! Сьогодні

     
Державна установа
Інститут засновано 30 липня 1920 р. Постановою Раднаркому УРСР як Всеукраїнську рентге­нівську академію. 31 жовтня того ж року їй було присвоєно ім’я засновника і першого директора — С.П. Григор’єва.

Основними напрямами наукової діяльності Інституту є: - розробка проблем променевої діагностики та радіацій­ної онкології; - розробка методів і засобів профілактики, діагностики та лікування радіаційних ушкоджень; - розробка та удосконалення дози­метричного супроводу променевої терапії; - оптимізація променевого навантаження на населення від радіа­ційних медичних процедур та метро­логічне забезпечення медичного ви­користання джерел іонізувального випромінення.

У 1993 р. інститутом засновано перший в Україні «Український ра­діологічний журнал», у якому висвіт­люються сучасні проблеми з усіх роз­ділів радіології, а 1999 р. — Україн­ське товариство радіаційних онколо­гів (УТТРО), яке об’єднало зусилля українських фахівців з радіотерапії та радіаційної онкології у розв’язанні задач розвитку в Україні системи на­дання на сучасному рівні радіотера­певтичної допомоги. На базі Інсти­туту працює проблемна комісія «Ме­дична радіологія» МОЗ та АМН України, в задачі якої входить коор­динування наукових робіт у царині діагностичної та терапевтичної радіології.

За останні 10 років науковцями інституту захищено 7 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

Більше 10 років поспіль Інсти­тут бере участь у виконанні міжна­родних проектів під патронатом таких міжнародних організацій, як МАГАТЕ, ВООЗ, INTAS. Серед най­більш значущих «Програма забез­печення якості у променевій терапії» (2003 — 2004 рр.); «Контроль радіа­ційного виходу дистанційних гамма-терапевтичних апаратів методом «до­за‑поштою» (що постійно діє з 1998 р.)

У межах співробітництва з КБ «Південне» виконано розробки, під­сумком яких стали 2 відкриття (дип­лом № 57, 1997 р. та диплом № 140, 2000 р.) за які професора М.І. Пили­пенка нагороджено срібною медаллю «За розвиток медицини та охорони здоров’я» ім. І.П. Павлова та медал­лю ім. П.Л. Капиці Російської Ака­демії Природознавчих наук.

В Інституті працюють 12 докто­рів наук, з них 8 професорів і 1 член-кореспондент АМНУ, та 42 кандида­ти наук, а також лауреат Державної премії в галузі науки і техніки та Заслужений діяч науки техніки України. Два науковці інсти­туту є членами EANM (Європейської асоціації ядерної медицини), 11 — членами ESTRO (Європейського то­вариства терапевтичної радіології та онкології) і 1 — членом RSNA (Північно-Американського товарис­тва радіологів).

Науковці Інституту перспективи своєї роботи бачать у: створенні національної системи дозиметрично­го аудиту радіотерапевтичних апа­ратів лікувальних закладів онко­логічного профілю; вивченні різних ланок клінічної патофізіології уск­ладнень променевої терапії, їх прог­нозуванні, ранній діагностиці, про­філактиці й лікуванні з метою під­вищення якості життя вилікуваних онкологічних хворих; оцінці терапев­тичної цінності різних схем лікуван­ня онкологічних хворих; вивченні особливостей рецидивування і віддаленого метастазування пухлин і розробці методів ранньої діагностики рецидивів пухлин.

GoodWeb