Пропозиції (тези) до 36 роковин Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль та медична наука – внесок НАМН України»

1037

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні постраждало більше 3 млн. громадян України, на забруднених територіях розташовано 2293 населених пунктів. Чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно зменшується. Із 2007 по 2021 р. чисельність дорослого населення серед постраждалих загалом зменшилася на 441 444 осіб (24.06 %), в т.ч. учасників ліквідації наслідків аварії (учасники ЛНА) – на 95 178 осіб (34,44 %). Більше 41,6 тис.  осіб, що мають статус дружини/чоловіка померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов’язаних з нею невідкладних проблем залишається і зараз надзвичайно широким.

Для мінімізації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вирішення пов’язаних з цим наукових проблем в 1986 було створено Науковий центр радіаційної медицини, який швидко став одним з флагманів української медичної науки і отримав визнання у всьому світі.

На сьогодні Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (далі ННЦРМ) є головною установою в країні з медичних проблем аварії на Чорнобильській електростанції та проблем радіаційної медицини, радіобіології в Україні. З 1998 р. ННЦРМ є центром, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовості та допомоги при радіаційних аваріях. ННЦРМ є унікальним центральним клінічним та експертним закладом для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, особам які зазнали впливу іонізуючого опромінення та персоналу який виконує радіаційно-небезпечні роботи на об’єктах ядерного енергетичного та паливного комплексу.

Важливим досягненням фахівців ННЦРМ є наукові розробки та безпосередній досвід щодо лікування та медичної реабілітації хворих на гостру променеву хворобу.

В ННЦРМ функціонує єдина в Україні унікальна Поліклініка радіаційного реєстру для спостереження за 38 тис. чорнобильців впродовж всього життя. Загалом, за період 1988-2021 років в ННЦРМ пройшли стаціонарне лікування більше 220 000 постраждалих (186 000 дорослих 34 000 дітей). Амбулаторне обстеження та лікування надане більше 330 000 дорослих та 115 000 дітей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На базі ННЦРМ з 1988 – 2022 роки працює Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню зв’язку захворювань що призвели до інвалідності та смерті з негативною дією факторів Чорнобильської катастрофи (розглянуто більше 70 000 медичних експертних справ постраждалих).

На місцях надається діагностична, лікувальна та методична допомога медичним закладам та населенню Київської, Житомирської (Народицький, Овруцький), Чернігівської, Рівненської, Волинської областей.

Дозиметрія – створено базу даних та реєстр НЦРМ, що включає 50 тис. вимірювань вмісту цезію, 2 тис. – радіойоду, 600 – гарячих часток в навколишньому середовищі, 152 тис. прямих вимірювань щитовидної залози, 200 тис. – вимірювань на лічильниках випромінювання людини, 56 тис. доз евакуйованого населення, дозиметричні паспорти на 1200 населених пунктів.

  • Радіаційно-гігієнічне нормування: створено державний еталон одиниці об’ємної активності радону-222; розроблено Норми радіаційної безпеки НРБУ-97; Основні санітарні правила протирадіаційного захисту населення ОСПУ-2000; Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 в продуктах харчування та питній воді ДР-2006. Гігієнічні нормативи «Рівні звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю» (затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 30.06.2010 № 22). Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» (Наказ МОЗ № 1126 від 22.09.2017). Радіаційний моніторинг для захисту населення після великих викидів радіонуклідів у навколишнє середовище – МКРЗ, 2019 р.

У ННЦРМ проводяться фундаментальні та прикладні наукові дослідження (в середньому до 35 НДР/рік), що фінансуються з бюджету Національної академії медичних наук, та 2-3 – в рамках Міжнародних наукових програм.

Результати та досвід добуті при дослідженні медичних та радіологічних наслідків Чорнобильської катастрофи є унікальним у світі і є пріоритетним міжнародним надбанням України за наступними напрямками:

  • радіаційна гігієна, дозиметрія та епідеміологія (ННЦРМ);

  • злоякісні новоутворення щитоподібної залози у дітей та дорослих постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка);

  • клінічна радіологія непухлинних та пухлинних захворювань (ННЦРМ);

  • вплив іонізуючого опромінення на перебіг вагітності та роди, стан здоров’я породіллі та немовлят (Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.М. Лук’янової)

  • радіаційна імунологія та молекулярно-генетичні дослідження впливу малих доз іонізуючого опромінення (ННЦРМ);

  • рак нирок та сечового міхура у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (Інститут урології ім. О.Ф.Возіанова);

  • вплив іонізуючого опромінення на центральну нервову систему, стан психіки та поведінки (ННЦРМ, Інститут нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова);

  • радіаційні ушкодження ока, патологія органу зору у радіаційно опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи (ННЦРМ, Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва);

  • медична експертиза впливу іонізуючого опромінення на розвиток та прогресування захворювань що призвели до втрати здоров’я, інвалідності та смерті (ННЦРМ).

Найважливішими проблемами на майбутнє слід вважати:

  • необхідність державної підтримки для проведення робіт з вивчення детермінованих і стохастичних ефектів, особливо серед осіб, що зазнали загального опромінення в дозах понад 250 мЗв та на щитоподібну залозу понад 2 Гр.;

  • розроблення заходів щодо підвищення ефективності науково-обґрунтованого лікування радіаційно-асоційованих і/або радіаційно-індукованих захворювань;

  • розроблення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення онкологічної та онкогематологічної захворюваності;

  • диспансеризацію і моніторинг порушень найбільш чутливих до радіаційного впливу органів і систем у віддалений період;

  • експертизу зв’язку захворювань що призвели до стійкої втрати працездатності та смерті з впливом наслідків аварії та медичну реабілітацію постраждалого населення;

  • супровід програм з вивчення медичних наслідків Чорнобильської катастрофи у віддаленому періоді, особливо на контамінованих місцевостях, де у населення спостерігаються аномально високі рівні інкорпорованих радіонуклідів;

  • покращення медико-санітарної бази спеціалізованих лікувальних закладів, які постійно надають медичну допомогу постраждалим.

  • забезпечення довгострокової радіаційної безпеки об’єктів Ближньої зони ЧАЕС, в тому числі – НБК, сховища РАВ “Вектор”, та численних пунктів тимчасової локалізації РАВ.