ФРОЛЬКІС Володимир Веніамінович

3366

(27 січня 1924, Житомир — 2 жовтня 1999) — видатний фізіолог та геронтолог. Вчений в галузі сучасної геронтології і вікової фізіології, академік Академії медичних наук України, академік НАН України, член Нью-йоркської академії наук, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент АМН України, завідувач лабораторії фізіології Інституту геронтології АМН України.

Основний напрям робіт — вивчення механізмів старіння, вікової патології; пошук засобів подовження життя. Ним розроблена адаптаційно-регуляторна теорія старіння, запропоновано уявлення про процеси антистаріння (вітаукт), гіпотеза про гено-регуляторний механізм розвитку вікової патології і розроблено концепцію гено-регуляторної терапії, проаналізовані нейро-гуморальні та мембранні зміни в процесі старіння; відкрито новий клас внутрішньоклітинних регуляторів (інвертори); створені нові підходи до експериментального подовження життя.

Автор близько 700 наукових праць, з них 25 монографій, 13 посібників, виданих у різних країнах світу. Створив найбільшу геронтологічну наукову школу. Підготував 37 докторів та 63 кандидатів наук.

Основні наукові праці:

«Aging and life-prolonging processes» (1982);
«Life span prolongation» (1991);
«Старение, эволюция и продление жизни»(1993);
«Старение и экспериментальная возрастная патология сердечно-сосудистой системы» (1994);
«Aging cardiovascular system. Physiology and pathology» (1996).

Нагороджений:

Міжнародними преміями імені Ф. Верцара, Міжнародної Асоціації геронтологів; преміями імені академіка О. О. Богомольця (1971), Державною премією УРСР у галузі науки і техніки (1978), премією імені І. І. Мечникова НАН України (1995).
Орденом Вітчизняної війни 2 ступеня та 7 медалями Радянського Союзу, Відзнакою Президента України, Орденами Ярослава Мудрого V та IV ступенів.
Був почесним членом товариств геронтологів Болгарії, Угорщини, Німеччини, Чехословаччини, членом редколегій семи журналів, членом правлінь наукових товариств фізіологів, геронтологів, членом Міжнародного парламенту гуманітаріїв (1992–1999).

27 січня 2004 року на фасаді будівлі Інституту геронтології АМН України в Києві за адресою, Вишгородська вулиця, 67 встановлено меморіальну дошку.

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 10).