Заголовок

459

14 листопада 2013 року відбулося засідання Президії НАМН України.
Одним із питань, що розглядалися під час засідання була доповідь  директора ДУ «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України» академіка М.Д.Тронька про результати науково-організаційної діяльності за останні п'ять років.
У своєму виступі Микола Тронько зазначив, що всього співробітників в інституті станом на 01.10.2013 р. – 593 співробітника, з них 27 докторів наук, 52 кандидати наук. У структурі установи є клініка і поліклініка.
Наукові напрями роботи інституту:

  • Вивчення механізму дії гормонів та гормональної регуляції метаболізму, взаємодії ендокринної та імунної систем, а також кровотворної і репродуктивної систем, визначення їх ролі в розвитку найбільш поширених ендокринних захворювань.
  • Вивчення етіології, патогенезу, клініки цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, надниркових та інших ендокринних залоз.
  • Розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики основних ендокринних захворювань у дітей та дорослих.

 

  • Пошук, розробка і впровадження нових фармакологічних препаратів для лікування основних ендокринних захворювань.

 

  • Вивчення впливу радіоактивного випромінювання на функцію та структуру залоз внутрішньої секреції в клініці та експерименті.

 
Стабільною є работа полікліники, яку відвідують хворі з усіх регіонів України. Укладено 21 договір про творче співробітництво з метою надання висококваліфікованої медичної допомоги населенню областей України.
 
Надзвичайно плідною є міжнародна діяльність Інститута, пов'язана з участю у чисельних спільних проектах з фахівцями Европи та Америки.
 
Створено міжнародний банк тканин та екстрактів ДНК та РНК з післячорнобильських пухлин щитоподібної залози дітей та підлітків (на час аварії на ЧАЕС). До банку включено 2 189 випадків карцином та аденом щитоподібної залози.
 
З 2011 року виконується проект «Поєднання епідеміологічної та радіобіології для оцінки ризику розвитку раку молочної залози, легенів, щитоподібної залози та травного тракту після впливу іонізуючої радіації при накопиченні дози до 100иГр».
 
Протягом 10 років відділ епідеміології ендокринних захворювань Інституту співпрацює з Центром діагностики та профілактики захворювань в Атланті (США).
 
За ініціативою Інституту започатковані та виконуються міжнародні програми за участі ВООЗ, ЮНІСЕФ щодо визначення йодної забезпеченості мешканців різних регіонів України. Інститут є розробником проекту Державної програми «Профілактика йодної недостатності серед населення України». На сьогодні проект Указу Президента України «Про запобігання виникнення захворювань, спричинених йодною недостатністю» знаходиться на затвердженні.
 
Активною є видавнича діяльність Інституту: за 5 років вийшло 30 монографій, підручників, посібників, тощо.
 
Інститут прийняв активну участь у розробці проекту Державної програми «Цукровий діабет на 2014-2018 роки».
 
Інститут також надав свої пропозиції щодо участі у виконанні заходів загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: Український вимір» на 2013-2020 рр.
 
Основні досягнення при виконанні  Комплексної програми «Цукровий діабет»  є створення комп’ютерного реєстра хворих на цукровий діабет 2 типу, який включає 525 тис. хворих, а також оперативний реєстр хворих на цукровий діабет, які отримують лікування інсулінами і цукрознижуючими препаратами, за допомогою якого можливо проводити моніторинг ефективності діагностики та лікування хворих на цукровий діабет та його ускладнення. Територіальні бази даних визнані Європейським товариством дослідників ЦД (EASD) як новий важливий інструмент вивчення епідеміології захворювання.
 
Проведено аналіз динаміки захворюваності населення на цукровий діабет та поширеності його хронічних ускладнень в різних регіонах України.