Органозберігаючі операції в лікуванні жовчокам’яної хвороби (лапароскопічна холецистолітотомія)

1735

У відділі хірургії органів травлення Інституту гастроентелогії НАМН України розроблені, впроваджені та активно виконуються органозберігаючі операції на жовчному міхурі.

Розроблено індивідуальний підхід до вибору методу лікування жовчнокам’яної хвороби (динамічний нагляд, літолітична терапія, органозберігаючі операції на жовчному міхурі – лапароскопічна холецистолітотомія, лапароскопічна холецистектомія) залежно від стадії розвитку хвороби, супутньої та поєднаної гастроентерологічної патології.

Залежно від анатомічних особливостей будови жовчного міхура вибирається зона для розрізу його стінки.

Класичним варіантом є спосіб лапароскопічної холецистолітотомії через дно жовчного міхура (до 80%).

Велика увага приділяється реабілітації пацієнтів у ранньому (перші 3-7 діб після операції) та у віддаленому (через 3, 6, 12, 24, 36 міс. після операції) післяопераційному періоді.

Розроблено схеми профілактики повторного каменеутворення з урахуванням поєднаної гастроентерологічної патології.

КРИТЕРІЇ ВІДБІРУ ПАЦІЄНТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧОЇ ОПЕРАЦІЇ НА ЖОВЧНОМУ МІХУРІ – ХОЛЕЦИСТОЛІТОТОМІЇ:

за клініко-лабораторними даними:

  • відсутність жовчнокам’яної хвороби у близьких родичів;
  • безсимптомне або неускладнене симптомне камененосійство;
  • відсутність маркерів цитолізу та холестазу (у сироватці крові нормальний рівень білірубіну, АлТ, АсТ, ЛФ, ГГТ);

за даними УЗД:

  • поодинокі конкременти (1-5) діаметром до 25-30 мм, які вільно переміщаються у порожнини жовчного міхура;
  • товщина стінки жовчного міхура трохи більше 4 мм;
  • збережена скорочувальна функція жовчного міхура (навантаження сорбіт);

за даними ФЕГДС та рентгенографії:

  • відсутність органічної патології великого дуоденального сосочка, дуоденіту та дуоденостазу

інтраопераційно (при лапароскопії):

  • відсутність ознак гострого запалення стінки жовчного міхура;
  • відсутність рубцевої деформації, аномалій розвитку жовчного міхура;
  • відсутність дефектів слизової оболонки жовчного міхура при ревізії його порожнини.
Міхурна жовч (оливкового кольору) Мікроскопія міхурової жовчі  
Печінкова жовч (світло-жовта) та печінкова (F) жовчі

ПРОВОДИТЬСЯ БІОХІМІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ І МІКРОСКОПІЯ ЖОВЧІ, УЗЯТОЮ З ПОРОЖНИНИ ЖОВЧНОГО МІХУРА ПІД ЧАС ОПЕРАЦІЇ, ВИЗНАЧАЮТЬСЯ АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСУ КАМЕНЕУТВОРЕННЯ, НАЯВНІСТЬ ПАРАЗИТІВ (ЛЯМБЛІЇ, ОПИСТОРХИ, КЛОНОРХИ І ІН.), ХРОНІЧНІ ІНФЕКЦІЇ ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ (E.COLI, CLOSTRIDIUM І ІН.) ХРОНІЧНІ ІНФЕКЦІЇ ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ (E.COLI, CLOSTRIDIUM І ІН.) ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДБОРУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ.

СПОСІБ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ВИДАЛЕННЯ КОНКРЕМЕНТУ ЧЕРЕЗ ДНО ЖОВЧНОГО МІХУРА

(схематичне зображення)

а) область виконання розрізу жовчного міхура з видаленням конкременту кошиком Дормиа через ендоскоп;
б) область виконання розрізу жовчного міхура з видаленням конкременту затиском Бебкокка;
в) безперервний шов ниткою, що розсмоктується, на стінці жовчного міхура.   

а) область виконання розрізу жовчного міхура з літекстракцією кошиком Дормиа через ендоскоп;
б) область виконання розрізу жовчного міхура з літекстракцією затиском Бебкокка;
в) безперервний шов ниткою, що розсмоктується, на печінковій поверхні жовчного міхура;            
г) повернення препарованої частини жовчного міхура на колишнє місце і відновлення його серозного шару.

ВИДАЛЕНІ КОНКРЕМЕНТИ З ПОРОЖНИНИ ЖОВЧНОГО МІХУРА

УЗД ЖОВЧНОГО МІХУРА ДО ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ (один конкремент в порожнині жовчного міхура)

УЗД ЖОВЧНОГО МІХУРА ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ (гомогенний вміст порожнини жовчного міхура)

УЗД ЖОВЧНОГО МІХУРА ДО ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ (4 конкременти в порожнині жовчного міхура)

УЗД ЖОВЧНОГО МІХУРА ДО ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ (розміри 4 конкрементів в порожнині жовчного міхура – 11; 13; 15; 10 мм)

УЗИ ЖОВЧНОГО МІХУРА ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ (гомогенний вміст порожнини жовчного міхура)

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧОЇ ОПЕРАЦІЇ

  1. Режим харчування – 4-х разова їда впродовж дня (для відновлення нормального жовчовиділення);
  2. Лікування біліарних дискінезій і поєднаної патології (жирова хвороба печінки, коліт, панкреатит);
  3. Холелитична (літолитична) терапія – препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) і інші (методика відділу); (з метою ↓ літогенних властивостей жовчі шляхом ↑ в ній жовчних кислот і ↓ холестерину);
  4. “Сліпі зондування” і/або электроміостимуляція (методика відділу); (з метою поліпшення і відновлення скорочувальної функції жовчного міхура);
  5. При больовому синдромі – індивідуальний підбір спазмолітиків;
  6. При закрепах – індивідуальний підбір еубіотиків;
  7. УЗ-контроль жовчного міхура через 3, 6, 12 міс., потім 2 рази на рік (повтор і/або підбір реабілітаційних заходів за свідченнями, наприклад, зниження скорочувальної функції жовчного міхура і/або поява в ньому осаду).

Методику модифікував доктор мед. наук, завідуючий відділом хірургії органів травлення ДУ “Інститут гастроентелогії НАМН України” Бабій Олександр Михайлович

Контактна інформація за посиланням: https://gastro.org.ua/novyny/organosohranyayushhye-operaczyy-v-lechenyy-zhelchnokamennoj-bolezny-laparoskopycheskaya-holeczystolytotomyya/

Джерело: ДУ “Інститут гастроентелогії НАМН України”