! Сьогодні

     
Державна установа

Інститут є однією із найстаріших науково-дослідних медичних установ України. В березні 1935 року у будинку колишньої Зайцевської лікарні була відкрита Київська філія Харківського НДІ переливання крові та невідкладної хірургії. Через рік філія реорганізована в самостійний інститут – Київський НДІ переливання крові та невідкладної хірургії. В січні 1965 року установа перейменована в Київський НДІ гематології та переливання крові МОЗ України, в 2000 році Інститут увійшов до складу АМН України під назвою Інститут гематології та трансфузіології., з 2007 року одержав статус державної установи. 

На протязі всієї історії Інституту його директорами були визнані хірурги, науковці та організатори охорони здоров’я. Найбільш відомими з них були М.В.Нежданов (перший директор установи, 1935-1937 р.р.), Т.К.Гнедаш (1944-1959 р.р.) канд. мед. наук, заслужений лікар УРСР, нагороджений орденом Леніна, С.С.Лаврик (1960-1970 р.р.) д-р мед. наук, професор, чл.-кор. АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР та М.Т.Терехов (1975-1988 р.р.) д-р мед. наук, професор, заслужений діяч науки УРСР. З 1988 року Інститут очолює д-р мед. наук, професор, Лауреат Державної премії та заслужений діяч науки і техніки України П.М.Перехрестенко, з 2011р. виконує обов'язки директора д-р мед.н., професор А.С. Тимченко.

Науковий супровід установи з проблем невідкладної хірургії та виробничої трансфузіології здійснювали відомі академіки та чл.-кор. НАН України – О.О.Богомолець, О.П.Кримов, В.О.Беліцер. Значний внесок у службу крові, виробничу і клінічну трансфузіологію та гематологію внесли такі вчені як В.Т.Антоненко, В.Г.Бебешко, С.О.Блінкін, О.С.Бойко, Г.Г.Братусь, Ю.Ю.Вороний, С.М.Гайдукова, Ф.А.Глузман, А.П.Грибовод, А.М.Гринченко, Р.Б.Гутник, А.Г.Караванов, М.М.Ковальов, Г.І.Когут, Ю.Б.Кофанова, Г.М.Липкан, К.А.Лобунець, А.Г.Магарламов, В.О.Мазуренко, Л.Б.Пінчук, О.Г.Полубояринова, О.Д.Рудих, Ю.О.Спасокукоцький, М.В.Суховій, Л.І.Тимошенко, М.О.Уманський, І.Г.Федоров, З.П.Федорова, О.О.Шалімов, Н.Д.Юдіна. Їх зусиллями були створені наукові школи, які сьогодні загально відомі в Україні – з виробничої та клінічної трансфузіології, клінічної та хірургічної гематології, імуногематології, фізіології та патології крові, морфологічної діагностики захворювань системи крові та гемостазіології. Створення у 1969 році професором О.О.Федоровським клініки опікової хвороби започаткувало розвиток в Україні наукової школи комбустіологів, яку майже 30 років очолював двічі лауреат Державної премії України, професор М.Ю.Повстяний.

Із стін Інституту також вийшли науковці, які склали основу ДУ «Наукового центру радіаційної медицини НАМНУ» і кафедри гематології та трансфузіології НМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗУ, Національного університету „Києво-Могилянська академія”.

Наукові досягнення вчених Інституту були високо оцінені присудженням Державної премії України: за розробку методів лікування гострої променевої хвороби в експерименті (1981 р. - професор Л.Б.Пінчук); за розробку та впровадження системи етапного лікування обпечених (1982 р. - д-р мед. наук, професор М.Ю.Повстяний, д-р мед. наук, професор П.М.Перехрестенко); за дослідження механізмів кріопошкоджень і кріозахисту клітин та розробку методів їх консервування (1992 р. - чл.-кор. АН УРСР С.С.Лаврик, д-р мед. наук Г.І.Когут); за розробку та впровадження ранньої діагностики глибоких опіків, раннього хірургічного лікування опіків та їх наслідків (2002 р. - д-р мед. наук, професор М.Ю.Повстяний).

За вагомий внесок у розвиток медичної науки, підготовку кваліфікованих кадрів в галузі гематології та трансфузіології Інститут було нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1986 р.) та Кабінету Міністрів України (2006 р.), за заслуги у гуманітарній діяльності Товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця СРСР відзначило установу медаллю М.І.Пирогова (1986 р.).

Основні напрями наукової, клінічної, експертної роботи установи: вивчення клітинно-молекулярних механізмів порушень функціонування системи гемопоезу, її репарації та корекції; вивчення епідеміології, етіології, патогенезу гематологічних захворювань та розробка нових методів діагностики, лікування і соціально-медичної реабілітації хворих; розробка нових технологій консервування крові та гемопоетичної тканини; отримання лікувально-діагностичних препаратів високої специфічної активності із донорської крові; розробка нових принципів і методів трансфузійної терапії для лікування захворювань різного генезу; вивчення патогенезу опікової хвороби та її ускладнень, розробка нових методів лікування і медико-соціальної реабілітації хворих; розробка науково-обгрунтованої програми реорганізації служби крові в Україні, вивчення впливу екологічних чинників на донороздатність населення; амбулаторне та санаторне лікування хворих із захворюваннями системи крові та опіковою хворобою; експертна оцінка дисертаційних та науково-дослідних робіт у галузі гематології та трансфузіології.

На базі Інституту з 1976 року для фахівців в галузі медицини та біології функціонує спеціалізована Вчена рада із захисту докторських дисертацій за спеціальністю “гематологія та трансфузіологія”, діє Проблемна комісія “гематологія та трансфузіологія” відповідно наказу МОЗ та НАМН України. Головними завданнями Проблемної комісії є визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень з питань гематології та трансфузіології, аналіз НДР, що виконуються в наукових установах та закладах України; розгляд та рецензування тем докторських та кандидатських дисертацій, інформаційних і методичних документів, учбових програм; аналіз підготовки спеціалістів з гематології та трансфузіології.

За останні півстоліття співробітниками Інституту були захищені 26 докторських та 143 кандидатських дисертації. Під керівництвом провідних фахівців Інституту були підготовлені 33 доктори та 70 кандидатів наук співробітників інших установ України та медичних закладів Росії, Білорусії, Молдови, Грузії. В теперішній час в Інституті знаходяться на різних етапах виконання 7 робіт на здобуття наукового ступеня доктора та 13 – кандидата наук.

З 1991 року в Інституті діє аспірантура за спеціальністю “гематологія та трансфузіологія”. За цей час проходили підготовку та продовжують виконувати дисертаційні роботи 18 аспірантів. На базі клінічних підрозділів здійснюється навчання в клінічній ординатурі за спеціальностями „гематологія” та „комбустіологія”.

ДУ «ІГТ НАМНУ» є засновником міжвідомчого збірника “Гематологія і переливання крові” (1965 р.), одним із співзасновників журналу “Український журнал гематології та трансфузіології” (2001 р.), а також щорічно видає довідники “Показники діяльності служби крові України” та “Показники діяльності гематологічної служби України” (до 2000 р.). Більш ніж за 70 років існування установи видано 160 монографій, довідників та збірників наукових праць.

В Інституті діє благодійний фонд ім. цілителя Пантелеймона, який проводить просвітницьку роботу серед хворих, їх родичів та населення, видає бюлетень „Гемофілія та гемостаз”.

Щороку в клінічних підрозділах та консультативній поліклініці одержують допомогу до 20 тисяч осіб. Інститут здійснює курацію та надає організаційно-методичну допомогу лікувально-профілактичним закладам 16 східно-південних регіонів України.

В штаті Інституту 213 працівників, серед них 63 науковця, із яких 10 докторів наук, з них 9 професорів, 2 заслужених діяча науки і техніки України, 32 кандидати наук. Серед співробітників, які працюють за розділом „клініка” – один доктор та 7 кандидатів наук, заслужений лікар України.

У складі Інституту є адміністрація, апарат управління та науково-дослідні підрозділи, які включають: клінічні, в тому числі консультативно-поліклінічне відділення (6), діагностичні (2), лабораторно-експериментальні (8), науково-організаційний (1), науково-інформаційні (3) та адміністративно-господарська частина.

GoodWeb