Доступність ліків в психіатрії: що показав національний моніторинг?

До відома фахівців. Дані моніторингу

У квітні–травні 2019 р. Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провела національний моніторинг державних гарантій щодо пільгового забезпечення ліками осіб з психіатричними діагнозами.

Моніторинг здійснено в рамках проекту «Ліки в психіатрії: національний моніторинг державних гарантій щодо пільгового забезпечення», який реалізується протягом січня–червня 2019 р. Проект реалізує ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» за підтримки МФ «Відродження».

Крім того, діяльність у межах проекту зводиться до наступного:

• аналіз стану забезпечення ліками осіб з інвалідністю внаслідок психіатричного діагнозу;
• формування та навчання регіональної мережі моніторів з представників спроможних недержавних організацій, які будуть регулярно здійснювати моніторинг та вживати заходів для покращення доступу до ліків;
• планування подальшої діяльності з моніторингу та оцінки доступу цільової групи до лікарських засобів, інформування влади, громадськості, ЗМІ.

Загалом проблема доступу до ліків стосується понад 1,6 млн українців, які стоять на обліку через розлади психіки та поведінки.

У грудні 2017 р. було прийнято Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року (далі — Концепція). Проте план заходів щодо її реалізації досі не затверджено. Про це повідомила Раїса Кравченко, керівник проекту ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень».

Національний моніторинг пільгового доступу українців з психіатричними діагнозами до ліків проводився у 25 регіонах шляхом опитування отримувачів психіатричної допомоги, їх законних представників, лікарів та органів місцевої влади. Моніторинг здійснювався за рядом критеріїв доступності ліків: економічним (без­оплатне, пільгове забезпечення), територіальним та адміністративним (складність процедур доступу, наявність бар’єрів).

Як свідчать результати моніторингу, законні представники пацієнтів з психічними розладами оцінили доступ до необхідних ліків у 2,3 бала з максимальних 5, лікарі та представники влади — у 2,91 бала.

Поінформованість про безкоштовний та пільговий доступ до ліків сягає 100%, але часто законні представники скаржаться на необхідність долати певні бар’єри на шляху до отримання лікування пацієнтами або неможливість скористатися пільгою.

З числа опитаних законних представників лише 46% зазначили, що пацієнти отримують необхідні ліки безкоштовно, 6% — на пільгових умовах.

Перешкодами для доступу до необхідних ліків лікарі та законні представники назвали наступні:

• необхідні ліки не включено до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), відсутність національних програм для дорослих пацієнтів;
• ефективні ліки доводиться купувати за кордоном;
• брак коштів у місцевих бюджетах;
• пільгових ліків вистачає не всім;
• лікар не пропонував пільгові ліки;
• складні процедури отримання пільгових препаратів тощо.

«Велику роль відіграє розробка нових підходів і моніторингових документів, на підставі яких ми можемо розробляти правильні рекомендації та потім імплементувати їх на законодавчому рівні в якості постанов, конк­ретних документів, які є підставою для надання у тому числі пільгових ліків», — наголосила Юлія Паскевська, начальник відділу моніторингу прав людини у сфері психічного здоров’я ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ».

За словами Ю. Паскевської, на підставі результатів подібних моніторингів Міністерство може в тому числі переглядати Національний перелік. «Ми погоджуємося з тим, що на сьогодні він потребує змін, певних уточнень», — додала вона.

Велику роль у забезпеченні пільговими ліками відіграє місцева влада. Зокрема, мова йде про недостатнє фінансування, а також посилення інформаційної кампанії щодо можливості пільгового забезпечення ліками.

Важливим аспектом для МОЗ України є спільна діяльність з громадськими організаціями. «Звісно, охопити велику кількість напрямів, промоніторити, вивчити всі питання дуже складно. Це величезний напрямок роботи. Завдяки громадським організаціям ми можемо отримувати достовірну інформацію і статистичні дані», — прокоментувала Ю. Паскевська, додавши, що завдяки таким даним Міністерство зможе впроваджувати заходи щодо реалізації Концепції.

Що стосується згаданого плану заходів щодо реалізації Концепції, то, за словами представника МОЗ України, він уже майже готовий і знаходиться на стадії погодження зацікавленими органами.

Як реалізувати право на пільгове забезпечення ліками? На це питання відповів Іван Зеленський, експерт з питань пільгового доступу до ліків, директор Благодійного фонду пацієнтів «Крапля крові». Перше, що потрібно зробити, — об’єднатися і напрацювати стратегію. «Проблема України в тому, що у нас доволі незріле громадянське суспільство. Нам його потрібно розвивати», — підкреслив він.

За словами І. Зеленського, 30–40% пацієнтів з порушеннями психіки можуть лікуватися на амбулаторному рівні, що з фінансової точки зору — дешевше. «Чим більше людей ми лікуємо на амбулаторному рівні, тим менше грошей нам доведеться витрачати на стаціонарному рівні. Стаціонар — це завжди дорого», — наголосив експерт.

Окремо І. Зеленський зупинився на Національному переліку. До речі, він входить до складу конкурсної комісії з формування експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів. «Основним завданням Національного переліку, коли його створювали, було те, щоб наша країна не купувала «фуфломіцини», тобто ліки без доведеної ефективності», — зазначив спікер. Проте мінусом Національного переліку, який базується на переліку ВООЗ, на думку експерта, є те, що він «куций».

На переконання доповідача, пацієнтські організації мають адвокатувати доступ до безкоштовного лікування на місцевому рівні, а також надавати пропозиції щодо змін до Національного переліку. За словами І. Зеленського, є шанс, що експертний комітет з відбору та викорис­тання основних лікарських засобів включить до Національного переліку той чи інший запропонований препарат, якщо він відповідатиме визначеним критеріям.

Моніторинг, проведений у Львівській обл., виявив ряд проб­лем, пов’язаних з безперешкодним доступом до ліків осіб з інтелектуальною недостатністю чи психічними порушеннями. Про це повідомила Ірина Дзюрах, експерт з моніторингу ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» у Львівській обл.

Опитування респондентів показало, що вони мають недостатньо інформації про отримання комплексних консультацій лікарів, застосування ліків та очікувані результати при прийомі того чи іншого препарату, можливі ускладнення. «У багатьох випадках це були призначення просто за зверненнями представників. Планові огляди їхніх підопічних, як правило, не проводяться. Немає системного консультування, спостереження за дією ліків. Тобто найчастіше більшість призначень ліків — на розсуд законних представників», — зауважила І. Дзюрах.

Також респонденти скаржилися на малий вибір антипсихотиків нового покоління з меншими побічними ефектами. Фактично, такі ліки не призначаються, оскільки вони дороговартісні і не входять до Національного переліку.

Загалом, на думку респондентів, необхідні наступні зміни в системі охорони психічного здоров’я:

• розширення переліку ліків, які надаються безкоштовно;
• збільшення кількості аптечних закладів, які відпускають необхідні лікарські засоби за безкоштовними/пільговими рецептами;
• створення на місцях реабілітаційних медико-соціальних закладів;
• припинення руйнації психіатричної допомоги;
• збільшення фінансування та ін.