Результати наукової діяльності НАМН України

242
Віце-президент НАМН України академік Ю.І.Кундієв

20 років з дня заснування НАМН України

28 березня 2013 р. Національна академія медичних наук (НАМН) України відзначила славетну дату — 20 років з дня заснування. Тоді, 20 років назад, на зорі незалежності, створення цієї галузевої Академії було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в нашій молодій державі.
 
Детально про основні наукові здобутки Академії за останні 20 років, які лягли в основу визначних практичних звершень у вітчизняній охороні здоров’я, доповів віце президент НАМН України, академік Юрій Кундієв. Він зазначив, що за останні десятиріччя в усіх цивілізованих країнах значно зросла роль наук про життя, їм надають пріоритет в урядових колах, забезпечують відповідним фінансуванням. 

Найбільш потужний поштовх цьому процесу надав геномний проект, участь в ньому представників багатьох фундаментальних наук, а також в останній період розвиток нано-, біо- технологій, створення нових наноматеріалів, які в свою чергу стимулювали нанофармакологію, нанотоксикологію, нанобезпеку, принципово нові підходи в терапії захворювань. Впровадження цих та інших високих технологій гарантує прогрес в різних галузях медицини. 

Далі він підкреслив, що усі наукові дослідження,  які виконуються в НАМН України, носять  фундаментальний та прикладний характер, і наголосив, що саме цілеспрямовані фундаментальні дослідження, – основне завдання будь-якої академії. В цьому контексті дуже цікавим є досвід РФ, де у великій академії створено нове відділення фізіології і фундаментальної медицини. 
За останні п’ять років науковці академії виконували більше 400 фундаментальних науково-дослідних робіт та близько 800 прикладних тем.

Пріоритетами до 2020 року було визначено:

  • Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу
  • Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань
  • Нові речовини і матеріали та Технології:
  • Технології зниження втрат від соціально значимих захворювань
  • Геномні та Клітинні технології
  • Біосинтетичні та біосенсорні технології
  • Нано-, біо-, інформаційні технології
  • Біоінженерія

Напрямки наукових досліджень НАМН України мають важливе стратегічне значення для держави в цілому, що підтверджується активною участю науковців, НАМН України у виконанні завдань Державних цільових комплексних програм, але нажаль за останні п’ять років з 14 Державних цільових програм повним бюджетним фінансуванням було підтримано лише п’ять.

За результатами виконання Державних цільових програм в НАМН України:

  • Розроблені пропозиції та відповідні нормативні документи для МОЗ України щодо реорганізації протитуберкульозної служби. 
  • Розроблені та надані МОЗ України науково-обгрунтовані пропозиції щодо необхідності реформування перинатальної служби в Україні.
  • Розроблена система профілактики виробничо-обумовлених злоякісних новоутворень.
  • Розроблені і впроваджені заходи протидії епідемії алкоголізму,  наркоманії та залежності від азартних ігор. 
  • Вперше в країні розроблено та затверджено Державний гігієнічний норматив „Показники безпеки та якості фасованої питної води”.
  • Розроблено 32 нові технології, підготовано і надано 87 інформаційно-аналітичних документів з узагальненими пропозиціями до ВРУ, КМУ, Ради Національної безпеки, рекомендацій для органів місцевого самоврядування, наказів МОЗ України.

За останні п’ять років в установах НАМН отримано вагомі результати фундаментальних досліджень. Так, на сучасному світовому рівні здійснюються дослідження в галузі молекулярно-генетичної діагностики спадкових захворювань, порушення статевого розвитку, безпліддя та окремих хвороб, що підтверджено міжнародними сертифікатами належного контролю якості молекулярно-генетичних досліджень. Це підтвердження здійснюється щороку, що безумовно є надзвичайно важливим. 
Є певні досягнення у визначенні генетичної схильності до професійних мультифакторних хвороб. Доведена роль генетичної детермінанти в розвитку пневмоконіозу, азбестозу, ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії у шахтарів. Встановлені генотипи, які можуть бути використані у якості біомаркерів спадкової схильності до зазначених захворювань. 
Вивчення генетичних поліморфізмів обумовлено особливостями ланок патогенезу тих чи інших захворювань і в перспективі відкриє нові шляхи для підвищення ефективності первинної профілактики. 
Встановлений поліморфізм генів BRCA 1/2, CYP2D6*4, MDR1, GSTT1 та GSTM1 у хворих на рак грудної залози в Україні.
Розроблена статистична модель для раннього прогнозування ризику розвитку важкої перинатальної патології та критичних станів у новонароджених з високими показниками відтворюваності та точності (відтворюваність моделі – 100%,точність моделі 0,7293).
Досліджені міграція та диференціювання трансплантованих нейральних стовбурових клітин при експериментальній церебральній ішемії.
Розроблений протокол отримання мезанхемальних стовбурових клітин з матриксу пуповини людини.
Вивчена молекулярна мімікрія пептидів вірусів та бактерій, розробляються методи з удосконалення діагностики вірусних інфекцій та досліджуються нові противірусні препарати вітчизняного виробництва.
Одержані пріоритетні дані про клітинно-молекулярні механізми, які призводять до порушень клітинного та гуморального імунітету у хворих на лейкемію за участю костимуляторних молекул  родини В7 (СD80, CD86), ліганду CD95, антиендотоксинових антитіл, аутоантитіл до двониткової ДНК. Це поглибило теоретичні уявлення щодо імунних дисфункцій в патогенезі гемобластозів.
Виконуються роботи за міжнародним грантом «Роль білків взаємодії іонних каналів в розвитку кардіальних каналопатій».
В інституті терапії вивчені молекулярні, нейро-гуморальні, імунозапальні та мембранно-клітинні механізми захворювань серцево-судинної системи, (зокрема, гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та ін.), розроблені  нові підходи до діагностики, прогнозування ускладнень і лікування хворих з серцево-судинною патологією, запропоновані і впроваджені в практику індивідуальні схеми спрямованої корекції гуморальних і клітинних порушень з урахуванням впливу на провідні патогенетичні ланки захворювання та пато- і морфогенез початкових стадій атеросклерозу та  неліпідогенні механізми розвитку атеросклерозу.
Проблеми виникнення цукрового діабету 2 типу вивчаються з позицій оцінки ризику його виникнення розвитку серед  різних генотипів.
Розгорнуто різносторонні фундаментальні дослідження з нового напрямку – нейроімунології, які спрямовані на вивчення взаємодії нервової та імунної систем в нормі та при патології. Так, створена концепція “Імунної системи головного мозку”, вперше в Україні з 1997 р. розпочато молекулярно-біологічні та генетичні фундаментальні дослідження різних видів гліальних пухлин головного мозку, виявлено 44 гени з 129, які відповідають критерію надекспресованих генів, показано прогностичне значення визначення експресії супресорного гена ТSС-22 та НС gр-39/YКL-40 в пухлинах. 

Продовжується вивчення можливостей генної терапії:

Вперше розпочато дослідження можливостей генної терапії при експериментальній черепно-мозковій травмі.
Показано, що генна терапія шляхом трансфекції тканини головного мозку плазмідним вектором, що несе ген АРОЕ2 чи АРОЕЗ, суттєво гальмує розвиток вторинних уражень головного мозку при експериментальній черепно-мозковій травмі, сприяє регресу обумовлених травмою структурних і функціональних порушень.
Фундаментальні теоретичні, експериментальні, біомеханічні дослідження дозволили створити сучасну теорію розвитку патологічних станів хребта (спондилоартрозу, диспластичного та дегенеративного спондилолістезу, остеохондропатії хребта, нестабільності хребта, стенозу хребтового каналу та сколіозу). 
У ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» ефективно працює лабораторія клітинного та тканинного культивування, результати роботи якої впроваджуються у практику лікування хворих з тяжкими опіками.
В лабораторіях ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» створені умови для проведення досліджень, які відповідають GLP.
В ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» у співдружності з АТ "НДІ радіотехнічних вимірювань" за підтримкою Українського науково-технологічного центру (проект УНТЦ №793) створено ультразвуковий церебральний допплерівський ангіограф із тривимірною реконструкцією зображення судин головного мозку. 
Успішна реалізація цього проекту дала потужний поштовх для розвитку вітчизняної допплерографії і  вітчизняного ультразвукового медичного приладобудування у цілому.  Учасників цієї роботи в 2013 році висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.
Спільно з Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та ДУ “Інститут фармакології та токсикології НАМН України” розроблені нові емболізуючі речовини, системи для екстракції тромбів.
Серед наукових досягнень за напрямком профілактичної медицини велика увага приділяється сучасним проблемам безпеки впровадження нанотехнологій, в тому числі на робочому місці.
Встановлені закономірності динаміки концентрації ультра дисперсних частинок, розроблено системний підхід до оцінки ризику при роботі з промисловими аерозолями в нанорозмірному стані.
У співдружності з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України розроблено нові зварювальні матеріали з низьким вмістом сполук марганцю, результатом чого стала ліквідація захворюваності на марганцевий паркінсонізм.
Зведені нанівець гострі ртутні інтоксикації на виробництві, за прикладом країн ЄС започатковується стратегія повної елімінації ртуті.
Розроблена чотирьохетапна технологія  психофізіологічного професійного добору осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Широке впровадження її дозволить зменшити роль людського фактору в аваріях на транспорті, а це одна з найактуальніших проблем сучасності.
В наукових установах НАМН України ведуться розробки проблеми вірусних гепатитів.
Розроблена стратегія вакцинопрофілактики в Україні. Удосконалено тактику специфічної профілактики дифтерії, кору, краснухи, поліомієліту, гемофільної інфекції, гепатиту В та ін. Науково обґрунтовані зміни до Національного календаря щеплень. 
Науково обґрунтовані та впроваджені заходи з ліквідації поліомієліту в Україні.
Інститут геронтології НАМН України постійно працює над науковими підходами до проблеми подовження тривалості та підвищення якості життя.
Створено оперативний реєстр хворих на цукровий діабет, які отримують лікування інсулінами і цукрознижуючими препаратами, ведеться моніторинг ефективності діагностики та лікування хворих на цукровий діабет та його ускладнення.
Розроблені стандарти діагностики та лікування хворих на ендокринну патологію, які базуються на принципах доказової медицини, рекомендаціях EASD, IDF, ВООЗ.
Проведені епідеміологічні дослідження щодо йодної забезпеченості населення різних регіонів України, за результатами якого виявлені ендемічні по йоду зони, що потребують першочергових управлінських заходів.
ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» постійно активно працює над створенням нормативних гігієнічних документів державного рівня.

Розроблена і впроваджена система надання протитуберкульозної допомоги населенню України:

  • організовані референс-лабораторія та мережа лабораторій мікробіологічної діагностики туберкульозу, кабінети контрольованого лікування хворих на туберкульоз;
  • розроблені принципово нові підходи до інтенсифікованого лікування хворих на туберкульоз;
  • розроблені оригінальні схеми лікування хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ/СНІД;
  • удосконалена мікробіологічна діагностика туберкульозу, в тому числі з використанням молекулярно-генетичних експрес-методів.
Національна академія медичних наук бере активну участь у реалізації першочергових заходів з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Так, основними етапами її реалізації стали:

  • Створення державної системи надання медичної допомоги постраждалим контингентам населення України.
  • Визначення медичних та радіобіологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.
  • Дозиметрія зовнішнього та внутрішнього опромінення контингентів постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Радіологічний моніторинг зон радіоактивного забруднення, дозиметрична паспортизація населених пунктів України.
  • Медичне та біофізичне забезпечення робіт з перетворення об'єкту «Укриття» ДСП ЧАЕС на екологічно безпечну систему.
  • Розроблено та удосконалено систему непрямої дозиметрії внутрішнього опромінення людини від трансуранових елементів.
  • Проведено багаторічний моніторинг та лікування віддалених ефектів гострої променевої хвороби.
Свідченням високого наукового рівня та якості виконання цих робіт є зацікавленість у їх результатах міжнародних організацій та з боку японських фахівців-науковців, особливо після аварії на Фокусімі.
Також Ю Кундієв відзначив, що Академія має певні результати в розробці вітчизняних фармпрепаратів для лікування та профілактики різних захворювань та станів, Але роботу у цьому напрямку треба суттєво підсилити. Цього вимагає Уряд. Однією з задач Академії є докорінно змінити ситуацію, що склалася в державі. 69% Українського фармринку – це імпортні препарати (в Угорщині – 55%, в США – 25%). Національна промисловість випускає 85% генериків.
Це складна справа. Її вирішення потребує об’єднання зусиль наукових установ з бізнесом, Але без належного фінансування з боку держави не обійтися. 

Завершуючи доповідь, Ю. Кундієв наголосив, що успіхи про які йшлося досягнуто переважно завдяки відданості науковців та досвіду представників наукових шкіл, які було створено в минулому і на щастя поки ще не втрачено.
Доповідаючи про роботу клінічних підрозділів НАМН України, віце-президент НАМН України, академік Валерій Запорожан повідомив, що за період з 2008 по 2012 рік у поліклінічних відділеннях було прийнято 3 535 522 пацієнти, у стаціонарних відділеннях проліковано 769 680 пацієнтів, виконано 420 250 оперативних втручань, впроваджено 4 523 нових методів.