Заголовок

954

Президія Національної академії медичних наук (НАМН) України на виконання доручення Президента України В.Ф. Януковича  від 03.04.12 № 1-1/795 «Щодо розв’язання нагальних проблем із забезпечення лікування хворих методом гемодіалізу», проаналізувала стан надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю в Україні. 

Було відзначено наступне:

Структура організації поетапної медичної допомоги означеній категорії хворих в Україні не відповідає наказам МОЗ України та НАМН України.

Виконання вимог цих наказів територіальними управліннями охорони здоров’я, контролюється недостатньо, що знижує ефективність надання такого виду медичної допомоги та, як наслідок, підвищує її вартість.

Число лікарів-нефрологів в Україні складає 10,5 на 1 млн. населення, тоді як у європейських країнах у середньому 40 на 1 млн. населення.

Станом на 31.12.2011 року в Україні за даними Національного реєстру зареєстровано 473195  пацієнтів з хронічною хворобою нирок. У п’ятій  стадії хвороби для збереження життя пацієнтів необхідне застосування апаратів «штучна нирка» (гемодіалізу), або перитонеального діалізу.

В Україні на 31.12.2011 методом гемодіалізу лікувалось 4200 хворих, перитонеальним діалізом – 686. При цьому впродовж 201 року розпочали лікування гемодіалізом лише 737, а методом перитонеального діалізу 140 пацієнтів, що становить лише 18% від потреби. В Україні експлуатуються 846 апаратів «штучна нирка» і впродовж 2011 року було виконано 549 948 сесій гемодіалізу (650 на 1 апарат).

Це означає, що навіть наявні апарати використовуються недостатньо ефективно, оскільки на 1-му апараті при роботі у три зміни впродовж 6 днів (оптимальний режим роботи апарату) слід виконувати 936 сесій гемодіалізу. Забезпечення у необхідній кількості витратними матеріалами наявних апаратів для гемодіалізу дасть змогу пролікувати ще 1550 хворих, а забезпеченість цим методом терапії складатиме 51%.

Методи гемодіалізу та перитонеального діалізу на сьогодні є найдорожчими медичними технологіями у світі загалом, і в Україні, зокрема. Лікування одного хворого із застосуванням гемодіалізу впродовж року коштує 160-170 тис. грн., а методом перитонеального діалізу 180-190 тис. грн.

За кошти державного бюджету фінансується лікування лише 55 хворих методом перитонеального діалізу (7,7 млн. грн.). Останній має низку переваг, оскільки лікування здійснюється хворими у амбулаторних умовах. Використання цієї методики не потребує капітальних затрат, загалом зменшує витрати на організацію лікування і дає змогу в коротший термін вирішити проблему надання цього виду медичної допомоги, особливо у невеликих містах та сільських районах.

Лікування 4200 хворих методом гемодіалізу та 621 – методом перитонеального діалізу у 2011 році здійснювалось за рахунок коштів обласних бюджетів.

Головною установою, яка визначає державну політику у галузі нефрології, є Державна установа «Інститут нефрології НАМН», який був створений Розпорядженням КМ України у 2002 році. За цей час співробітниками інституту створені всі необхідні засади для розвитку практичної нефрології та наукових досліджень. Виконана фахівцями означеного інституту робота отримала широке визнання.

Практичний та науковий потенціал інституту дозволяє зробити набагато більше. Однак, на сьогодні інститут не має власних приміщень для лабораторій та клінік. Останні на правах оренди розміщені на території 4 лікувально-профілактичних закладів різного підпорядкування.

Президія НАМН Постановляє:  Вирішити питання про забезпечення Державної установи «Інститут нефрології НАМН» власним приміщенням та необхідним обладнанням;

  • У структурі ДУ «Інститут нефрології НАМН» створити відділи інтенсивної нефрології та метаболічних уражень нирок;

  • Створити Національну лабораторію морфологічної верифікації діагнозу у хворих нефрологічного профілю на базі ДУ «Інститут нефрології НАМН».

  • НАМН та МОЗ України:

  • Розробити Національну програму виявлення груп ризику розвитку хронічних хвороб нирки та забезпечити їх медичний супровід;

  • Продовжити розробку стандартів профілактики, діагностики та лікування основних категорій хворих нефрологічного профілю;

  • Забезпечити функціонування Національного реєстру хворих на хронічні хвороби нирки або трансплантованою ниркою в on-line режимі;

  • Удосконалити систему підготовки лікарів-нефрологів;

  • Створити державну систему надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з гострим пошкодженням нирок та забезпечити підготовку відповідних фахівців;

  • Забезпечити виконання територіальними управліннями охорони здоров’я вимог наказів МОЗ та НАМН України від 30.09.2003 р. № 65/462 та від 22.09.2011 р. № 84/608;

Рекомендувати МОЗ України:

  • Підвищити потужність наявних центрів нефрології та діалізу і створити нові з урахуванням додаткової потреби у 2012 році; 240 апаратів «штучна нирка» та 20 систем водо підготовки ;

  • Диверсифікувати фінансові затрати на лікування методом гемодіалізу (1 млрд. 40 млн. грн) або методом перитонеального діалізу (285 млн. грн.) між державними та регіональними бюджетами у 2013 році та передбачити щорічний 10% приріст числа пацієнтів у подальші роки, включивши до проекту Загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір» завдання та заходи щодо забезпечення лікування хворих нефрологічного профілю діалізними методами;

  • Створити необхідні умови для збільшення кількості трансплантацій нирки до 300 операцій на рік.