І ЗНОВУ У ФОКУСІ УВАГИ ГЛАУКОМА: ЗБЕРЕЖЕМО ЗІР РАЗОМ.

247

В Києві 3-4 вересня у гібридному форматі проходила науково-практична конференція з міжнародною участю за програмою науково-освітнього проекту «Глаукома + 2021», організаторами якої виступили МОЗ України, Київський медичний університет та офтальмологічна клініка КНП «КМКЛ №1» за підтримки ГО «Українське глаукомне товариство».

Пильна увага була сконцентрована на обговоренні останніх рекомендацій відповідно до Європейської настанови (2020р.) щодо діагностики та лікування глаукоми (по вибору препарату в схемі медикаментозного лікування та методу хірургічного чи лазерного втручання в досягненні цільового тиску ока).

З лекційними матеріалами виступили члени НАН, НАМН, відомі професори ВНЗ України та Інституту імені В.П.Філатова (Веселовська З., Бездітко П., Веселовська Н., Риков С., Шаргородська І., Сердюк В., Завгородня Н., Луценко Н., Малачкова Н., Новицький І., Баринов Ю., Сергієнко А., Дмітрієв С., Гайдамака Т., Дрожжина Г., Малецький А.) та інші представники лікувальних закладів України.

Серед іноземних спікерів з лекціями виступили президент (Fotis Topouzis) та члени Президії (Ania Tuulonen, Ilgaz Valvac, Gabor Gollo, Ilmira Gazizova) Європейського глаукомного товариства (EGS), президент Глаукомного товариства Туреччини (Ilgaz Valvac), директори Інститутів глаукоми Канади (Paul Harasymowycz), США (Andrew Iwach), Аргентини (Ana Sanseau), Польщі (Jaromir Wasyluk et Andrzej Grzybowski), Угорщини (Gabor Gollo), Іспанії (Jordi Locas), Казахстану (Gulnara Begimbaeva), Республіки Молдова (Valeriu Cushnir) та Беларусі (Ситнік Галина).

Сьогодні офтальмологи України разом з європейськими колегами переживають важливий етап змін у підходах до діагностики та лікування глаукоми за анонсованими результатами спільного міжнародного досвіду.

В ході обговорення результатів 5-річної роботи Українського глаукомного товариства були чітко сформовані задачі на майбутнє, узгоджено проект Українського протоколу «Стандарти діагностики та лікування глаукоми» для подальшого затвердження (Веселовська З.).

Практично всі лекції були присвячені актуальним та важливим питанням глаукоми з обговоренням основних позицій щодо діагностики та її лікування.

Для подальшого впровадження в Україні новітніх рекомендацій важливою була лекція професора Fotis Topouzis, президента EGS, директора Центру глаукоми (Греція), який представив ретельний аналіз та надав повну характеристику змін, що були напрацьовані нами на протязі 5 років з часу виходу 4-го видання настанови. Важливий акцент було зроблено на ступені вірогідності та силі рекомендацій для практичного використання.

Жвавий інтерес викликала лекція Anja Tuulonen, віце-президента EGS, директора Інституту глаукоми (Фінляндія), яка представила унікальні та дуже важливі для нас розробки по штучному інтелекту і результатам першого досвіду його використання офтальмологами Фінляндії та Європейського простору на шляху впровадження нових дистанційних форм роботи з пацієнтами на глаукому.

У всіх виступах було зроблено наголос на тому, що глаукома дуже стрімко переростає з окремої офтальмологічної патології в небезпечну проблему, що набуває характер пандемії. Треба звернути увагу на те, що сьогодні біля 80 млн. населення світу вже мають діагноз глаукоми та близько 40 млн. осіб поки що не знають про своє захворювання. Тобто, масштаби захворюваності вимагають від нас більш активних дій на шляху порятунку зору.

За останніми даними ВОЗ первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) по захворюваності в кілька разів перевищує інші форми глаукоми (закритокутову, вторинну, вроджену та інші).

ПВКГ, а зараз мова йде саме про цю форму, не має симптомів, скарг, болю, крім поступового погіршення поля зору, а пізніше – і гостроти зору. ПВКГ є інволюційно-залежним захворюванням, тобто зміни, що природньо відбуваються в зоровому аналізаторі за віком, набувають риси прогресуючого, хронічного, дегенеративного процесу, що поступово призводить до незворотної сліпоти. Важливо, що захворювання людина помічає лише на розвинених стадіях, коли реально можна сподіватися тільки на збереженні залишків зору. Іноді пацієнт може відчувати подразнення, почервоніння або сухість поверхні ока. У таких випадках теж необхідно пройти повний об’єм обстеження у спеціалізованому офтальмологічному закладі.

На даний час внутришньоочний тиск (ВОТ) вважають основним фактором ризику розвитку та прогресування глаукоми, що підлягає модифікації. Однак існує значний відсоток випадків коли прогресування глаукоми відбувається при нормальному або відносно низькому ВОТ (глаукома нормального тиску). Така глаукома потребує особливої уваги та системного лікування. Поряд з цим, в деяких випадках з достатньо високим рівнем ВОТ (офтальмогіпертензія – ОГ) спостерігається стабільний стан зорових функцій. В минулому ОГ вважали діагнозом, але зараз цей стан трактується як постійне підвищення ВОТ понад середнє значення норми на 2 або 3 стандартні відхилення. В останні роки інтенсивно обговорюється питання щодо трансформації ОГ у ПВКГ. За даними світових досліджень визначено, що у 60% випадків ОГ може трансформуватися у глаукому. Проте, застосування гіпотензивних крапель призводить до зменшення ризику такої трансформації майже на 40%. Тобто, сьогодні рекомендації щодо призначень медикаментозної терапії особам з ОГ було включено до 5-го видання Європейських стандартів лікування.

Питання, щодо необхідності регулярного контролю ВОТ для осіб у віці за 40 років та призначення гіпотензивного лікування у разі визначення ОГ або ПВКГ та глаукоми нормального тиску, на даний час не обговорюються. Ці рекомендації є обов’язковими до виконання.

Підчас конференції була визначена велика освітня роль громадських заходів, які щороку проходять в Україні у рамках Всесвітнього дня та тижня боротьби з глаукомою із залученням громадських організацій, медиків, представників мас-медіа та волонтерів. Подібні заходи з одного боку мають за мету підвищити рівень інформованості населення щодо ризику сліпоти від глаукоми. З іншого боку підчас таких заходів ми організуємо масштабні акції з вимірюванням очного тиску. Враховуючи розповсюдження ОГ серед населення віком за 40 років, ризик прогресивного зростання захворюваності на глаукому має всі підстави до збільшення.

Важливим кроком на шляху покращення діагностики глаукоми стало оновлення технічних можливостей для визначення ВОТ відповідно до Європейських стандартів, оскільки сьогодні в Україні зареєстровані сучасні прилади для визначення очного тиску (тонометрії) – ICare методика, яка вже понад 2 роки з успіхом використовується нашими офтальмологами з метою скринінгу ВОТ, а пацієнтами – для самостійного контролю очного тиску. Важливо, що отримані дані дистанційно передаються офтальмологу, який їх аналізуює та нададає відповідні рекомендації, а можливо вносить корекції в схему призначень у дистанційному чи звичайному режимі.

Щодо факторів ризику, то поряд з порушенням гідродинаміки, відмінностями ВОТ та віку, має велике значення спадковість (глаукома у батьків), високий ступінь короткозорості, етнічна належність, супутні судинно-ендокринні захворювання, зниження очного перфузійного тиску. Розвитку глаукоми також сприяють психоемоційне напруження професійного характеру, нездоровий та малорухливий спосіб життя. Є певні дані щодо генетичних відмінностей глаукоми, але генетичний аналіз не рекомендований у рутинному обстеженні на предмет визначення глаукоми. За гендерними відмінностями більш високий рівень захворюваності спостерігають серед жінок, тобто особи жіночої статі повинні більш уважно ставитися до обстеження очей.

Кілька слів щодо патогенезу ПВКГ. Сьогодні ми говоримо не тільки про відмінності ВОТ, але і про його співвідношення з системним тиском, що іншими словами визначає рівень очного перфузійного тиску. Доведено, що зниження очної перфузії може відбуватися внаслідок системної гіпотонії або надмірної терапії ГХ та тлі підвищення ВОТ переважно у нічні години. З цього приводу, жорсткий добовий контроль ВОТ дозволить утримати мінімальну амплітуду його добових коливань, позитивно вплине на рівень перфузії в судинній системі ока та перебіг глаукомного процесу.

Відомо, що рівень гостроти зору в пацієнтів з початковою та помірною стадією глаукоми знижується несуттєво. Натомість прогресуюча втрата зорової функції обох очей надзвичайно погіршує якість життя.

Важно усвідомити, що сам факт встановлення діагнозу глаукоми негативно впливає на психологічний стан та якість життя, за умов появи реального ризику сліпоти, певних життєвих обмежень, пов’язаних із необхідністю дотримання жорсткого режиму (обстеження, лікування) та неочікуваних додаткових витрат.

Сьогодні чітко сформоване основне завдання лікування глаукоми – це збереження зорових функцій та відносної якості життя пацієнта з глаукомою за прийнятну ціну. Оцінка вартості лікування має враховувати пов’язані з тим незручності і побічні ефекти.

Сьогодні ми робимо все можливе для раннього виявлення осіб з підвищеним очним тиском, для впровадження моніторингу пацієнтів з глаукомою за новітніми стандартами діагностики та лікування глаукоми. Ми і надалі будемо активно відпрацьовувати систему спостереження у форматі «глаукомного кабінету» та сприяти розробці та впровадженню у життя соціально орієнтованих програм для медикаментозного супроводу хворого на глаукому за адекватну ціну. Це і є наші першочергові завдання, які мають бути найближчім часом поступово реалізовуватися.

Інформацію надала член-кореспондент НАМН України, д.м.н., професор Веселовська З.Ф.