Неінфекційні захворювання (НІЗ) стали основними причинами смерті населення всіх економічно розвинених країн і багатьох країн світу, що розвиваються. Велику частку в структурі смертності становлять хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби шлунково-кишкового тракту, органів дихання і цукровий діабет. В Україна на частку хвороб системи кровообігу припадає 67,3%, злоякісних новоутворень – 13,1%, хвороб шлунково-кишкового тракту – 4% і хвороб дихальної системи – 4%.
Тому останніми роками НІЗ знаходяться в центрі уваги вчених та практичних лікарів усього світу. Для України ця проблема має першочергове значення у зв’язку з великою поширеністю НІЗ і високою частотою інвалідизації та смертності внаслідок цих захворювань. В основі розвитку більшості НІЗ лежать однакові фактори ризику, а саме: малорухомий спосіб життя, куріння, надмірна маса тіла, нераціональна харчова поведінка та інші, які можливо корегувати і усувати ще на ранніх етапах розвитку людини. Також особливе значення мають генетичні порушення, соціальні фактори та можливість населення взяти на себе частину відповідальності за своє здоров’я. Розуміння ролі генетичних чинників, поведінкових факторів ризику НІЗ надає змогу розробляти індивідуальні програми профілактичних закладів, що сприятимуть запобіганню захворювань і усуненням факторів ризику.
На сьогодні боротьба з НІЗ є не лише завданням медичної спільноти, а й найважливішим соціально-економічним завданням держави.
Ці питання було розглянуто на науковому симпозіумі з міжнародною участю "Моніторинг основних факторів ризику неінфекційних захворювань – запорука здоров'я населення України", присвяченому дню науки, який був проведений 17 травня 2017 року Громадською організацією «Українська асоціація профілактичної медицини» в Будинку вчених м. Харкова спільно з ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» та Управлінням охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації.
Науковий захід привернув увагу вчених та спеціалістів різних спеціальностей (терапевти, кардіологи, гастроентерологи, невропатологи, нефрологи, ендокринологи), а також лікарів загальної практики – сімейної медицини.
В симпозіумі прийняли участь науковці та лікарі практичної охорони здоров'я з 5 міст України та 17 районів Харківської області.
На симпозіумі розглядалися наступні теми:
- епідеміологія соціально-значущих неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні;
- сучасні підходи до діагностики та лікування НІЗ;
- IT-технології в профілактичній медицині;
- зміцнення здоров'я і формування здорового способу життя.
Відкрила симпозіум заступник директора ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» з наукової роботи доктор медичних наук Колеснікова Олена Вадимівна. Вона подякувала усім гостям і учасникам наукового заходу, які приїхали, щоб обмінятися досвідом, та побажала плідної роботи і активної дискусії.
З доповідями виступили:
- д-р мед. наук, віце-президент ГО «Українська асоціація профілактичної медицини», заступник директора ДУ “Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України” О. Колеснікова,
- д-р мед. наук, професор кафедри ендокринології та дитячої ендокринології Харківської медичної академії післядипломної освіти О. Гончарова,
- завідувач ревматологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, заслужений лікар України вищої кваліфікаційної категорії Н. Єрахторіна,
- д-р мед. наук, ст. науковий співробітник відділу атеросклерозу та ішемічної хвороби серця ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» О. Запровальна,
- д-р мед. наук, завідувач відділу клінічної фармакології та фармакотерапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» Ю. Рудик,
- доцент Університету економіки у Братиславі, Словаччина / Університету охорони здоров'я та соціальної роботи Св. Єлизавети у Братиславі Nadia Dubrovina (Словаччина).
Виступи супроводжувалися активною дискусією і запитаннями. Було розглянуто питання ролі артеріальної гіпертензії в розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки, запропоновано нові можливості профілактики серцево-судинних ускладнень, остеоартрозу, представлено досвід ведення пацієнтів з саркопенією у поєднанні з цукровим діабетом.
У ході конференції було відмічено, що на сьогодні необхідне посилення діагностичної та профілактичної складової у закладах охорони здоров’я, проведення пропагування здорового способу життя через засоби соціальної реклами, впровадження освітніх програм, удосконалення вітчизняного законодавства тощо.
Учасники конференції отримали сертифікати.
Робота наукового симпозіуму закінчилася прийняттям резолюції.
