Зауваження та пропозиції щодо проекту Закону №2429 від 13.11.2019 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я», надані вченою радою ДУ “Інститут гематології та трансфузіології НАМН України”

752

На сайті Верховної ради України розміщено проект Закону №2429 від 13.11.2019 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я». Зокрема, пропонується внести зміни до статей 15 та 22 Закону України «Про донорство крові та її компонентів», прийнятий Верховною Радою в 1995 році. 20.12.2019 року цей законопроект прийнятий Верховною радою у першому читанні.

Що стосується статті 15. Чинним законом дозволяється проводити взяття, переробку і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізацію їх та виготовлених з них препаратів тільки спеціалізованим установам і закладам охорони здоров’я, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування політики у сфері охорони здоров’я. Переробку і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізацію виготовлених з них препаратів можуть також здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності. Проектом закону передбачено, що взяття плазми для фракціонування, за умови її переробки та використання для виробництва препаратів крові на території України, дозволяється суб’єктам підприємницької діяльності. Якщо при внесенні таких змін передбачається зменшення чи ліквідація корупційних чинників то, на наш погляд, це не сприятиме створенню рівних умов для всіх суб’єктів, що займаються такою діяльності. Зокрема, зарубіжні компанії, які могли б інвестувати кошти у розвиток служби крові України, практично будуть позбавлені такої можливості. Тому ми вважаємо, що даний законопроект може призвести до монополізації діяльності структур, які здійснюють заготівлю плазми для фракціонування.

Крім того, зміна статті 15 може нівелювати принцип «добровільне безоплатне донорство», тому що комерційні структури будуть провадити оплату донорам за здану ними плазму. А це, в свою чергу, буде сприяти відтоку донорів від комунальних закладів до комерційних плазма центрів. А кількість донорів постійно зменшується і на сьогодні є критично недостатньою для України.

Зміною статті 22 передбачена можливість вивезення за межі України донорської крові та її компонентів тільки у разі гуманітарної допомоги у випадках надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України за умови повного забезпечення ними потреб охорони здоров’я населення України.

У діючий статті є норма, яка стосується і препаратів плазми крові, тобто препарати крові можуть бути вивезені за кордон тільки за умови повного забезпечення ними потреб України. Оскільки на сьогодні лікувано-профілактичні заклади не повністю забезпечені препаратами крові (концентратами факторів згортуючої системи крові та ін.), вважаємо на даному етапі залишити норму повного забезпечення потреб охорони здоров’я «за рішенням Кабінету Міністрів України».