За ініціативи Європейського регіонального бюро ВООЗ організовано «Європейський тиждень громадського здоров’я», який проводиться в травні 2020 року. Одна із тем якого присвячена здоровому довкіллю. Якість життя, стан здоров’я, можливість сталого розвитку і добробуту людини, залежить від якості довкілля, зокрема, якості атмосферного повітря. За даними ВООЗ встановлено, що 91 % світового населення проживає у районах, де рівень забруднення атмосферного повітря перевищує допустимі рівні, а дев’ять з десяти людей дихають повітрям з високими концентраціями забруднюючих речовин [ВООЗ, 2018].
Слід зазначити, що в теперішній час у спалах коронавірусної інфекції COVID-19 забруднення повітря може ускладнювати перебіг захворювання. Загальновідомо, що автотранспорт є одним з найвагоміших забруднювачів атмосферного повітря багатьох країн світу, у т.ч. й в Україні. До основних забрудників відносяться тверді частинки пилу (PM10 і РМ2.5), двоокис азоту (NO2) і двоокис сірки (SO2), вуглеводні (СnНm), альдегіди (RСНО), оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід (CH2O), пил недиференційований за складом, бенз (а) пірен (С20Н12). Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху (для міст та сіл) та впродовж трас (зелені зони доріг). Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за перемінних режимів роботи двигуна, зокрема під час пуску й зупинки, а також під час роботи в холостому режимі. Тому, в містах максимальна концентрація токсичних речовин спостерігається на перехрестях та біля світлофорів. При цьому, близько 50% викидів автотранспорту в межах міста припадає на траси з малою швидкістю руху і менше 25% – на швидкісній трасі.
Наразі, державою розробляються та впроваджуються управлінські заходи щодо зменшення інгаляційного впливу автотранспорту на здоров’я населення за рахунок: переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива; раціонального планування та забудови населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів; виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств вантажного транзитного автомобільного транспорту; обмеження в’їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів та установок у селищні, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму; запровадження часового обмеження руху автомобілів, призначених для перевезення вантажів; поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; впровадження та вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.
Відомо, що здоров’я людини на 60% і більше залежить від способу життя (їжа, режим харчування, фізична активність, рівень стресу, шкідливі звички). Тому кожна людина може самостійно зменшувати вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:
- ширше застосовувати в у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря з регулярним очищенням фільтрів не рідше ніж 1 раз в сезон використання;
- використовувати в автомобілі функцію подачі переробленого повітря, замість повітряного клапана, який подає повітря ззовні;
- не займатись пробіжками і тренуваннями на тротуарах поблизу проїжджої частини;
- Не гуляти з дітьми поблизу автомагістралей;
- вживати якомога більше рідини (2-3 л на день для дорослих);
- включати у раціон харчування більшу кількість овочів та фруктів.
Інформація підготовлена лабораторією якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України».
