ПЕРСПЕКТИВИ
15 січня 2019 р. відбулося засідання комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я під керівництвом голови Комітету Ольги Богомолець за підтримки народного депутата Олександра Біловола.
Серед питань порядку денного було розглянуто звернення колективу ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» до Комітету з охорони здоров’я з проханням схвалити наукові розробки Інституту, як такі, що доцільно розвивати в Україні поряд з іншими країнами світу.
На засіданні директор Інституту проф. Галина Фадєєнко представила новий перспективний напрямок досліджень стосовно впливу на мікробіом людини шляхом його визначення молекулярно-генетичними методами, що було підкріплено власними результатами проведених інноваційних досліджень співробітниками Інституту, які довели результативність та перспективність впливу на мікробом у хворих з неінфекційними захворюваннями та зацікавленість закордонних фахівців. На сьогодні продовження досліджень обмежено з причини практичної відсутності їх фінансування і проводиться переважно за рахунок власного ентузіазму. У зв’язку з цим подальша робота потребує наступних кроків, які неможливі без підтримки держави.
Виступаючи з даного питання директор ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» Галина Фадєєнко зазначила:
«Хірургічні і фармакологічні методи лікування серцево-судинних захворювань за єдиними стандартами не дали суттєвого зменшення їх кількості, а лише частково зменшили смертність. Стандартні профілактичні заходи, такі як боротьба з палінням і пропаганда здорового способу життя, дещо покращують ситуацію, але дуже повільно і неефективно. Тому проблема профілактики і боротьби із неінфекційними захворюваннями (НІЗ) була визнана однією із основних стратегій цивілізованих країн світу». «Для вирішення даної проблеми потрібні нові інноваційні рішення, одним із яких є вплив на мікробіом людини, який став можливим завдяки досягненням останніх років молекулярної генетики», – зауважила очільниця Інституту.
За словами Г.Фадєєнко, проведені в Національному інституті терапії імені Л.Т.Малої дослідження показують, що лікування основних неінфекційних захворювань та їх профілактика мають перспективу при застосуванні стратегії персоніфікації, тобто, суто індивідуального підходу до кожного пацієнта на основі комплексних молекулярно-генетичних досліджень.
«Нами розроблена персоніфікована діагностично-прогностична та профілактична модель для хворих НІЗ на підставі молекулярно-генетичного аналізу хворого і його кишкового мікробіому», – зазначила директор інституту.
Вона також підкреслила, що такий підхід є дійсно інноваційним, новаторським і піонерським для України. «У разі подальшого розвитку, він може стати дійсно проривним для покращення ситуації із НІЗ», – зазначила вона.
Г.Фадєєнко також відзначила, що отримані позитивні результати досліджень можуть бути поширені на всю Україну. Вони також викликали значний інтерес закордонних фахівців.
Усі члени комітету: Ольга Богомолець, Оксана Корчинська, Тетяна Донець, Олег Мусій, Ірина Сисоєнко, Олена Колганова, Тетяна Бахтеєва, Сергій Березенко, Олександр Біловол, Олексій Кириченко, Сергій Мельничук, Андрій Шипко, Ігор Шурма та Костянтин Яриніч підтримали пропозиції «Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» щодо персоналізованої стратегії лікування та профілактики найбільш поширених неінфекційних захворювань, за що одностайно проголосували.
Під час обговорення народний депутат Олександр Біловол підтримав розвиток стратегії індивідуального підходу до кожного пацієнта і наголосив: «Персоніфікована медицина – медицина майбутнього».
Народний депутат Тетяна Бахтеєва подякувала науковцям за розробку і втілення українських інноваційних методик лікування і профілактики захворювань.
Комітет прийняв рішення:
- Схвалити зазначені наукові розробки Інституту, як такі, що доцільно розвивати в Україні поряд з іншими країнами світу;
- Звернутися до Кабінету Міністрів і Національної академії наук України з пропозицією розглянути розвиток нового перспективного напрямку в Україні – застосування принципів персоніфікованої медицини, зокрема, відносно НІЗ;
- Звернутися до Національної академії медичних наук та Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією розглянути доцільність створення єдиного державного науково-клінічного центру молекулярно-генетичних досліджень профілактики НІЗ;
- Сприяти виділенню фінансування для продовження робіт у сумі 5 мільйонів гривень для додаткового придбання необхідного устаткування та реагентів.
На засідання було також запрошено віце-президента Національної академії медичних наук України, академіка НАМН України, директора ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, професора Володимира Коваленка, який висловив підтримку перспективного напряму досліджень з боку НАМН України.
Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я запропонував звернутися з даними пропозиціями до Кабінету Міністрів України та Національної академії наук України та підтримати інноваційну стратегію персоналізованого підходу в сучасній медицині та створити єдиний державний науково-клінічний центр молекулярно-генетичних досліджень з профілактики неінфекційних захворювань.
