24 квітня 2025 року у Києві відбулась «XІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНАЇ КОНФЕРЕНЦІЯ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ».
На конференції були висвітлені особливості перебігу ХОЗЛ у хворих із супутньою серцево-судинною патологією, наголошено на впливі загострень ХОЗЛ на серцево-судинну смертність. Своєчасне виявлення, лікування та попередження серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ХОЗЛ – запорука покращення виживаності цієї категорії хворих.
Зберігаються актуальними питання легеневого фіброзу, на конференції були оговорені рекомендації та консенсусні заяви щодо лікування прогресуючого легеневого фіброзу, фактори ризику прогресування фіброзуючих інтерстиціальних захворювань легень, визначена роль раннього застосування нінтенданібу у пацієнтів із прогресуючими фіброзуючими інтерстиціальними захворюваннями легень.
Після обговорення актуальних питань учасники конференції прийняли наступну резолюцію:
- Активно впроваджувати сучасні стратегії ведення хворих на бронхообструктивні захворювання в клінічну практику.
- Поширювати аргументовану актуальність застосування фіксованої потрійної терапії ХОЗЛ у пацієнтів з ризиком загострень, еозинофілією крові, що доказово покращує виживаність хворих на ХОЗЛ, дозволяє подовжити їх життя. Наше завдання – довести цю інформацію до найширших кіл лікарів та хворих на ХОЗЛ, широко впроваджувати освіту хворих та навички само-ведення.
- При лікуванні хворих на бронхообструктивні захворювання необхідно керуватись персоніфікованим підходом до призначення лікування (враховувати запальний фенотип захворювання, коморбідність). Більш широко залучати діагностичні та консультативні можливості спеціалізованої, високо спеціалізованої та високотехнологічних медичної допомоги (вторинний, третинний рівень), залучення мультидисціплінарної команди для своєчасної діагностики та призначення лікування. Особливу увагу слід приділяти цим питанням в умовах військового стану.
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я. Прогнозується, що глобальна поширеність ХОЗЛ наблизиться до 600 мільйонів випадків у всьому світі до 2050 року, що являє собою відносне зростання на 23% у кількості людей з ХОЗЛ порівняно з 2020 роком.
Наразі ХОЗЛ є однією з трьох основних причин смерті в усьому світі, причому 90 % цих смертей – у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Тому запобігання передчасної смерті від ХОЗЛ є нагальним питанням сучасної медицини.
В Глобальній ініціативі з лікування ХОЗЛ (GOLD) вперше на вагомій доказовій базі було заявлено, що потрійна терапія – це єдиний варіант фармакотерапії, який доведено знижує смертність у пацієнтів з ХОЗЛ
Застосування потрійної комбінації тривалої дії бронхолітиків різних груп (бета2-агоністу та холінолітику) та інгаляційного кортикостероїда рекомендується міжнародними настановами з лікування ХОЗЛ як в якості початкової так і в алгоритмі подальшої терапії.
В початковій терапії у пацієнтів із високим ризиком загострень (≥2 помірних та/або ≥1 тяжкого (із госпіталізацією) загострень ХОЗЛ протягом останніх 12 місяців – група Е) та рівнем еозинофілів крові ≥300 клітин/мкл, або при супутній астмі GOLD починаючи з перегляду 2023 року рекомендує призначення потрійної комбінація ТДБА+ТДХЛ+ІКС. В алгоритмі подальшої терапії потрійна комбінація рекомендується при перевагах загострень, якщо подвійна бронхолітична терапія не достатньо ефективна на тлі вмісту еозинофілів крові ≥100 клітин/мкл.
Значна доказова база свідчить по те, що застосування потрійної фіксованої ефективно зменшує частоту та тяжкість симптомів, позитивно впливає на показники функції зовнішнього дихання, достовірно зменшує частоту помірних та тяжких загострень ХОЗЛ. Хоча загострення є фактором ризику смертності при ХОЗЛ, вплив на показники смертності не може бути пояснений виключно зниженням частоти загострень.
Найбільш поширеною причиною смерті є серцево-судинна. Доведена ефективність потрійної комбінації у зменшенні смертності від серцево-судииних захворювань, зменшенні кількості нефатальних випадків інфаркту міокарда порівнянні із подвійною комбінацією тривалої дії бронхолітиками. Точні механізми цих ефектів залишаються неясними, але можна припустити, що інгаляційні кортикостероїди можуть зменшувати системне запалення і знижувати гіперінфляцію, що призводить до поліпшення роботи серця.
Джерело інформації: ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України»
