Корисні бактерії проти коронавірусу

2034

Джерело: Мультимедійна платформа іномовлення України УКРІНФОРМ

У Харкові розроблений препарат для зміцнення мікрофлори

Чи здатна імунна система людини протистояти коронавірусу і чи є способи зміцнити власні захисні засоби, серед яких, стверджують вчені – корисні бактерії, які живуть у нашому тілі?

У будь-якому разі, результати дослідження, які були нещодавно опубліковані в British Medical Journal, свідчать, що корисні бактерії у кишечнику людини впливають на хід захворювання на ковід, ба більше, ймовірно, здатні допомогти протистояти розвитку хвороби.

А що думають з цього приводу вчені Харківського інституту мікробіології та імунології імені Мечникова АМН України?

КИШКОВА ФЛОРА ДОПОМАГАЄ ВИРОБЛЕННЮ ІНТЕРФЕРОНУ-В

Про це розпитуємо у директора Інституту імені Мечникова, доктора медичних наук, професора Валерія Мінухіна.

– Несприйнятливість до інфекційних захворювань забезпечує імунна система організму, – розповідає Валерій Мінухін. – При ослабленні її функцій спостерігається імунодефіцит, а це – відчинені двері для вірусу.

Це знають усі. Але не всі знають (окрім фахівців, звісно), що величезну роль у підтримці нормального стану імунної системи відіграє мікрофлора людини. Це збірна назва мікроорганізмів, які знаходяться у взаємовигідних відносинах з людиною за формулою: що добре тобі – добре і мені.

Розрізняють мікрофлору шкіри, кишечника, піхви та інших органів. Максимальна ж кількість мікроорганізмів зосереджена якраз у шлунково-кишковому тракті: це лактобактерії, біфідобактерії, ентерококи, кишкові палички. Саме вони широко використовуються у виробництві пробіотиків – живих мікроорганізмів, які приносять користь хазяїну при введенні в організм в адекватних кількостях.

Є й інше визначення: пробіотики – це мікроорганізми, які використовуються у терапевтичних цілях, а також харчові продукти і біологічно активні добавки – БАДи, які містять живі мікрокультури.

Валерій Мінухін

Ще наш геніальний земляк Ілля Мечников висловив ідею про унікальний симбіоз людини або тварини з мікроорганізмами. І це твердження досі підкріплюється новими і новими науковими відкриттями.

Наприклад, доведено, що, окрім участі у виробленні захисного імуноглобуліну А – своєрідного кишкового імунологічного бар’єру, корисна кишкова мікрофлора бере участь у виробленні інтерферону – одного з основних компонентів противірусного захисту організму. Зниження ж кількості мікрофлори стимулює появу так званих інформаційних молекул (цитокінів), надлишок яких викликає велике пошкодження тканин, аж до септичного шоку.

Якісна та кількісна зміна мікрофлори отримала назву дисбіозу, за якого знижуються можливості людини протистояти інфекції.

– Але який прямий зв’язок між кишечником і легенями, які першими страждають в результаті зараження коронавірусом? – запитую у професора.

– Буквально впродовж останніх 3-4 років у науці з’явилося поняття певної сполучної осі: “кишечник – легені”, коли надається можливість маніпулювати корисною мікрофлорою кишечника під час лікування захворювань легенів.

І це підтверджують дослідження не лише британських учених. Професор Гонконзького університету, наприклад, довів, що стан кишкової мікрофлори може впливати і на тяжкість протікання коронавірусної хвороби, і на відновлення внутрішнього середовища кишечника. Ці фактори комплексної терапії можуть полегшити стан хворого, пом’якшити симптоми недуги і прискорити одужання. З іншого боку, доведено, що якщо у кишечнику знижений рівень корисних бактерій, людина важко переносить хворобу і може загинути.

На думку ж вчених американської гастроентерологічної асоціації (AGA), наразі ще немає достатньої кількості наукових даних щодо того, яку саме мікрофлору доцільно використовувати для покращення стану хворого та його лікування від конкретних вірусних хвороб.

ШКОДА І КОРИСТЬ АНТИБІОТИКІВ

Поцікавилася я і тим, що відбувається з мікрофлорою, коли підключають антибіотики.

– Усім хворим з пневмонією – і не тільки! – призначають антибіотики, – каже Валерій Мінухін. – Вони справді згубно діють на хвороботворні бактерії. Але – на жаль! – і на корисну мікрофлору також. Тому після курсу антибіотиків корисні бактерії треба підсилити, реабілітувати, простіше кажучи – заповнити їх кількість.

– Що для цього треба зробити?

– На фармацевтичному ринку представлений великий вибір пробіотичних препаратів. До речі, наукова школа нашого Інституту поповнилася новим напрямом: це експериментальне вивчення і розробка пробіотиків. До того ж пробіотики не лише дають імунологічні ефекти, але і покращують травлення, що необхідно для конкуренції з патогенами за засвоєння поживних речовин. У результаті посилюється кишкова бар’єрна функція, яка не пропускає патогенні токсини.

Основний акцент все ж треба робити на підтримці та стимуляції власної мікрофлори.

За словами професора, в Інституті вже розроблений новий препарат для зміцнення мікрофлори. Розповісти про нього я попросила завідувача лабораторією та клінічним відділом молекулярної імунофармакології, доктора фармацевтичних наук, професора Артура Мартинова.

Артур Мартинов

ВИПРОБУВАНО НА ТВАРИНАХ, А ПРОДОВЖИТИ НА ЛЮДЯХ – НЕМАЄ КОШТІВ

– У цього препарату своя історія – розповідає професор.

Спочатку була отримана оригінальна субстанція – дрібні молочні пептиди, тобто фракції білка молока, – на яку ще 10 років тому отримали патент, розрахований на 20 років. Проведені дослідження дозволили розробити ефективний противірусний препарат для використання у ветеринарії, в тому числі проти коронавірусу. Не дивуйтеся, цей вірус вже тоді виявили у тварин, але це був не штам SARS, а давно відомі коронавіруси тварин.

Дія препарату, розповів завлабораторією, була випробувана на тваринах в інститутському віварії: мишах, щурах, кроликах, морських свинках. Учені переконалися, що він блокує вірус на рівні клітинного ядра. Причому за 2-3 дні проходить кашель, нормалізується температура тіла. Дослідники стверджують, що препарат також сприяє відновленню організму при респіраторних та інших вірусних інфекціях, знімає інтоксикацію, не містить синтетичних продуктів, має повністю природний органічний склад, і він нетоксичний…

Логічно було поцікавитися, чому ж такий цінний препарат не був зареєстрований як ліки для людей.

Причина виявилася банальною: немає коштів на проведення клінічних випробувань, а такі випробування потребують мільйонних витрат, причому у валюті.

– Однак, стверджує професор, – препарат дієвий, і ми знайшли можливість запропонувати його споживачам. Ми провели додаткові дослідження і допрацювали субстанцію, що дозволило зареєструвати препарат як дієтичну добавку до їжі у формі желатинових капсул.

Партнером розробників став приватний підприємець з Харкова Володимир Іванов.

Світлана Лігостаєва, Харків