Відомий учений-хірург і педагог. Основні наукові напрями: хірургія серця та судин, загальна хірургія та анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія, історія медицини та вищої освіти.
Автор 376 наукових праць, серед яких 10 монографій та посібників. Підготував 15 докторів та 62 кандидатів медичних наук.
Був членом правління ряду хірургічних товариств ( до 2002 р.), дійсним членом Міжнародного товариства хірургів (1978 р.), членом редакційних рад ряду фахових журналів , декількох спеціалізованих рад (до 2002 р.).
Нагороджений 7 орденами та 12 медалями ( вітчизняними та іноземними), учасник Великої Вітчизняної війни.
Основні наукові праці: " Парагонимоз" (1963 ); "Митральный стеноз и его хирургическое лечение" (1970 ); „Трихлоретиленове знеболювання”(1971); "Коррегирующая терапия в современной хирургии"( 1974); "Наставление по хирургии" (1979); "Интенсивная послеоперационная терапия"(1984).