Стратегія реформування та розвитку Національної академії медичних наук України на період до 2022 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
Бюро Президії НАМН України № 21/1
28 вересня 2017 р.
Загальні положення
Академія медичних наук України утворена згідно з Указом Президента України від 24 лютого 1993 р. № 59 як вища медична наукова самоврядна організація України, що заснована на державній власності. Статус національної академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. № 255. За чверть століття свого існування Національна академія медичних наук України (далі НАМН України) ефективно вирішує завдання з визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки; організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем медичної науки з метою поліпшення здоров’я та подовження життя населення, отримання нових знань про причини і механізми розвитку захворювань людини, розробку та впровадження сучасних ефективних медичних технологій діагностики, лікування і профілактики; підготовку висококваліфікованих наукових кадрів; приймає участь у розробці засад державної політики в галузі медичної науки і охорони здоров’я, здійснює наукову експертизу проектів законів, державних рішень і програм в галузі.
Створенням академії було підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні охорони здоров’я населення України. Сьогодні НАМН України об’єднує 36 провідних наукових установ у медичній галузі, діяльність яких спрямована на вирішення завдань, поставлених державою.
В наукових установах НАМН України виконуються науково-дослідні роботи за наступними найважливішими та основними для теоретичної та практичної медицини напрямами:
1. Розробка та удосконалення медичних технологій діагностики, профілактики та лікування найпоширеніших хвороб людини.
2. Розробка методів первинної та вторинної профілактики, ранньої діагностики та ефективного лікування найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.
3. Вивчення механізмів та профілактика несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища, в тому числі радіаційного та умов праці.
4. Розробка та удосконалення методів лікування та реабілітації воїнів зони АТО.
Функціонування клінік наукових установ НАМН України у єдиному комплексі з науковими підрозділами та лабораторіями створює потужну базу для проведення наукових досліджень і апробації науково обґрунтованих підходів щодо профілактики, діагностики, лікування та реабілітації. Маючи значний науковий та кадровий потенціал, клінічні підрозділи надають високоспеціалізовану (високотехнологічну) медичну допомогу населенню усіх регіонів України.
Необхідність подальшого реформування системи медичної науки значною мірою зумовлюється такими факторами:
– технологічне відставання національної системи охорони здоров’я, в тому числі медичної науки, від зарубіжних країн;
– неефективна модель фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я;
– недосконале нормативно-правове забезпечення впровадження вітчизняних наукових пропозицій та розробок, у тому числі нових технологій та інноваційних продуктів, в практичну діяльність;
– необхідність модернізації методів управління, що мають бути спрямовані на визначення стратегічного бачення подальшого розвитку;
– низький рівень розвитку біомедичної індустрії та наукового партнерства з промисловістю в Україні;
– низький рівень мотивації та витік висококваліфікованих кадрів з галузі.
На сьогодні, медична наука стає не лише підґрунтям, а й запорукою реформ охорони здоров’я країни, започаткованих Президентом України, що спрямовані на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав.
Стратегія реформування та розвитку Національної академії медичних наук України на період до 2022 року (далі – Стратегія), розроблена відповідно до програмних нормативно-правових aктiв, зокрема: Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5; Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287; План законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII; постанови Верховної Ради України від 21 квітня 2016 р. № 1338-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні» та від 12 липня 2017 р. № 2133-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні»; Концепція розвитку системи громадського здоров’я, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1002-р.
У сучасних умовах трансформації українського суспільства й держави при визначені Стратегії було враховано особливості та положення відповідних нормативно-правових aктiв, зокрема Пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на період до 2020 року, визначених Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 9 вересня 2010 р. № 2519-VI, законів України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про вищу освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1056 «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017-2021 роки» та від 1 серпня 2007 р. № 995 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
Головне призначення Стратегії полягає у створенні умов розвитку охорони здоров’я шляхом організованого та планомірного впровадження передових, готових до застосування науково-технічних досягнень медичної науки.
Реалізація Стратегії передбачає суттєве підвищення конкурентоспроможності наукових досліджень і удосконалення управління діяльністю наукових установ НАМН України зі створенням єдиної системи планування досліджень і реалізації результатів науково-дослідних робіт, організації ефективної міжвідомчої співпраці та співробітництва з орієнтацією на переважний розвиток профілактичної медицини.
Принципи реформування та розвитку Національної академії медичних наук України
Реформування і стратегія розвитку НАМН України має базуватися на таких принципах:
– послідовності, етапності та системності проведення реформ пакетом заходів, що пов’язані єдиною метою і стратегією;
– взаємозв’язку етапів реформування і комплексності всіх заходів на кожному етапі реформування;
– структурної та функціональної відповідності НАМН України стратегічним і тактичним цілям державної політики розвитку системи охорони здоров’я;
– переходу від управління витратами до управління результатами;
– принципу самоврядності, який передбачає гарантування права і реальну здатність адміністрації НАМН України та наукових установ забезпечити ефективне управління їх діяльністю;
– єдності медичної науки і практики в досягненні мети збереження та зміцнення стану здоров’я населення України;
– концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках медичної науки; відповідності міжнародним принципам біоетики;
– практичної значущості і результативності, якості та доказовості, незалежності експертизи результатів наукових досліджень;
– інноваційності та конкурентоспроможності, що характеризує інтегральну здатність пропонувати для системи охорони здоров’я та промисловості унікальні наукові продукти, які сприятимуть підвищенню якості та ефективності надання медичних послуг;
– транспарентності (інформаційної відкритості), що має забезпечити прозорість і публічність прийняття будь-яких рішень та інтеграцію до міжнародної системи науки і освіти; сприйнятливості до передового світового досвіду, нових напрямів та методологій наукових досліджень.
Мета та курс Стратегії
Стратегічною метою реформування та розвитку НАМН України є створення засад для сталого підвищення рівня науково-технічного та кадрового потенціалу у сфері медицини, забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної медичної науки на основі інтенсивної економічної моделі, що базується на розробці, впровадженні та експорті вітчизняних технологій.
Стратегічний курс реформування системи медичної науки –
здійснення вагомих проривів у медичній науці шляхом мобілізації науково-технічних сил, зосередження кращих наукових кадрів, зайнятих у фундаментальній науці, дослідженнях в області високих медичних технологій, в рішенні ключових наукових проблем суспільного значення;
створення високотехнологічних інноваційних продуктів та їх імплементація в практичну охорону здоров’я для збереження та зміцнення здоров’я населення, підвищення якості та доступності медичної допомоги.
Основні напрями та шляхи реалізації Стратегії
Основними напрямами реалізації Стратегії є:
– підвищення ефективності управління медичною наукою, що ґрунтується, зокрема, на розширенні програмно-цільового та конкурсного фінансування наукових досліджень, суттєвому збільшенні позабюджетних надходжень установ НАМН України для поліпшення фінансового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт, проведенні інституційних перетворень;
– перехід на систему підтримки закордонних та національних грантів згідно з міжнародно визнаною Європейською системою фінансування;
– удосконалення нормативно-правової бази наукової та медичної діяльності в країні;
– цілеспрямоване посилення науково-експертної діяльності, розробка та впровадження системи експертизи перспективних і пріоритетних напрямків, оцінки якості та результативності наукових досліджень;
– підвищення результативності фундаментальних і прикладних наукових досліджень для поліпшення конкурентоспроможності та експортних можливостей української медичної науки на світовому ринку наукової продукції та медичних послуг;
– підвищення якісного рівня наукових публікацій та журналів, засновниками яких є НАМН України та її установи, підтримка видань, що відповідають принципам наукової рецензованості та включені до наукометричних баз даних;
– всебічний розвиток фундаментальних наукових досліджень з медико-біологічних проблем, які б забезпечували розробку та впровадження технологій профілактики, діагностики, лікування захворювань та медичної реабілітації на основі: геноміки, протеоміки і епігеноміки, біоінформатики, нанобіотехнологій, клітинних технологій, фармакогенетики, персоналізованої медицини та ряд інших. Пріоритетними мають бути міждисциплінарні наукові дослідження, що виконуються на перетині наук та при участі декількох академічних установ з постійним висвітленням головних напрямків наукової і практичної діяльності за профілем установи, зосередження кадрових та матеріальних ресурсів НАМН України на виконанні наукових досліджень, спрямованих на:
– вивчення механізмів розвитку основних серцево-судинних захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарду, інсульт, вроджені і набуті вади серця, порушення серцевого ритму), розробку і удосконалення методів їх діагностики, лікування та профілактики;
– вивчення особливостей розвитку і клінічних проявів злоякісних пухлин в різних органах людини з метою розробки нових методів їх діагностики, профілактики і лікування;
– розроблення методів збереження здоров’я матері та дитини, профілактики та діагностики внутрішньоутробних вад розвитку і методів їх хірургічної корекції, удосконалення системи планування сім’ї;
– вивчення причин виникнення і механізмів розвитку цукрового діабету та інших ендокринних захворювань;
– з метою ефективного лікування та профілактики вивчення механізмів розвитку і клінічних проявів найбільш поширених в Україні інфекційних хвороб (туберкульозу, вірусних гепатитів, ВІЛ/СНІДу, грипу, інфекцій, що передаються статевим шляхом тощо), розробка методів їх специфічної діагностики, профілактики та лікування (створення вакцин, сироваток, тест-систем);
– розроблення нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань дихальної, нервової, сечостатевої систем організму, системи крові, органів черевної порожнини, ЛОР-органів, кістково-м’язового апарату, офтальмологічних та стоматологічних захворювань;
– розроблення нових вітчизняних лікарських засобів;
– вивчення несприятливої дії на людину факторів навколишнього середовища та умов праці, розробку нормативних документів, що мають регламентувати їх дію на організм;
– вивчення віддалених медичних та радіобіологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
– розробка та впровадження у військовій медицині сучасних технологій організації медичної служби, засобів надання первинної медичної допомоги, широке впровадження наукових розробок висококваліфікованої допомоги на госпітальному етапі, методів реконструктивної хірургії, відновлювального лікування та реабілітації військовослужбовців;
– створення умов для ефективної охорони прав інтелектуальної власності на результати наукової діяльності, у тому числі закордонного патентування вітчизняних розробок, шляхом створення в наукових установах НАМН України підрозділів з питань трансферу технології, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також відпрацювання механізмів цільового фінансування патентування вітчизняних розробок за кордоном;
– удосконалення системи впровадження наукових медичних досягнень в практичну охорону здоров’я та інтенсифікація трансферу на ринок інноваційних продуктів і технологій;
– розвиток міжнародних наукових і науково-медичних зв’язків, забезпечення активної участі науковців НАМН в міжнародних наукових програмах та заходах, в тому числі у європейських дослідницьких програмах;
– створення умов для сталого розвитку кадрового наукового потенціалу шляхом залучення талановитої наукової молоді, вдосконалення механізмів мотивації наукових співробітників та підвищення рівня їх соціального захисту.
Шляхи реалізації Стратегії:
– диверсифікація джерел фінансування діяльності НАМН України;
– докорінна модернізація матеріально-технічної бази;
– запровадження новітніх форм інтеграції наукової, освітянської та інноваційної діяльності;
– введення сучасних методів інтегральної оцінки діяльності наукових установ НАМН України;
– забезпечення сталого розвитку кадрового потенціалу, у першу чергу наукової молоді;
– створення умов для стажування та залучення науковців до академічних та галузевих міжнародних програм обміну.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Джерелами фінансування заходів з реалізації Стратегії є:
– кошти державного бюджету;
– кошти, що зараховуються до державного бюджету в рамках міжнародних договорів про фінансування програм секторальної бюджетної підтримки ЄС;
– кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії покликана сприяти:
– збільшенню внеску НАМН України у вітчизняну медичну науку та зростанню її ролі у забезпеченні модернізації системи охорони здоров’я як важливого чинника забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України;
– підвищенню рівня фундаментальних та прикладних досліджень, посиленню їх міждисциплінарного характеру та конкурентоспроможності;
– формуванню безперервного циклу впровадження в охорону здоров’я результатів фундаментальних і прикладних досліджень;
– подальшому розвитку конкурсних та програмно-цільових засад планування науково-дослідних робіт;
– активізації досліджень та розробок, спрямованих на підвищення наукоємності і конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створенню ефективної інноваційної інфраструктури;
– підвищенню інвестиційної привабливості вітчизняних розробок у сфері медичної науки;
– підвищенню ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування наукової та науково-технічної діяльності, посиленню конкурентних засад фінансування досліджень;
– якісному розвитку інфраструктури досліджень, поліпшенню їх матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;
– створенню ефективних механізмів аналізу, обліку, управління та залучення в господарський обіг результатів наукової діяльності в галузі медицини;
– створенню механізмів підтримки патентування, та просування вітчизняних розробок на міжнародний ринок;
– розвитку кадрового потенціалу НАМН України, підтримці її провідних наукових шкіл, залученню до академічних установ талановитої молоді;
– розвитку освітянської діяльності НАМН України, розширенню її участі у підготовці наукових медичних кадрів вищої кваліфікації;
– концентрації інтелектуальних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів вітчизняної медичної науки на вирішенні першочергових завдань практичної охорони здоров’я, посиленні її ролі в забезпеченні доступності та якості медичної допомоги, демографічної безпеки країни, зростанню ваги наукової та інноваційної діяльності в охороні здоров’я;
– подальшій інтеграції НАМН України до міжнародного науково-дослідницького простору;
– збільшенню частки публікацій результатів вітчизняних досліджень у світових наукових виданнях, індексованих в міжнародних наукометричних базах.