Наступного року Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України виповниться 100 років. Всі ці роки вчені та лікарі інституту займалися дослідженнями, лікуванням пацієнтів з туберкульозом, з іншими захворюваннями легенів, впровадженням у практику нових методів лікування і реабілітації. Але час поставив їх перед новими викликами, що внесло корективи в їхню роботу.
Про те, чим займаються пульмонологи, Фактам ICTV розповів директор інституту фтізіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, академік НАМН України, професор Юрій Фещенко.
– Відповідно до державної програми боротьби з Covid-19, наш інститут став приймати ковідних хворих, – повідомив Юрій Фещенко. – Це не обов’язково якісь екстраординарні випадки. Ми приймаємо всіх, хто потребує госпіталізації і надходить до нас швидкою допомогою.
Ліків і засобів захисту для персоналу в інституті вистачає. Є там і своя киснева станція.
– Але з огляду на те, що будівлі інституту побудовані давно і не розраховані на кисневу терапію для великої кількості пацієнтів, нам не вистачає точок підключення до кисню, – жалкує директор.
– Вони розкидані по різних відділеннях, а ковідние хворі зосереджені в одному. Є кисневі концентратори. Вони нам дуже допомагають. Але їх потужності недостатня для адекватної допомоги хворим.
Ворог невидимий і невідомий
Академік Фещенко зазначив, що з такою підступною інфекцією, як Covid-19 їм ще не доводилося стикатися. Це невідомий і темний ворог. Ніхто не знає, як він поведе себе завтра. Від нього немає ліків.
– Від будь-яких відомих нам вірусів немає ліків, – зауважив академік. – Але якщо інші збудники хвороб відомі, вивчені і передбачувані, то коронавірус SARS-CoV-2 підносить неприємні сюрпризи.
Мутації вірусів, і коронавірусу також, відбуваються постійно, але підступність Covid-19 полягає в тому, що у кожного пацієнта він проявляється по-своєму. Найчастіше страждають судини в легенях. Запалення, яке виникає внаслідок проникнення вірусу, це не класична пневмонія.
– “Матове скло” в легенях, яке бачать рентгенологи, обумовлене крововиливами і тромбозом в судинах легенів, – говорить Юрій Фещенко. – При розтині померлих від коронавирусу ми бачимо, що легені являють собою один кривавий згусток.
Коли антибіотик не потрібен
Бактеріальна інфекція, що викликає пневмонію, приєднується пізніше. У цьому беруть участь патогенні і умовно патогенні мікроорганізми, які постійно мешкають в організмі людини. Виникає інфекційний мікс, і тоді говорять про вірусно-бактеріальну пневмонію.
– Саме той факт, що бактеріальна інфекція виникала не відразу і призводило до того, що антибіотикотерапія на перших етапах коронавірусної інфекції не була ефективною, – повідомив професор. – Але з часом розібралися, що відбувається, і лікування стало носити більш адекватний характер. Були напрацьовані протоколи лікування (міжнародні та українські), які через мутації коронавірусу постійно оновлюються і доповнюються.
Нещастя допомогло
Covid-19 дав новий поштовх до розвитку науки. Вивчається сам вірус, його штами, методи лікування та ускладнення. Досвід, отриманий за останні півтора року, дуже цінний для вчених і медиків всіх країн.
– Зараз ведуться розробки вакцин і нових препаратів, які можуть нейтралізувати віруси, – розповідає Юрій Фещенко. – Але це досить складний процес. Як я вже говорив, цей вірус підступний, і якщо в одних випадках препарат працює, як плаквенил, наприклад, то в інших він не діє. Чому так відбувається, розбираються вчені.
Вивчаються і інші раніше відомі препарати, які застосовувалися для лікування різних хвороб, і раптом проявили здатність впливати на коронавірус.
Цілком можливо, що ці процеси обумовлені численними мутаціями коронавірусу. Секвенування вірусу показує, що він стає все більш агресивним. Він хоче вижити і шукає шляхи для цього.
Спочатку він атакував літніх людей і людей з хронічними хворобами, і вражав дихальну систему і нирки. Потім він переключився на більш молодих.
Хоч як це не прикро, зараз збільшилася смертність серед молодих і здорових. В основному, чоловіків віком 32-39 років. У них Covid-19 вражає міокард. Помирають люди, які вели здоровий спосіб життя і мали досить сильний імунітет.
Що це? Мутації або цитокіновий шторм, який виникає в організмі внаслідок потрапляння в нього збудника інфекції?
Ось і новий індійський штам уже б’є по органах травлення і нирках. Зачіпає органи зору. Посилюється контагіозність вірусу і збільшується смертність.
– На жаль, у нас немає можливості проводити високотехнологічні дослідження і вкрай мало фахівців, – зауважив Юрій Фещенко. – Інфекціоністів в Україні можна перерахувати на пальцях. Але ми все-таки отримуємо свіжу інформацію від зарубіжних колег і самі ділимося досвідом лікування хворих з Covid-19. Відкритість інформації та доступ до неї дає впевненість у тому, що ми переможемо.
Дива не буде, дотримуйтеся правил
У цьому для медиків дуже важлива допомога і звичайних громадян. Вони повинні прислухатися до рекомендацій і виконувати їх: носити маски, дотримуватися соціальної дистанції, мити руки. До цих нехитрих заходів зараз приєдналася вакцинація. Не потрібно її ігнорувати, тільки отримавши колективний імунітет, ми зможемо загнати коронавірус у сезонність, що дозволить контролювати його.
Головний підозрюваний – повітря
Науковий журнал The Lancet проаналізував численні дослідження з передачі коронавірусу і опублікував результати. Так ось, є маса доказів, що одним із шляхів поширення коронавірусу SARS-CoV-2 є аерозольний. Дрібні частинки дуже легко переносяться потоком повітря, тому маски носити необхідно не тільки в приміщенні.
– Візьміть, наприклад, довгу, пряму, вузьку вулицю, – запропонував Юрій Фещенко. – Це ж аеродинамічна труба. Нею повітря рухається з великою швидкістю. Якщо інфікована людина чхне, кашляне чи буде голосно говорити, то віруси, підхоплені потоком повітря, перелетять на велику відстань за короткий час. І в живому вигляді можуть потрапити іншому перехожому в ніс. А маска все-таки стримає летючу інфекцію або затримає значну кількість вірусів.
Тому ми в черговий раз закликаємо не ігнорувати засоби захисту від інфекції, щоб пульмонологам було трішки менше роботи.
Лариса Божко
Джерело: “ФАКТИ. ICTV”
