Звитяга на фоні драматизму

495

Національна академія медичних наук України відзначила 25-річчя

Струмінь газу замість скальпеля, що значно поліпшує потенціал рятівних операцій на печінці… А поруч шматки металу – серед них п’ять із сердець різних розмірів, видалених із глибин раньових уражень у бійців АТО, коли на поміч прийшла хірургія…+

Ці два фрагменти, в експозиції Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева в Харкові, розгорнутої серед документальних звітів інших закладів Академії до її 25-річчя, що прокоментував директор славетного закладу Валерій Бойко, немов у фокусуючому дзеркалі засвідчили: поряд із шуканнями на ниві звичайних хвороб фахівці таких інститутів пригорнуті вміннями та душею й до проблем війни з її викликами.

З нагоди першого ювілею самовідданих когорт академічної медицини, що відбувся в Українському домі, вчених, в урочистих посланнях та формулах привітали Президент України, уряд, Верховна Рада, її Комітет. До першої рубіжної дати в розвитку НАМН були приурочені урядові нагороди та почесні звання. Орденом Ярослава Мудрого V ступеню був, зокрема, нагороджений Юрій Фещенко, керівник інституту Яновського. Звання заслуженого лікаря України отримав Дмитро Щеглов, віртуоз своєї справи в науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії.

Та в осмисленні побудови заходу не можна не розповісти про науково-хронікальний фільм щодо шляху та можливостей НАМН, що замінив традиційну доповідь. Ідею створення такої стрічки, на основі поєднання архівних та сучасних кадрів запропонував президент Академії Віталій Цимбалюк. В короткі терміни, разом з кандидатом медичних наук Анною Рибачук, до речі, ініціатором проведення конференції молодих вчених з академічних інститутів, що передувала офіційному святу, вони інтегрували ці часто рідкісні матеріали.

Ми вдивляємося в старовинну будівлю Інституту мікробіології та імунології імені І. І. Мечнікова, по вул. Пушкінській в Харкові – спадкоємця Пастерівського інституту щеплень і бактеріологічної станції, відкритих тут у 1886 р. Тут впроваджені в практику близько 60 різноманітних вакцин. А далі як пролог сучасної оселі інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського на екрані контуруються риси його попередника – точної копії інституту Пастера в Парижі, також спорудженого ще в ХІХ сторіччі, в 1896 р., де тоді вперше в українських просторах було одержано протидифтерійну сироватку. Ось постаті першобудівничих багатогранної національної наукової перлини – академіків М. Амосова, О. Лук’янової, О. Возіанова, О. Шалімова, В. Фролькіса, зафіксовані роздуми першого президента – засновника дивовижного інтелектуального грона О. Возіанова. Око кінооператора панорамує неповторні зовнішні портрети цих гілок осяянь, а це 36 наукових закладів, й кожна така установа має непересічну історію, про її лампади думки та дії говорять хоча б імена деяких вчених, які заклали в Україні цю мережу надій, й тож закономірно вкарбовані в назви академічних інститутів – корифеїв В. Філатова, О. Коломійченка, В. Данилевського, Д. Чеботарьова, А. Ромоданова, М. Стражеска, С. Григор’єва, В. Гусака, М. Ситенка.

В показниках це мільйони врятованих життів, унікальні розбори, ґрунтовні монографії, широкі міжнародні зв’язки. Поряд з практичними впровадженнями крокує фундаментальна наука. Один з її взірців – інститут генетичної і регенеративної медицини, платформа персоніфікованої медицини.

Й ці без перебільшення лицарські починання тривають в умовах щирої висококваліфікованої участі вчених-фахівців НАМН в наданні допомоги пораненим бійцям та постраждалим з мирного населення внаслідок подій на сході України. До сьогодні в клініках НАМН було госпіталізовано біля 3000 поранених. Було надано необхідну консультативну та оперативну допомогу 1216 пораненим, що знаходились чи знаходяться у військових шпиталях.

Як хвилюючий апофеоз цих життєвих історій постає екранна розповідь про етапи врятування чотирнадцятирічної дівчинки Марини з Маріуполя, тяжко пораненої в умовах обстрілу міста. Нейрохірург Юрій Яминський, учень академіка Віталія Цимбалюка, який створив й очолює в Інституті нейрохірургії імені А. П. Ромоданова клініку відновленої нейрохірургії, з’єднав тонкими вправними мікрохірургічними маніпуляціями тканинну основу зруйнованої ділянки спинного мозку, й життєві функції збережено. Є сподівання: мрія Марини стати дизайнером здійсниться.

Про долю Марини В. Цимбалюку повідомила народний депутат Оксана Корчинська, й він від початку лише однієї такої драми серед багатьох опікує мужню юну пацієнтку.

Календар буття промовляє: українська медична наука у випроміннях розумів натхненних носіїв набула зрілості. Як виглядатиме ця новітня вітчизняна ескадра добра в дні й тижні наступного великого ювілею, коли нашій Академії медицини виповниться повноліття – 50 років? Маємо лише уявити, яким грандіозним буде цей поступ. Але коли науковці тих наступних невідомих років вдивлятимуться в цю вже історичну плівку – Світанок Академії, вони скажуть: її фундатори зробили для держави, для її люду все, що лише змогли.

Газета "День"
Юрій Віленський
02.05.2018 р.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zvytyaga-na-foni-dramatyzmu