ХАРЧУВАННЯ СОЛДАТІВ У БОЙОВИХ УМОВАХ: ЕВОЛЮЦІЯ ВІД ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ ДО СЬОГОДЕННЯ

585

У науковому журналі «Медичні перспективи» ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» опублікована стаття «Харчування солдатів у бойових умовах: еволюція від Запорізької Січі до сьогодення» підготовлена науковцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» та Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Української військово-медичної академії.

УДК 613.2:355.65                                                                                        https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200423

УДК 613.2:355.65 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200423

М.П. Гуліч 1,                                       ХАРЧУВАННЯ СОЛДАТІВ У БОЙОВИХ УМОВАХ: ЕВОЛЮЦІЯ
О.Д. Петренко 1,                                 ВІД ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ ДО СЬОГОДЕННЯ
Л.С. Любарська 1,
Ю.М. Депутат 2

ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» 1
вул. Попудренка, 50, Київ, 02094, Україна
Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії 2
вул. Московська, 45/1, 33, Київ, 01015, Україна
SI «Marzeev Institute of Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine» 1
Popudrenko St., 50, Kyiv, 02094, Ukraine
е-mail: gumapa@ukr.net
Research Institute of Military Medicine of Ukrainian Military Medical Academy 2
Moskovska St., 45/1, 33, 01015, Kyiv, Ukraine
е-mail: yurdep@ukr.net

________________________________________________________________________

Цитування: Медичні перспективи. 2020. Т. 25, № 1. С. 221-229
Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(1):221-229

________________________________________________________________________

Ключові слова: військовослужбовці, сухий пайок, калорійність, енерговитрати

Ключевые слова: военнослужащие, сухой пайок, калорийность, энергозатраты

Key words: service personnel, dry rations, dietary calories, energy subsides

Реферат. Питание солдат в боевых условиях: эволюция от Запорожской Сечи до сегоднешнего  дня. Гулич М.П., Петренко Е.Д., Любарская Л.С., Депутат Ю.М. Питание военнослужащих в полевых условиях или во время выполнения бовых действий имеет большое значение для поддержания боеспособности войск. Незаменимым элементом в обеспечении личного состава питанием являются индивидуальные «сухие пайки», которые чаще всего формируются из расчета на питание одного военнослужащего на одни-трое суток. Интерес представлял вопрос, как менялось питание личного состава войск в боевых условиях за прошедшие времена. Цель работы изучить в историческом аспекте особенности питания военных в условиях боевых действий за период от Запорожской Сечи до наших дней. Материалы и методы литературные источники, законодательно-нормативные документы, результаты исследований. Использованы информационно- поисковый метод и метод теоретического анализа. Проанализированы литературные данные, законодательно-нормативные документы, результаты научно-исследовательских работ, касающиеся питания украинских военнослужащих в условиях боевых действий за период XVII – XXI века. Эволюция «сухого пайка» в течение несколько столетий происходила в зависимости от развития пищевой промышленности: от сухих продуктов, которые долго не портятся (сухари, крупы, сухое мясо, сухая рыба), сухих пищевых концентратов и консервов до готовых к употреблению первых и вторых блюд. Калорийность сухих пайков со середины ХХ столетия колебалась от 3100 ккал до 3350 ккал. В украинской армии от 3500 ккал до 3800 ккал и только для участников ООС – 4100. Энергетическая ценность (калорийность) сухих пайков до последнего времени рассчитывались без учета фактических энергозатрат военнослужащих при выполнении ими боевых задач. Дальнейшие исследования по совершенствованию норм питания военнослужащих должны быть направлены, прежде всего, на установление реальных энергозатрат при выполнении ими задач по назначению, в том числе и боевых.

Abstract. Nutrition of soldiers in battle conditions: the evolution from Zaporizhzhia Sich until today. Gulich M.P., Petrenko E.D., Lubarskaya L.S., Deputat Yu.M. Nutrition of military personnel in the field or during combat operations is of great importance for maintaining force performance. An indispensable element in the provision of service personnel with food is individual “dry rations”, which are most often formed based on the nutrition of one soldier for one to three days. Of interest was the question of how the nutrition of the service personnel changed in combat operations meanwhile. Objective – to study the historical aspect of nutrition in battle conditions during the period from the Zaporizhzhia Sich to the present day. Materials and methods – literary sources, regulatory documents, research results. The information retrieval and the theoretical analysis method are used. The literature data, legislative and regulatory documents, the results of scientific research related to the nutrition of Ukrainian service personnel in the combat operations for the period from XVII-XXI centuries are analyzed. The evolution of “dry operational ration” over several centuries took place depending on the development of the food industry: from dry products that do not spoil with long-term keepeng (crackers, cereals, dry meat, dry fish), dry food concentrates and canned foods to ready- to-eat first and second courses. The caloric content of dry rations from the middle of the twentieth century ranged from 3100 kcal to 3350 kcal. In the Ukrainian army it is from 3,500 kcal to 3,800 kcal, and only for Joint Force Operation (JFO) – 4,100. Until recently, the energy value (calorific value) of dry rations was calculated without taking into account the actual energy consumption of service personnel in carrying out combat operations. Further studies on improving the nutritional standards of service personnel should be aimed, first of all, at establishing real energy costs when they perform their mission, including military ones.

Харчування військовослужбовців у польових умовах або під час виконання спеціальних завдань з відривом від баз постачання має велике значення для підтримки боєздатності військ. Незамінним елементом у забезпеченні особового складу харчуванням є індивідуальні «сухі пайки», які найчастіше формуються з розрахунку на харчування одного військовослужбовця на одну-три доби. Комплектування  армійських пайків у більшості країн здійснюється за національними нормами фізіологічної потреби з обов’язковим   урахуванням  рівня фізичного навантаження, статі та віку військовослужбовців. За останні роки процес удосконалення харчування військовослужбовців привертає увагу не тільки фахівців, але й громадськості. Інтерес представляє питання, як змінювалося харчування особового складу військ у бойових умовах за минулі часи.

Мета роботи вивчити в історичному аспекті особливості харчування військових в умовах бойових дій за період від Запорізької Січі до цього часу.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Літературні джерела, законодавчо-нормативні документи, результати досліджень. Використано інформаційно-пошуковий метод та метод теоретичного аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХОБГОВОРЕННЯ

Сказати, що солдатський «сухий пайок», який був у кожного солдата з собою під час бойових походів – це новий винахід, не можна. В умовах бойових дій вояки завжди возили з собою продукти харчування, що довго не псуються.

Вже в Запорізькій Січі у козаків під час військових походів режим харчування був зовсім іншим, ніж у курені, змінювався також і набір продуктів. Під час походів козацьке харчування відзначалося простотою, не вимагало занадто великих витрат, було пристосоване до козаць- кого способу життя і забезпечувало підтримання життєдіяльності козацького війська на потріб- ному рівні. Вирушаючи в похід, козак повинен був брати з собою запас продуктів, якого б вистачило на кілька місяців. Природно, що в дорогу бралися лише ті продукти, які добре зберігались, швидко не псувалися і приготування яких не викликало труднощів. Тому основу раціону в походах становили сухарі, крупи, борошно, сало. Воду возили в баклагах, при- в’язаних до сідла. У походи також брали рибо- ловні сітки і при нагоді займалися рибальством. Риба була суттєвим додатком до раціону харчування козаків під час походів [6, 13, 19, 21]. Але це був індивідуальний підхід і козаки брали продукти та їх кількість самостійно і на свій розсуд.

Оскільки наша історія з 1654 р. до 24 серпня 1991 р. була тісно пов’язана з Російською імпе- рією, а в подальшому з Радянським Союзом, то далі ми наводимо дані, які стосуються харчуван- ня військових у бойових умовах за загальною історією, починаючи від ХVІІІ сторіччя. Саме тоді були зроблені перші спроби організованого підходу до сухих пайків для солдатів.

Централізоване постачання харчових продук- тів військовим уперше було введено Указом царя Петра І в 1700 р. У 1711 році в полках уведено посаду генерал-провіантмейстера [3, 12].

На початку ХVІІІ сторіччя першим війсь- ковим Статутом 1716 р. були визначені норми забезпечення продовольства на мирний і воєнний час. Але в ньому ще не має чіткого підрозділу на сухий пайок і так званий раціон. Проте згадується похідний провіант – сухарі і деякі інші продукти, такі як сушене м’ясо, які солдати переносили на собі, за спиною. Для цієї мети слугували мішки-торбинки, але вже в період Північної війни в солдатів з’явилися і ранці. У торбинці або ранці переносився про- віант лише на декілька днів дороги. Місячний провіант звичайно перевозився. Якщо врахувати, що в закордонних походах на солдата покла- далися 2 фунти хліба і фунт сушеного м’яса, можна передбачити, що на один день він переносив 800 г сухарів і до 400 г м’яса, при цьому, окрім сушеного м’яса, це могла бути і сушена риба, додатково видавалася крупа з розрахунку 219 г на людину на день [20].

Перші відомості про харчові концентрати з‘явилися у ХVІІІ сторіччі. У книзі ”Проект Ломоносова и экспедиция Чичагова” згадується, що при спорядженні експедиції, поряд із запасом різних продуктів харчування, було виготовлено ”сушеного супа со специями и без специй по пол- тора пуда на каждого”, проте для потреб армії такі концентрати не використовувались [17].

Фактично до кінця ХІХ століття сухий пайок солдата або похідний пайок виглядав таким чином: фунт (близько 410 г) відвареної ялови- чини, яку солдат брав з нічлігу – денна норма, сухарів – 2 фунти на 2,5 дня, солі – майже 50 г (12 золотників) і фляжка води – 700 г [1].

Зміни у складі продуктів сухого пайка поча- лися з розвитком технологій промислового виробництва харчових продуктів.

Так, у 1870 р. у Російській імперії з’явився перший консервний завод. Для потреб армії почали виготовляти консерви п’яти видів: смажену яловичину, рагу, кашу, м’ясо з горохом і горохову юшку [2].

Консервовану їжу застосовували в російській армії приблизно з 1877 року, але це все-таки мало епізодичний характер і не вийшло за межі експерименту. І тільки в 1899 р. в армії була передбачена заміна м’яса свіжого 1 ф. (409,5 г) на 72 золотника (307 г) м’ясних консервів. Однак з 1901 р. по 1907 р. постачання російської армії консервами взагалі було скасовано через погану якість продукції.

І все ж такі реальні зміни щодо забезпечення солдатських сухих пайків консервами почали відбуватися напочатку ХХ століття. Досвід російсько-японської війни показав, що в умовах участі у війні чисельно великих армій забез- печувати солдатів м’ясом тими методами, які сповна себе виправдовували в минулі століття, було неможливо. І якщо постачання круп, сухарів, муки з інтендантських складів можливо, то створювати на складах запаси м’яса, продукту, який швидко псується, для армії неможливо.

Поза сумнівом, наказ Військового Відомства № 571 1907 р., що вводив у дію ” Указания по использованию и хранению в войсках мясных консервов Интендантского заготовления» був виданий з тим, щоб вирішити цю проблему для військового часу. Постачання у військовий час м’ясних кон- сервів уводилося з 1 січня 1908 року [1].

Однак у принципі, окрім уведення консервів, а банка м’ясних консервів 340 г офіційно покри- вала всю добову потребу в м’ясі, нічого в похід- ному раціоні не змінилося: ті ж сухарі – 1539 г у військовий час і 819 г – у мирний, банка м’ясних консервів (тушковане м’ясо по суті), інколи інші види і близько 200 г крупи. Чай і цукор виділялися не завжди, ці продукти солдат повинен був купувати самостійно на так звані чайні гроші [1, 11].

У робітничо-селянській червоній армії (РСЧА) до 1940 р. мало що помінялося в кращий бік, більше того, наприклад, скоротилася м’ясна порція. Тепер, якщо видавалася банка консервів, то її слід було ділити на 2 людини (якщо солдат був один, то банка на два дні), м’ясо могла замінювати риба.

У цей час набуває особливого розвитку виробництво харчових концентратів. Так,  у  1926 р. за завданням Головного санітарного управління Червоної Армії були вироблені перші концентрати для армії. У тридцятих роках розгорнулася інтенсивна науково-дослідницька та експериментальна робота зі складання рецептур і різних технологій виробництва концен- тратів. А в 1932 р. почав експлуатацію перший дослідницький цех із виробництва концентратів на московському харчовому комбінаті. За ним виробництво концентратів було організоване і в інших містах, у тому числі в Одесі [8].

Незважаючи на це, в принципі до 1940 р. у РСЧА сухий пайок як такий був відсутній. У похідних умовах прагнули дотримуватися повсякденних норм харчування. Все змінилося в 1940 р. за підсумками «зимової війни».

Необхідність уведення в армії індивідуальних сухих пайків продиктувала Фінська війна. Через перебої з тиловим забезпеченням польові кухні не завжди вдавалося розвертати в безпосередній близькості до бойових порядків, що негативно позначалося на боєздатності і політико-мораль- ному стані особового складу.

Проблема харчування під час «зимової війни» виявилася настільки значною, що це питання по- ряд з іншими було підняте на великій нараді ЦК ВКП(б), що проходила 14-17 квітня 1940 р. [16].

За підсумками наради, перед продовольчою службою Червоної Армії було поставлено зав- дання упровадити в практику харчування продукти, які мали б невелику вагу й об’єм, могли зберігатися достатньо довго в будь-яких температурних умовах, не вимагали попередньої підготовки й обробки і швидко готуватися. Їх основу повинні були складати різні сухі харчові концентрати у формі брикетів. Були розроблені й упроваджені у виробництво такі концетрати: гороховий та горохо-соєвий суп-пюре, суп перловий з грибами, суп бобовий з овочами, суп пшоняний, суп з вермішелі, борщ із сушених овочів, борщ зі свіжих овочів, щі із сушених овочів, щі зі свіжих овочів. каша гречана, каша перлова, каша рисова, лапшевник молочний, кисіль ягідний [8].

Великого значення концентрати у харчуванні армії набули під час Великої Вітчизняної війни. За роки війни виробництво концентратів зросло  в 4,5 рази порівняно з 1940 р. Армія отримала понад 5 млрд страв у брикетованому вигляді, у тому числі 800 млн брикетів овочевих концентратів. Щоправда, практичне вживання отримав  в основному суп-пюре гороховий. Концентрат цього й інших супів випускався в брикетах вагою 75, або в брикетах вагою по 150 і 300., а каша пшоняна в брикетах по 100 г. З брикетів 75 г готувалася одна порція супу. Відповідно з бри- кетів по 150 і 300 г дві і чотири порції.

Нові норми добового забезпечення на одну людину розробляв Інститут Академії тилу і постачання. Ці норми були затверджені Постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) № 1357-551 сс від 15 травня 1941 р. і Наказом Наркома оборони Союзу № 208 від 24 травня 1941 р. [15].

Нова норма № 1, яка була введена з 1 червня 1941 р.:

Найменування продукту   Підлягає видачі (гр.)   Сніданок (гр.)   Обід (гр.) Вечеря (гр.) Сухарі житні                                                                 600                      200                 250  150

Ковбаса “Мінська”                                  100                       100                —                          —

або вобла сухокопчена              150                       150                 —                         —

або оселедець солоний              200                       200                  —                        —

або  рибне філе сухокопчене                 150                       150                  —                        —

або сир-бринза жирний              150                       150                   —                      —

Суп з концентратів                                    75                       —                    75                       —

Каша з концентратів                               200                       —                    100                   100

Цукор                                                         35                       20                     —                       15

Чай натуральний                             2                        1                       —                        1

Сіль                                                            10                          не розподіляється

Калорійність цього штатного армійського пайка залежно від комплектації становила від 3146 до 3292 кілокалорій. До речі, пайок не мав будь-якої упаковки, концентрати і та ж ковбаса просто загорталися в папір. Вага раціону становила ледве більше кілограма.

У повоєнний час у Радянському Союзі в польовому харчуванні бійців наголос було зроб- лено на консерви. У збройних силах СРСР використовувався загальновійськовий сухий пайок, який називали «Еталон», складався з банки м’ясних консервів 250 г, двох банок «консервів м’ясо-рослинних» (тобто гречана, перлова або рисова каша з м’ясом) по 265 г кожна, упаковки чорних сухарів, пакетика чаю і великої кількості цукру. Він називався «Еталон» № 1. Було декілька типів (еталонів) пайків, склад яких розраховувався залежно від фізичних наван- тажень бійців тих або інших підрозділів. У тому числі з рибними консервами, згущеним молоком. Їх просто називали «офіцерський», «спецна- зівський», а офіційно Еталон № 2, № 3 і так далі [18].

Калорійність загальновійськового пайка коливалася в діапазоні від 3100 до 3350 кілокалорій. 

З 1985 р. у війська почав надходити сухий пайок «Гірський експериментальний» двох  видів: «Літній» і «Зимовий». Цей сухий пайок відрізнявся від попередніх у кращий бік і вважався одним із самих «ситних» – до його складу входили додатково шоколад і  шпик. Набір продуктів з цього пайка був збалан- сований, виходячи з умов високогір’я.

Останні зміни до складу радянського загаль- новійськового сухого пайка були внесені в 1990 р. наказом міністра оборони № 445 (табл. 1). У новий раціон додали згущене молоко, сік і чай у пакетиках [10].

Калорійність цього загальновійськового пайка становила 3125 ккал.

З 1991 р., з часів незалежності України в українській армії для харчування особового складу в умовах відриву від баз постачання використовується сухий пайок за нормою № 10. Норма № 10 – повсякденний набір сухих про- дуктів (сухий пайок), який жорстко уніфіко- ваний, комплектується з використанням кон- центратів та консервів і дуже нагадує сухий пайок радянського зразка (табл. 2).

Склад загальновійськового пайка зразка 1974 р., artofwar.ru

Енергетична цінність сухого пайка за нормою №10 становить 3800 ккал.

Суттєвим недоліком харчування військових сухим пайком за нормою №10 є одноманітність та відсутність гарячої їжі, що негативно відбивається на стані здоров’я військово- службовців.


У 2014-2015 рр. постала нагальна задача поліпшити застарілий, радянського типу сухий пайок, створивши більш поживний і смачний, а також більш зручний для застосування в бойових умовах зразок, оскільки склад радянського пайка не відповідав вимогам щодо зростаючої мобіль- ності сучасної війни.

Таблиця 1

Склад радянського загальновійськового сухого пайка зразка 1990 року

 

1. Галеты «Артек»/ Хлеб

270-300/500 гр

2. Консервы мясные

450 гр

3 Консервы мясорастительные

250-265 гр.

4. Молоко сгущенное

110 гр

5. Сок фруктовый

140 гр

6. Сахар

60 гр.

7. Чай (заварка в одноразових пакетиках)

3 пак.

8. Салфетки гигиенические

3 шт.

Норма № 10 – повсякденний набір сухих продуктів

Таблиця 2

Галети з борошна пшеничного першого сорту                                                                                       300

Консерви м’ясні (сніданки м’ясні вищого сорту)                                                                                    325

Консерви м’ясні (паштети печінкові)                                                                                                      100

Консерви м’ясо-рослинні (каші з м’ясом в асортименті)                                                                        650

Мед натуральний                                                                                                                                      40

Цукор                                                                                                                                                        90

Кава розчинна                                                                                                                                            2

Чай чорний натуральний                                                                                                                          4

Серветки паперові, штук                                                                                                                           3

Серветки гігієнічні, штук                                                                                                                          3

З 2017 р. на забезпечення Збройних сил України було прийнято добовий польовий набір продуктів – норма № 15 (табл. 3). Ця норма складається з 14 різних варіантів раціонів у ре- торт-упаковці, де передбачена порційна видача сніданку, обіду і вечері та додатково видається бутильована вода – 0,5 л [7].

Норми № 10 і № 15 передбачені Постановою Кабінету міністрів України від 29 березня 2002 р.

№ 426 «Про норми харчування військово- службовців Збройних сил України та інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації» (зі змінами) [14].

Такий набір продуктів є поліпшеною альтер- нативою пайка за нормою № 10. Перевагу норми № 15, перш за все, визначають готові до вживання перші та другі страви та нова полегшена, порівняно з бляшаними банками, упаковка – реторт-пакет, в якому можна зберігати готові перші та другі страви. Норма № 15 містить пристосування для розігрівання їжі, серветки та одноразові ложки й виделку.

Крім того, передбачено посилений варіант норми № 15 для учасників ООС, в якому до норми додається: 30 г сухофруктів (в асортименті), 35 г шоколаду чорного (какао не менше 56%), одна гумка жувальна, один безполуменевий нагрівач їжі – до раціону сніданку; одна гумка жувальна, один безполуменевий нагрівач їжі – до раціону обіду; 200 г готової до вживання м’ясної страви (м’ясо тушковане яловичини вищого сорту, м’ясо тушковане свинини безсор- тове) в реторт-упаковці, одна гумка жувальна, один безполуменевий нагрівач їжі, 2 г кави розчинної, 10 г цукру – до раціону вечері.

У нормі № 15 калорійність добового польового набору продуктів дорівнює 3500 калорій. У посиленому варіанті норми № 15 для учасників ООС, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, калорійність збільшена на 600 ккал і становить 4100 ккал.

Слід відмітити, що енергетична цінність (калорійність) сухих пайків до останнього часу розраховувались без урахування фактичних енергетичних витрат військовослужбовців при виконанні ними завдань за призначенням.

Ця проблема і на сьогодні залишається до кінця не вирішеною і потребує досконалих досліджень [4]. У першу чергу, необхідно визначити реальні щоденні витрати енергії військовослужбовцями при різних режимах відбору, тренувань, підготовки та виконання місії. Треба зазначити, що на цей час нами вже зроблені перші кроки у вирішенні цього питання [5, 9]. Дослідження продовжуються в цьому напрямку. На основі отриманих даних будуть розроблені відповідні рекомендації щодо харчування, яке забезпечить метаболічні вимоги та енергетичну

рівновагу організму військовослужбовців при виконанні ними завдань з відривом від баз розташування.

При цьому для забезпечення оптимального функціонування організму військовослужбовців в умовах надвисокого фізичного та емоційного навантаження в їх раціоні харчування потрібно прорахувати не тільки калорійність, але й безліч інших параметрів. Усі продукти повинні бути легкозасвоювані, мати високий ступінь готовності, не викликати алергії та забезпечувати харчуванням відповідно до вимог режиму хар- чування. На цей час у багатьох країнах роз- робляється мобільна система харчування військ, в якій важливе місце займає питання нового підходу до нормування харчування на основі створення в промислових умовах раціонів, здатних забезпечити військовослужбовців їжею, максимально підготовленою до вживання.

Таблиця 3

 

Найменування продукту

 

Раціон сніданку/ вечері, грамів

 

Раціон обіду, грамів

 

Кількість на одну людину на добу, грамів

 

Галети з борошна пшеничного першого сорту

50/50

50

150

Сухарі з борошна пшеничного першого сорту або з борошна                0/50

 

50

 

100

Готова до вживання перша страва (борщ з м’ясом або супи

 

500

 

500

Готова до вживання друга страва (каші з м’ясом або овочі з               3

 

 

50/350

 

 

350

 

 

1050

м’ясом в асортименті) в реторт-упаковці

 

 

 

 

Кава розчинна

2/0

 

2

 

Чай

0/2

2

4

 

Цукор

10/10

10

30

 

Мед натуральний

0/20

 

20

 

Джем фруктовий (в асортименті)

 

20

20

 

Перець чорний мелений

 

0,3

0,3

 

Сіль

1/1

1

3

 

Ложка столова пластикова одноразова, штук

1/1

1

3

 

Серветка паперова, штук

1/1

1

3

 

Серветка гігієнічна волога, штук

1/1

1

3

 

 

ВИСНОВКИ

 

3. Енергетична

 

цінність

 

(калорійність)

 

сухих

 

 

 

ВИСНОВКИ

  1. Еволюція «сухого пайка» протягом декількох сторіч відбувалася залежно від розвитку харчової промисловості: від сухих продуктів, що довго не псуються (сухарі, крупи, сухе м’ясо, суха риба), та сухих харчових концентратів і консервів до готових до вживання перших та других страв.
  2. Калорійність сухих пайків із середини ХХ сторіччя коливалася від 3100 ккал до 3350 ккал. У сучасній українській армії – від 3500 ккал до 3800 ккал і тільки для учасників ООС – пайків до останнього часу розраховувались без урахування фактичних енергетичних витрат військовослужбовців при виконанні ними завдань за призначенням.
  1. Подальші дослідження щодо удосконалення норм харчування військовослужбовців мають бути спрямовані, перш за все, на встанов- лення реальних енерговитрат військовослужбов- ців при виконанні ними завдань за призначенням, у тому числі й бойових.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Армеев В. Ф. Этюд о военно-полевой кухне русской армии XX века. НЕВА. 2006. № 8. С. 154-170.
  2. Бушмаринова Е., Первые консервы и их упаковка:  эхо    в    истории    и     литературе. URL: https://article.unipack.ru/57097/
  3. Генерал-провиантмейстер: Энциклопед. сло- варь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. Санкт-Петербург, 1890-1907. Т. 8. С. 316
  4. Досвід організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ (сил) під час проведення антитерористичної операції (операції об’днаних сил): монографія / А. М. Сердюк та ін. за ред.. В.І. Цимбалюка. Київ: Софія-А, 2019. 280 с.
  5. Дослідження енергетичних витрат військово- службовців на кваліфікаційному курсі підготовки сил спеціальних операцій   збройних   сил   України   / Ю. М. Депутат та ін. Акт.і питання громад. здоров’я та економ. безпеки України: збірка тез доповідей наук.-практ. конф. Київ. 2019. Вип. 19. С. 124-126.
  6. Душа волі: Козацька Україна (54-та Орликіада). URL: https://orlykiada.org/…/3/5/…/orlykiada_materialy_ 2016.pdf
  1. «Зміни до Положення про продовольче забез- печення Збройних сил України на мирний час» Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426: Наказ МО України № 42 від 23.01. 2017 р.
  1. История производства пищевых концентратов в России. Часть 1-3.URL: http://www.comodity.ru/foodconced/about/
  2. Наукове обґрунтування удосконалення норм харчування військовослужбовців збройних сил Украї- ни відповідно до стандартів НАТО/ М. П. Гуліч та ін. Актуальні питання захисту довкілля та здоров’я населення України (результати наукових розробок 2016р). Київ, 2017. Вип. 3. С. 279-313.
  3. Нормы суточного довольствия военнослу- жащих Советской Армии: Приказ МО СССР № 445. 1990 г: URL: http://army.armor.kiev.ua/hist/racion.shtml
  4. Оськин М. В. “Питание солдата в окопах Первой мировой войны”. История повседневности. 2017. Т. 5, № 3. С. 127-142.
  5. Пётр I. О заведовании всех хлебных запасов ратных людей окольничему Языкову, с наимено- ванием его по сей части генерал-провиантом // Пол- ное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Санкт-Петербург: Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества кан- целярии, 1830. Т. IV, 1700-1712, № 1764. С. 13-14.
  6. Плецький С. Ф. Козацьке    харчування.  URL: http://artkavun.kherson.ua/cossack_feed.htm
  7. Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Дер- жавної служби спеціального зв’язку та захисту інфор- мації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту: Постанова Кабінету Міністрів України № 426      від      29 березня      2002 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2002-%D0%BF
  1. Сб. “Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР 22 июня 1941- 1942 г.г.”: Москва: ТЕРРА, 1997 г.
  2. Совещание при ЦК ВКП(б) началь- ствующего состава по сбору опыта боевых дей- ствий против Финляндии 14-17 апреля 1940 года. URL: http://rkka.ru/docs/zimn/title.htm
  3. Соколов А. Проект Ломоносова и экспедиция Чичагова. Паулсен, 2018. 152 с.
  4. Сухой паек, набор сухих продуктов, индиви- дуальный рацион питания.

URL: http://117orb.at.ua/publ/sukhoj_paek_nabor_sukhik h_produktov_individualnyj_racion_pitanija/6-1-0-85

  1. Українське козацтво: мала енциклопедія. Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002. 568 с.
  2. Устав воинский: Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. СПб.: Типография II отделения Собственной Его Императорского Вели- чества канцелярии, Санкт-Петербург: 1830. Т. V. 1713-1719, № 3006. С. 203-453.
  3. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Т. 1. Львів, 1990. 316 с.

REFERENCES

  1. Armeev VF. [Study on the military field kitchen of the Russian army of the XX century]. NEVA. 2006;8:154-70
  2. Bushmarynova E. [The first tinned goods and their packaging: an echo in history and literature]. Rus- sian. Available from: https://article.unipack.ru/57097/
  3. [Provisioning general. Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary]. Sankt-Peterburh. 1890- 1907;8:316.
  4. Serdyuk AM, Khomenko IP, Lurin IA, et al. [Ex- perience in the organization of sanitary and anti-epidemic support of troops (forces) during anti-terrorist operation (Joint Force Operation): monograph]. Tsymbalyuka VI, editor. Kyiv: Sofiya-A; 2019 p. 280. Ukrainian.
  5. Deputat YuM, Hulich MP, Ivanko OM, Simpe- rovych SV, Lyubarska LS. [Investigation of energy costs of military personnel in the qualification course of trai- ning of special operations forces of the Ukrainian Armed Forces]. Aktualni pytannia hromadskoho zdorovia ta eko- nomichnoi bezpeky Ukrainy. Kyiv. 2019;19:124-6. Ukrainian.
  6. [Soul of Freedom: Cossack Ukraine (54th Orlikiada)]; 2016. Ukrainian. Available from: https://orlykiada.org/…/3/5/…/orlykiada_materialy_2016.pdf
  7. [Amendments to the Regulation on Food Security of the Armed Forces of Ukraine for Peace Time” According to the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 29, 2002 No. 426: Order of the Ministry of Defense of Ukraine No. 42 of 23.01.2017]. 2017.
  8. [The history of the production of food con- centrates in Russia (part 1-3)]. Russian. Available from: http://www.comodity.ru/foodconced/about/
  9. Hulich MP, Deputat YuM, Lyubarska LS, et al. [Scientific substantiation of the improvement of food standards of Ukrainian military personnel in accordance with NATO standards]. Aktualni pytannia zakhystu dovkillia ta zdorovia naselennia Ukrainy. Kyiv. 2017;3:279-313.
  10. [Norms of daily allowance of servicemen of the Soviet Army. Order of the Ministry of Defense of the USSR No. 445]. 1990. Russian. Available from: http://army.armor.kiev.ua/hist/racion.shtml
  11. Oskyn MV. [The food of a soldier in the trenches of the First World War]. Daily history. 2017;3(5):127-42. Russian.
  12. [Petr I. About the management of all grain stocks of military people to okolichny Yazykov, with his name on this part as a food general // Complete collection of laws of the Russian Empire, since 1649. – SPb .: Printing house of the II branch of His Imperial Majesty’s Chancellery, 1830]. No. 1764. 1700-1712:13-14.
  13. Pletskyi SF. [Cossack food]. Ukrainian. Available from: http://artkavun.kherson.ua/cossack_feed.htm
  14. [On standards of nutrition for servicemen of the Armed Forces, other military formations and the State Service for Special Communication and Information Protection, police officers, members of the public and command staff of the units of the State Fiscal Service, persons of the ordinary, command staff of the bodies and divisions of civil protection: Cabinet of Ministers of Ukraine No. 426 of March 29, 2002]. 2002. Ukrainian. Available from: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426- 2002-%D0%BF
  15. [The collection “The Great Patriotic War: Orders of the People’s Commissar of Defense of the USSR June 22, 1941]. Moskva: TERRA; 1997.
  16. [Meeting at the Central Committee of the All- Union Communist Party of Bolsheviks (b) of the com- manding staff on the collection of experience in hostilities against Finland April 14-17, 1940]. Russian. Available from: http://rkka.ru/docs/zimn/title.htm
  17. Sokolov A. [The Lomonosov project and the Chi- chagov expedition]. Paulsen; 2018 p. 152.
  18. [Pack rations, a set of dry foods, individual diet].    [Internet].              Available               from: http://117orb.at.ua/publ/sukhoj_paek_nabor_sukhikh_pro duktov_individualnyj_racion_pitanija/6-1-0-85
  19. [Ukrainian Cossacks: Small Encyclopedia]. Kyiv: Heneza; Zaporizhzhia: Premier; 2002;568.
  20. [Military charter. Complete collection of laws of the Russian Empire, since 1649. St. Petersburg: Printing house of the II branch of His Imperial Majesty’s Chan- cellery, 1830]. No. 3006. 1713-1719;203-453.
  21. Yavornytskyi DI. [History of Zaporizhzhia Cossacks]. Lviv, 1990;1:316. Ukrainian.