В.І. Цимбалюк, М.Д. Тронько, В.В. Попова
На сьогодняшній день, в двадцяті роки нинішнього ХХ1 сторіччя, людство зіткнулося із катастрофічною пандемією коронавірусної інфекції. По своїй масштабності та глобальності це співставимо з такими пандеміями, які пережило людство, як чума, холера, іспанка, що супроводжувалися високою летальністю серед населення. Подібна ситуація склалась в світі і на теперешній час. Коронавірусна інфекція COVID-19 (абревіатура від англ. COrona VIrus Disease-2019), потенційно важка гостра респіраторна інфекція, що викликається коронавірусом, є небезпечним захворюванням, яке може мати перебіг як в легкій формі ГРВІ, так і у важкій з вірусною пневмонією, зумовлюючи дихальну недостатність з ризиком смерті. Наразі відсутні будь-які специфічні противірусні засоби лікування або профілактики. У більшості випадків (приблизно в 80%) специфічне лікування не потрібне, одужання відбувається спонтанно. За даними ВООЗ, важкі форми хвороби з більшою ймовірністю розвиваються у людей літнього віку і у людей з певними захворюваннями, такими як: астма, цукровий діабет і серцево-судинні захворювання. Захворювання викликає новий вірус, до якого у людей немає набутого імунітету, тому до інфекції сприйнятливі люди всіх вікових категорій. Майже в 15% випадків захворювання має перебіг у важкій формі, що потребує застосування кисневої терапії, ще в 5% стан хворих критичний. Глобально летальність захворювання оцінюється в 4%.
11 березня 2020 р. поширення вірусу було визнано пандемією. Ця епідемія є першою в історії людства пандемією, що піддається контролю. Епідемія закінчиться як тільки серед населення виробиться достатній колективний імунітет.
За даними Китайського центру з контролю і профілактики захворювань, загальний коефіцієнт летальності був підвищений серед пацієнтів з COVID-19 з раніше існуючими супутніми захворюваннями, зокрема, серцево-судинними захворюваннями – 10,5%, цукровим діабетом – 7,3%, хронічними респіраторними захворюваннями – 6,3 %, гіпертонічною хворобою – 6% і онкологічними захворюваннями – 5,6% (Рис. 1).
Результати досліджень також демонструють вікову тенденцію щодо загального коефіцієнта летальності: у пацієнтів, віком 80 років і старших він становить 14,8%, а у віці 70-79 років – 8,0%. Смертельних випадків у пацієнтів, віком 9 років або молодших не було зареєстровано (Рис.2).
Аналіз випадків захворювань продемонстрував, що в 87% випадків хворі на COVID-19 були віком від 30 до 79 років, в 1% – 9-річні діти і молодші, ще в 1% – діти та підлітки у віці від 10 до 19 років, а в 3% – хворими були люди літнього віку від 80 років. Про випадки серед дітей повідомляється рідко, зазвичай це відбувається в разі захворювань всієї родини або в результаті контакту дитини з інфікованим пацієнтом (Рис. 3).
Співвідношення чоловічої і жіночої статі становить 51% до 49% відповідно. Серед захворілих 4% були медичними працівниками (Рис. 4).
Аналіз структури супутніх захворювань у пацієнтів, які померли від COVID-19 в Україні, показав, що в 74% випадків хворі на COVID-19 мали супутні серцево-судинні захворювання, від 22% до 40% пацієнтів хворіли на цукровий діабет, у 29% хворих були виявлені поєднані захворювання, 9% страждали на запалення легень, 8% хворих мали онкологічні захворювання і у 7% пацієнтів супутніми були захворювання нирок. Високий відсоток превалювання серцево-судинних захворювань і цукрового діабету різко контрастує з даними Китайського центру з контролю і профілактики захворювань, що можна пояснити національно-етнічними особливостями, які обумовлюють низький відсоток серцево-судинних захворювань та цукрового діабету в структурі загальної захворюваності в Китаї (Рис. 5).
Аналіз вікової структури смертності показав, що практично 86% людей, які померли від коронавірусу в Україні, були старші за 50 років, що співзвучно з даними світової та кітайської статистики (Рис. 6).
В гендерній структурі померлих від коронавірусу в Україні превалювали чоловіки в порівнянні з жінками, що співпадає з чіткою тенденцією превалювання чоловічої смертності в світовій статистиці летальності від коронавірусної інфекції (Рис. 7).
При аналізі підозрілих випадків захворювання на COVID-19 в Україні, було виявлено, що 66,5% випадків складали люди, віком 18-49 років і 22% – за старші 50 років, що свідчить про дієвість профілактичних заходів, спрямованих на жорстку карантинну тактику соціального дистанціювання серед населення у віці понад 60 років (Слайд 8).
У США приблизно третина хворих на COVID-19 – це люди літнього віку від 65 років. На них припадає 45 % госпіталізацій, 53 % реанімаційних заходів і 80 % летальних випадків серед всіх хворих на COVID-19. Дані про розвиток епідемії COVID-19 свідчать, що вік і слабкий імунітет можуть бути одними з головних чинників важкого перебігу хвороби. Поряд з цим, вчені звернули увагу на те, що люди з артеріальною гіпертонією і цукровим діабетом значно важче переносять COVID-19-асоційовану інфекцію. На сьогоднішній день, за даними ВООЗ, рівень смертності серед пацієнтів з артеріальною гіпертонією досягає 8%, а у пацієнтів з цукровим діабетом – 9%. На поточний момент патогенез COVID-19 абсолютно не вивчено. Вважають, що коронавірус, ініціює захворювання, потрапляючи в клітини-мішені завдяки рецепторам особливого білка – так званого ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Вірус використовує його як вхідні ворота. У той же час ці рецептори є мішенню цілого ряду лікарських препаратів, що знижують тиск (інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину II – сартани), які широко застосовують у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, що і обумовлює найбільшу схильність до інфікування COVID-19 даної категорії пацієнтів (Рис.9).
Рис. 9. Принципова схема, що демонструє взаємодію між вірусом SARS-CoV-2, який викликає захворювання на СOVID-19 та пневмоцитом. Вірус SARS-CoV-2, що викликає захворювання на СOVID-19, проникає в пневмоцит за допомогою рецепторів ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2), інша назва– ангіотензинконвертуючий ензим (ACE2), який вірус SARS-CoV-2 використовує в якості вхідних воріт. ACE2 (АПФ2) активується при попередньому застосуванні терапевтичних антигіпертензивних препаратів – інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФі)(ACEi) або блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА)(ARBs).
При застосуванні даних антигіпертензивних препаратів спостерігається різке збільшення рецепторів ангіотензинперетворюючого ферменту 2, які є також вхідними воротами або мішенями для коронавірусу. Відбувається так зване конкурентне зв’язування вірусу з рецептором на поверхні клітин, що призводить до компенсаторного збільшення кількості рецепторів АПФ. А характерною особливістю COVID-19 є саме його спорідненість до АПФ рецепторів, що і забезпечує його успішне проникнення всередину клітини. Тобто, в таких груп населення, а це, звичайно, не тільки літні люди (у Великобританії, наприклад, людей, які приймають гіпотензивні препарати цього класу – 10%), сприйнятливість до вірусу більша. Таким чином, блокатори АПФ допомагають знизити тиск, але в той же час, різко підвищуючи кількість нових рецепторів (АПФ2), залучають більшу кількість нових вірусів, що зумовлює неконтрольований перебіг гіпертонічної хвороби при маніфестації коронавірусної інфекції. Даним фактом можна мабуть пояснити високу інфікованість і смертність людей похилого віку з супутньою гіпертонічною хворобою, які знаходяться на антигіпертонічній терапії з використанням цих лікувальних препаратів, що підтверджує нещодавнє дослідження 355 пацієнтів з COVID-19 в Італії, в якому показано, що три чверті померлих пацієнтів страждали на гіпертонію і автори припускають, що це одна з причин їхньої підвищеної сприйнятливості. Рецептори АПФ2 мають мембрани альвеолярних клітин легенів, нирок, міокарда, кишечника (тому саме ці органи здатен вражати новий коронавірус). Діти з гострим респіраторним захворюванням завжди входять у групу ризику. Але на сьогоднішній день видно, що діти якраз мало хворіють, а головне – летальність у групі майже нульова. Це викликало подив у вірусологів, потім стало зрозуміло, чому так. У дітей кількість цих рецепторів та їхня активність мала, так як ренін-ангіотензинова система (гормональна система, що регулює артеріальний тиск та водно-електролітний баланс організму) остаточно розвивається лише в 16-18 років. Тобто мішеней для вірусу у дітей набагато менше. Це перешкоджає проникненню вірусу в клітини дитячого організму і може пояснювати, чому діти хворіють на коронавірус рідше і в цілому вірус у них має перебіг у легшій формі, як правило, без розвитку пневмоній і без фатальних наслідків. На теперішній момент існує гіпотеза, що блокада рецепторів ангіотензинперетворюючого ферменту 2 або запобігання зв’язування з ними кораноровірусу за допомогою інших засобів – це інноваційний підхід, що можна використовувати для створення нового препарату, який повинен знизити смертність серед осіб, уражених вірусом. Для вирішення цього питання потрібно пришвидшити епідеміологічні та клінічні дослідження. Наразі досліджують також можливість зменшення ризику летальних випадків від COVID-19 у пацієнтів, які перебувають на гіпотензивній терапії, за тимчасової заміни цих препаратів. Однак, на цей момент даних для припинення прийому препаратів недостатньо. З іншого боку, можливо, рівень летальності внаслідок коронавірусу в Італії пов’язаний з уподобаннями в лікуванні поширених захворювань.
Таким чином, популярні ліки, які знижують артеріальний тиск, можуть погіршити прогноз при коронавірусній інфекції. Необхідні подальші дослідження для оцінки взаємодії між лікарськими засобами, що інгібують АПФ, і вірусом, який викликає COVID-19. Поєднання ж гіпертонічної хвороби та цукрового діабету багаторазово збільшує тяжкість перебігу коронавірусної хвороби.
Також пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, ймовірно, більш схильні до ризику розвитку інфекції COVID-19, так як категорія цих хворих, також як і пацієнтів з артеріальною гіпертонією, цукровим діабетом 2 типу, патологією серця і нирок можуть відповідати показам до застосування препаратів, що знижують тиск, а саме – інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину II (Рис. 10).
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попереджає, що групи населення, яким загрожує найвищий ризик інфікування, це: люди літнього віку і люди з вже існуючими захворюваннями (такими як гіпертонічна хвороба, хвороби серця, захворювання легенів, рак і цукровий діабет). ВООЗ також наголошує, що люди з хронічними захворюваннями більш схильні до підвищеного ризику виникнення тяжких серйозних ускладнень від нового коронавірусу і мають більш високий ризик смерті. Три основних стани, які вони виділили, це хвороби серця, цукровий діабет і хвороби легенів (Рис. 11).
У більшості медичних рекомендацій, що стосуються COVID-19, цукровий діабет згадується як одна з категорій високого ризику захворювання, ймовірно, тому що попередні ранні дані, які надходять з Китаю, де вперше було зареєстровано захворювання, вказують на підвищений рівень летальності серед пацієнтів з COVID-19, у яких також був цукровий діабет.
Глобальне драматичне зростання захворюваності на цукровий діабет у всьому світі представляє на сьогоднішній день велику медико-соціальну проблему, яка на даний час набула характеру пандемії (Рис. 12).
Приблизно 90% всіх пацієнтів, які страждають на це захворювання – хворі з цукровим діабетом 2 типу. За прогнозами IDF загальна кількість хворих на цукровий діабет у світі збільшиться до 2045 року на 51% і досягне майже 700 млн чоловік, тобто 21 століття за частотою виявлення цього захворювання стане критичним (Рис.13).
Аналогічне підвищення захворюваності на цукровий діабет в останні роки відзначається і в Україні. Так, за останні 15 років поширеність цукрового діабету в нашій країні збільшилася на 54,5%, а захворюваність – на 82,9% (Рис. 14).
У 2019 р. кількість всіх зареєстрованих хворих на ЦД в Україні складала понад 1300000 чоловік, тобто приблизно кожен 30-й українець хворіє на цю недугу (Рис. 15).
На сьогоднішній день існують два основних типи діабету (Рис. 16).
Діабет 1 типу викликає автоімунна реакція, за якої імунна система організму атакує бета-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. В результаті чого організм перестає виробляти інсулін. Причини цього деструктивного процесу не вивчені досконально, але вірогідне пояснення полягає в тому, що комбінація генетичної сприйнятливості (обумовленої великою кількістю генів), тригера навколишнього середовища, такого як вірусна інфекція і порушень в імунній системі, сприяють клінічній маніфестації діабету (Рис. 17).
Таким чином, цукровий діабет 1 типу з’являється, коли відбувається ініціація автоімунної агресії (Рис. 18).
Діабет 1 типу, як правило, зустрічається у дітей і молодих людей і є одним з найпоширеніших хронічних захворювань у дитячому віці, хоча діабет 2 типу також спостерігається у дітей більш старшого віку і збільшується в результаті надмірної маси тіла у дитячому віці та ожиріння, яке стає все більш поширеним. Діабет 2 типу найчастіше спостерігають у людей літнього віку, але останнім часом все частіше ця патологія зустрічається у дітей і молодих людей через зростаючий рівень ожиріння, відсутність фізичної активності і неправильне харчування. Цукровий діабет 2 типу може мати симптоми, схожі із симптомами цукрового діабету 1 типу, але, як правило, прояви діабету 2 типу набагато менш драматичні і стан пацієнтів може бути нормальним. Крім того, точний час появи клінічної симптоматики цукрового діабету 2 типу, зазвичай, неможливо визначити. В результаті часто проходить тривалий період до діагностики цукрового діабету і пояснює наявність того факту, що від однієї третини до половини людей з діабетом 2 типу в популяції можуть бути не діагностовані. При діабеті 2 типу гіперглікемія є результатом нездатності клітин організму реагувати на інсулін, і цей стан має назву «інсулінорезистентність». Під час стану резистентності до інсуліну гормон неефективний, що і викликає з часом збільшення продукції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози (Рис. 19).
Інсулінорезистентність є не тільки патофізіологічною основою для розвитку цукрового діабету 2 типу, але і на сьогоднішній день вважається глобальним підгрунтям для прогресування серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет, що в поєднанні з інфікуванням коронавірусом, яке викликає COVID-19, створює вкрай несприятливий прогноз. Цукровий діабет є одним з головних незалежних чинників ризику серцево-судинної патології, який найчастіше визначає несприятливі наслідки, в тому числі і для життя даної категорії пацієнтів (Рис. 20).
Серцево-судинні ускладнення – причина смерті більше 60% хворих на ЦД 2 типу. Серцево-судинна патологія у пацієнтів з ЦД 2 типу як причина летальності займає провідне місце практично у всіх країнах світу. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця серед хворих з діабетом підвищений в 3-5 разів (Рис. 21).
При інфікуванні COVID-19 ризик летальності у пацієнтів з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця підвищується багаторазово.
За даними одних досліджень, наявність діабету 1 типу або 2 типу може збільшувати ризик інфікування коронавірусом. Інші ж дослідження, демонструють, що пацієнти з діабетом не мають підвищених шансів захворіти на COVID-19, проблема полягає в більш важкому варіанті перебігу коронавірусной хвороби у пацієнтів з цим захворюванням після зараження. Після інфікування вірус поширюється по дихальних шляхах, викликаючи великий викид цитокінів та провокуючи сильну імунну відповідь в організмі. При цьому спостерігається зниження кількості лімфоцитів у крові, зокрема Т-лімфоцитів. Деякі дослідження припускають, що на боротьбу з вірусом витрачається занадто значний лімфоцитарний ресурс. Зменьшення кількості лімфоцитів, відповідно, знижує захисні властивості імунної системи і може призводити до клінічної маніфестації СOVID-19.
За даними ADA, люди з цукровим діабетом мають більш високий рівень ускладнень і летальностості від COVID-19, оскільки діабет асоціюється з порушенням імунної відповіді, що робить пацієнтів більш сприйнятливими до інфекцій. З іншого боку, вважають, що гіперглікемія у пацієнтів з діабетом може бути причиною дисфункції імунної відповіді, яка призводить до нездатності контролювати поширення патогенних мікроорганізмів у людей, що страждають на діабет і робить їх більш сприйнятливими до інфекцій. Вірусні інфекції, такі як новий коронавірус, посилюють запалення, яке також маніфестує, коли рівень цукру в крові перевищує цільовий показник, що ще більше підвищує ризик виникнення специфічних для цукрового діабету ускладнень (Рис. 22).
Ускладнення цукрового діабету є незалежними чинниками збільшення смертності, а в разі інфікування COVID-19 цей ризик летальності збільшується в геометричній прогресії (Рис. 23).
В цілому, пацієнти з діабетом – особливо ті, захворювання яких не контролюється або погано контролюється, можуть бути більш сприйнятливими до інфекцій, можливо, тому, що гіперглікемія знижує імунітет, порушуючи функцію білих кров’яних клітин. Контроль рівня глюкози є ключовим чинником, оскільки хороший контроль глікемії може сприяти зниженню ризику зараження і тяжкості перебігу інфекції.
Отже, менеджмент цукрового діабету передбачає хороший глікемічний контроль при маніфестації COVID-19. У АDА повідомили, що в Китаї люди з цукровим діабетом мали більш високі показники серйозних ускладнень і смерті, ніж люди з коронаровірусом без діабету. Згідно з рекомендаціями ADA, «якщо діабет добре лікується, ризик набуття серйозного ускладнення від COVID-19 у хворих на цукровий діабет приблизно такий же, як і у всього населення в цілому» (Рис. 24).
Діабет, який не лікується належним чином, може збільшити ризик пов’язаних з діабетом ускладнень, що призводять до високої летальності, таких як серцево-судинні захворювання –станів, зазначених ВООЗ, що створюють більш високий ризик серйозних ускладнень при інфікуванні COVID-19 (Рис. 25).
Люди з діабетом 1типу та 2 типу мають більш високий ризик діабетичного кетоацидозу при захворюванні вірусною інфекцією. Якщо пацієнт з цукровим діабетом знаходиться в стані діабетичного кетоацидозу, це може утруднити запобігання сепсису і септичного шоку, які, згідно ADA, «є одними з найбільш серйозних ускладнень, з якими стикаються деякі люди з COVID-19».
На сьогоднішній день розроблені рекомендації щодо лікування інфекцій у пацієнтів з цукровим діабетом і ці ж рекомендації будуть поширюватися на пацієнтів, у яких діагностовано COVID-19.
У своїх рекомендаціях ADA також попереджає, що пацієнти повинні знати, що ацетамінофен (парацетамол) впливає на точність вимірювання глікемії глюкометрами (Dexcom G5, Medtronic Enlite і Guardian), а в разі гіперглікемії з лихоманкою у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові і кетонурію, наголошуючи що «для підтримки нормоглікемії можуть знадобитися частіші зміни в дозуванні базального інсуліну і корекції болюсного інсуліну».
За рекомендаціями ADA, пацієнтам з цукровим діабетом та COVID-19, які знаходяться у важкому стані, слід призначати інсулін, а пероральні цукрознижувальні препарати, зокрема метформін та інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT2), необхідно відміняти. Це стандартна тактика щодо пацієнтів, які знаходяться в критичному стані. Метформін може підвищувати рівень молочної кислоти, а інгібітори SGLT2 викликають гіповолемію, пригнічують метаболізм жирів і потенціюють ацидоз. Необхідно припиняти також введення аналогів глюкагоноподібного пептиду-1, які можуть викликати регургітацію та піоглітазону, вживання якого супроводжується критичним збільшенням об’єму рідини в судинному руслі.
На даний час не має лікарських засобів, які були б затверджені спеціально для лікування COVID-19, хоча вакцина проти цього захворювання знаходиться в стадії розробки. Також FDA надала інформацію, що плазма людей, які одужали від COVID-19, може містити антитіла до вірусу, який викликає захворювання та може бути ефективним засобом проти інфекції COVID-19.
Люди відчайдушно намагаються знайти ефективні способи уповільнення поширення нової інфекції та її лікування. В даний час здійснюють близько 100 клінічних випробувань лікарських засобів та вакцин від COVID-19, кількість яких зростає з кожним днем.
Деякі з тестованих препаратів, які, на думку науковців, потенційно здатні допомогти впоратися з пандемією COVID-19 надано нижче:
- Противірусний препарат фавіпіравір або авіган, розроблений Fujifilm Toyama Chemical в Японії, демонструє багатообіцяючі результати при лікуванні COVID-19 від легкого до помірного ступенів. Раніше даний противірусний препарат використовували в Японії для лікування грипу, але минулого місяця його схвалили в якості експериментального засобу для лікування COVID-19. На сьогоднішній день препарат було протестовано у 340 пацієнтів в Ухані та Шеньчжені. Препарат, очевидно, скорочує тривалість дії вірусу, а також покращує стан легенів у тестованих пацієнтів. Препарат фавіпіравір схвалений МОЗ України для застосування в якості лікування у хворих на коронаровірусну хворобу.
- Хлорохін і гідроксихлорохін багато років використовують для лікування малярії, вовчака та ревматоїдного артриту, але попередні дослідження на клітинах людини і приматів дозволяють зробити припущення, що дані препарати здатні ефективно лікувати COVID-19. В одному з досліджень у Франції невелика кількість пацієнтів з COVID-19 отримували тільки гідроксихлорохін, або гідроксихлорохін у поєднанні з антибіотиком азитроміцином. Автори повідомили, що значні концентрації вірусу в учасників дослідження знижувалися значно швидше, ніж у пацієнтів з коронавірусом в інших французьких лікарнях, які не отримували жодного препарату. А у пацієнтів, що поєднували прийом гідроксихлорохіну з азитроміцином, цей багатообіцяючий ефект збільшувався. На сьогоднішній день даний препарат регламентований протоколами МОЗ України для лікування COVID-19.
- Препарат ремдесивір, який спочатку випробовували на хворих з лихоманкою Ебола. Раніше було виявлено, що ремдесивір неефективний при лихоманці Ебола, але в лабораторних дослідженнях він проявив ефективність у пригніченні росту вірусів важкого гострого респіраторного синдрому (SARS). Згідно з повідомленням, опублікованим в журналі Nature в лютому місяці, ремдесивір запобігав зараженню клітин людини COVID-19. В даний час Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США схвалило використання ремдесивіру для використання у пацієнтів з тяжким перебігом хвороби COVID-19. Зараз у 5 клінічних випробуваннях у Китаї і США оцінюють, чи може ремдесивір зменшити ускладнення або скоротити перебіг захворювання у пацієнтів з COVID-19. Цей препарат дозволений протоколами МОЗ України для лікування COVID-19.
- Комбінація ліків від ВІЛ. Противірусний препарат калетра, комбінація лопінавір/ритонавір, ще недавно обнадіював людей. Однак згідно з новими даними, отриманими з Китаю, опублікованими 18 березня 2020 року в New England Journal of Medicine, користь від прийому препарату пацієнтами не було підтверджено. Однак додаткові випробування все ще тривають, так що є вірогідність, що ця комбінація ліків зможе продемонструвати реальну користь.
- Імунодепресант і препарат від артриту. Для деяких пацієнтів з COVID-19 не так страшний сам вірус, як викликана ним надмірна імунна реакція, відома як гіперцитокінемія. Щоб заспокоїти цитокінові шторми, лікарі зараз намагаються використовувати імунодепресант, відомий як актемра або тоцилізумаб. Препарат схвалений для лікування ревматоїдного артриту та ювенільного ревматоїдного артриту.
6.Лозартан – це універсальний гіпотензивний препарат, який, як сподіваються деякі вчені, може допомогти пацієнтам з COVID-19. В університеті Міннесоти започатковано два клінічних випробування з використанням цих недорогих ліків. Перше дослідження має за мету оцінити здатність лозартану запобігати поліорганній недостатності у пацієнтів, госпіталізованих з пневмонією внаслідок COVID-19. А інше – чи може препарат запобігати госпіталізації. Лозартан блокує рецептор, який ангіотензин II використовує для проникнення в клітини і підвищення кров’яного тиску. А коронавірус зв’язується з рецептором ангіотензинперетворюючого ферменту 2, тому вважають, оскільки лозартан може блокувати ці рецептори, то він також може запобігати зараженню вірусом клітин.
Таким чином, на сьогоднішній день, жоден з цих препаратів не виявився домінуючим у терапевтичній стратегії лікування COVID-19 і зараз зусилля вчених усього світу спрямовані на досягнення терапевтичного прориву шляхом дослідження потенційних можливостей використання даних препаратів.
