Доповідь президента НАМН України А.М.Сердюка на з’їзді гігієністів. Львів, 21.09.2012 р.
Вельмишановні учасники з’їзду!
Впевнений, кожного, хто зібрався в цій величній залі прекрасного театру хвилює стан здоров’я українського народу, шляхи розвитку охорони здоров’я, майбуття медичної науки.
В Програмі реформ передбачається в стислі терміни створити систему охорони здоров'я для забезпечення соціальної справедливості, підвищення доступності і якості медичної допомоги за умов її високої економічної ефективності.
З відомих Вам постулатів реформування, що викладені в Програмі і здійснюються в пілотних регіонах, торкнуся лише тих питань, що стосуються гігієнічних проблем.
Перше. Переорієнтація на профілактику, формування здорового способу життя. Новітнім кроком в історії незалежної України є передбачене в перспективі цільове виділення 5% асигнувань на стимулювання здорового способу життя.
Друге. Базова підготовка належним чином умотивованого, нового покоління управлінців і фахівців для галузі. Але як реалізувати цю тезу, якщо п’ять, раніше потужних, санітарно-гігієнічних факультетів сьогодні знаходяться буквально в атрофованому стані?
До речі, за визначенням ВООЗ підвищення рівня освіти населення вагомим засобом впливу на здоров'я.
Третє. Розробка необхідної нормативно-правової бази.
Вражаючий приклад, який я наводжу протягом багатьох років. Але справа рухається надто повільно. Україна, де відбулася найжахливіша техногенна катастрофа в історії цивілізації, за минулі 26 років в царині нормативного забезпечення радіаційної безпеки суттєво відстає від МАГАТЕ, Євроатому, МКРЗу, Росії. А напрацьовані документи роками проходять кабінети міністерства. Провал нормативної діяльності тягне за собою, в першу чергу, провал в захищеності населення. Люди не довіряють діям медиків і не тільки їх.
Четверте. Випереджаючий розвиток медичної, в тому числі гігієнічної науки, яка має стати підґрунтям реформ.
І зразу ж разючий приклад. За останні 5 років з радіаційної гігієни захищена лише одна кандидатська дисертація. І це в країні, котра пережила жахи Чорнобилю, де понад 55 років тому була створена перша в Україні лабораторія радіаційної гігієни.
І ще одна ностальгічна заувага! Наукові школи. Наведу лише прізвища.
Київ – О.М. Марзєєв, Д.Н. Калюжний і М.Г. Шандала; Р.Д. Габович і Є.Г. Гончарук;
Л.І. Медвідь, Г.Х. Шахбазян і Ю.І.Кундієв;
Харків – В. М.Жаботинський і М.П. Воронцова;
Донецьк – М.В. Гринь, Ю.М.Талакін і Д.О.Ластков;
Одеса – Д.М. Бабов і В.К.Навроцький
Львів – В.З. Мартинюк, І.І. Даценко, Б.М. Штабський і Г.І.Столмакова.
Які славні імена. Наші попередники і вчителі. Чи згадуватимуть нас, нині сущих, з таким пієтетом?
Та повернімося до реформ в здоровохороні. Чи потрібні вони? Відповідь однозначна. Так. Адже її незадовільний стан переростає в серйозну соціальну й економічну проблеми. Бідність в свідомості людей все більше асоціюється з неможливістю отримати належну медичну допомогу.
Цього також вимагає необхідність зниження захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних, мультифакторних хвороб, котрі слугують джерелом величезних демографічних втрат.
Аналіз стану здоров’я і динаміка змін у довкіллі, що відбулися за останні 20 років, беззаперечно свідчать про необхідність пошуку нових шляхів щодо мінімізації ризиків для здоров'я населення України. Процеси реорганізації санітарно-епідеміологічної служби повинні базуватися переважно на профілактичному напрямку діяльності використання сучасних підходів та інноваційних технологій. Це потребує негайних дій на державному, а в деяких аспектах і на міждержавному рівнях.
Ситуація, що складається у країні, вимагає від гігієністів і працівників санітарно-епідеміологічної служби зосередити зусилля на вирішенні нагальних проблем збереження та поліпшення стану здоров’я населення у зв’язку з антропогенним забрудненням довкілля.
Найефективнішою у зменшенні вкладу в захворюваність та смертність від хронічних неінфекційних хвороб є первинна профілактика,заходи якої, повторюю, повинні спрямовуватися на збереження здоров’я здорових, запобігання дії шкідливих чинників природного і соціального середовища, здатних викликати патологічні зміни в організмі.
Та в першу чергу, заходи первинної профілактики повинні бути направлені на дитяче населення, оскільки фундамент здоров’я, формування навичок, які в майбутньому визначають спосіб життя дорослої людини, закладаються саме в дитинстві. І над цим працюють інститути Академії.
В інституті ім. О.М. Марзєєва опрацьована модель, яка відображає схему профілактичного впливу на освітньому рівні. Вона складається з двох взаємопов’язаних систем. Перша включає в себе заклади охорони здоров’я, освіти та засоби масової інформації. Друга – взаємозв’язок між дітьми, батьками та вчителями. Взаємодія цих систем зрештою приводить до формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді.
Не закриваймо очі на чинники ризику виникнення серцево-судинних хвороб і опорно-рухового апарату, які у школярів зросли більш ніж вдвічі. В першу чергу це гіподинамія і надмірні учбові навантаження. У старшокласників щоденно по 7-8 уроків. Лише у 15% загальноосвітніх закладах умови для фізичного виховання дітей відповідають гігієнічним вимогам, частково відповідають – у 65%, не відповідають – в кожній п’ятій школі, ліцеї чи гімназії.
В Інституті медицини праці триває пошук нових підходів до первинної профілактики і прогнозування розвитку професійних захворювань на основі визначення біомаркерів, які обумовлюють механізми індивідуальної схильності до розвитку захворювання. Досліджуються відповідні генетичні маркери найбільш поширених професійних захворювань.
Не викликає сумніву, що можливість прогнозування захворювання будь-якої етіології відкриває нові обрії в плані його профілактики.Адже переважна більшість хвороб, в т.ч серцево-судинні та онкологічні, розглядаються як мультифакторні. В їх розвитку відіграють роль як спадкові чинники, так і фактори навколишнього середовища.
Шановні колеги!
Сучасний світ вже боляче вражений нестачею чистого повітря та питної води, змінами клімату, загрозами біологічного характеру. Нашу «готовність» ми особливо відчуваємо при появі чергового вірусу грипу.
Складається враження, що ми йдемо до суспільства страху: страху перед нашим довкіллям, споживанням неякісних харчових продуктів, незахищеності від інфекцій.
Розвиваючи гігієнічні аспекти з первинної профілактики онкозахворювань, науковці – гігієністи закладають підвалини подальшої реалізації її серед населення.
Скажімо, осяйнути стан атмосферного повітря можливо шляхом наукового обґрунтування ризику для здоров’я населення та його кількісної оцінки, використання новітніх інструментів (дистанційного зондування земної поверхні, геоінформаційних технологій, моделювання ситуації тощо). Вже не перший рік це робиться в Запорізькій області. Але чому лише в ній?
Надзвичайно гострою для країни була і залишається проблема забезпечення населення питною водою в достатній кількості та гарантованої якості. Серед Європейських країн Україна за ступенем водозабезпечення займає одне з останніх місць. Неякісна вода – вагома причина поширення виразкової хвороби шлунку, жовчокам’яної хвороби, стенокардії та інфаркту міокарду, вірусного гепатиту та цілого ряду інфекційних захворювань.
Перша ластівка. В Луганській області створена промислова технологія підготовки питної води з мінералізованих поверхневих водойм (а це можливо й з шахтних вод), науковий супровід якої проводили і проводять науковці Академії.
Активізувались питання профілактики в зв’язку із аварією на ЧАЕС та Фукусімі. Дослідженнями вчених Академії доведено, що сучасна ендемія захворювань щитоподібної залози має змішаний генез внаслідок взаємодії ендо- та екзогенних факторів, в тому числі і чорнобильського походження.
Для індивідуальної та групової профілактики йодзалежних захворювань створені харчові продукти та дієтичні добавки з необхідними мікронутрієнтами, використання яких запобігає розвитку і прогресуванню цих захворювань.
До цього часу Чорнобильська аварія при найменших дозах (не враховуючи ліквідаторів) викликає у людей найбільше почуття небезпеки. При проведені відповідних досліджень майже всі респонденти, в тому числі на незабруднених територіях, поставили аварію на ЧАЕС на перше місце серед ризиків сьогодення.
Нажаль, наразі не створено єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення, що, до речі, передбачено ст.18 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань».
В проблемах, породжених Чорнобилем, нині головна мета – оцінити ефективність реалізованих захисних заходів минулого заради майбутнього. Що це вкрай необхідно, підтвердила аварія на Фукусімі. Японія, котра спочатку намагалася в закритому режимі справитися з аварією, потім повторила всі наші дії – створила зону відчуження, евакуювала людей, взяла на озброєння наші методичні й медичні підходи.
Шановні колеги!
Країни Великої вісімки серед першочергових завдань на найближчі 15 років на перше місце поставили боротьбу з біологічними загрозами (тобто забезпечення національної біологічної безпеки). До біобезпеки відноситься боротьба з особливо небезпечними хворобами людей, тварин і рослин, з інфекційними захворюваннями, які мають великий соціальний та економічний негативний вплив, з можливим біотероризмом, із загрозами, які виникають при свідомому чи несвідомому використанні досягнень сучасної біології та біотехнології.
Зверніть увагу на слайд. Саме життя диктує нам необхідність створення надійного «санітарного кордону».
Чи готові ми до відповіді на виклики часу?
Із задоволенням наголошую на поглибленні співпраці НАН та НАМН з базових напрямків медицини. Це дозволило вченим обох академій разом напрацювати і підготувати для передачі до виробництва сучасні:
– генно-інженерні, клітинні технології, в т.ч. онкологічні;
– діагностичні системи та препарати;
– вірус-безпечні анти-гемофілічні фактори зсідання крові (лікування кровотечі)
– специфічні імуноглобуліни;
– біоінженерні технології клінічного спрямування.
Та нинішнє поширення ВІЛ-СНІДу, туберкульозу, вірусів грипу та гепатитів є тільки деякими з прикладів, що підтверджують важливість широкого трактування поняття „біонебезпека”, необхідність міжвідомчого і системного підходу до боротьби з такими загрозами на національному рівні.
Приємна новина. На минулому тижні науковці Інституту ім.. Філатова на конгресі спеціалістів із сітківки «Євроретина» завоювали другий приз в конкурсі «Інноваційні технології в офтальмології» за свою роботу «Застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології».
Шановні колеги!
Реалізація завдання Президента України В.Ф. Януковича, окресленого у виступі на 9-й Ялтинській конференції щодо «… пошуку шляхів підвищення ефективності охорони здоров’я, якості освіти, модернізації системи життєзабезпечення людей», неможлива без створення Українського Центру контролю та профілактики захворювань.
Високодієва, перевірена у глобальному та регіональному вимірах, інституція може бути організована на національному рівні.
Доцільність проекту обумовлена його реалістичністю, оскільки, залучаючи потужності та можливості наукового та кадрового потенціалу Національної академії медичних наук України, його можна здійснити у коротко, максимум середньотривалій перспективі без надмірних фінансових витрат. Переконаний, такий формат стане вагомим важелем удосконалення санітарно-епідеміологічної діяльності.
Дозвольте привернути Вашу увагу до наших міжнародних зусиль.
Підписано ряд вагомих документів в царині радіаційної безпеки з науковими установами Швеції, Японії, Південної Кореї та інших країн.
Три місяці тому підписаний меморандум про співробітництво в галузі медичної науки та охорони здоров’я між Національною академією медичних наук України та Російською академією медичних наук.
Оговорені форми майбутнього співробітництва: спільні наукові дослідження, публікації, конференції, семінари, майстер-класи, консультації. Визначені напрямки наукового співробітництва.
Восени цього року планується проведення спільних симпозіумів з ревматології, фізичного розвитку дитячого населення, медичні ради, конференції тощо. Всього на 2012 – 2013 роки заплановано 16 наукових заходів.
Наш час засвідчує нестримний розвиток нанонауки.
Внизу, або правильніше в глибині речовин існує разючий світ малих розмірів і форм, і коли-небудь, наприклад, у 2000 році, люди будуть дивуватися, що 1960 року до цих досліджень не ставилися серйозно. Річард Фейнман, 1959 р.
Виклики нанотехнологій – новітніх високих технологій, за допомогою яких можливо перетворювати фізичний світ на атомно-молекулярному рівні. Взаємини організму і нанотехнологій неоднозначні. Тому ряд інститутів працюють не лише над позитивними моментами, а й над можливими загрозами від них.
Які перспективи ? Вони в рамках співпраці з НАН. Кроки такої співпраці надихають.
Що нам перешкоджає пришвидчити ходу?
– Відсутність фінансування на розробку, рецензування, друкування та видавництво нормативно-методичних документів.
– Відсутність соціальних замовлень на наукові роботи, які необхідно провести для фізіолого-гігієнічного обгрунтування вимог в нових документах.
Якщо ми хочемо впевнено дивитися у завтрашній день, необхідно в гігієнічній науці:
– зміцнювати науковий потенціал;
– створювати умови для роботи здібної молоді;
– підвищувати якість дослідницької діяльності;
– підтримувати фундаментальні та наукоємні напрями;
– виводити вітчизняну науку на світовий рівень;
– збільшувати наукові, технічні та прогностичні здобутки досліджень.
В медичній освіті:
– поновити в ВУЗах повноцінну роботу медико-профілактичних факультетів та гігієнічних кафедр;
– піднести професійну підготовку фахівців санепідслужби, залучаючи для цього профільні науково-дослідні установи;
– сформувати державне замовлення на лікарів – гігієністів.
Хотів би наголосити. Система освіти – це ,перш за все, знання. вміння їх застосовувати, зберігати почуття власної гідності, навчатися спілкуванню з людьми.
В діяльності Державної санепідслужби:
– реформувати управління, структуру і функції;
– покращати законодавче та нормативне забезпечення;
– запровадити аналітично-прогностичне забезпечення управлінських рішень органів влади;
