Роль самооцінки здоров’я осіб різного віку в інтегральній характеристиці здоров’я

542

Фахівці лабораторії епідеміологічних досліджень і медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» досліджували питання стану здоров’я, суб’єктивного його відчуття, а також поведінки, яка сприяє здоров’ю або є ризиковою серед людей різного віку. Оцінка підлітками і молоддю власного здоров’я, задоволеності життям важлива для розробки як профілактичних програм, так і напрямів промоції здоров’я. В той же час, для осіб зрілого і похилого віку також важливим є ведення активного способу життя, підтримка здоров’я, праця (самореалізація), подолання т. м. біологічного детермінізму. Соціальне середовище доцільно вважати важливою детермінантою здоров’я. В зв’язку з цим, виникає питання оптимізації соціального середовища, оскільки за умови відсутності комфортного соціального середовища, яке орієнтовано на розвиток людини, фактично немає конструктивних умов для формування повноцінного здоров’я.

Аналізуючи суб’єктивну оцінку здоров’я студентською молоддю (у віці до 25 років) нами було встановлено наступне: переважна більшість респондентів незалежно від статі оцінили власне здоров’я як «добре» і «дуже добре». Критерій оцінки «дуже добре» здоров’я відмічали майже половина хлопців і кожна п’ята дівчина. Біля 2 % хлопців і 3 % дівчат зазначили, що мають «відмінне» здоров’я. Критерії оцінки здоров’я «посереднє» і «погане» у хлопців і дівчат практично не відрізнялись. Так, «посереднє» здоров’я відмічено у 15 % хлопців і у 14 % дівчат; «погане» – у 2 % хлопців і у 2 % дівчат.

Критерії оцінки власного здоров’я особами молодого віку (25-44 роки – згідно класифікації ВООЗ) розподілились наступним чином: майже половина респондентів, незалежно від статі оцінили власне здоров’я як «добре»; кожен 4-й з проанкетованих – як «дуже добре»; «посереднє» здоров’я відмічала кожна п’ята жінка і кожний десятий чоловік; майже однаковою була частка респондентів, які оцінили власне здоров’я як «погане»; рівень суб’єктивної оцінки «відмінне здоров’я» відмічався у кожного десятого чоловіка, а у жінок він був відсутній.

У віковій групі 44-60 років 47% чоловіків і 66% жінок оцінили власне здоров’я як «добре» (р<0,05). Особливістю самооцінки здоров’я респондентів даної вікової групи були вищі рівні суб’єктивної оцінки здоров’я у жінок, у порівнянні з чоловіками: біля 2 % жінок суб’єктивно оцінили власне здоров’я як «відмінне»; частка жінок, які оцінили здоров’я як «посереднє» була у двічі менша у порівнянні з чоловіками (32% проти 17%; р<0,05).

У групі осіб похилого віку (старше 61 року) також були встановлені гендерні особливості розподілу самооцінки здоров’я респондентами. Так, половина опитаних чоловіків оцінили власне здоров’я як «добре», що було у тричі більше у порівнянні з жінками (53% проти 18%, р<0,01). У жінок, навпаки, на 17 % була більшою частка тих, хто оцінив власне здоров’я як «посереднє». Майже кожна п’ята жінка даного віку вважає власне здоров’я «поганим», в той час як жоден чоловік не дав такої оцінки. Високі оцінки здоров’я («відмінне» і «дуже добре») були відсутні як у чоловіків, так і у жінок.

Отже, на популяційному рівні здоров’я – багатофакторне явище, яке включає в себе як об’єктивну, так і суб’єктивну компоненту. Враховуючи те, що низька самооцінка здоров’я є фактором впливу на його формування у осіб молодого віку, обрання ними ризикованої поведінки, схильності до шкідливих звичок та психологічних розладів, важливим є врахування суб’єктивної компоненти здоров’я у підлітків і осіб молодого віку з метою раннього виявлення певних відхилень у самооцінці чи впливу на формування здоров’я несприятливих чинників, дію яких можна мінімізувати.

Незалежно від періоду життєвого циклу, необхідно підвищувати самооцінку здоров’я шляхом оптимізації соціального середовища, запровадження засад здорового способу життя (зокрема, різні форми самореалізації, регулярні заняття фізичною культурою і спортом оптимальної інтенсивності, фітнес, йога тощо). Адже, неадекватна самооцінка власного здоров’я може змінити поведінку людини у негативний бік, призвести до здоров’яруйнівних або девіантних форм поведінки.