Основною медико-соціальною проблемою сьогодення є пандемія COVID-19. З усіх країна світу щодня приходять сумні новини про нових інфікованих, про переповнені лікарні і, на жаль про тих, хто внаслідок цієї хвороби втратив життя. Не оминув COVID-19 і Україну.
Небезпека, яку несе з собою COVID-19 не обмежується гострим періодом хвороби. Хоча COVID-19 часто починається з симптомів ураження органів дихання, в подальшому у пацієнтів можуть з’явитися інші важкі ускладнення. Саме тому, у фаховій літературі все частіше використовується термін «постковідний синдром», який може тривати тижні і навіть місяці.
Невід’ємною складовою і гострого, і пізнього періодів розвитку COVID-19 є неврологічні розлади. Вони вперше були описані китайськими фахівцями L. Mao та співавторами в 2020 році. Цим авторським колективом було встановлено, що майже у 40,0 % хворих на COVID-19 спостерігаються ураження центральної і периферичної нервової системи.
Як же вірус потрапляє у нервову систему? Встановлено, що він досягає центральних мозкових структур через нюхову цибулину і далі розповсюджується трансневральним (уздовж нервових стволів) або гематогенним (з потоком крові у судинах) шляхами.
Основними складовими механізму ураження нервової системи (а також інших органів і систем організму) при COVID‑19 є:
-
«Цитокіновий шторм» – надмірна реакція імунної системи людини, що завдає шкоди не тільки інфекційному агенту, а й власним органам.
-
Гіпоксемія (нестача кисню в крові) внаслідок вентиляційних порушень та гіпоперфузія (нестачі потоку крові) внаслідок порушень насосної функції серця при ураженні м’язу серця, а також запальних уражень судинної стінки (васкулітів).
-
Підвищене згортання крові та порушення функції ендотелію (внутрішньої оболонки судин).
-
Нейротропність та нейровірулентність (специфічна властивість вірусу потрапляти в нервову систему і пошкоджувати її). Про це свідчать, генетичні маркери вірусу COVID‑19, які було виявлено у спинномозковій рідині та секційному матеріалі головного мозку.
-
Накопичення внутрішньоклітинного феритину (специфічного білку, який спроможний приєднувати до себе атоми заліза), що веде до посилення оксидативного стресу.
-
Приєднання бактеріальної інфекції, сепсис (бактеріальне зараження крові).
-
Нарешті, одночасний вплив всіх зазначених факторів.
Типовими ознаками COVID-19, що свідчать про ураження нервової системи, є зміни нюху та/або смаку. Ці симптоми можуть бути ранніми і єдиними проявами захворювання (у 11,9% інфікованих), але вони також можуть супроводжуватись іншими ознаками хвороби (22,8% хворих). У 26,7% хворих такі патологічні прояви виявляються у пізньому періоді, вже після розвитку інших симптомів. Окрім того, у хворих з ураженням ЦНС вірусом COVID-19 спостерігаються запаморочення (у 16,8 %) і головний біль (у 13,1 %).
Загалом COVID‑19 може стати причиною цілої низки неврологічних розладів, а саме:
-
Невропатій черепних нервів.
-
Гострих аутоімунних полінейропатій (синдром Гієна-Барре, синдром Міллера- Фішера).
-
Цереброваскулярних ускладнень: гіпертонічних кризів, транзиторних ішемічних атак (тимчасових порушень мозкового кровообігу), інсультів та венозних тромбозів.
-
. Уражень опорно-рухового апарату (скелетних м’язів, хребта тощо)
-
Порушень пам’яті та настрою (депресії) різного ступеня важкості, спричинених прямим впливом вірусу на нейрони, а також соціальними наслідками пандемії, зокрема соціальною ізоляцією та відчуттям невпевненості у майбутньому.
Діагностика неврологічних проявів при COVID-19 може ускладнюватись не лише тяжкістю перебігу захворювання але і можливим критичним станом пацієнтів, його перебуванням на кисневій підтримці.
Як вже було сказано вище, важливою складовою механізму формування ускладнень при COVID‑19 є підвищене згортання крові та порушення функції ендотелію що, призводять до численних мікро- і макротромбозів. Так, частота лише венозних тромбозів при COVID‑19, за даними різних джерел, може сягати 25%.
Прямими наслідками тромбоутворення є: інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, тромбоемболія легеневої артерії тощо. Відомі випадки одночасного розвитку ішемічного інсульту та тромбозу глибоких вен у пацієнтів з COVID‑19. Серед основних лабораторних маркерів патологічних змін составу крові — підвищення вмісту D-димеру та фібриногену. Підвищене згортання крові (гіперкоагуляція) зазвичай поєднується з високими рівнями таких показників, як: рівень С-реактивного білка (СРБ), феритину, інтерлейкіну‑1, -6, фактору некрозу пухлини-α.
Міжнародне товариство з вивчення тромбозу та гемостазу (International Society on Thrombosis and Haemostasis — ISTH) виступає за використання лабораторних тестів (D-димер, протромбіновий час, кількість тромбоцитів) для виявлення пацієнтів з ризиком несприятливого прогнозу і тих, кому потрібна госпіталізація. Згідно з настановою ISTH для профілактики тромботичних ускладнень усі стаціонарні хворі мають отримувати низькомолекулярні гепарини, якщо немає протипоказань до їх застосування.
У більшості випадків порушення мозкового кровообігу серед пацієнтів з COVID‑19, приймають форму ішемічного інсульту. Цереброваскулярна патологія серед осіб з COVID-19 зазвичай виникає на фоні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2-го типу та ожиріння. Існують переконливі докази того, що високий індекс маси тіла взагалі тісно пов’язаний з тяжким перебігом COVID‑19 і ризиком його фатальних наслідків.
Усе перераховане визначає необхідність мультидисциплінарного підходу до лікування COVID-19 та його ускладнень з обов’язковою участю невролога.
Міжнародною медичною спільнотою вже розроблені оптимальні протоколи надання медичної допомоги хворим на COVID‑19. Суворе дотримання цих протоколів дозволяє істотно зменшити частоту ускладнень і смертність серед хворих на COVID‑19.
Наприкінці – кілька рекомендацій.
При появі перших проявів, схожих на симптоми COVID‑19, не зволікайте і терміново звертайтеся до спеціаліста. Особливої увагу приділяйте особам похилого віку, які схильні до тяжкого перебігу COVID‑19 і розвитку важких ускладнень.
Не слід також забувати, що пріоритетним напрямком профілактики такого інфекційного респіраторного захворювання як COVID-19 є вакцинація.
Стаття підготовлена завідувачем відділу судинної патології головного мозку та реабілітації ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», доктор медичних наук, професор кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ХНУ ім.В.Н.Каразіна Міщенко В.М.
