! Сьогодні

     
Державна установа
Один з найстаріших у світі наукових закладів протиепідемічного профілю (рік заснування 1886 ).

Становлення інституту пов’язано з боротьбою з епідеміями грізних інфекційних захворювань. Біля джерела розвитку вітчизняної мікробіології, епідеміології та імунології стояли В.К. Високович, С.І. Златогоров, В.І. Недригайлов,; у різні роки працювали в Інституті  дійсні члени АМН СРСР М.М. Цехновіцер, М.Н. Соловйов, В.М. Жданов, М.В. Васильєв, член-кореспондент АМН СРСР В.С. Деркач та інші видатні вчені.

У часи надзвичайного епідемічного стану  інститутом проводилися теоретичні дослідження з розробки заходів боротьби з холерою, дизентерією, сипним і черевним тифами, особливо небезпечних інфекцій. Були створені комплекси соціальних і медичних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності туберкульозом, дифтерією, скарлатиною,ботулізмом, правцем, газовою гангреною.

У передвоєнний період було налагоджено виробництво 12 видів лікувальних сироваток і 10 видів вакцин у післявоєнні роки.

Розроблено, вивчено та впроваджено в практику протимікробні засоби: ектерицид, хлорофіліпт, декаметоксин.

До Академії медичних наук України Інститут передано в 2000 році.

Інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави з покладанням на нього функцій науково-технічного центру і головної установи з проблем загальної і прикладної імунології та питань біологічної безпеки.

Основним завданням Інституту є здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з провідних напрямків медичної мікробіології, імунології, епідеміології, інфектології:

  • вивчення біологічних властивостей збудників інфекційних захворювань (СНІД та ВІЛ-асоційованих інфекцій, нових та маловивчених інфекцій), ареалу їх циркуляції на Україні та особливостей формування стійких біоекоценозів, молекулярно-генетичних механізмів дії факторів патогенності на організм, патогенезу, розробка методів лабораторної експрес-діагностики;
  • розробка сучасних принципів і високоефективних засобів антимікробної терапії та теоретико-прикладних основ специфічної профілактики інфекційних захворювань;
  • вивчення біологічних основ і еволюції механізмів та найважливіших феноменів імунітету (синтезу антитіл, імунної пам’яті, системи трансплантаційних антигенів, протипухлинного імунітету та інш.) в процесі філогенезу, аналіз і дослідження взаємодії та розподілу регуляторних функцій між симбіозом, імунітетом та апоптозом, розробка нових методів оцінки імунного статусу організму та популяцій, вивчення віддалених імунологічних та імуногенетичних наслідків аварії на ЧАЕС і негативного впливу інших техногенних факторів екологічних катастроф, дослідження розповсюдженості та механізмів формування імунодефіцитних станів та їх корекція.

В інституті поширюються роботи з клінічної мікробіології та імунології, розробляються методи і засоби боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями і сепсисом.

За останні три роки вченими Інституту отримано 15 патентів на винаходи. Видано 12 номерів журналу «Анали Мечниковського Інституту», праць і збірників, присвячених питанням епідеміології і специфічної профілактики інфекційних хвороб і вакцино-сироватковій справі, 5 монографій, 11 методичних і інформаційних листів, проспектів.

Сьогодні вчені інституту працюють над створенням нових оригінальних протимікробних, противірусних та протипухлинних засобів, вакцин та анатоксинів на основі хімічно модифікованих біополімерів та різних гетероциклічних сполук. Одержано нові біологічно активні речовини, що проявляють антимікробну, анти грибкову та противірусну дію.

При Інституті функціонує Спеціалізована вчена рада Д. 64.618.01, (спеціальність медична мікробіологія 03.00.07), в якій за останні 5 років захищено 7 докторських та 28 кандидатських дисертаційних робіт.

Активно діє Міжнародний благодійний фонд охорони здоров’я ім. І. І. Мечникова. За останні  роки ним увіковічено пам'ять лауреата Нобелівської премії І.І. Мечникова, академіка О.М. Бекетова (за проектом якого в історичному центрі Харкова створено архітектурний ансамбль Мечниковського інституту), академіків М.М. Цехновіцера, М.Н. Соловйова, В.М. Жданова, М.В.Васильєва.

 

 

GoodWeb