Резюме. 
Як ми вже стисло інформували своїх шановних читачів, 31 травня 2017 р. у Києві на базі ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук (НАМН) України» відбулася чергова сесія загальних зборів НАМН України, присвячена виборам на вакантні місця дійсних членів (академіків) і члeнiв-кореспондентів НАМН України, підбиттю підсумків діяльності академії протягом 2016 р., а також окресленню планів розвитку української медичної науки на найближчу перспективу. Головував на зборах та виступив з програмною доповіддю «Про результати діяльності НАМН України у 2016 р. і перспективи розвитку наукових досліджень» академік Віталій Цимбалюк, президент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, повний кавалер ордена «За заслуги». За ним слово тримали віце-президенти НАМН України — академік Дмитро Заболотний, академік Володимир Коваленко, академік Микола Тронько: їх виступи були присвячені підсумкам роботи клінічного і теоретичного відділень НАМН України, здобуткам та проблемам вітчизняної медичної науки і практики. Також у зборах взяли участь академіки та члени-кореспонденти НАМН України (їх зібралося 83 особи, що з надлишком забезпечило кворум засідання для електоральних цілей), директори державних установ НАМН України, представники Національної (віце-президент Національної академії наук (НАН) України академік В’ячеслав Кошечко) та галузевих академій наук, а також народні депутати України (академік Олександр Біловол, Валерій Дубіль, Костянтин Іщейкін, Оксана Корчинська), інші почесні гості, представники фахової громадськості та засобів масової інформації.
Назустріч 25-річчю НАМН України
Як зазначив академік Віталій Цимбалюк, 2016 р. був першим роком діяльності нової команди НАМН України, свого роду «випробувальним терміном» — відповідно, аналіз цього річного відрізку часу може об’єктивно свідчити про ефективність її діяльності, вірність обраних підходів, стратегій та пріоритетів. Однак роботу засідання головуючий розпочав з віддання шани тим членам академії, які пішли з життя протягом цього періоду. Хвилиною мовчання присутні вшанували світлу пам’ять людей, які — кожен у своїй царині — зробили вагомий внесок в розвиток української медичної науки. Серед них: академіки НАМН України — Георгій Вікторович Дзяк (24 листопада 2016), Андрій Семенович Єфімов (19 січня 2017), Юрій Ілліч Кундієв, віце-президент НАМН України (17 січня 2017), Леонід Георгійович Розенфельд (11 червня 2016); члени-кореспонденти НАМН України — Михайло Францович Зіньковський (25 лютого 2017), Михайло Васильович Лобода (30 червня 2016), Сергій Андрійович Ромоданов (23 червня 2016), Галина Костянтинівна Степанківська (12 березня 2017), Катерина Федорівна Чернушенко (18 липня 2016); іноземний член НАМН України — Шигенобу Нагатакі (12 листопада 2016).
* * *
У 2016 р. НАМН України зосередила зусилля на виконанні таких пріоритетних завдань:
- визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки;
- здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі медицини;
- створення конкурентоспроможного наукового продукту та розроблення інноваційних технологій;
- впровадження наукових досліджень у практичну діяльність закладів охорони здоров’я;
- надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню України;
- підготовка кадрового наукового потенціалу.
Серед найбільш значущих для НАМН України подій 2016 р. її керманич виокремив:
- прийняття Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
- обрання нового складу Президії та нового президента НАМН України (15 січня 2016 р.);
- нова редакція Статуту НАМН України (розроблено на виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; прийнято на загальних зборах НАМН України (5 квітня) та схвалено Міністерством юстиції України (27 липня);
- рішенням загальних зборів НАМН України створено два відділення — клінічної медицини, теоретичної та профілактичної медицини (грудень);
- обрання академіків-секретарів та бюро відділень;
- розробка і затвердження нової редакції статутів установ НАМН України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
- затвердження нової редакції положення про Раду молодих вчених НАМН України відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Постанова Президії НАМН України від 28 квітня 2016 р. № 7/9) та винесення рішення про проведення її зборів 9 червня 2017 р. (докладніше щодо перебігу зборів Ради молодих вчених НАМН України див. нижче. — Прим. авт.).
У сучасних умовах альфою та омегою практично будь-якого формату людської діяльності є документообіг, — а тим більше в царині охорони здоров’я та в медичній науці, де здоровий бюрократизм (або досконала практика документообігу) є невід’ємною часткою до всіх трьох складових (ретельності, обачливості та дисципліни) запропонованого нами раніше терміна (методу) КЛІНІЧНОГО ПЕДАНТИЗМУ. У цьому ракурсі академік В. Цимбалюк поінформував щодо нормативно-правових актів, якими керувалася НАМН України у своїй діяльності протягом минулого року (табл. 1).
Таблиця 1. Нормативно-правові акти, якими керувалася НАМН України у 2016 р.
| Вид документа | Кількість |
|---|---|
| Закони України | 4 |
| Укази Президента України | 7 |
| Постанови та розпорядження Верховної Ради України | 6 |
| Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України | 21 |
| Доручення Верховної Ради України та її комітетів | 74 |
| Доручення Кабінету Міністрів України | 242 |
| Звернення народних депутатів України | 24 |
| Накази апарату Президії НАМН України з основної діяльності | 103 |
| Розпорядження апарату Президії НАМН України | 8 |
| Кадрові накази апарату Президії НАМН України | 140 |
| Кадрові накази підвідомчих установ НАМН України | 2696 |
| Одиниці листування з підвідомчими установами НАМН України | 1177 |
| Одиниці листування з міністерствами, відомствами, організаціями тощо | 1419 |
| Звернення громадян | 338 |
| • з них скарг | 50 |
| • подяк* | 13 |
Академія традиційно тримає руку на пульсі розробки галузевої нормативно-правової бази; протягом року представники НАМН України брали участь у роботі: Парламентських слухань (12), засідань комітетів Верховної Ради України питань охорони здоров’я (13), освіти і науки (5), бюджету (3). Співробітники та члени НАМН України задіяні в роботі Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Президент НАМН України входить до складу і бере активну участь у роботі Ради президентів Академій наук України при НАН України (колегіального органу, що об’єднує президентів НАН України й національних галузевих академій наук України — з метою координації наукової діяльності, згідно зі статтею 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).
У рамках організаційної роботи Президії НАМН України проведено 15 її засідань у повному складі та 26 засідань її Бюро; на них розглянуто 164 питання і прийнято стільки ж постанов. Загальні збори НАМН України проводилися двічі: 5–7 квітня та 7 грудня 2016 р. Зокрема, Президією НАМН України прийняте рішення про створення центру інтенсивної терапії критично хворих на базі ДУ «Інститут нефрології НАМН України» та ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», про перейменування ДУ «Інститут стоматології НАМН України» на «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», а також порушено питання щодо присвоєння ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» імені його очільника упродовж майже півсторіччя, віце-президента НАМН України академіка Ю.І. Кундієва. Протягом 2016 р. колективами восьми наукових установ НАМН України обрано чи переобрано своїх керівників. За цей час запроваджено дві відзнаки НАМН України: «Знак пошани НАМН України» та «Орден Преподобного Агапіта Цілителя Печерського» — їх вручають за вагомий особистий внесок у розвиток медичної науки, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
НАУКА
Конгруентно іншим галузям, НАМН України здійснює дослідження у двох ключових секторах — фундаментальному та прикладному.Фундаментальні дослідження проводяться за наступними напрямами:
- розкриття нових механізмів розвитку основних захворювань людини;
- створення нових лікарських препаратів із використанням сучасних технологій транспорту до ушкоджених клітин;
- вирішення актуальних завдань лікування і профілактики інфекційних захворювань людини;
- використання нових результатів у галузі генетики для розробки нових методів діагностики і лікування спадкових захворювань людини;
- розробка нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань людини.
Натомість, прикладні розробки здійснюються за напрямами:
- розробка нових хірургічних підходів при оперативних втручаннях на судинах серця та мозку;
- розробка нових методів хірургічного лікування постраждалих під час бойових дій;
- удосконалення ендоваскулярних та ендоскопічних технологій;
- розробка нових технологій профілактики та лікування вірусних інфекцій;
- вивчення особливостей патоморфозу туберкульозу в сучасних умовах та розробка нових методів його лікування;
- розробка методів діагностики та профілактики вроджених вад розвитку;
- створення нових лікарських препаратів;
- розробка нових технологій введення в організм ліків;
- розробка заходів протидії епідемії алкоголізму та наркоманії.
При виконанні наукових досліджень тривала підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації: в докторантурі навчалися 7 осіб, в аспірантурі — 320, клінічній ординатурі — 78; захищено 21 докторську і 88 кандидатських дисертацій. На базі наукових установ діють 27 спеціалізованих вчених рад за 40 спеціальностями. Протягом 2016 р. кількість лікарів, які за рік підвищили кваліфікацію на базі академічних інститутів та в рамках виїзних семінарах, склала 43 624 фахівці. Водночас науковцями НАМН України:
- видано: монографій, підручників, посібників, довідників тощо — 434; опубліковано наукових робіт: у фахових журналах, збірках наукових праць — 5007, у тому числі в закордонних — 1221;
- зроблено доповідей — 4590, у тому числі на міжнародному рівні — 1093;
- впроваджено наукових пропозицій (нововведень), у тому числі поданих до інформаційного бюлетеня, — 645;
- отримано актів впровадження — 1181;
- прочитано лекцій для лікарів, середнього медперсоналу та населення — 4522;
- надано матеріалів науково-дослідної роботи, що були використані в підготовці постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України тощо — 348.
* * *
Основні результати наукових досліджень вчених академії у 2016 р. стосувалися найбільш актуальних напрямів та проблем сучасної медичної науки і практики охорони здоров’я. Так, зокрема, у царині запобігання, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної системи: дослідженнями визначено вплив прозапальних і метаболічних факторів ризику на атерогенез та розвиток серцево-судинних захворювань; визначені молекулярно-генетичні особливості, пов’язані з перебігом тяжкої серцево-судинної патології та розвитку аритмії; визначені клінічні, ангіографічні та морфологічні критерії ефективності первинного коронарного перкутанного втручання у пацієнтів із гострим коронарним синдромом за даними віддаленого спостереження; досліджено закономірності патогенетичних механізмів розвитку дилатаційної кардіоміопатії; вдосконалено та впроваджено нові методи хірургічного лікування аневризми дуги аорти, доведено їх високу ефективність; сформовано окремий напрямок медицини — «акушерська кардіологія».
У рамках удосконалення хірургічних підходів (а також створення пристроїв, що суттєво поліпшують умови для проведення оперативних втручань): розроблено і впроваджено методики лапароскопічних втручань при доброякісних та злоякісних захворюваннях стравоходу; розроблено методики симультанних оперативних втручань при патології серця та захворюваннях органів черевної порожнини; розроблено нові методи хірургічного та комбінованого лікування пухлин головного мозку, вивчення їх молекулярно-генетичних особливостей; вивчені механізми та ефективність дії ембріональної нервової тканини, нейральних стовбурових клітин в експерименті та при їх трансплантації хворим з різною патологією центральної нервової системи; експериментально встановлені особливості впливу трансплантації різних алогенних тканин на перебіг синдрому спастичності та динаміку регенерації спинного мозку; розроблені нові методи оперативних втручань за ускладнених пухлин тазових органів та вперше в Україні втілені в лікувальний процес нові види операцій зі збереженням сечового міхура і сечоводів.
На шляху розв’язання клінічних та фундаментальних медико-біологічних проблем захворювань ендокринної системи: з’ясовано основні етапи пострецепторного перенесення сигналів регуляторів адренокортикальної функції в корі надниркових залоз; удосконалено існуючі й розроблено нові методики передопераційної діагностики тиреоїдних новоутворень і довгострокового післяопераційного клінічного нагляду хворих на рак щитоподібної залози; впроваджено спосіб визначення стадій доклінічного розвитку цукрового діабету 1-го типу та їх тривалості у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю.
Велика увага приділяється покращенню стану здоров’я жінок і дітей: вперше в Україні виконані широкомасштабні, довготривалі епідеміологічні дослідження, що дозволили встановити основні медико-біологічні та соціальні фактори несприятливого впливу на здоров’я вагітної та дитини від народження до 18 років; неонатальними хірургами вперше розроблена та впроваджена етапна система надання хірургічної допомоги немовлятам з вадами розвитку з перших хвилин їх життя, що дозволило знизити післяопераційну летальність у 6–8 разів при різних вадах; здійснювалося розроблення ранньої діагностики та прогнозування перебігу найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань на підставі комплексного вивчення змін метаболічних показників, вікових та гендерних особливостей.
У загальному контексті інфекційної проблематики: вперше в Україні проведено філогенетичний аналіз вірусів грипу людей та визначено їх штамове різноманіття на молекулярному рівні; запропоновані молекулярні основи конструювання профілактичних та лікувальних антивірусних препаратів; одержано ліпосомальні форми антибактеріальних засобів, бактеріофагів та антимікотиків на основі природних ліпідів та їх сумішей; вперше в Україні надано комплексну молекулярно-генетичну характеристику популяції ВІЛ, що циркулює на сучасному етапі епідемії ВІЛ/СНІДу. А стосовно боротьби з
