Проблема передракових станів шлунка

232

У всьому світі щорічно збільшується кількість людей, які страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи.

Однією з головних проблем гастроентерології, є профілактика, раннє виявлення та лікування раку шлунка, який посідає п’яте місце по частоті раку і третє – по причині смерті від раку, складаючи 7% випадків і 9% випадків смерті, відповідно.

Рак шлунка частіше виникає у чоловіків, і, на жаль, за статистикою одужує всього лише 29% пацієнтів з даним захворюванням.

Важливість проблеми визначається тим, що шлунок є початковою ланкою травного конвеєра, і порушення його функції негайно позначається на стані інших органів травлення, викликаючи збій в роботі тонкої і товстої кишок, підшлункової залози, печінки, а також призводить до збільшення вмісту патогенних бактерій в кишечнику.

Більшості випадків раку шлунка передує тривалий передраковий процес, що включає в себе ланцюг подій (так званий каскад Correa): запалення слизової шлунка (хронічний гастрит), атрофію, метаплазію (тонко, толстокишечну (неповну), мікстметаплазію), дисплазію, і тільки потім рак шлунка.

Хронічний атрофічний гастрит відносять до передракових станів шлунка, на тлі даного захворювання часто розвиваються такі передракові зміни, як кишкова метаплазія і дисплазія епітелію слизової оболонки шлунка, а також гіперпроліферація епітелію, що сприяє розвитку аденокарциноми.

Справжня поширеність атрофії слизової оболонки шлунка невідома, але якщо розглядати хронічний атрофічний гастрит, як прояв аутоімунного процесу або як результат хелікобактерного гастриту з тривалим перебігом, його поширеність може досягати 50-60%.

Хронічний атрофічний гастрит – це мультифакторне захворювання. Існує більше десятка причин, кожна з яких здатна приводити до атрофії слизової оболонки і, відповідно, до розвитку функціональної недостатності шлунка. Розвиток атрофічних змін в слизовій оболонці може бути результатом патологічного процесу або вікових інволюційних змін, також можлива генетично обумовлена атрофія слизової оболонки шлунка. Найбільш частими етіологічними факторами, що викликають атрофічний гастрит, визнані інфекція Helicobacter pylori  і аутоімунний гастрит, який зустрічається досить рідко.

Метаплазія являє собою процес переходу одного диференційованого типу клітин в інший при адаптації до умов навколишнього середовища. Кишечна метаплазія є важливим феноменом з кількох причин. По-перше, кишечна метаплазія  часто виявляється в шлунково-кишковому тракті (особливо шлунку), будучи найбільш частою формою метаплазії даної локалізації. По-друге, кишечна метаплазія  залучена в процес канцерогенезу (каскад Сorrea).

Хронічний атрофічний гастрит і кишечна метпалазія вважаються передраковими станами, так як вони складають фон, на якому розвиваються дисплазія і аденокарцинома (тобто рак шлунка).

Основними передраковими захворюваннями прийнято вважати хронічний атрофічний гастрит, поліпи і хронічну виразку шлунка, а також:

  • перніцінозную анемію (B12-дефіцитна анемія) / аутоімунний гастрит
  • поліпи і поліпоз
  • хвороба Менетріє
  • куксу шлунка / оперований шлунок

У своїй діяльності щодо передракових станів шлунка гастроентерологи ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України» керуються міжнародними консенсусами:

1) Управління передраковими станами та ушкодженнями в шлунку (Management of precancerous conditions and lesions in the stomach (MAPSII): European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE), European Helicobacter and Microbiota Study Group (EHMSG), European Society of Pathology (ESP), and Sociedade Portuguesa de Endoscopia Digestiva (SPED) guideline update 2019).

2) Кіотським протоколом по хронічному гастриту, асоційованому з хелікобактерною інфекцією (Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis (2015р), Gut. 2015 Sep; 64 (9): 1353-67)

3) Маастрихт V / Флорентійський консенсус (2015) (The Maastricht V / Florence Consensus Report. Gut 2016 Oct 5) і ін.

Згідно з міжнародними консенсусами ерадикація хелікобактерної інфекції призводить до лікування хронічного неатрофічного гастриту, може призводити до регресії атрофічного гастриту і зменшує ризик розвитку раку шлунка у хворих з цими станами. Саме тому, ерадикація Helicobacter pylori рекомендується усіма міжнародними медичними угодами та рекомендаціями.