Народився 28.02.1944 p., академік Національної академії медичних наук України за спеціальністю «радіаційна ендокринологія» (2010), член-кореспондент НАН України за спеціальністю «радіаційна медицина» (1992), доктор медичних наук (1984), професор (1989), лауреат премії ім. 0.0. Богомольця (1989), Заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007), лауреат премії ім. В.П.Комісаренка НАН України в галузі патофізіології, клінічної і експериментальної ендокринології (2008), директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», керівник відділу фундаментальних та прикладних проблем ендокринології (з 1986), завідувач кафедри ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України. Віце-президент Національної академії медичних наук України (з 2016 ).
Один з провідних вчених-ендокринологів України, який плідно працює над фундаментальними і прикладними проблемами ендокринології. Його наукові інтереси охоплюють різні аспекти фізіології, біохімії та патології ендокринної системи, проблем діагностики та лікування ендокринної патології. Експериментальні роботи присвячені вивченню регуляції секреції, механізму дії та обміну кортикостероїдів. Проведені наукові дослідження дозволили сформувати оригінальну концепцію функціональної трансформації кортикостероїдів, останнім часом продовжує інтенсивно вивчати проблеми регуляції обміну речовин, питання регуляції внутрішньоклітинних процесів у нормі й патології, різні аспекти радіаційної ендокринології, дослідження ролі ядерних транскрипційних чинників у опосередкуванні зовнішніх регуляторних впливів в пухлинних клітинах ендокринного походження.
З перших днів після аварії на ЧАЕС брав безпосередню участь в організації госпіталізації та обстеження евакуйованих із 30-км зони дітей та підлітків у клініку Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, протягом всього виконання роботи – в проведенні масових обстежень щитовидної залози у дітей з постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи регіонів. Очолював головні національні наукові програми з дослідження різних форм патології щитовидної залози після аварії на ЧАЕС, приймав участь у створенні клінічно-морфологічного реєстру раку щитовидної залози у осіб, що були дітьми та підлітками на час аварії, також очолив виконання ряду спільних міжнародних наукових проектів.
Під керівництвом та за безпосередньої його участі отримані нові дані відносно зростання захворюваності на рак щитовидної залози у дітей та підлітків України після аварії на ЧАЕС, доведена залежність зростання захворюваності на рак щитовидної залози від дози опромінення її, проведені молекулярно-біологічні дослідження злоякісних пухлин щодо участі різних онкогенів в тиреоїдному канцерогенезі в залежності від віку пацієнтів і часу, що минув після аварії. Під керівництвом Тронька М.Д. у рамках міжнародного Українсько-Американського тиреоїдного проекту було створено клініко- морфологічний реєстр раку щитовидної залози у осіб, що були дітьми та підлітками на час Чорнобильської катастрофи з подальшим аналізом морфологічних характеристик залежно від дози отриманого 131I та молекулярно-генетичних пошкоджень.
Тронько М.Д. продовжує керівництво рядом міжнародних наукових програм: «Чорнобильський банк тканин – координовані міжнародні дослідження радіоіндукованого тиреоїдного раку»; Україно-Американське дослідження репродуктивного здоров’я осіб, що зазнали пренатального опромінення; генетичний тиреоїдний проект. Останній проект, завдяки досягненням сучасних технологій, спроможних дослідити повну геномну послідовність ДНК, дозволить отримати комплексну характеристику геномних змін у післячорнобильських радіогенних папілярних карциномах щитовидної залози, порівняно зі спорадичними випадками, з урахуванням інформації щодо ступеня радіаційного опромінення, гістопатологічних характеристик пухлин та клінічного перебігу захворювання.
Велике значення для світової науки має також проект, що проводиться сумісно з Університетом Нагасакі стосовно порівняльного гістопатологічного аналізу папілярних карцином щитовидної залози, видалених після радіаційних аварій на Чорнобильській та Фукусімській АЕС. Тронько М.Д. брав участь у розробці Державної програми профілактики йододефіцитних захворювань та проведенні обстеження населення на йододефіцит по всій території України. Здійснив вагомий внесок в клінічну ендокринологію при впровадженні в практику життя Президентської програми “Цукровий діабет”, створенні Реєстру хворих на цукровий діабет. Під безпосереднім керівництвом було проведено клінічне випробування та впровадження в практику вітчизняних інсулінів, L-тироксину.
Питання з Чорнобильської наукової тематики стало пріоритетним напрямом у науковій і практичній діяльності М.Д.Тронька. Більш ніж 2000 хворих дітей на рак щитовидної залози пройшли лікування в клінічних відділеннях інституту. Було створено спеціалізоване відділення радіойодотерапії для виявлення і лікування метастазів раку щитовидної залози. М.Д.Тронько є директором Українсько-Американського епідеміологічного проекту «Дослідження раку щитовидної залози та інших тиреоїдних захворювань після Чорнобильської аварії», який має велике теоретичне і практичне значення. Результати проведених досліджень доповнює новими даними створений в інституті клініко-морфологічний реєстр раку щитовидної залози в осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на ЧАЕС за період 1986-2009 роки.
Під керівництвом М.Д. Тронька розроблено і затверджено Державну програму профілактики йододефіцитних захворювань та проведено обстеження населення на йододефіцит по всій території України.
Автор понад 550 наукових праць, з них 41 монографіЯ, 38 Деклараційних патентів на винаходи та авторських свідоцтв. Підготував 12 докторів та 12 кандидатів наук.
Наукову діяльність М.Д. Тронько поєднує з педагогічною. Науковий керівник освітнього проекту «Школа ендокринолога».
Тронько М.Д. – Президент Асоціації ендокринологів України, Президент Української діабетичної федерації, Голова спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій з ендокринології. Голова консультативно-експертної групи «Ендокринологія та обмін речовин. Лікарські засоби» Державного експертного центру МОЗ України. Голова консультативної групи центрального формулярного комітету МОЗ України «Ендокринологія та обмін речовин». Головний редактор журналу «Ендокринологія», член редакційних колегій ряду медичних журналів. Він є членом Європейського товариства ендокринологів, Європейської та Американської асоціації з вивчення цукрового діабету, Європейської тиреоїдної асоціації. Член Всесвітнього комітету ООН по ліквідації йоддефіциту в світі.
Тронько М.Д. – головний редактор журналу «Ендокринологія» (індексується в міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International), член редакційних колегій ряду медичних журналів – «Міжнародний ендокринологічний журнал»; «Український журнал дитячої ендокринології»; «Лікарська справа»; «Журнал АМН України»; «Діабет, ожиріння, метаболічний синдром»; «Проблеми ендокринної патології»; «Здоров’я України»; «Клітинна та органна трансплантологія», «Acta Medica Nagasakiensia». Член редакційної ради видань: «Фізіологічний журнал», «Мистецтво лікування», «Ліки України»
Індекс Хірша М.Д. Тронька за наукометричною базою Google Scholar становить 37, а за Scopus – 30.
Основні наукові праці: «Обмін стероїдних гормонів при ендокринній патології» (1982); «Молекулярные механизмы действия стероидных гормонов» (1986); «Радіоактивне випромінення та залози внутрішньої секреції» (1990); «Ультразвукова діагностика захворювань щитоподібної залози» (1992); «Епідеміологія цукрового діабету» (1996); «Рак щитовидной железы у детей Украины» (1997); «Патология щитовидной железы у детей» (2000); «Пероральные сахароснижающие препараты и тактика их применения» (2002); «Ионизирующая радиация и инсулинорезистентность» (2004); «Механізми регуляції стероїдогенезу в корі надниркових залоз» (2006); «В.П.Комісаренко. Життєвий і творчий шлях» (2007); «Малая энциклопедия врача-эндокринолога» (2007); «Регулятори функції кори надниркових залоз» (2009); «Mechanism of apoptosis in thyroid cells under thyroid pathology (review)» (2010); «Наукове обґрунтування масової профілактики йодозалежних захворювань шляхом оптимізації вмісту йоду в раціоні харчування» (2011); «Настольная книга врача-ендокринолога. Справочник врача» (2012); «Iodine-131 dose-dependent gene expression: alterations in both normal and tumour thyroid tissues of post-Chernobyl thyroid cancers» (2013); «Инсулинотерапия: вчера, сегодня, завтра» (2014); «Thyroid cancer in Ukraine after Chernobyl. Dosimetry, Epidemiology, Pathology, Molecular Biology» (2014); «Age distribution of childhood thyroid cancer patients in Ukraine after Chernobyl and in Fukushima after the TEPCO-Fukushima Daiichi NPP acсident» (2014); «Сахарный диабет. Иммунитет. Цитокины» (2015); «Histopathological features of papillary thyroid carcinomas detected during four screening examinations of a Ukrainian-American cohort» (2015); «30 лет аварии на Чернобыльской АЭС. Молекулярно-генетические механизмы канцерогенеза в щитовидной железе» (2016); «Активність протеінкінази Akt у пухлинах щитоподібної залози людини» (2016).
Служб.: 04114, Київ, вул. Вишгородська, 69. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». Тел.: +38 044 430 36 94; факс: 428 19 96. E-mail: m.tronko@dccie.kiev.ua .
