Кріоанальгезія – це лікувальний метод, що ґрунтується на тимчасовому виключенні сенсорних (чутливих) функцій у вибраних структурах нервової системи за допомогою застосування низької температури.
Один із сучасних методів лікування хронічного болю різного походження як при м’язово-скелетній патології, так і при хворобах нервової системи.
27 листопада 2018 року в Інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України д-р Артурас Сіткаускас (Вільнюс, Литва) провів лекцію та майстер-клас для нейрохірургів, під час якого було проведено перші в нашій країні втручання на основі сучасної технології «Кріоанальгезія».
Кріоанальгезія набуває все більшої популярності в країнах Європейського Союзу як інноваційний метод для полегшення болю. Цей метод використовує процес анальгезії, під час якого кристали льоду, створені кріохірургічною системою, руйнують чутливі нервові волокна, які передають больові імпульси. Але кріоанальгезія не пошкоджує нерви незворотньо, тому нервові тканини можуть повідьно регенерувати. Кріоанальгезія – це малоінвазивна (малотравматична) процедура, яка рекомендована переважно в тих випадках, коли традиційні методи виявилися неефективними.
В Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України створено новий підрозділ –
групу лікування хронічного болю, яка займається розвитком нових методів лікування світового рівня, на чолі з керівником групи – заступником директора Інституту з наукової роботи д. м.н. Вадимом Білошицьким.
Перше в Україні впровадження й застосування технології «Кріоанальгезія» дасть змогу допомагати багатьом українським пацієнтам, зокрема пораненим військовослужбовцям, що мають больові синдроми, відновлювати працездатність і швидше повертати до активного життя.
Хронічний біль є надзвичайно поширеним у сучасному суспільстві. За даними ВООЗ до 37% людей у розвинутих країнах мають хвороби і стани, пов’язані з хронічним болем. Дослідження, проведені в Європі, показали, що кожна п’ята особа повідомляє про наявність хронічного болю помірної або високої інтенсивності, при цьому у 90% з них біль існує понад 2 роки і в третині випадків не полегшується в результаті лікування.
Перенесення цих даних на українську ситуацію може свідчити, що в Україні мільйони людей, переважно працездатного й похилого віку, мають проблеми, пов’язані з хронічним болем.
Скрізь у світі прямі видатки систем охорони здоров’я, страхових компаній і пацієнтів на лікування хронічного болю складають мільярди доларів. Не менш, а більш значущими є непрямі втрати, пов’язані з болем, які обумовлені зниженою продуктивністю пацієнтів і членів їх сімей, відсутністю на роботі і, в деяких випадках, неможливістю працювати (інвалідизацією) взагалі.
Зазначена ситуація привела до пошуку й впровадження нових технологій і методів лікування болю. У розвинутих країнах на сьогодні поширюється окрема медична спеціальність «медицина болю», яка застосовує сучасні здобутки науки для боротьби з хронічним болем. На жаль, в Україні ситуація є дуже далекою від сучасного світового рівня, а принципи й технології медицини болю впроваджуються лікарями-ентузіастами лише в деяких установах, зокрема в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України.
Детальніше – у сюжеті:
