Імплементація Європейських рекомендацій по діагностиці та лікуванню глаукоми в клінічну практику офтальмолога – реальний крок у боротьбі з глаукомою в Україні

340

Глаукома є безумовним лідером серед причин незворотної сліпоти у світі. В Україні захворюваність на глаукому кожні 5 років поступово збільшується в межах 10-12% з таким же рівнем збільшення випадків прогресуючої глаукоми. На 2021 р. ми прогнозуємо подібні темпи збільшення захворюваності, що передбачає і відповідне збільшення інвалідності по зору.

З огляду на негативні статистичні дані світова спільнота об’єднує свої зусилля для формування єдиного алгоритму дій стосовно боротьби зі сліпотою в наслідок глаукоми, що посідає друге місце серед захворювань очей, яке може призвести до часткової та  повної інвалідності по зору. Кожні 10 хвилин втрачає зір одна людина в світі. Важливим є і той факт, що поширення глаукоми відбувається переважно в країнах з розвинутим станом економіки.

Незважаючи на пандемію Covid-19 глаукома і надалі залишається в фокусі уваги не тільки офтальмологів, але і провідних фахівців профільних установ НАМН та МОЗ України.

Щорічно за підтримки ГО «Українське глаукомне товариство», Європейського глаукомного товариства (EGS) та Всесвітньої Глаукомної Асоціації (WGA) проходять масштабні медичні заходи за Програмою міжнародного науково-освітнього проекту «ГЛАУКОМА plus».

На таких зібраннях в Україні за участі досвідчених міжнародних експертів та наукової еліти НАНУ, НАМНУ та МОЗ України відбувається обговорення найгостріших питань офтальмології.

Цього року переважна більшість програми буде зосереджена на проблемах глаукоми, на питаннях, що сьогодні вважають ключовими у незадовільних темпах зменшення захворюваності на глаукому, а саме:

– новітні підходи до діагностики глаукоми;

– особливості спостереження та тривалого медичного супроводу пацієнта з глаукомою;

– зміни психологічного статусу особи після встановлення діагнозу;

– оздоровлення відносин лікаря з пацієнтом;

– обговорення питань щодо витрат на лікування у відповідності до отриманих результатів.

Запрошення до дискусії представників наукової еліти НАН та НАМН України, провідних вітчизняних фахівців та міжнародних експертів з глаукоми було, є і буде важливим пріоритетом такого обговорення. Залучення потужного наукового досвіду та кадрового потенціалу наукових установ Національної Академії медичних наук вкрай важливо, особливо, на етапі розробки маршрутної карти сумісних дій, плануванні перспективних комплексних програм сумісних наукових досліджень та об’єднанні зусиль для отримання результату. Сьогодні такий «результат» вимірюється реальним зменшенням прогресування «сліпоти» у суспільстві в широкому сенсі цього слова, що обумовлено характерними для захворювання реаліями, а саме:

  • недотримання сучасних світових стандартів з алгоритмів діагностики, лікування та спостереження;
  • легковажне ставлення пацієнта до захворювання об’єктивно- суб’єктивного характеру;
  • порушення прихильності пацієнта до лікування;
  • глаукома як інволюційно-обумовлена патологія з повільною, необоротною втратою зорових функцій внаслідок безсимптомних змін в системі зорового аналізатору та дії чисельних факторів ризику, зокрема підвищення внутришньоочного тиску (ВОТ);
  • у більшості випадків діагноз визначають на розвинених стадіях;
  • призначене лікування спрямоване на уповільнення процесу прогресування та не гарантує відновлення зору;
  • встановлення діагнозу негативно впливає на психологічний стан та на якість життя людини (невідома перспектива, ризик сліпоти, відсутність навичок та необхідність вживати очні краплі, необхідність регулярного контролю очного тиску, відвідувань лікаря та додаткових рекомендацій, додаткові витрати, тощо);

Все вищезазначене призводить до негативних наслідків та втрати зору. Сьогодні мета терапії глаукоми – уповільнення прогресування патологічного процесу, підтримка зорових функцій та якості життя, тому надзвичайно важливим є жорсткий добовий контроль ВОТ, прихильність пацієнта до лікування та його адекватна вартість. На жаль, ключовий бар’єр до успіху – природа захворювання, а саме, глаукома – це хронічна та невиліковна на сьогодні хвороба, що не має симптомів та вражає переважно осіб зрілого віку. Дуже важливо, що в Україні представлені всі групи сучасних фармакологічних засобів, рекомендованих для лікування глаукоми. На жаль, забезпечення медикаментозного супроводу відбувається виключно за рахунок самого пацієнта.

Завдяки командній роботі представників НАМНУ та ДОЗ ВО КМДА було отримано дозвіл на переклад українською мовою 4-го видання Європейської настанови з питань глаукоми (2014р.).У 2017 р мене було запрошено до групи міжнародних експертів по розробці та по адаптації українською мовою 5-го видання Європейської настанови «Terminology et Guidelines for Glaucoma» (2020 р.). Вперше за 40 років існування та діяльності EGS членами Президії було прийнято рішення по залученню міжнародного досвіду у підготовку цього важливого документу. Завдяки цьому, вже сьогодні офтальмологи України отримали можливість водночас з іноземними колегами впроваджувати у практичну діяльність нову Настанову з глаукоми. Поява новітніх Європейських Настанов з питань глаукоми в Україні стало реальним кроком у переосмисленні ключових моментів щодо питань діагностики та лікування захворювання.

За аналізом діяльності офтальмологів України протягом останніх 3-х років визначені незначні, але помітні позитивні зрушення у алгоритм і лікування глаукоми з урахуванням оновленого ставлення до цільового ВОТ, до високого старту терапії розвинених стадій глаукоми, до нових фармакологічних комбінацій, до ролі поверхні ока у компенсації глаукомного процесу та до важливості уваги зі сторони лікаря та суспільства, яку так потребує хворий на глаукому. Важливо, вже вдалося досягти консенсусу у питаннях вибору оптимального препарату для медикаментозної терапії з огляду на індивідуальні реакції, супутні захворювання та їх системну терапію. Цей процес має бути цілком персоніфікованим з дотриманням жорсткого добового контролю ВОТ. Саме група аналогів простагландинів (АПГ), як перша лінія лікування, забезпечує максимально стабільний рівень ВОТ на протязі доби. Групі АПГ властива і краща прихильність до лікування (одноразове вживання крапель, найменший сторонній ефект).

За останніми даними медикаментозна терапія залишається у пріоритеті серед інших методів лікування глаукоми. За останні 3 роки не зареєстровано збільшення кількості хірургічних операцій з приводу глаукоми, проти зростання майже на 17% кількості призначень очних крапель. Аналіз статистичних даних показав, що майже 83% хворих для хірургічного лікування глаукоми обирають офтальмологічні клініки державних установ.

На даний час, враховуючи досвід провідних країн світу, можна із впевненістю сказати, що для покращення ситуації з глаукомою в країні важливо:

– відновити систему профілактичних заходів по виявленню осіб із підвищеним ВОТ;

– активно впроваджувати освітні програми для лікарів за сучасними світовими даними;

– залучати громадськість до покращення обізнаності щодо особливостей глаукоми та факторів ризику втрати зору;

– відновити інформаційні зустрічі з хворими на глаукому за програмою «Школа глаукомного пацієнта»;

– активно залучати фахівців НАН та НАМН України до виконання сумісних наукових досліджень у рамках спільних наукових проектів та грантів;

затвердити Національну стратегію боротьби з глаукомою та Національні стандарти діагностики та лікування глаукоми з урахуванням Європейської Настанови (2020р.).

Сьогодні за підтримки ГО «Українське глаукомне товариство» українські офтальмологи залучені до міжнародної програми боротьби з глаукомою у якості повноправного партнеру. На даний час імплементацію сучасних світових тенденцій діагностики, персоніфікованого лікування та спостереження пацієнта, що враховує індивідуальні особливості та соціально-економічні умови пацієнта, профіль медичного закладу та доступність фінансового ресурсу можна вважати реальним кроком в оновленні системи діагностики, лікування та медичного супроводу глаукомного пацієнта в України.

Веселовська З.Ф.

Член-кореспондент НАМН України, д.м.н., професор