«Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні»

807

Фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», в межах компетенції яких безпосередньо знаходяться питання дослідження стану здоров’я дитячого населення, встановлення закономірностей формування здоров’я дітей під впливом факторів освітнього середовища, харчування та способу життя, характеристика соціальних детермінант здоров’я дітей та розробка рекомендації щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді з позицій профілактичної медицини, підготовлена інформація до щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні «Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні» (за підсумками 2019 року).


Щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні

(за підсумками 2019 року)

Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні”

Розділ 1. Становище дітей в Україні: соціально-демографічний вимір

1.2. Охорона здоров’я та формування здорового способу життя дітей (Охорона здоров’я. Протидія ВІЛ/СНІД, туберкульозу та наркоманії. Оздоровлення та відпочинок. Фізичне виховання. Пропаганда здорового способу життя).

Незважаючи на успіхи сучасної медицини щодо лікування низки захворювань, поліпшення стану здоров’я дитячої популяції, підвищення її життєздатності не спостерігається. За результатами рейтингу “Where-to-be-Born”, який показує якою буде у 2030 році якість життя дітей, народжених у 2013 році, Україна посіла 78 місце з 80 країн світу.

Низький рівень здоров’я дітей в нашій країні потребує негайного здійснення комплексу заходів щодо його збереження.

З точки зору профілактичної медицини насамперед потребує уваги стан здоров’я здорових: якщо буде проводитися збереження та підтримка їх здоров’я, потім непотрібним буде його відновлення і, відповідно, лікування хвороб.

На жаль, в нашій державі відсутня статистика, яка б показувала частку людей здорових. Існують лише деякі дані вибіркових досліджень. Зокрема, результати робіт, проведених в лабораторії епідеміологічних досліджень ДУ «Інституту громадського здоров’я ім.О.М.Марзєєва НАМНУ» показали, що у підлітковому віці (за даними медичних довідок) біля третини дітей вже мають хронічні захворювання і потребують опіки лікувальної ланки системи охорони здоров’я. Поглиблене обстеження підлітків, визнаних лікарями «здоровими», показало, що рівень соматичного здоров’я більшості з обстежених є незадовільним: лише кожний восьмий підліток має високий рівень здоров’я, а середній – лише кожний третій. переважна частина старшокласників мають низькі адаптаційні резерви і є групою ризику виходу з так званої «безпечної зони» і, відповідно, формування хронічної патології.

Тобто, якщо за результатами традиційного медичного диспансерного обстеження уваги лікарів і диспансерного нагляду потребує близько 30% дітей (з хронічною патологією), то поглиблене обстеження резервних можливостей збільшує частку цієї групи на 60% підлітків. Це принципово важливо, адже саме ця група є групою ризику щодо формування хронічних хвороб, потребує особливої уваги і медичного супроводу. По факту, 57,8% підлітків (49,8% хлопців та 64,9% дівчат) із записом у картці «здоровий» залишається практично поза увагою лікарів, і потрапляє туди лише в подальшому при маніфестації захворювань і хронізації хвороб. В цілому, з кожних 10 підлітків 9 знаходяться поза «безпечною зоною здоров’я».

Вихід з цієї ситуації може полягати, перш за все, у підвищенні уваги до забезпечення високого рівня життєздатності організму, а вже потім – у виявленні чинників ризику формування певних видів патології. Слід наголосити, що далеко не завжди можливо визначити чинники ризику формування та розвитку певної патології (і до того ж ніхто цього не робить). Виходячи з цього, слід вважати за доцільне проводити діяльність щодо промоції здоров’я, спрямовану не лише на попередження конкретних захворювань шляхом усунення факторів ризику, а й на зниження імовірності їх розвитку в цілому шляхом підвищення життєздатності організму, досягнення їм так званого «безпечного рівня здоров’я», при якому вплив будь яких чинників не сприятиме погіршенню рівня здоров’я.

Діти вікової групи 6–17 (а у найближчому майбутньому до 18) років значну частину добового бюджету часу проводять в умовах навчальних закладів. Саме цей час характеризується великими освітніми навантаженнями, психо-емоційним напруженням, низьким рівнем рухової активності, тобто вираженістю факторів, що негативно впливають на формування здоров’я дитини. За умов руйнування системи шкільної медицини, яка існувала до останнього десятиліття, весь час перебування в навчальному закладі учні залишаються без достатнього медичного піклування.

Зважаючи на це, в умовах розбудови системи громадського здоров’я, слід вважати за доцільне відновити систему шкільної медицини з перенесенням акценту і уваги з лікувальної на профілактичну і організаційну діяльність, тобто замість “медичних кабінетів” у школах слід організувати “кабінети здоров’я” з чітким визначенням пріоритету збереження та зміцнення здоров’я (в тому числі здоров’я здорових); сформувати соціальний запит на підготовку фахівців шкільної медицини.

Сучасні глобальні тенденції соціально-економічних змін, урбанізації, науково-технічного прогресу, розвитку інформаційних технологій призводять до змін способу повсякденного життя дитячого населення. Останні дослідження фахівців лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей ДУ «Інституту громадського здоров’я ім.О.М.Марзєєва НАМНУ» виявили негативні зрушення у життєдіяльність сучасних школярів та вплив соціальних факторів на формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Тривалість виконання домашніх завдань у групі дівчат на 21,6% вище, ніж у групі хлопців (p<0,01). Тривалість комп’ютерних ігор та Інтернет-серфінгу на 14,1% вища у хлопців, ніж у дівчат (p<0,05), а тривалість екранного часу (ЕЧ) – на 11,0%. За останні 3 роки виявлено збільшення тривалості перегляду телепередач, Інтернет-спілкування/комп’ютерних ігор у 1,3-1,7 разів (p<0,01).

Загальна тривалість ЕЧ учнів середнього шкільного віку складає (269,6±11,9) хв/д, що у понад 2 рази перевищує рекомендовані дві години. Частка підлітків з тривалим ЕЧ зростає швидкими темпами ― за останні 3 роки частка дітей, які мали тривалість ЕЧ менше 2-х зменшилась у 1,5 рази (p<0,001). З підвищенням віку тривалість екранного часу зростає. Загальновідомо, що значне підвищення екранного навантаження, надмірна тривалість ЕЧ може призводити до негативних зрушень психофізичного стану дитини. Нашими дослідженнями доведено, що тривалість ЕЧ більше 2-х годин на добу підвищує ймовірність появи сильної розумової втоми на 45,4% (p<0,001) порівняно з тривалістю ЕЧ менше 2-х годин.

Малорухливий спосіб життя характерний для 72,5-80,4% міських учнів середнього шкільного віку, помірно активний – 13,7-23,2%, високоактивний – 1,4-5,9%. Ці градації статистично відрізняються за статтю (p<0,001)(рис. 1). Встановлено, що у дівчат схильність вести малорухливий спосіб життя вище в 2,5 разів (p<0,001), ніж у хлопців.

Рисунок 1 – Розподіл міських підлітків 12-15 років за інтенсивністю способу життя з позицій рухової активності з урахуванням статі, %

Згідно з Глобальними рекомендаціями по фізичній активності для здоров’я, що розроблені ВООЗ, для вікової групи 5-17 років рекомендується тривалість рухової активності (РА) середньої та високої інтенсивності (MVPA) не менше 60 хвилин на день. Лише до 34 % європейських підлітків 13-15 років мають достатній рівень РА. Діти і підлітки стають все менш активними, більше часу витрачають на сидячу активність, зокрема – перед екраном. У Українських школярів добова кількість хвилин за показником MVPA, складає в середньому 49,1 хв/д (у хлопців – 63,1 хв/д, у дівчат – 40,1 хв/д; p<0,001). За даними нашого дослідження більше 60 хв/д помірної та високої рухової активності має 30,8% респондентів загальної групи дослідження: 45,4% хлопців та 21,4% дівчат (p<0,001). До того ж, при організованій фізичні активності (шкільні уроки фізвиховання, секції, гуртки) рекомендовані рівні тривалості та кратності MVPA виявлені лише у 18,5% міських дітей 12-15 років не залежно від статі.

При дослідженні впливу наявної фізичної активності на стан здоров’я сучасних школярів встановлено, що шанси підвищення комплексного показника здоров’я до високого рівня вищі в 3,3 рази при високій тривалості МVРА та в 5,5 рази – при високій тривалості загальної рухової активності, у порівнянні з низькою та середньою тривалістю. Висока тривалість малорухливої діяльності підвищує шанси підлітка потрапити у групу з низьким рівнем здоров’я в 4,6 разів.

Доведено, що основними факторами, що впливають на рівень РА міських підлітків, є

– рівень мотивації (для дівчат цей фактор у 1,6 рази впливовіший),

– сімейні традиції щодо РА (у дітей фізично активних батьків вище MVPA; p<0,05),

Отже, ці фактори знаходяться у зоні впливу суспільства. Дієве втручання у ці ланки на рівнях організованих колективів (освітні закладі, громадські організації тощо) та у засобах масової інформації, формування у дитячого населення та в суспільстві в цілому мотивації до високого рівня рухової активності гарантовано призведуть до збереження та зміцнення здоров’я дітей.

В результаті досліджень науковців лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей ДУ «Інституту громадського здоров’я ім.О.М.Марзєєва НАМНУ» доведено, що щоденна тривалість загальної рухової активності дітей середнього шкільного віку з оздоровчою метою повинна складати 4,5-5,5 год/д. Оптимальна тривалість фізичних навантажень МVРА (більше 3 МЕТ) становить для хлопців 50-60 хв на добу або по 1,5 години 4 рази на тиждень, для дівчат – 40-50 хв на добу або по 1,5 год 3 рази на тиждень. При цьому інтенсивні фізичні навантаження (більше 7 МЕТ) повинні займати не більше 80% цього часу. Для досягнення високого рівня здоров’я оптимальна кратність занять спортом становить 3-4 рази на тиждень.

Одним з наукових завдань, що вирішуються фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» є вивчення показників поінформованості дітей шкільного віку щодо здорового харчування, здорового способу життя та   усвідомлення ними значення дотримання цих правил  для збереження здоров’я. оскільки, засвоєні в дитячому віці навики харчування, як правило, зберігаються все життя та визначають харчові вподобання, формують систему уявлень людини щодо ролі харчування в збереженні здоров’я, впливають на формування раціону харчування.

За даними досліджень лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» встановлено абсолютну або часткову непоінформованість значної кількості дітей шкільного віку щодо правил здорового харчування та низьку мотивацію щодо їх виконання. Так, встановлено, що майже всі діти підліткового віку володіють інформацією про те, що недотримання правил здорового харчування може призвести до погіршення здоров’я та розвитку захворювань. Проте, частка школярів які вказують, що дотримуються основних правил здорового харчування становить лише 28-29%. Тобто, володіючи інформацією про користь здорового харчування, лише кожна третя дитина намагається дотримуватись цих правил.

На підставі отриманих даних нами розроблено та запропоновано навчальний курс для середніх загальноосвітніх навчальних закладів, який спрямований на формування у школярів основних навиків здорового харчування, уявлень щодо харчового режиму, правил гігієни, основ складання меню, ролі основних харчових речовин, хімічного складу продуктів, впливу харчового раціону на формування здоров’я людини тощо.

Проведені ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» дослідження доводять необхідність в процесі розбудови Нової української школи особливу увагу приділити формуванню у дітей культури здорового харчування, правильних харчових звичок, основ здорового харчування та здорового способу життя шляхом удосконалення системи організації здорового шкільного харчування, а також розробку та впровадження освітніх та методичних матеріалів з означених питань в навчальну програму загальноосвітніх  навчальних закладів на загальнодержавному рівні.

1.3 Рівень життя і благополуччя дітей (Дитяче харчування)

На жаль, сьогодні харчування дітей різного віку в Україні характеризується різкими негативними тенденціями, які дедалі поглиблюються. Результати організованого в останні роки моніторингу стану харчування показують, що структура харчування дітей і підлітків у багатьох регіонах України, починаючи з раннього дитинства, відзначається стійким зниженням споживання продуктів білкової групи, підвищенням споживання вуглеводів (насамперед, простих цукрів) та жирів. Основними проблемами харчування в цьому віці є незбалансованість раціону, дефіцит есенційних нутрієнтів, зокрема, вітамінів та мінеральних речовин,порушення режиму харчування, зловживання солодкими газованими напоями, продуктами снекової групи, фаст-фудом тощо.

Дослідження окремих показників харчування школярів, що були проведені фахівцями лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», виявили, що підлітки досить часто вживають солодкі газовані напої (41% – постійно, 45% – іноді), значну кількість цукру з гарячими напоями (46% постійно вживають 2 та більше ложки цукру на чашку напою), пересолену їжу (19% – постійно, 26% – іноді), продукти з маргарином (36%). Таке харчування сприяє формуванню у дітей неправильних харчових звичок, зниженню індексу здоров’я дітей та підвищенню таких факторів ризику розвитку хронічних захворювань, як надлишкова маса тіла та ожиріння. Слід зауважити, що вищевикладені негативні тенденції зберігаються і в подальшому житті, зокрема, про це свідчать визначені нами показники щодо окремих питань здорового харчування студентської молоді, яка навчається у ВНЗ України різного профілю.

Проведені дослідження свідчать про необхідність формування у школярів основ здорового харчування, правильних харчових звичок, культури харчування та здорового способу життя шляхом впровадження відповідних навчальних програм в освітній простір Нової української школи та удосконалення організації шкільного харчування.

Актуальною проблемою, що потребує уваги з боку науковців, суспільства та держави є недостатньо врегульоване питання забезпечення в навчальних закладах України прав дітей з особливими дієтичними потребами на харчування з виключенням глютенвмісних злаків, фенілаланіну, складових молока.

Фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» розробляються питання наукового обґрунтування можливості забезпечення шкільним якісним і безпечним харчуванням та ефективні форми його організації для дітей з особливими дієтичними потребами в Новій українській школі.

Висновки та рекомендації

Зважаючи на негативні тенденції у стані здоров’я сучасних дітей доцільним є відновлення, модернізація та розширення системи шкільної медицини з перенесенням акценту і уваги з лікувальної на профілактичну і організаційну діяльність, з посиленням складової промоції здоров’я та пропаганди й практичного впровадження здорового способу життя. Особливу увагу необхідно приділити формуванню у дітей культури здорового харчування, правильних харчових звичок, основ здорового харчування та здорового способу життя шляхом удосконалення системи організації здорового шкільного харчування, а також розробку та впровадження освітніх та методичних матеріалів з означених питань в навчальну програму загальноосвітніх  навчальних закладів на загальнодержавному рівні.