(10.08.1918 р.- 17.10.2002 р.), член-кореспондент Академії медичних наук України, обраний 05.04.1993 р. за спеціальністю хірургія, член-кореспондент НАН України (1992 р.), член-кореспондент РАМН (1975 р.), доктор медичних наук (1959 р.), професор (1960 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (1968 р.), почесний доктор наук Печського медичного університету (Угорщина, 1974 р.), Герой Соціалістичної праці, ректор Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького (1964 р.-1981 р.), науковий консультант кафедри госпітальної хірургії цього ж університету ( до 2002 р.).
Відомий учений-хірург і педагог. Основні наукові напрями: хірургія серця та судин, загальна хірургія та анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія, історія медицини та вищої освіти.
Автор 376 наукових праць, серед яких 10 монографій та посібників. Підготував 15 докторів та 62 кандидатів медичних наук.
Був членом правління ряду хірургічних товариств ( до 2002 р.), дійсним членом Міжнародного товариства хірургів (1978 р.), членом редакційних рад ряду фахових журналів , декількох спеціалізованих рад (до 2002 р.).
Нагороджений 7 орденами та 12 медалями ( вітчизняними та іноземними), учасник Великої Вітчизняної війни.
Основні наукові праці: " Парагонимоз" (1963 ); "Митральный стеноз и его хирургическое лечение" (1970 ); „Трихлоретиленове знеболювання”(1971); "Коррегирующая терапия в современной хирургии"( 1974); "Наставление по хирургии" (1979); "Интенсивная послеоперационная терапия"(1984).
