! Сьогодні

     
Стаття

Перелік прикладних тем, які виконуються в установах НАМН України у 2019 році

  1. Вивчити основні порушення сфінктерного апарату при патології езофагогастродуоденальної зони, розробити та удосконалити способи їх діагностики і хірургічної корекції з застосуванням малоінвазивних технологій.
  2. Дослідити вікові та гендерні особливості перебігу хронічних запальних захворювань кишечнику і розробити диференційовані схеми їх лікування
  3. Вивчити провідні фактори впливу на перебіг неалкогольного стеатозу печінки  у дітей, розробити  критерії прогнозування несприятливого перебігу та диференційований алгоритм лікувальних заходів.
  4. Вивчити особливості коморбідного статусу і цитокінового балансу у хворих із передраковими станами шлунка та обґрунтувати нові підходи до діагностично-лікувальної тактики
  5. Вивчити клініко-біохімічні та структурні особливості формування стеатозу та фіброзу у пацієнтів з хронічними дифузними захворюваннями печінки
  6. Дослідження здатності до біоплівкоутворення і патогенних властивостей  збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію та визначення ролі пробіотичних препаратів у руйнації мікробних біоплівок
  7. Розробка програми комплексного лікування геморагічних ускладнень у хворих на гемофілію
  8. Оптимізація терапії супроводу імуноглобулінами для внутрішньовенного введення хворих на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію/лімфому з малих лімфоцитів
  9. Розробка та патогенетичне обґрунтування програми транс фузійного забезпечення лікування хворих з дермальними та глибокими опіками
  10. Визначити прогностичну значимість медіаторів міжклітинної взаємодії та кластерів диференціації субстратних клітин для стратифікації та оптимізації лікування мієлодиспластичних/мієлопроліферативних новоутворень.
  11. Розробка критеріїв якості та безпеки біомедичних клітинних продуктів/препаратів для використання в регенеративній медицині
  12. Вивчення особливостей біохімічної та генетичної характеристики спадкових метаболічних захворювань у пацієнтів з України з метою оптимізації їх ранньої діагностики
  13. Розробити комплекс інформативних біомаркерів немоторних порушень при хворобі Паркінсона, визначити їх вплив на фенотип, прогноз захворювання і якість життя пацієнтів, визначити критерії диференційованої терапії
  14. Вивчити вплив кверцетину на ендогенні чинники кардіоваскулярного ризику та біомаркери старіння у людей літнього віку з метаболічним синдромом
  15. Визначення міжпоколінних відмінностей факторів доживання та перебігу серцево-судинних захворювань у осіб, що пережили соціально-гуманітарні кризи
  16. Kоморбідна патологія y хворих на артеріальну гіпертензію в пізньому онтогенезі її зв’язок з розвитком геронтологічних синдромів
  17. 10-річний ризик та частота остеопоретичних переломів у населення України: вікові та регіональні особливості.
  18. Аналіз стану та розробка моделі організації медичної, соціальної і психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) похилого віку із зони АТО
  19. Ефективність комбінованого застосування гіпоксичних та дихальних тренувань у хворих похилого віку з захворюванням
  20. легень (віддалені результати)
  21. Клініко-нейрофізіологічні і молекулярно-генетичні механізми атеротромботичного інсульту
  22. Обґрунтування системи моніторингу здоров’я за показниками працездатності людини для імплементації професійно-трудової реабілітації щодо управління громадським здоров’ям
  23. Вивчення впливу харчування на розвиток десинхронозу у людей з метаболічними факторами ризику
  24. Медикаментозна терапія та когнітивна реабілітація хворих з нейрокогнітивними розладами нейродегенеративного та судинного генезу
  25. Наукове обґрунтування стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я
  26. Обґрунтування гігієнічних принципів планування і забудови населених місць з урахуванням міжнародного досвіду для забезпечення збереження здоров’я населення України
  27. Наукове обґрунтування критеріїв оптимального рівня рухової активності дітей середнього шкільного віку
  28. Наукове обґрунтування заходів щодо мінімізації доз опромінення населення України внаслідок споживання питної води
  29. Охорона здоров’я населення від несприятливої дії факторів довкілля (електромагнітне, акустичне та інші випромінювання), що створюються в процесі експлуатації аеропортів цивільної авіації України
  30. Територіальні особливості поширеності ендокринної та гормонозалежної онкопатології і роль хімічних канцерогенів атмосферного повітря у її формуванні
  31. Наукове обґрунтування вимог безпеки до товарів побутової хімії, призначених для догляду за виробами для дітей
  32. Фізіолого-гігієнічна оцінка динамічних змін фізичного розвитку дітей дошкільного віку м. Києва впродовж століття
  33. Наукове обґрунтування удосконалення норм харчування військовослужбовців ЗС України відповідно до фактичних енерговитрат
  34. Розробка методології вибору генеричних лікарських засобів для забезпечення населення України якісними препаратами.
  35. Гігієнічна оцінка небезпеки циркуляції збудників внутрішньо лікарняних інфекцій у постраждалих в АТО та розробка нових лікувально-профілактичних заходів
  36. Наукове обґрунтування застосування показників неінфекційної захворюваності для оцінки потенціалу здоров‘я населення в системі громадського здоров‘я.
  37. Наукове обґрунтування критеріїв оцінки небезпеки, обумовленої забрудненням атмосферного повітря речовинами у вигляді твердих суспендованих частинок  відповідно до вимог ЄС.
  38. Комплексна оцінка негативного впливу довготривалого споживання питної води, забрудненої хлорорганічними сполуками на фоні інших потенційних екотоксикантів, на теплокровний організм та неінфекційну захворюваність населення
  39. Наукове обґрунтування та розробка основних положень Державного плану дій щодо захисту населення України від радону в контексті імплементації Директиви ради 2013/59/ЄВРАТОМ
  40. Наукове обґрунтування удосконалення системи проведення дезінфекційних заходів в Україні у сучасних умовах
  41. Визначити роль мутацій гену філагрину в порушенні епідермального бар’єру у хворих на хронічні дерматози та розробити методи корекції виявлених розладів
  42. Удосконалити заходи щодо діагностики, лікування та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ – інфекції серед споживачів психоактивних речовин
  43. Оптимізувати заходи щодо діагностики, терапії та профілактики пізнього сифілісу
  44. Визначити роль психосоматичних факторів  у перебігу хронічних дерматозів та удосконалити лікувально-профілактичні заходи
  45. Розробити систему заходів по запобіганню розповсюдження сифілісу серед соціально значущих груп населення України
  46. Розробка індивідуальних алгоритмів хірургічного лікування пухлин щитоподібної залози, надниркових залоз, первинного та вторинного гіперпаратиреозу
  47. Дослідити окремі механізми патогенезу і фактори ризику розвитку автоімунної офтальмопатії з метою оптимізації її лікування
  48. Дослідити йодну забезпеченість та участь цинку, заліза і селену у патології щитоподібної залози у жінок в першій половині вагітності
  49. Удосконалення методів діагностики папілярних карцином щитоподібної залози та прогнозування розвитку метастатичного процесу для вибору тактики адекватного його лікування
  50. Розробити алгоритм діагностики судинних уражень у хворих з підвищеною масою тіла та ожирінням на тлі порушення вуглеводного обміну
  51. Розробка, впровадження та оцінка ефективності рекомендацій щодо профілактики розвитку цукрового діабету другого типу серед населення України
  52. Вивчити особливості ураження серцево-судинної системи та формування коронарного атеросклерозу у хворих на цукровий діабет
  53. Дослідити гормонально-метаболічні показники та особливості фармакотерапії у хворих на цукровий діабет  2 типу з нормальною масою тіла
  54. Вивчити стан системи гормон росту/ростові фактори у дітей та підлітків в залежності від забезпеченості вітаміном D
  55. Дослідження частоти BRAFV600Eмутації в радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карциномах залежно від віку хворих на час операції
  56. Молекулярно-генетичний та антигенний моніторинг вірусів грипу в Україні
  57. Дослідження мімікруючих пептидів бактерій, визначення їх молекулярно-біологічних характеристик та захисних властивостей при вірусних інфекціях
  58. Розробка сучасної технології діагностики та інтенсивної терапії  інфекційних уражень нервової системи
  59. Молекулярно-генетична структура популяції  ВІЛ, що циркулює в умовах розширення антиретровірусної терапії в Україні
  60. Особливості клінічного перебігу та імунопатогенезу уражень нервової системи при герпесвірусній інфекції та Лайм-бореліозі, вдосконалення алгоритмів діагностики та лікування
  61. Інвазованість та видовий склад кишкових паразитозів у хворих на ВІЛ-інфекцію
  62. Вивчення ефективності терапії хронічних парентеральних вірусних гепатитів у динаміці із застосуванням різних схем прямого та опосередкованого впливу
  63. Вивчення патогенетичних та клінічних аспектів захворювань, викликаних персистуючими нейротропними збудниками
  64. Розробити хірургічну тактику при ускладненій бронхоектатичній хворобі з використанням мініінвазивних технологій
  65. Розробити хірургічну тактику при пошкодженнях порожнистих органів черевної порожнини з використанням мініінвазивних технологій
  66. Розробити трансхіатальні реконструктивно-відновлювальні оперативні втручання при неспроможності стравохідних анастомозів, ушкодженнях та перфораціях стравоходу
  67. Розробити хірургічні методи корекції захворювань дуги аорти з урахуванням показників мозкового кровообігу
  68. Розробити хірургічні технології лікування хворих на стенозуючі захворювання сонних артерій в умовах прогнозованої гіпоксії мозку
  69. Розробити методи екстреної некректомії та аутодермопластики з врахуванням об’єктивних методів діагностики та прогнозу ранового процесу глибоких опіків переважно в зонах паранекрозу
  70. Профілактика та хірургічне лікування арозивних кровотеч у хворих з панкреонекрозом при застосуванні мініінвазивних хірургічних втручань
  71. Кількісне визначення крізьшкірного надходження пестицидів в організм з об’єктів навколишнього середовища та ризик їх шкідливого впливу на людину
  72. Наукове обґрунтування епідеміологічного нагляду та профілактики захворюваності на професійний туберкульоз в Україні
  73. Наукове обґрунтування програм скринінгу та ранньої діагностики злоякісних новоутворень у працівників канцерогенно-небезпечних виробництв
  74. Розробка наукових підходів щодо експрес-оцінки небезпеки нанорозмірних складових зварювальних аерозолів
  75. Особливості вікових змін функціонального стану людини при нестандартних режимах роботи
  76. Удосконалення підходів до діагностики та профілактики попереково-крижової радикулопатії професійної етіології на основі уточнення морфо-функціональних особливостей розвитку захворювання
  77. Встановити закономірності трансформації хронічного стомлення в реабілітаційному періоді у комбатантів після дії бойового стресу
  78. Дослідження особливостей формування зорової втоми у працюючих з сучасною електронно-обчислювальною технікою та обґрунтування профілактичних заходів
  79. Гігієнічний моніторинг пріоритетних хімічних забруднювачів виробничого середовища та довкілля на основі мультикомпонентного аналізу
  80. Наукове обґрунтування методики моніторингу умов праці та профілактики несприятливої дії виробничих факторів на функціональний стан організму гірничорятувальників у зоні збройного конфлікту на Сході України
  81. Розробка програм персоналізованого контролю поглиненої дози при променевій терапії пухлин геніталій, голови та шиї з використанням дозиметрії in vivo
  82. Визначення ролі молекулярно-біологічних маркерів в оцінці агресивності саркоми матки
  83. Розробка алгоритму індивідуалізації тактики  інтенсивної терапії у онкохворих після мультиорганних операцій
  84. Патогенез імунонейроендокринних порушень, пов’язаних із метаболічними розладами, у хворих на рак тіла матки та грудної залози при хірургічному та променевому лікуванні
  85. Розробити нові технології метаболічної терапії з урахуванням епігенетичних порушень у хворих на рак шлунково-кишкового тракту
  86. Розробити програму комплексного лікування хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози з урахуванням ролі запального і набрякового компонентів агресивності пухлинного процесу
  87. Розробити заходи для покращення результатів комплексного лікування хворих на розповсюджений рак ендометрія та рецидивів захворювання
  88. Оцінити ризики появи віддалених онкологічних та соматоневрологічних наслідків лікування раку щитоподібної залози для обґрунтування клініко-методологічного супроводу спеціальної терапії
  89. Визначення факторів  прогнозу та індивідуалізація комплексного  лікування  пізніх променевих ушкоджень
  90. Визначити вплив кашлюково-дифтерійних антигенів на клітинно-опосередкований імунітет та обґрунтувати концептуальні положення створення вакцин у форсуючому режимі
  91. Мікроекологічні аспекти при різних формах гострих вірусних гепатитів
  92. Дослідження антибактеріальних властивостей похідних металопорфіринів з амінокислотами для подальшого застосування в розробці протимікробних засобів
  93. Створення комбінованого лікарського засобу протимікробної дії для лікування ран і ранової інфекції
  94. Розробка протимікробного засобу з екстрактом хмелю для лікування acne vulgaris
  95. Розробка імунних препаратів для лікування та профілактики синьогнійної інфекції
  96. Удосконалення бактеріологічних методів виділення токсигенних штамів C.difficile
  97. Удосконалення методів лабораторної діагностики криптоспоридіозу
  98. Удосконалення методів прогнозування ефективності лікування пацієнтів з розсіяним склерозом за імунологічними та генетичними маркерами
  99. Вивчення індивідуальних особливостей порушень імунної відповіді на вакцинацію з метою персоніфікації вакцинопрофілактики у дітей дошкільного віку
  100. Імунологічні, вірусологічні, клінічні аспекти аритмогенезу у осіб молодого віку із ідіопатичними порушеннями ритму серця
  101. Розробка способів підвищення імунологічної реактивності і ефективності вакцинації проти грипу серед осіб похилого віку
  102. Дослідження синтезованих карбонільних сполук та їх композицій для розробки фармакологічних засобів з антисептичними властивостями
  103. Мікробіологічна характеристика нових структурно-метаболітних комплексів лакто-та біфідо-пробіотиків
  104. Вивчити клінічні та морфологічні аспекти впливу патологічного рефлюксу на виникнення рецидивів та перебіг раку гортані для удосконалення методів прогнозування та профілактики рецидивів
  105. Визначення ролі та профілактики певних біохімічних порушень у патогенезі німих інфарктів головного мозку у осіб молодого та середнього віку
  106. Розробити технологію реконтруктивно-відновлювального хірургічного лікування наслідків бойових поранень кінцівок, які супроводжуються формуванням дефектів кісткової тканини, з використанням клітинних технологій
  107. Дослідити шкідливі наслідки алкоголізації залежних від алкоголю осіб для їхнього мікросоціального оточення і розробити програми профілактики зазначених наслідків
  108. Дослідити стан психічного здоров’я у внутрішньо переміщених осіб (спектр психічних розладів, чинники формування, діагностика, реабілітація)
  109. Визначити особливості формування терапевтично резистентних форм афективної патології змішаного типу (біполярного і шизоафективного розладів) та розробити методи їх лікування в умовах впровадження в Україні страхової медицини
  110. Розробити критерії діагностики та прогнозу травматичної хвороби головного мозку, а також заходи нейрореабілітації у віддаленому періоді вибухової закритої черепно-мозкової травми
  111. Розробити шляхи оптимізації персоніфікованої медичної допомоги хворим на епілепсію, з урахуванням стану її надання, відновлення соціального функціонування і фармако-економічних розрахунків за даними розробленого регістру
  112. Розробити алгоритм нейрореабілітаційних заходів у хворих, що перенесли мозковий інсульт
  113. Дослідити молекулярно-генетичні процеси при церебральних ішемічних та геморагічних ураженнях з метою оптимізації лікувальних заходів
  114. Дослідити ефективність хіміотерапевтичного та променевого лікування злоякісних внутрішньомозкових пухлин з урахуванням їх молекулярно-генетичних характеристик
  115. Вивчити особливості психічних розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона та розробити диференційовані підходи до хірургічного лікування
  116. Розробити інноваційні методи хірургічного лікування пухлин паравентрикулярно-медіанної локалізації з використанням мультимодального нейровізуального 3D – планування операцій
  117. Дослідити молекулярно-клітинні взаємодії стовбурових мезенхімальних та нейрональних клітин з компонентами фібринового матриксу in vitro для активізації нейрорегенеративних процесів
  118. Розробити технології ендоскопічного трансторакального і транс- абдомінального видалення пухлин тіл хребців, що супроводжуються компресією нервових структур з наступною ендоскопічною фіксацією хребта
  119. Вивчити структурні і функціональні порушення центральної нервової системи в проміжному та віддаленому періодах бойової вибухової легкої черепно-мозкової травми
  120. Оптимізувати систему організації нейрохірургічної допомоги при тяжких черепно-мозкових травмах та цереброваскулярних порушеннях в Україні на основі вивчення епідеміологічних даних за період 2008-2017
  121. Удосконалити ендоскопічні розширені ендоназальні доступи до основи черепа.
  122. Дослідити ефективність хірургічного лікування невралгій трійчастого нерва на основі аналізу віддалених результатів.
  123. Розробити клініко-морфологічні критерії обсягу хірургічних втручань при пухлинах головного мозку у дітей молодшого віку з урахуванням ступеня ризику та якості життя хворого
  124. Дослідити механізми та розробити комплекс лікувальних заходів для зменшення інвалідизації та покращення якості життя хворих з хребетно-спинномозковою травмою
  125. Розробити методи профілактики епідурального злукового процесу у хворих після поперекових мікродискектомій та оцінити їх ефективність (клінічне дослідження)
  126. Удосконалити методи диференційованого лікування хворих з больовими синдромами, обумовленими бойовими ушкодженнями периферичної нервової системи
  127. Розробити методи диференційованого хірургічного лікування складних артеріальних аневризм головного мозку
  128. Розробити підходи  до діагностики нефротичного синдрому у дітей раннього віку: розвиток, перебіг, наслідки.
  129. Вивчити наслідки гострого пошкодження нирок у дітей
  130. Вивчити нові прогнозонегативні детермінанти виживаності методу перитонеального діалізу та можливості їх фармакологічної корекції
  131. Вивчити патогенетичні механізми формування коморбідності у хворих на ХХН VД стадії
  132. Вивчити особливості клініко-діагностичних характеристик кохлео-вестибулярної функції у осіб працездатного віку з післятравматичним стресовим синдромом
  133. Діагностика, експертиза та підходи до лікування сенсоневральних порушень з дисфункцією центральних відділів слухового аналізатора внаслідок акутравматичного ураження слухової системи в реальних бойових умовах
  134. Вивчити особливості стану верхніх дихальних шляхів та оксидативного метаболізму у хворих з обструктивним апное та хропінням, вдосконалити лікування цієї патології в залежності від ступеня та характеру звуження верхніх дихальних шляхів
  135. Обґрунтувати доцільність тактики спостереження у хворих на вестибулярну шванному I-III стадії в залежності від стану слухової і вестибулярної функції та імунної реакції організму
  136. Обґрунтування  застосування осикулярних протезів у хворих з хірургічною патологією середнього вуха
  137. Визначити ефективність різних варіантів комбінованого лікування хворих на рак глотки та гортані
  138. Визначити ефективність кохлеарної імплантації у дітей України з сенсоневральною глухотою
  139. Вивчити медико-соціальні умови для позитивного впливу родини на збереження і зміцнення здоров’я дітей шкільного віку
  140. Розробити технологію комплексної реабілітації дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, на різних етапах надання медичної допомоги
  141. Визначення нормативних показників опитувальника ASQ-3 для скринінг-оцінки психомоторного розвитку дітей раннього віку
  142. Удосконалити медико-психологічний супровід професійної підготовки підлітків
  143. Вивчити особливості порушень поведінки у підлітків з депресивними розладами і розробити комплексні методи їх профілактики
  144. Визначити особливості перебігу пубертату у підлітків в умовах сучасного соціуму
  145. Прогнозування розвитку стійких порушень систем і органів у дітей із ревматичними захворюваннями (системний червоний вовчак і ювенільний ревматоїдний артрит)
  146. Дослідити клініко-патогенетичний поліморфізм розладів менструальної функції у дівчат на тлі дефіциту маси тіла, розробити профілактичні заходи щодо їх рецидивів 
  147. Особливості діагностики, клініки та лікування ретинобластоми високого ступеня ризику інвазії зорового нерву та невусів кон’юнктиви у дитячому віці
  148. Розробити нові методи діагностики та лікування дегенеративних, запальних і опікової етіології захворювань рогівки та посттравматичного ендофтальміту на підставі вивчення особливостей їх етіології і патогенезу
  149. Вивчити особливості порушень інтегральної та меридіальної гостроти зору у хворих з астигматизмом і розробити нові методи діагностики та лікування меридіональної амбліопії
  150. Вивчити патогенетичні механізми реалізації клінічного ефекту нових комбінованих методів лікування меланом увеального тракту
  151. Вивчити особливості змін структур переднього відділу ока, його кровообігу і теплообміну при неоваскулярній глаукомі і травмі
  152. Удосконалити діагностику і тактику комбінованого хірургічного лікування хворих глаукомою, поєднаною з катарактою (клінічні дослідження)
  153. Морфометричні особливості структури і функції циліарного тіла та сітківки у хворих на регматогенне відшарування сітківки, що ускладнене циліохоріоідальним відшаруванням
  154. Вивчити ефективність нейропротекторної дії піримідинових нуклеотидів на гангліозні клітини сітківки і аксони зорового нерва у хворих на ендогенний передній увеїт
  155. Експериментальне вивчення фармакологічної ефективності ліпосомальної форми кверцетину при різних способах введення на моделях термічного та кислотного опіків рогівки ока
  156. Дослідити безпосередні та віддалені наслідки спленектомії при волосистоклітинній лейкемії та хронічній лімфоцитарній лейкемії, ускладненій імунними цитопеніями, з метою оптимізації лікування
  157. Встановити фактори, що впливають на виживання пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією при тривалому лікуванні інгібіторами тирозинкінази та розробити принципи їх раціонального застосування
  158. Удосконалити лабораторний моніторинг лікування хворих на гемофілію на основі вивчення механізмів дії препаратів факторів зсідання крові із застосуванням комплексу коагулологічних та глобальних тестів дослідження гемостазу
  159. Дослідити діагностичне і прогностичне значення цитогенетичних та імунологічних маркерів бластних клітин у хворих на гострі лейкемії
  160. Розробити технологію одержання комплексного препарату фактора VІІІ зсідання крові із застосуванням афінної хроматографії на кремнеземних сорбентах
  161. Створення нових комплексних інфузійних розчинів для «малооб’ємної» інфузійної терапії
  162. Встановити фактори довготривалого виживання хворих на множинну мієлому в умовах сучасної терапії та розробити тактику ведення пацієнтів після досягнення відповіді на лікування
  163. Розробити концепцію лікування травматичних та вогнепальних вибухових переломів тіл хребців грудного та поперекового відділів хребта
  164. Удосконалити діагностику та хірургічне лікування хворих на гематопоетичні та метастатичні ураження грудного та поперекового відділів хребта
  165. Дослідити причини розвитку та удосконалити методи профілактики і лікування контрактур колінних суглобів при гонартрозах, наслідках травматичних пошкоджень та після операцій ендопротезування.
  166. Розробити методики біореконструкції дефектів довгих кісток та суглобів при хірургічному лікуванні хворих з кістковими пухлинами
  167. Вивчити основні помилки та ускладнення транспедикулярної фіксації в хірургії хребта та розробити заходи їх профілактики та лікування
  168. Вивчити біомеханічні особливості функції стояння та ходьби людини після ендопротезування кульшового суглобу
  169. Розробити систему організаційних, лікувальних та реабілітаційних заходів для зменшення негативних наслідків травматичних та бойових ушкоджень довгих кісток
  170. Дослідити вплив сучасних медико-соціальних факторів на стан репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку, що перенесли артифіційний аборт
  171. Розробити ефективні методи стандартизації та індексації пренатальних ультразвукових вимірювань у плодів з вадами розвитку для оптимізації тактики ведення вагітності, пологів та хірургічного лікування новонароджених
  172. Розробити та впровадити систему медико-психологічного супроводу для новонароджених груп ризику з формування хронічної захворюваності, інвалідності та затримки розвитку
  173. Вивчити стан ендометрія у жінок репродуктивного віку залежно від соматичної та гінекологічної патології
  174. Вивчити акушерські та перинатальні  наслідки антикоагулянтної профілактики венозного тромбоемболізму та розробити способи їх корекції у вагітних з екстрагенітальною патологією
  175. Розробити підходи до профілактики порушень репродуктивного здоров’я жінок-військових, що пребувають або повернулися із зони проведення АТО
  176. Розробити новітні та вдосконалити існуючі технології діагностики, профілактики та лікування передчасного переривання вагітності у жінок з не виношуванням, з урахуванням паспорту плаценти
  177. Дослідити стан здоров’я підлітків, що зазнають впливу несприятливих поведінкових та психо-соціальних факторів та розробити заходи профілактики
  178. Розробка методів діагностики та лікування дітей з бронхіальною астмою поєднаною з еозинофільним езофагітом
  179. Оптимізувати методи профілактики і корекції недостатності та дефіциту вітаміну D у здорових дітей з груп ризику та при ревматичних хворобах і хронічних гепатитах
  180. Розробити комплекс заходів перинатальної допомоги вагітним жінкам з вперше виявленими доброякісними новоутвореннями
  181. Визначити акушерські та перинатальні ризики у жінок різних вікових груп з репродуктивними проблемами в анамнезі та удосконалити їх антенатальний менеджмент
  182. Розробити критерії ранньої діагностики та комплексне лікування безсудомних нерозпізнаних форм епілептичних енцефалопатій та визначити їх роль у формуванні когнітивної епілептиформної дезінтеграції з розладами аутистичного спектру у дітей раннього віку
  183. Розробка алгоритму захисту репродуктивного та кардіального здоров’я у жінок групи високого ризику патології магістральних судин серця та коронарних артерій
  184. Механізми розвитку, діагностика та терапія безпліддя у осіб з дисфункцією статевих залоз та коморбідною патологією
  185. Дослідження внеску порушень пуринового обміну у розвиток та прогресування цукрового діабету
  186. Визначення гепатопротекторних властивостей фармацевтичної композиції на основі катіазину – стимулятора сперматогенезу
  187. Наукове обґрунтування вибору методів діагностики та комплексного лікування хворих на злоякісні новоутворення у зобнозміненій тканині щитоподібної залози
  188. Розробка методології скринінгу гормонально-активних пухлин гіпофіза з урахуванням їх клініко-генетичних особливостей
  189. Вивчення наслідків впливу «пасивного тютюнопаління» матерів під час вагітності на сомато-ендокринний фенотип нащадків 
  190. Корекція розладів репродуктивної функції при експериментальній моделі простатиту у щурів за допомогою наночастинок на основі оксидів рідкісноземельних елементів
  191. Пошук маркерів диференціальної діагностики різних варіантів синдрому дисплазії сполучної тканини
  192. Аналіз репродуктивного потенціалу населення Львівської області України з урахуванням генетичного тестування поліморфізмів генів фолатного обміну для прогнозування перинатальної патології у жінок групи високого ризику
  193. Вивчити дисбіотичні аспекти патогенезу та антидисбіотична профілактика неінфекційних захворювань, включаючи стоматологічні
  194. Розробити лікувально-профілактичні комплекси супроводу хворих із стоматологічними захворюваннями на тлі соматичної патології
  195. Оптимізація жирового харчування у здорових та хворих з ожирінням з урахуванням співвіднощення омега-6 та омега-3 поліненасичених жирних кислот
  196. Корекція патогенетичних механізмів порушень вуглеводного та ліпідного метаболізму в організмі та тканинах ротової порожнини у пацієнтів в залежності від екологічних та аліментарних факторів, що впливають на вуглеводний та ліпідний обмін
  197. Клінічні особливості протікання та реабілітації при вогнестрільних ураженнях щелепно-лицевої ділянки
  198. Вплив гіпоксії на процеси колагеноутворення та мінералізації на моделях стоматологічної патології та корекція отриманих порушень
  199. Розробити клініко-методичні основи комплексної стоматологічної допомоги із застосуванням дентальних імплантатів
  200. Розробити тактику хірургічного лікування хворих на посттравматичний остеомієліт кісток гомілки в залежності від ступеня вираженості трофічних порушень
  201. Удосконалити методи діагностики та хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки
  202. Вивчити патогенетичні механізми виникнення деформацій нижніх кінцівок у хворих на ревматоїдний артрит, розробити нові та удосконалити існуючі методи їх профілактики і лікування
  203. Розробити заходи з діагностики та хірургічного лікування пацієнтів із наслідками травм гомілковостопного суглоба
  204. Розробити нові та удосконалити існуючі методи  діагностики та лікування хворих на коксартроз із супутньою патологією хребта
  205. Розробити систему хірургічного лікування та реабілітації хворих з ушкодженнями ліктьового суглоба та їх наслідками
  206. Визначити роль радіочастотної нейроабляції нервів при больових синдромах хребта та великих суглобів на фоні остеоартрозу
  207. Діагностика ортопедичних проявів та їх лікування у пацієнтів із хворобою Брайцева-Ліхтенштейна
  208. Розробити заходи профілактики післяопераційних ускладнень черезміхурової простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, інфікованих збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом
  209. Розробити нові патогенетично обґрунтовані схеми проти рецидивного лікування ідіопатичного кальцій- оксалатного нефролітіазу на основі вивчення особливостей його клінічного перебігу
  210. Дослідження гострої та відтермінованої токсичності хіміотерапевтичного лікування з метою покращення якості життя у хворих на герміногенні пухлини яєчка
  211. Розробити алгоритм лікування міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей, визначення прогностичних чинників його рецидиву та раціональних методик лікування обструктивних ускладнень ендоскопічної корекції
  212. Розробити тактику хірургічної корекції посттравматичних стриктур та облітерацій уретри
  213. Комплексне вивчення молекулярно-генетичних маркерів в ранній діагностиці раку передміхурової залози
  214. Вивчити анатомічно-функціональні характеристики парауретральних залоз за наявності запальної хвороби органів малого тазу у жінок репродуктивного віку
  215. Оцінити ефективність різних методів лікування чоловіків з синдромом хронічного тазового болю
  216. Структурна оптимізація потенційних біологічно активних сполук з аналгетичною та протизапальною дією в ряду конденсованих азол- і азиновмісниїх гетероциклів
  217. Ефективність, кардіо- і гастроінтестинальна безпечність імунодепресантів та антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду за умов комбінованого застосування на моделі ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією
  218. Експериментальне обґрунтування підходів до фармакологічної корекції порушень кровообігу в малому колі за умов цукрового діабету
  219. Експериментальне обґрунтування гонадопротекторної ефективності комбінованого застосування метформіну з модуляторами ліпідного обміну за умов метаболічного синдрому, індукованого в ювенільному віці
  220. Пошук таргетних засобів з протипухлинною дією серед конденсованих 1,3- та 1,2,4-нітрогенвмісних гетероциклів
  221. Розробити променево-діагностичні критерії диференціальної діагностики вроджених та набутих захворювань печінки у дітей
  222. Вивчити неоднорідність діагностичних зображень в диференційній діагностиці злоякісних новоутворень
  223. Розробити нову тактику ендоваскулярного лікування та визначити її ефективність при судинних мальформаціях різного ґенезу та локалізації
  224. Розробити нові підходи до застосування екстрасакулярних методів лікування артеріальних аневризм головного мозку
  225. Вивчити особливості клінічного перебігу та розробити тактику ендоваскулярного лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями в поєднанні з аневризмами судин головного мозку
  226. Розробити та вдосконалити диференційну діагностику та хірургічне лікування первинних неміксомних пухлин серця
  227. Розробити та удосконалити лікування суправентрикулярних тахікардій у хворих з вродженими вадами серця
  228. Розробити та удосконалити методи діагностики і лікування гострих аортальних станів
  229. Розробити методи хірургічного лікування хворих ішемічною хворобою серця  із зниженою скоротливою здатністю лівого шлуночка
  230. Розробити та організувати систему надання екстреної та невідкладної кардіохірургічної допомоги пацієнтам з критичними вродженими вадами серця
  231. Розробити та вдосконалити хірургічне лікування поєднаних мітрально-аортальних вад серця
  232. Розробити організаційні та практичні аспекти системи мультидисциплінарної допомоги вагітним та породіллям з вродженими вадами серця
  233. Розробити та удосконалити методи діагностики і лікування інфекційного ендокардиту, ускладненого серцевою недостатністю
  234. Розробити та вдосконалити методи профілактики та лікування ускладнень при рентгенендоваскулярних втручаннях у хворих ІХС
  235. Розробити способи профілактики прогресування гіпертензивного серця у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням на основі вивчення молекулярно-генетичних, гуморальних і структурно-функціональних факторів
  236. Розробити нову технологію персоніфікованого лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі метаболічних порушень
  237. Удосконалити діагностику фенотипів хронічного обструктивного захворювання легень у хворих із супутньою ішемічною хворобою серця
  238. Розробити методи індивідуалізації оцінки хворих на діабетичну нефропатію із урахуванням поліморфізму гена Клото для вибору оптимальних профілактичних та лікувальних заходів
  239. Розробити фармакогенетичні методи профілактики декомпенсації серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця та дисфункцію щитоподібної залози
  240. Удосконалити ранню діагностику метаболічних порушень і розробити персоналізовані програми первинної профілактики в неорганізованій популяції
  241. Оптимізувати етіологічну діагностику та лікування хворих на гострі негоспітальні інфекції нижніх дихальних шляхів
  242. Розробити алгоритм лабораторної діагностики гіперчутливості до протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень
  243. Вивчити роль імунологічних механізмів дезадаптації у зниженні контрою бронхіальної астми
  244. Розробити організаційні заходи щодо попередження неефективного лікування хворих на туберкульоз легень
  245. Розробити методи профілактики та принципи персоніфікованої терапії рецидивів саркоїдозу легень
  246. Розробити технологію антимікобактеріальної терапії із використанням нових препаратів у хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень
  247. Розробити алгоритм гістологічної діагностики патології легень у хворих на ВІЛ-інфекцію
  248. Розробити технологію лікування нейтрофільної бронхіальної астми та бронхіальної астми поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень з урахуванням їх ендотипів
  249. Розробити технологію оцінки та поліпшення контролю бронхіальної астми у підлітків
  250. Розробити технологію гено-фенотипічної діагностики легеневих уражень, які спричинені нетуберкульозними мікобактеріями
  251. Розробити алгоритм застосування хірургічного лікування хворим на туберкульоз легень із використанням комп’ютерної денситометрії
  252. Розробити технологію хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень і плеври із застосуванням відеоторакоскопічних втручань
  253. Розробка алгоритму діагностики туберкульозу та прогнозування ризику розвитку захворювання у дітей
  254. Розробити та обґрунтувати технології лікування хворих з вродженими судинними мальформаціями голови та шиї
  255. Вивчити можливості ендоваскулярних діагностично-лікувальних методик у забезпеченні органної трансплантації
  256. Удосконалити методику алотрансплантації нирки від АВО – несумісного родинного донора
  257. Розробити хірургічну тактику і методики декомпресії жовчних шляхів при оклюзії дистального відділу загальної жовчної протоки з використанням мініінвазивних втручань та методів електрозварювання
  258. Розробити та впровадити мультидисциплінарний підхід у лікуванні хворих з новоутвореннями наднирникових залоз
  259. Розробити нові та удосконалити існуючі методи діагностики та лікування пухлин лівого анатомічного сегменту підшлункової залози
  260. Удосконалити методи хірургічного лікування і післяопераційного знеболення хворих з захворюваннями стравоходу
  261. Розробити резекційні та трансплантаційні способи хірургічного лікування гепатобластоми
  262. Вивчити роль неоінтимальної гіперплазії у виникненні рестенозів у хворих на облітеруючий атеросклероз та розробити способи їх профілактики
  263. Вивчити клініко-інструментальні показники і генетичні особливості у хворих з тріпотінням передсердь, які впливають на прогноз лікування в залежності від  ренін - ангіотензинової системи і системного запалення
  264. Розробити медичні технології діагностики, профілактики та лікування сімейних гіперхолестеринемій  у хворих високого та дуже високого  серцево-судинного ризику
  265. Визначити клініко-функціональні та морфологічні  критерії ефективності індивідуальних кардіореабілітаційних заходів у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда, при спостереженні протягом трьох років та розробити прогностичну модель прогресування атеросклеротичного процесу
  266. Вивчити вплив стратифікації пацієнтів з гострими синдромами без елевації сегменту (NSTEMI - пацієнтів) за ризиками впливу на результати перкутанних коронарних втручань
  267. Провести аналіз біомаркерів міокардиту та встановити предиктори його трансформації в дилатаційну кардіоміопатію
  268. Вивчення побічної кардіотоксичної дії протипухлинних препаратів при проведенні хіміотерапії у онкологічних хворих
  269. Вивчити прогресування коронарного кальцинозу при високому і низькому рівні клітинних і гуморальних запальних імунних реакцій у хворих зі стабільною ІХС і кальцинуючою хворобою клапанів серця
  270. Дослідити предиктори несприятливого прогнозу та ефективності специфічної терапії у пацієнтів із легеневою артеріальною та хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією
  271. Вивчити клініко-патогенетичні особливості та предиктори клінічного прогнозу ХСН, поєднаної з цукровим діабетом 2 типу
  272. Прогностичні маркери перебігу резистентної артеріальної гіпертензії, розроблені на підставі даних тривалого спостереження
  273. Дослідження впливу стресостійкості на розвиток і перебіг серцево-судинної та судинно-мозкової патології в умовах збройного конфлікту 
  274. Оцінка серцево-судинного ризику атеросклеротичних уражень судин у хворих на запальні хвороби суглобів
  275. Оцінити клініко-прогностичне значення порушень ліпідного обміну і гуморально-клітинного імунітету у ранні терміни гострого коронарного синдрому та розробити методи їх корекції.
  276. Обґрунтування принципів реабілітації дітей з психосоматичною патологією, які переміщені із зони бойових дій
  277. Наукове обґрунтування методичних підходів та принципів медичної експертизи зв’язку захворювань, що призвели до інвалідності та смерті, з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому післяаварійному періоді
  278. Дослідження змін у медико-демографічній ситуації на територіях України, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (1986–2016 роки)
  279. Дослідження внеску системного запалення, оксидативних процесів та найбільш поширених персистуючих інфекцій у розвиток коморбідних станів осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії
  280. Вивчення проліфeративної активності пухлин та структурних і функціональних змін в щитоподібній залозі у хворих на злоякісні новоутворення молочної залози, які постраждали від аварії на ЧАEС
  281. Науково обґрунтувати заходи щодо оптимізації діагностики та прогнозування розвитку інвалідизуючих захворювань бронхолегеневої системи у віддаленому післяаварійному періоді
  282. Розробити норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії для осіб працездатного віку, які мешкають на радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях
  283. Встановити закономірності впливу іонізуючого опромінення в діапазоні малих доз на стан здоров’я осіб, які на момент аварії на ЧАЕС перебували у дитячому та підлітковому віці, на підставі епідеміологічних досліджень за період 1988–2016 рр.
  284. Соціальні детермінанти здоров’я та ризики проживання населення в зонах спостереження атомних електростанцій
  285. Дослідження формування доз та встановлення закономірностей опромінення голови й шиї в пацієнтів і медичного персоналу при використанні конусно-променевої комп’ютерної томографії
  286. Науковий супровід Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: реконструкція доз опромінення мешканців Вишгородського, Лугинського, Поліського та Семенівського районів
  287. Відновлення і верифікація результатів масових ЛВЛ-вимірювань 1986 р. та розробка системи реконструкції доз опромінення за даними ЛВЛ-моніторингу в Україні
  288. Розробка індивідуально-орієнтованої системи кількісної характеризації опромінення людини при надходженні радіонуклідів в надзвичайних ситуаціях опромінення
  289. Дослідити основні чинники формування доз опромінення населення радіоактивно забруднених територій України у 2019–2021 рр. на основі комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу
  290. Епідеміологічне дослідження формування ризиків злоякісних новоутворень у групах постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (1990–2019 рр.)

 

Розмістив: прес-служба від 02.04.2019





  

 

GoodWeb