Національна академія медичних наук України
Створення Національної академії медичних наук України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вчених у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вузах країни. Це був необхідний етап тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому науковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері. Створенням Національної академії медичних наукбуло підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні охорону здоров’я населення України.

У 1991 р. в Національній академії наук України (тоді ще АН УРСР) було організовано відділення проблем медицини. Але провідні учені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук. В листопаді 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, до 20-ї статті якого було включено наступне: “Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України”. На виконання цього Закону і було започатковано створення Академії. Принципи організації Академії медичних наук були обговорені на зустрічі президента Національної академії наук академіка Б. Є. Патона і академіків М. М. Амосова, О.Ф.Возіанова, Ю.І.Кундієва, О.М.Лук’янової, В.В.Фролькіса, О.О.Шалімова з Президентом України Л. М. Кравчуком. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук, визначено її статус, головні завдання і установлена чисельність. На розвиток Указу Президента вийшла постанова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії був призначений академік О.Ф.Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії.
В подальшому на Загальних зборах НАМН України академіка О.Ф.Возіанова було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік Ю.П.Зозуля і В.В.Фролькіс, а після смерті В.В.Фролькіса віце-президентом став академік Ю.І.Кундієв. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік Л.Г.Розенфельд. До 1997 р. посаду головного ученого секретаря НАМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ Ю.І.Губський, а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента НАМНУ В.А.Міхньова.
До складу НАМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 44 дійсних членів (академіків) НАМН і 85 членів-кореспондентів НАМН.
Президія Академії медичних наук із самого початку своєї діяльності виходила з того, що авторитет Академії має визначатися, перш за все, рівнем наукових досліджень в її інститутах.
Президією Академії було сформульовано і затверджено три основні напрями, які є важливими для теоретичної і практичної медицини і за якими ведуться науково-дослідні роботи в інститутах Академії:
1) вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології;
2) розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та подовження тривалості життя;
3) розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (в тому числі радіаційного) та умов праці.
Однією з важливих особливостей діяльності Академії є те, що вона забезпечує постійне спілкування вчених найвищої кваліфікації. В Академії при її Президії створені дві наукові ради – з клінічної медицини, а також з теоретичної і профілактичної медицини, до складу яких входять члени Академії і директори наукових установ. На засіданнях наукових рад щомісяця розглядаються найбільш актуальні проблеми сучасної медицини, затверджуються теми запланованих досліджень, звіти директорів про результати діяльності наукових установ.
Серед основних завдань Академії, перш за все, необхідно виділити розвиток фундаментальних досліджень. Без поступу в галузі фундаментальних розробок неможливе розв’язання багатьох прикладних проблем. Саме тому в наукових установ Академії велику увагу приділяють вивченню етіології і патогенезу основних форм патології, механізмів розвитку організму та його старіння, нейрогуморальної регуляції органів і систем, імунологічної реактивності та її порушень. З початку двадцять першого століття після розкриття будови геному людини, наука вступила в еру геноміки і протеоміки. Ще більші можливості в лікуванні багатьох захворювань розкриваються після відкриття стовбурових клітин і використання їх з метою вирощування органів або їх частин. Для розвитку саме цього перспективного напряму в Академії у 2007 р. було створено Інститут генетичної і регенеративної медицини.
Значна увага приділяється також і прикладним дослідженням. Щорічно науковцями інститутів НАМН розробляються, удосконалюються і впроваджуються в практику охорони здоров»я сотні нових методів діагностики, лікування і профілактики багатьох захворювань, нові лікарські препарати, харчові добавки, нові продукти харчування для дітей і дорослих.
Кожного року вченими Академії видається біля 200 монографій, підручників, посібників, атласів. Видається науковий «Журнал Академії медичних наук України», за участю наукових установ Академії видаються профільні журнали і збірники, де висвітлюються результати наукових досліджень.
Про високий рівень наукових досліджень учених Академії свідчить те, що майже кожного року науковим колективам інститутів присуджуються Державні премії України в галузі науки і техніки.
Інститути НАМН України плідно співпрацюють з багатьма науковими установами Національної академії наук. Поєднання зусиль двох академій дає можливість на високому науковому рівні вирішувати найбільш складні проблеми клінічної і теоретичної медицини.
Переважна більшість інститутів Академії мають потужні лікувальні бази, де щорічно надається висококваліфікована спеціалізована медична допомога (стаціонарна і консультативна) сотням тисяч хворих з різних регіонів України. Разом з Міністерством охорони здоров»я України інститути беруть участь в організації спеціалізованої медичної допомоги в країні.
Важливою є участь науковців Академії у законотворчій і науково-організаційній діяльності, яка спрямована на покращення організації охорони здоров»я і розвиток медичної науки в Україні, у підготовці проектів законів України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів. Окремо треба відзначити постійну активну участь установ Академії у розробці і виконанні національних і державних програм, спрямованих на боротьбу з найпоширенішими і важкими хворобами, збереження довкілля, зменшення захворюваності і збільшення тривалості життя населення країни.
Невід’ємною складовою діяльності Академії є міжнародні зв’язки, плідність яких ґрунтується на співробітництві з іноземними партнерами. Провідні фахівці інститутів Академії та їх дослідницька робота добре відомі в наукових медичних колах за кордоном. Науковці Академії є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних асоціацій, закордонних академій, радниками або експертами таких авторитетних організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ та інших. Але й зарубіжні вчені мають за честь бути членами АМН України і ними стали сімнадцять видатних вчених країн Європи, США, Японії, серед яких Нобелівські лауреати.
Національна академія медичних наук сьогодні має величезний творчий потенціал, який підтримується діяльністю відомих наукових шкіл, високим професіоналізмом і талановитістю наших учених і клініцистів, Про це свідчить той високий авторитет, який має Академія в Україні і за кордоном, а також той значний внесок, які роблять науковці Академії у розвиток медичної науки і охорону здоров’я нашої держави.
* * * * *
30 січня 2011 р. відбулися Загальні збори Національної академії медичних наук України, які задовольнили прохання президента НАМН України академіка О. Ф. Возіанова про звільненя його з посади за станом здоров’я.
01 лютого 2011 р. Загальні збори обрали президентом НАМН України академіка А. М. Сердюка, а також новий склад Президії.
* * * * *
15 січня 2016 року Загальні збори НАМН обрали Президентом НАМН академіка В.І. Цимбалюка та новий склад Президії. (див. розділ “Президія”)