НАМН України


http://amnu.gov.ua/index.php?p=news&area=1&newsid=1124&name=8-listopada-m-zhnarodnii-den-rad-olog

Версія для друку / Оригінальна версія





Новини

8 листопада - Міжнародний день радіології

8 листопада - Міжнародний день радіології
Свято з'явилося в 2012 році, воно є спільною ініціативою Європейського товариства радіологів. Міжнародний день радіології вважається професійним святом для фахівців даної медичної галузі - радіодіагностів і радіотерапевтів різних напрямків.

Міжнародний день радіології – це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про цінність, яку ця наука вносить у безпеку обслуговування пацієнтів, та покращення розуміння важливості ролі радіологів у континуумі охорони здоров’я.

Медична візуалізація є однією з найцікавіших та прогресивних дисциплін у сфері охорони здоров’я та полем великої активності з точки зору технологічних та біологічних досліджень. Рентгенівські промені, комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження та інші медичні технології візуалізації пов’язані з ними, відомі багатьом людям, але точна мета і цінність цих послуг не є широко зрозумілою.

Тому 8 листопада (день коли Вільгельм Конрад Рентген виявив існування рентгенівських променів у 1895 році), було обрано як день дій та обізнаності.

Проте справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині
українського вченого. В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, яка того часу була Меккою вченого люду, стався фурор.
Доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.

Цей винахід здобув Срібну медаль виставки, що, зважаючи на рівень представництва було феноменально. Променева трубка Пулюя отримала б і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.

«Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно і окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена. За допомогою свого пристрою Іван Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. «Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологію в тілах пацієнтів.

Чому ж Вільгельм Рентген зараз відомий всьому світу, а український учений – лише спеціалістам? Свою роль зіграло багато чинників. Наприклад те, що Рентген працював в Німеччині, А Іван Павлович Пулюй – в Австро-Угощині, наукові школи якої, в тому числі і у фізиці та електротехніці лише розвивалися. Дослідженням українця перешкоджало недостатнє фінансування, яке сильно гальмували дослідження вченого. Напевне, були й якісь суб`єктивні чинники – не завжди талановитий вчений будь-що прагне до слави і уміє, як кажуть, «розкрутитися». До того ж Пулюй - прізвище не австрійське, і навіть не угорське...

Словом, не принижуючи ні в якому разі досягнень Вільгельма Рентгена, слід сказати, що у випадку «рентгенівського» випромінювання повторилася історія з Америкою, яка дістала назву зовсім не тієї людини, яка її відкрила.

Ми сподіваємось сповістити про вражаючі медичні, наукові та навіть художні можливості медичної візуалізації, про важливу роль радіолога як частини медичної команди в незліченних медичних ситуаціях та про високі освітні та професійні стандарти, які вимагаються від усіх працюючих працівників у сфері медичної візуалізації.

Принагідно до свята про роботу радіологів в закладах НАМН України - "Інституті ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України " та "Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України" в інформаційному сюжеті програми "Факти" (ictv):






НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


 

GoodWeb