика, Л. О. Богданова, О. І. Ковзун, Є. М. Малишевська, І. Г. Маркович, Н. В. Медведовська, Г. П. Мельник, В. А. Міхньов, Л. М. Овсяннікова, М. Д. Тронько

Сьогодні є незаперечним той факт, що розвиток людства не можливий без розвитку науки й передових технологій, які за багато століть поспіль докорінно змінили форми людської життєдіяльності в усіх галузях і в медицині зокрема. 

В усі часи результати наукових досліджень ставали рушійною силою прогресу, і цей процес є невпинним, постійно змінним, як і сам науковий пошук.

Ми живемо в час стрімкого розвитку інформаційних технологій. «Революційні» зміни цієї галузі стимулюють зростання й медичної науки, яка завдяки цьому отримує можливості й засоби для інноваційного вдосконалення та розвитку біотехнологій, нанотехнологій, молекулярної генетики, продовження розроблення проектів зі створення штучного інтелекту. Проривними напрямами стають біоінформатика, системна біологія, нанобіотехнології, протеоміка, постгеномні дослідження, клітинні технології, зокрема вивчення плацентарних предикторів як прогностичних критеріїв виникнення захворювань від народження людини до її зрілого віку. Отримують додатковий стимул для розвитку ядерна медицина, фотодинамічна, гравітаційна, лазерномагнітна терапія, електромагнітна гіпертермія. Очікуються прориви та відкриття в галузі квантової фізики, які сприятимуть розумінню функціонування клітин.

Не можна не згадати про проривні сучасні технології, що змінюють наші уявлення. Узагалі, система інформаційних і комунікаційних технологій, націлених на попередження та вирішення можливих проблем зі здоров’ям (Digital health), може докорінно змінити наше майбутнє, дозволяючи «перепроектувати» його. Використання технології блокчейн у медичній галузі дозволяє надійно зафіксувати кожне слово в історії хвороби, істотно вплинути на якість медикаментозних призначень, виключаючи з переліку медикаменти й засоби з недоведеною ефективністю [1].

Новітні технології привносять у наше життя все більше неймовірних можливостей. Нових висот у медицині допомо-же сягнути 3D-друк, що стає досить поширеним в усіх циві-лізованих країнах. На 3D-принтері зараз друкують імпланти, протези,частиниорганів,зафіксованівипадкивиготовлення цілих органів. Усе це дозволяє сподіватися на те, що прорив у лікуванні багатьох захворювань та патологій зовсім близько. Тканина створюється на 3D-принтері аналогічно до звичайного друку, проте замість різноманітних фарб використовуються різні типи клітин. Наприклад, для створення про-тотипу печінки застосовують три типи клітин: гепатоцити, зірчасті клітини та клітини епітелію. За допомогою 3D-бі-опринтингу можна відтворювати високоточні тривимірні моделі людських органів, а також деякі імплантати. Штучні тканини, отримані внаслідок 3D-друку, зараз використовують для досліджень та тестування ліків [5, 7, 12].

Сучасні високопродуктивні технології дозволяють про-водити за одним зразком оцінювання всіх змін геному на принципово новому рівні (мутації, однонуклеотидні заміни, перебудови епігенома, стани метилування, пошук мішеней транскрипційних факторів, профілювання мікро-РНК і довгих некодуючих РНК) для діагностики, розшифрування механізмів патогенезу захворювань та їх терапії, виявлення сигнатур різних злоякісних новоутворень [2, 8, 11, 13].

Отже, розвиток медичної науки невпинний: змінюється перелік пріоритетів, ключових точок росту на користь біомедичних досліджень і біотехнологій, генної інженерії, персоналізованої високотехнологічної медицини. Для вітчизняної академічної медичної науки актуальним залишається пошук напрямів, за якими очікувані результати мали б наукову новизну не лише для країн Європейського регіону, а й для світу загалом.

Метою роботи є аналіз сучасного стану фундаментальних досліджень в українській академічній медичній науці й обґрунтування перспектив її подальшого розвитку з урахуванням вітчизняних реалій та особливостей.

Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були результати виконання фундаментальних науково-дослідних робіт у медичній га-лузі за останні п’ять років та матеріали їх планування в державних установах НАМН України. Методи досліджен-ня передбачали застосування бібліосемантичного аналізу, контент-аналізу та описово-аналітичного моделювання.

Результати та обговорення. Аналіз світових сучасних фундаментальних досліджень до-вів наявність змін пріоритетів зі зростанням кількості досліджень за такими напрямами: вивчення геному та можливостей відновлення нормальної ДНК; створення «штучної імунної системи»; молекулярної медицини; способів миттєвого полегшення болю; створення біонічних імплантів; розвиток регенеративної медицини й трансплантації органів; сповільнення або припинення старіння; генної терапії; молекулярної і генетичної діагностики; клонування; створення «персоналізованих ліків» тощо [2, 4, 14, 15, 16, 17, 18].

Їхні результати активно застосовуються на практиці, зокрема:

• секвенування ДНК – технологія, яка дозволяє за короткий час розшифрувати генетичний код пацієнта і, виходячи з цього, дібрати персональне лікування, мінімізуючи побічні явища з максимальною результативністю [9, 11];

• мікрочипування – інструмент дослідження експресії генів, який уже зараз успішно використовується для дослідження профілю експресії генів, ідентифікації патогенів у біоматеріалі, генотипування та ресеквінування [2, 4, 6];

• протеоміка – прикладна наука, яка вивчає білки, тому основною прикладною функцією сьогодні вважають синтез біомаркерів, які можуть бути використані у фармацевтичних і діагностичних розробленнях, спрощуючи й прискорюючи діагностику захворювань і розроблення нових лікарських засобів [17, 18];

• клітинна і тканинна інженерія – галузь біологічноїнауки, яка вже в найближчі 5–10 років може надати клінічно прийнятні підходи до відновлення життєво важливих тканин і органів: серцевого м’яза, печінки, інсулін-продукувальних клітин підшлункової залози, нервових клітин та ін. [6, 11, 13];

• нанотехнології, які дозволяють визначити низькі концентрації біологічних речовин більш дешевим, швидким і специфічним способом, а також максимально наближати сучасну медичну науку до розроблення нових підходів до лікування багатьох захворювань, зокрема й раку та нейродегенеративних захворювань [3, 14, 15, 16].

Нанотехнології можуть стати ключем до розроблення принципово нових стандартів медичної допомоги, засно-ваних на цілеспрямованій корекції мутацій в окремих геномах з використанням нанороботів [3, 8].

Реалізація зазначених вище напрямів потребує значного переоснащення методичної бази наукових досліджень, переосмислення ідеології та наукових основ проблем теоретичної та клінічної медицини.

Фундаментальні дослідження завжди були й залишаються пріоритетними для вітчизняної академічної медичної науки, що визначено стратегією розвитку Академії.

Національна академія медичних наук України (НАМН України) імплементує основні принципи подальшого прогресивного розвитку медичної науки в галузі профілактики виникнення захворювань, їх ранньої діагностики, лікування та ефективних методів реабілітації. В Академії обґрунтовуються стратегічні напрями науково-дослідницької та інноваційної діяльності, шляхи реалізації завдань та заходів медичного, економічного, правового та соціального характеру, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людини, підтримання активного довготривалого життя.

Пріоритетами НАМН України в галузі медичної науки залишаються такі: фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань людини; створення нових речовин і матеріалів та технологій, зокрема технологій, спрямованих на зниження втрат від соціально значимих захворювань, геномних технологій.

Наукові установи НАМН України за останні п’ять років здійснювали фундаментальні дослідження за такими напрямами: розроблення технологій отримання та використання стовбурових клітин для корекції порушень життєдіяльності людського організму й окремих органів; розроблення нових технологій лікування та профілактики вірусних інфекцій, ендокринних захворювань; створення нових способів отримання більш ефективних клітинних препаратів; розроблення засобів профілактики передчасного старіння; розроблення нових технологій лікування й профілактики з використанням наночастинок; збереження трудового та репродуктивного потенціалу нації; вивчення порушень геному у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС; розкриття нових механізмів розвитку основних неінфекційних захворювань; синтез нових фармакологічних препаратів і т. ін.

З метою підвищення регенеративного потенціалу, ефективності та безпеки застосування клітинних препаратів на експериментальних моделях ішемічного пошкодження тканин досліджено використання тканинно-специфічних типів стовбурових клітин та клітин-попередників. Проводяться клінічні випробування клітинних та тканинних препаратів для лікування ускладнень цукрового діабету.

Новим важливим й актуальним напрямом фундаментальних наукових досліджень у НАМН України стало розроблення сучасних високоспецифічних методів діагностики й лікування рідкісних спадкових захворювань. Запропоновано алгоритм використання біохімічних та молекулярно-генетичних методів дослідження для селективного скринінгу та ранньої діагностики спадкових метаболічних захворювань, подальшого своєчасного призначення специфічного лікування.

Щодо спадково зумовлених коагулопатій за результатами наукових досліджень було розроблено двоетапний алгоритм лабораторної діагностики порушень коагуляційного гемостазу у хворих з геморагічним синдромом та ізольованим подовженим активованим частковим тромбопластиновим часом, що дозволяє здійснити диференціальну діагностику дефіциту фактора зсідання крові та різних патологічних інгібіторів системи зсідання крові у хворих на гемофілію на основі показників аналітичної придатності та інформативності окремих коагулологічних тестів. На підставі цих досліджень удосконалено діагностику патологічних інгібіторів системи зсідання крові (специфічного інгібітору до фактору зсідання та вовчакового антикоагулянту), розроблено методи швидкої діагностики й індивідуалізованого лікування хворих на набуту імунну коагулопатію (набуту гемофілію).

Проведено комплексні дослідження щодо визначення ролі месенджерних систем (на внутрішньоклітинному і ядерному рівнях) в опосередкуванні регуляторних впливів у пухлинних клітинах для пошуку нових діагностичних онкомаркерів раку щитоподібної залози (РЩЗ) та надниркових залоз. Показано, що рівень експресії ядерного антигену проліферувальних клітин у пухлинній тканині папілярних карцином і фолікулярної аденоми є вищим, ніж у нормальній тканині, у зв’язку з чим актуальним стає розроблення ефективних iнгiбiторiв антигену як перспективного напряму при лiкуваннi раку щитоподібної залози, а сам показник може бути діагностичним і прогностичним маркером для оцiнювання агресивностi пухлин [22].

Науковцями НАМН України вперше виявлені суттєві зміни скоротливої реактивності легеневої артерії під впливом гіпоксії при експериментальному цукровому діабеті. Виявлені закономірності значно розширюють сучасні уявлення про механізми розвитку гіпоксичної легеневої вазоконстрикції та патогенезу судинних дисфункцій за умов цукрового діабету та створюють теоретичне підґрунтя для фармакологічної корекції судинної дисфункції, що пов’язана з розвитком порушень функціонування малого кола кровообігу.

Проводиться клінічне випробовування клітинних та тканинних препаратів та їх комбінацій для лікування ускладнень цукрового діабету.

Ведуться наукові дослідження, присвячені актуальній проблемі – імунітету в доклінічному періоді розвитку цукро-вого діабету (ЦД) 1 типу. За останні 25 років кількість хворих на цукровий діабет на планеті збільшилася в понад чотири рази, діабетична пандемія зафіксована й в Україні [20].

Проблема ЦД є пріоритетною для систем охорони здо-ров’я всіх без винятку країн світу, що пов’язано не тільки із прогресивним збільшенням кількості хворих, але й високим ризиком розвитку гострих і хронічних ускладнень, які зумовлюють передчасну інвалідизацію та смерть.

За Копенгагенською моделлю, в основі розвитку ЦД1 типу селективна деструкція бета-клітин острівців Лангерганса (ОЛ), що завершується абсолютною інсуліновою недостатністю. У більшості випадків при ЦД 1 типу руйнування бета-клітин має автоімунну природу. Тому перше місце в дослідженнях належить пошуку імунологічних маркерів схильності до ЦД1, до яких належить діабетасоційовані авто-антитіла (ДААт) до клітин ОЛ. Визначення ДААт зробило можливим малоінвазивне та прижиттєве виявлення наявності автоімунного процесу в ОЛ підшлункової залози людини, тобто поглиблене дослідження імунологічних ме-ханізмів, які призводять до розвитку ЦД 1 типу в людини. Виникла можливість для передбачення ймовірного розвитку ЦД 1 типу в ще практично здорової людини й скринінгу для відбору пацієнтів у групу ризику задовго до розвитку в них захворювання. Отримані нові результати дозволили суттєво доповнити наявні уявлення про патогенез ЦД1. У ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» уперше в Україні на основі визначення ти-тру діабетасоційованих автоантитіл до антигенів клітин ОЛ підшлункової залози було створено Реєстр маркерпозитивних нормоглікемічних дітей із ризиком розвитку ЦД 1 типу, що наразі налічує понад 600 дітей віком від 8 до 15 років з обтяженою спадковістю [10, 19, 21, 22].

Останнє десятиліття ознаменувалося застосуванням генної терапії та стовбурових клітин у лікуванні ендокринних захворювань, зокрема цукрового діабету, який, мабуть, є одним із найперспективніших наукових напрямів ХХІ століття. Отримано перші обнадійливі результати застосування стовбурових клітин для терапії цукрового діабету та його ускладнень, зокрема синдрому діабетичної стопи [21]. У ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» разом з Інститутом молекулярної біології та генетики НАН України на моделі стрептозото-циніндукованого діабету у тварин проведено експерименти із застосування геннотерапевтичної корекції дефіциту інсуліну за рахунок уведення в організм молекулярної конструкції з функціонально активним геном препроінсуліну людини, що зможе забезпечити синтез інсуліну в неспецифічних здорових клітинах.

Визначено причинно-наслідковий зв’язок між порушенням умов внутрішньоутробного розвитку плода при пасивному тютюнопалінні та зниженому харчуванні матерів під час вагітності та появою в дорослому віці структурно-функціональних змін у щитоподібній залозі нащадків, що є патогенетичним підґрунтям тиреопатій, зсувів метаболічно-енергетичних процесів при комор-бідних ендокринних хворобах; обґрунтована можливість та розроблені підходи (шляхом створення нової фармацевтичної композиції) до профілактики гестаційно обумовлених захворювань щитоподібної залози. Уперше імуногістохімічними дослідженнями встановлено, що при онкологічній патології в матері до предикторів можуть бути віднесені карциноембріональний антиген, онкомар-кер p53, цитокератин у структурах плацентарного бар’єру. Виявлені закономірності структурних змін плацентарного бар’єру при штучному заплідненні, що є важливим для прогнозу здоров’я майбутнього покоління.

Вагомими є результати фундаментальних досліджень і щодо розвитку пухлинного процесу в організмі людини. Завдяки впровадженню сучасних молекулярно-генетичних досліджень отримано пріоритетні дані щодо патогенезу основних форм тяжкої онкологічної та непухлинної патології, які розширюють можливості ефективної діагностики та персоналізованого лікування. Так, наприклад, установлені закономірності формування комплексів імунологічних, гематологічних та психосоматичних порушень у хворих на рак молочної залози та тіла матки, а також визначено індивідуальні фактори ризику ускладнень протипухлинного лікування. В експерименті на щурах ви-значено біохімічні та клітинні ланки індивідуальної відповіді опроміненого організму, що забезпечують варіабельну ефективність радіопротекторів.

Спільно з японськими науковцями університетів Шимано та Хіросіми імуногістохімічними дослідженнями виявлено карциномо-ембріональний антиген, який корелював з певними особливостями апоптозу клітин у плацентах жінок з інкорпоруванням радіонуклідів та виявленням онкомаркерів у плацентарній тканині жінок із злоякісними пухлинами, прооперованими під час вагітності [28].

Проведені спільні молекулярно–генетичні дослідження з провідними науковими установами США, які довели, що радіогенним­ папілярним тиреоїдним карциномам більш властиві хромосомні перебудови, ніж точкові мутації.

Під час фундаментальних наукових досліджень НАМН України вперше було обґрунтовано підходи до вирішення важливої наукової проблеми – підвищення ефективності вакцинопрофілактики у хворих на хронічну герпесвірусну інфекцію (ХГВІ) для отримання повноцінного специфічного імунітету у вакцинованих та максимального захисту населення від сучасних інфекцій. Виявлено, що 90 % дітей з ХГВІ були інфіковані двома та більше вірусами родини Herpesviridae. Антитіла до 4 представників герпесвірусів мали понад 52 % обстежених дітей. У зазначеного контингенту дітей визначено порушення гуморальної ланки імунітету на тлі пригнічення проліферативної здатності лімфоцитів, зменшення кількості активованих Т-лімфоцитів та експресії різновидів TLR-молекул. Установлено, що поєднання зазначених факторів гальмує розвиток повноцінної імунної відповіді на вакцинацію та формування стійкого імунітету.

Установами НАН та НАМН України доведена важлива роль вітаміну D у механізмах прогресування хронічних вірусних гепатитів та автоімунного гепатиту шляхом про-ведення сучасних біохімічних, молекулярно-генетичних, морфологічних та імунологічних досліджень [29, 30].

Проведено дослідження особливостей розвитку репара-тивних процесів у кістковій та хрящовій тканинах в умо-вах invitro та invivо після застосування нових композицій наноструктурованих біоактивних матеріалів для імплан-тації при пластичних операціях в оториноларингології. З використанням сучасного комплексу біофізичних і морфо-функціональних досліджень вивчено дію біологічно актив-них чинників, відібраних на основі біоміметичного підходу відповідно до характеристик хрящової та кісткової тканин, що мають вплив на здатність новостворених композицій відновлювати структури тканин після пошкодження. Здійснено оцінювання ефективності застосування запропонованих композицій матеріалів з відновлення структури та функції тканин після їх імплантації в експерименті.

Вагомими є результати фундаментальних досліджень репродуктивної системи людини. Уперше встановлено причинно-наслідковий зв’язок розвитку невиношування вагітності в жінок з обтяженим анамнезом, зокрема запальними захворюваннями статевих шляхів, наявними генетичними та психологічними факторами ризику, що призводять до порушень про- та протизапальної відповіді, нейро-імунно-гуморальних змін з розвитком плацентарної дисфункції та активації скоротливої активності міометрію.

Науковцями окремих інститутів НАН та НАМН України розкриті нові механізми невиношування вагітності на підставі дослідження поліморфізму генів, які кодують білки, що належать до різних життєво важливих метаболічних та сигнальних шляхів, зокрема цитокінів, рецепторів статевих гормонів, факторів коагуляції крові, фолатного обміну, а також білків, які підтримують функцію ендотелію судин, що дало змогу розробити нові підходи діагностики, профілактики та лікування невиношування вагітності [27].

Виявлено статеві особливості дії наночастинок (НЧ) GdVO4:Eu3+ на репродуктивну функцію в жінок при їх тривалому застосуванні та обґрунтовано можливість їх використання для терапії репродуктивних розладів. Напрацьовано та проведено фармако-технологічні й ана-літичні дослідження пероральної лікарської форми на ос-нові НЧ GdVO4:Eu3+.

Отримано нові знання про закономірності перебудови центральної гемодинаміки, структур та функцій головно-го мозку, які пов’язані з високотехнологічними ендова-скулярними втручаннями (механічна тромбекстракція, внутрішньоартеріальний тромболізис, фармакоінфузія, ангіопластика, стентування).

За результатами виконання фундаментальних дослі-джень створені динамічні моделі та механізми формуван-ня кровотоку в анатомічних структурах серця та судин, що має суттєве значення при їхній хірургічній корекції. До-сліджено математичну модель нелінійної динаміки крово-току в аорті та артеріальній системі. Створено математич-ні моделі гемодинаміки в лівому шлуночку серця, процесу вигнання з нього крові в аорту. Науково обґрунтовано та перевірено на практиці математичну модель регуляторних механізмів кровообігу при артеріальній гіпертензії, серце-во-судинній недостатності.

У ДУ «Національний науковий центр радіаційної меди-цини НАМН України» отримано пріоритетні дані щодо радіаційно-індукованих змін експресії та поліморфізму генів, нестабільності геному та клітинного старіння при хронічній соматичній патології віддаленого періоду після опромінення в широкому діапазоні доз. Установлено зміни генів BCL2, SERPINB9, CDKN2A, STAT3, ТР53, MCF2L [23]. Упроваджуються методи молекулярної епідеміології у хво-рих на радіаційно-індуковану лейкемію [24]. Досліджено нейропсихобіологічні механізми афективних і когнітивних розладів в опромінених унаслідок Чорнобильської ката-строфи з урахуванням поліморфізму генів; вивчали асоці-ації радіаційно-індукованих змін генної експресії з непух-линними ефектами віддаленого періоду після опромінення в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; визначали роль мутацій гену BCR/ABL, хромосомних, молекулярно-ге-нетичних порушень та імуногенетичних показників у фор-муванні підходів до оптимізації таргетної терапії хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію у віддалений період після ава-рії на ЧАЕС, а також роль молекулярно-генетичних марке-рів соматичних клітин у виборі індивідуалізованих програм терапії хворих на хронічні лімфопроліферативні новоутво-рення. Визначали гендерні особливості перебігу найбільш поширених хвороб системи кровообігу в учасників ліквіда-ції наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням структурно-функціональних змін міокарда, поліморфізму rs 966221 гена PDE4D та дії радіаційного фактору.

У ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України» досліджено ефективність застосування мезенхімальних стовбурових клітин пуповини людини з посиленою експресією генів IL10 і SDF1б людини для корекції експериментальних патологій різного ґенезу, а також установлено роль клітинних та ендокринних факторів у реалізації нейропротекторних властивостей стовбурових клітин при експериментальних ушкодженнях нервової системи. Визначено регенеративний потенціал ендотеліальних клітин-попередників при пошкодженні тканин ішемічного генезу, а також вивчали процес індукованої мобілізації клі-тин кісткового мозку в регенерації імунної системи [25].

У ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України» проводяться дослідження токсичної дії наночастинок важких металів, пошук та обґрунтування засобів профілактики; виявлення особливостей біологічної дії нанорозмірних фракцій промислових аерозолів; вікових особливостей системної адаптації до нічних робіт, ролі генетичного складника в патогенезі хронічного обструк-тивного захворювання легень професійної етіології [26].

В інститутах НАМН України, що входять до відділен-ня теоретичної та профілактичної медицини, у 2018 році виконано 47 фундаментальних науково-дослідних робіт, за їх результатами надруковані 258 статей у виданнях, які належать до міжнародних наукометричних баз. Аналіз публікацій показує, що українська медична наука здатна за підтримки держави отримувати пріоритетні результа-ти. Суттєвим фактором підвищення ефективності дослі-джень є кооперація з провідними науковими центрами США, Європейського Союзу, Японії, Китаю тощо.

Завдяки впровадженню сучасних молекулярно-генетичних досліджень отримано пріоритетні дані щодо патогенезу основних форм тяжкої онкологічної та непухлинної патології, які розширюють можливості ефективної діагностики та персоналізованого лікування.

Треба наголосити на тому, що результати проведених фундаментальних досліджень розкривають нові механізми розвитку захворювань, дозволяють при подальшому впровадженні розробляти сучасні ефективні методи їх діагностики та лікування і потрібні в державі. Проте, здійснюючи огляд планування фундаментальних дослі-джень у медицині, ми не можемо не звернути уваги на тенденції щодо суттєвого зменшення їх фінансування, що призводить до скорочення низки напрямів фундамен-тальних наукових досліджень. Постійний дефіцит фінансування неминуче призводить до деградації матеріально-технічної бази, утрати наукових кадрів. Так, в установах Національної академії медичних наук України щорічно виконуються фундаментальні науково-дослідні роботи (НДР), кількість яких невпинно зменшується: 2014 р. – 155 НДР, 2015р. – 145 НДР, 2016 р. – 102 НДР, 2017 р. – 99 НДР, 2018 р. – 99 НДР, 2019 р. – 86 НДР, на 2020 р. заплановано 73 НДР.

Назріла нагальна потреба зламати негативні тенденції, що склалися в науковій галузі, та спрямувати державну політику на формування якісно нового науково-технічно-го потенціалу й забезпечення умов для його максималь-ного використання. Необхідно сконцентрувати ресурси на пріоритетних і найбільш перспективних напрямах фунда-ментальних досліджень, що відповідають світовим тен-денціям розвитку медичної науки. Відповідно до наявних економічних умов, важливим стає різнобічне використан-ня світових досягнень з розробленням власних передових концепцій, теорій, методологій та технологій, які б забез-печили високий рівень вітчизняної медичної науки. Необ-хідно підвищувати конкурентоспроможність та експортні можливості української медичної науки на світовому рин-ку наукової продукції та медичних послуг. Основну увагу необхідно приділяти розвитку фундаментальних знань та інновацій у медичній галузі.

Уважаємо за доцільне створення Координаційного цен-тру з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності в медичній галузі під керів-ництвом НАМН України з відповідним додатковим фінан-суванням його, із залученням провідних фахівців МОЗ України та НАМН України, членів професійних медичних асоціацій та представників інших академій країни. Серед завдань центру має бути визначення найбільш актуальних і нагальних проблем в медичній галузі з урахуванням ста-ну здоров’я населення України, демографічних змін, впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини та проблем соціально-економічного характеру.

Планування наукової тематики необхідно проводити, орієнтуючись на актуальні проривні напрями розвитку медичної науки з розробленням комплексних тем, участю кількох різнопрофільних установ, концентрацією апаратури та методичних можливостей установ.

Необхідний розвиток науково-технічного підприємництва, створення науково-виробничих підприємств у межах академічних інститутів з ліквідацією міжвідомчих бар’єрів, посиленням комплексування наукової тематики, раціонального використання бюджетних коштів, активного впровадження результатів у практику охорони здоров’я. Створення та трансфер нових способів, методів і технологій діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених захворювань людини (зокрема нових лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення) залишається одним з найважливіших напрямів діяльності НАМН України з реалізації інноваційної політики держави в галузі охорони здоров’я.

Висновки. Вітчизняні реалії здійснення фундаментальних наукових досліджень у медицині, на жаль, дозволяють констатува-ти, що за роки незалежності відбувалася поступова втрата наукового потенціалу, особливо молодих наукових кадрів, які надають перевагу кар’єрному зростанню в закордонних компаніях, інвестиційних проектах з іноземним капіталом. Бюджетне фінансування пріоритетних напрямів фундаментальних наукових досліджень у медицині сьогодні не здатне забезпечити реалізацію їхніх завдань, відродження та злет національної академічної медичної науки.

Для ефективного розвитку фундаментального напрям-ку в академічній медичній науці необхідним є відповідне матеріально-технічне, кадрове забезпечення на рівні аналогічних наукових установ, наукових баз, лабораторій провідних країн світу, що надасть змогу подальших реалізації та розвитку фундаментальних медичних наукових напрямів з урахуванням демографічних, соціально-гігієнічних та соціально-економічних чинників, що мають комплексний вплив на формування здоров’я нації.

Для ефективного впровадження отриманих результатів фундаментальних наукових досліджень необхідним стає створення сучасної системи науково-медичної інформації та інтелектуальної власності, яка забезпечить комунікаційну взаємодію між наукою та клінічною практикою. Передбачається зростання обсягу досліджень, спрямованих на створення нових форм лікарських засобів, що є особливо важливим для країни, яка залежна від імпорту ліків. До-цільним є створення науково-виробничих підприємств у межах академічних інститутів з ліквідацією міжвідомчих бар’єрів, посиленням комплексування наукової тематики, раціонального використання бюджетних коштів, активно-го впровадження результатів у практику охорони здоров’я.

Потребує обговорення питання про створення медичних кластерів як нової моделі інтеграції наукових установ, освітніх і клінічних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Beinke JH, Fitte C, Teuteberg F. Towards aStakeholder-Oriented Blockchain-Based Archi-tecture for Electronic Health Records: Design Science Research Study. J Med Internet Res. 2019;21(10):135–85. DOI: 10.2196/13585.

1. Chen HS, Jarrell JT, Carpenter KA, Cohen DS, Huang X. Blockchain in Healthcare: A Pa-tient-Centered Model. Biomed J Sci Tech Res. 2019;20(3):15017–22. PMID: 31565696.

1. Bondar-Pidhurska OV, Hliebova АО, Khomenko ІІ. Nanotechnology as a basis forimplementing the paradigm of national economy development. Economics and Region. 2017;3(64):22–30. Available from: http://nbuv. gov.ua/UJRN/econrig_2017_3_6

1. Baranov VS. Genetic passport – the basis ofindividual and predictive medicine. SPb: Publ. house N-L; 2009. 528 с.

1. Kahl M, Gertig M, Hoyer P, Friedrich O,Gilbert DF. Ultra-Low-Cost 3D Bioprinting:Modification and Application of an Off-the-Shelf Desktop 3D-Printer for Biofabrication. FrontBioeng Biotechnol. 2019;7:184. DOI: 10.3389/ fbioe.2019.00184.

1. Yanagi Y, Nakayama K, Taguchi T, Enosawa S, Tamura T, Yoshimaru K, et al. In vivo and ex vivomethods of growing a liver bud through tissue connection. Sci Rep. 2017;7:14085. DOI: 10.1038/ s41598-017-14542-2.

1. Reid JA, Palmer XL, Mollica PA. Northam N, Sachs PC, Bruno RD. A 3D bioprinter platform formechanistic analysis of tumoroids and chimeric mammary organoids. Sci Rep. 2019;9:7466. DOI: 10.1038/s41598-019-43922-z.

1. Wu LP, Ahmadvand D, Su J, Hall A,Tan X, Farhangrazi ZS, Moghimi SM.Crossing the blood-brain-barrier with nanoli-gand drug carriers self-assembled froma phage display peptide. Nat Commun 2019 Oct 11;10 (1):4635. DOI: 10.1038/s41467-019-12554-2.

1. Zadesenets КS, Ershov NI, Rubtsov NB.Whole-genome sequencing of eukaryotes: from sequencing of DNA fragments to a genome assembly. Russ J Genet. 2017;53(6):641–50.DOI: 10.1134/S102279541705012X.

1. Tronko МD, Bolharska SV, Sokolova LK, Orlenko VL, Kovzun ОІ, Paster ІP. Innovative useof stem cells for the treatment of diabetes and its complications. Conf. Abstracts “Innovative trends in genetic and regenerative medicine”. 2017;5(2):261–2. DOI: 10.22494/cot. v5i2.79.

1. Karahiaur МN, Makarevych PI, Shevchenko EК, et al. Modern approaches to peripheral nerveregeneration after injury: the prospects of gene and cell therapy. Genes & Cells. 2017;12(1):6–14. DOI: 10.23868/201703001.

1. Kravets VТ, Leshchenko VG. 3D printing inmedicine. Printing of living cells and organs. Available from: http://rep.bsmu.by/bitstream/ handle/BSMU/12968/10.pdf?sequence=1&isAl-lowed=y

1. Abashkyn VМ, Dmytruk ОG, Shcherbyn DG. Small non-coding RNA: biological functions and biomedical application. Proceeding of the Na-tional Academy of Science of Belarus. Biological series. 2018;63(2):232–44. DOI: 10.29235/1029-8940-2018-63-2-232-244.

1. Grifantini K. The State of Nanorobotics in Medicine. IEEE Pulse. 2019 Sep-Oct. 10(5):13–17. DOI: 10.1109/MPULS.2019.2937150.

1. Kanatnykova N, Melkumov S, Holev V, Koltso-va М. Nanotechnology in medicine. Central Sci-entific Bulletin. 2017;2(19):3–4. Available from: https://elibrary.ru/item.asp?id=28131412

1. Zahaiko АL et al. Nano-technology in phar-macy and medicine. Mat. of II Ukr. Scientific-Prac-tical Internet conf. with Inter. Particip. 2018 Apr.p. Available from: http://dspace.nuph.edu. ua/bitstream/123456789/15502/1/105-106.pdf

1. Melnikova EV, GoryaevAA, Savkina MV, Merkulova OV, Chaplenko AA, Rachinskaya OA et al.International approaches to regulation of medic-inal products containing viable human cells. BIOpreparations.Prevention, Diagnosis, Treat-ment. 2018;18(3):150–160. DOI: 10/30895/2221-996X-2018-18-3-150-160.

1. Viknianshchuk AN, Mishanin AI, Tverdokhle-bov SI, Golovkin AS. Approaches to biomaterialstesting according to modern biocompatibility par-adigm. Translational Medicine. 2017;4(1):29–40. DOI: 10.18705/2311-4495-2017-4-1-29-40.

1. Popova VV, Zak KP, Tronko ND. Contemporaryideas about pathophysiological mechanisms of immunity destruction in the preclinical stage of type 1 diabetes. Problems of endocrine pathology. 2019;3(69):136–143. DOI: 10.21856/j-PEP.2019.3.18.

1. IDF. Diabetes Atlas / 8th Edition. 2017. Available from: https://diabetesatlas.org/re-sources/2017-atlas.html

1. Bonifacio Е, MathieuC, Nepom GT, et al.Rebranding asymptomatic type 1 diabetes: the case for autoimmune beta cell disorder as a pathological and diagnostic entity. Diabetologia. 2017;60(1):35–38. DOI: 10.1007/s00125-016-4144-8.

1. Guba BB, Pushkarev VM, Pushkarev VV, Kovalenko AY, Taraschenko YM, Kovzun OI et al.The Expression and Activation of Extracellular Signal-Regulated Kinase-1/2 and Proliferating Cell Nuclear Antigen Content in Normal Tissue and Human Thyroid Tumors // SM J Endocrinol Metab. 2015;1(1):1002. DOI: 10.15407/dopovi-di2016.01.105.

1. Ilienko IM, Golyarnik NA, Lyaskivska OV, Belayev OA, Bazyka DA. Expression of biologicalmarkers induced by ionizing radiation at the late period after exposure in a wide range of doses. Probl Radiac Med Radiobiol. 2018 Dec;23:331–50. DOI: 10.33145/2304-8336-2018-23-331-350.

1. Bazyka D, Gudzenko N, Dyagil I, Ilienko I,Belyi D, Chumak V, Prysyazhnyuk A, Bakhanova E. Cancers after Chornobyl: From Epidemiology to Molecular Quantification. Cancers (Basel). 2019;11(9). DOI: 10.3390/cancers11091291.

1. Dovhyi R, Pishel I, Butenko G, Skivka L. Induc-tion of neonatal tolerance to GFP-labeled karyo-cytes in C57/B6 mice. J Immunol Methods. 2017 Aug; 447:92–94. DOI: 10.1016/j.jim.2017.04.011.
2. Andrushchenko ТА, Honcharov SV, Dolin-chuk LV, Dosenko VY. Polymorphism of XPD(RS799793) and bronchopulmonary pathology in workwrs of harmful and dangerous branches of industry in Ukraine. Ukrainian Journal of Occupational Health. 2018;54(1):61–5. Available from: http://imtuik.org.ua/upload-files/doc/vy-dav/18-01/index.html
3. Vorobyova ІІ, TkachenkoVB, RudakovaNV, Zhyvetska–Denisovа АА, TolkachSМ. Miscarriageof pregnancy: current views on the prob-lem (literature review). «Health of woman». 2017;3(119):113–117. DOI: 10.15574/HW.
4. Zadorozhna ТD, Podolskyi VV, Parnytska ОІ,Kylykhevych SМ, Archakova ТМ, Davydova YV, et al.Morphological and immunohistochemical pe-culiarities of placental-endometrial structures in women with bening and malignant tumors. Pa-thology. 2015;1(33):48–52. DOI: 10.14739/2310-1237.2015.1.42879.
5. Roussev RG, Dons’koi BV, Stamatkin C, Ramu S, Chernyshov VP, Coulam CB, et al. Preimplanta-tion factor inhibits circulating natural killer cell cytotoxicity and reduces CD 69 expression: im-plications for recurrent pregnancy loss therapy. Reproductive BioMedicine. 2013 Jan;26(1):79–87. DOI: 10.1016/j.rbmo.2012.09.017.
6. Kucherenko AM, Moroz LV, Bevz TI, Bulaven-ko VI, Antypkin YG, Berezenko VS, et al.Investigation of rs11536889 + 3725G/C Poly­ morphism of the TLR4 Gene in Patients with Autoimmune and Chronic Viral Hepatitis C.Cytol Genet. 2019;53(4):300–6. DOI: 10.3103/ S0095452719040078.