1-й турнір зі спортивної риболовлі серед закладів НАМН до Дня медичного працівника

751

Про риболовлю від не риболова
День професії, що його медичні працівники відзначали 18 червня, любителі активного відпочинку та риболовлі, а таких серед столичних лікарів виявилось чимало, вирішили відзначити не гучними бенкетами та святкуваннями, а змаганнями на свіжому повітрі. От і виникла в ентузіастів ідея зібратись професійним колом і провести 1-й турнір зі спортивної риболовлі серед медиків-рибалок. А оскільки лікарі – спільнота гуманна й у своїй діяльності вони керуються перш за все принципом: "не нашкодь!", то й змагання організували, так би мовити, не заради наживи, а виключно задля спортивного інтересу. Тобто увесь свій вилов, не сперечаючись, вирішили випустити назад до водойми.

  

"Який же у тому інтерес?" – запитаєте ви. "Із цим питанням вам саме до медиків!" – відповімо ми.

«Боги не зараховують у лік життя час, який проведений на риболовлі». Цей афоризм вибитий на стародавніх асірійських плитах. Він беззаперечно доводить, що люди з незапам’ятних часів високо цінували благотворний вплив риболовлі на здоров’я людини.
 У наші дні з наукової точки зору цей вплив обґрунтував ще радянський академік Олександр Мясников:

«… у людини, що знаходиться поблизу річки, озера чи ставка, пульс на 5-7 ударів менше, частота дихання знижується на 2-5 рухів у хвилину , а легенева вентиляція зростає на 12-15 відсотків. Відбувається це тому, що поблизу водойм температура повітря нижча, менше його запиленість, вище вологість ».

І не лише з точки зору фізичного здоров’я риболовля гарно впливає на організм, поліпшується і морально-психічний стан людини. Адже риболови знаходяться наодинці з природою, перебувають в гармонії з собою, в повному спокої. У такому стані всі прийняті рішення будуть правильними і зваженими.

Останні кілька років ми всі живемо в шаленому темпі. Засилля подій, переважно негативного характеру, соціальні трансформаційні процеси, революція гідності, анексія Криму, війна на сході країни, а разом з тим внутрішньо-переміщені особи, поранені і загиблі щодня… Переживання і потрясіння, здається, накочують хвилями, суспільство лихоманить від економічних негараздів… Що й казати про медиків! В такі часи кількість їхніх пацієнтів збільшується, фінансування бракує, реформа у галузі дедалі більше лякає, аніж вселяє надію у зміни на краще попри владні обіцянки, до хвороб так би мовити мирних додались поранення, військові травми, психогенні фактори посилюють … Та нерви зрештою ні в кого не залізні. І наші фахівці з найкращих наукових інститутів країни, військові лікарі, медики Революції гідності теж не виняток.

Напевно саме у часи змін ми по-особливому починаємо цінувати одвічні людські цінності та природні дари – рідні живописні краєвиди, улюблене хобі, плече друга і коло однодумців, звичайні земні радощі, товариське спілкування і корисне для всіх дозвілля.

"Організовуючи цей турнір, ми перш за все хотіли внести у щоденне життя столичних фахівців медичної галузі, позитив і розрядку. "- каже ініціаторка, ідейна натхненниця та організаторка 1-го турніру зі спортивної риболовлі серед медиків, громадська активістка, член команди медиків Майдану Олена Євстігнєєва.

"Ми вважаємо, що така підтримка нашим медикам нині конче необхідна. Щастя у простих речах! Але сьогодні за щоденними справами, порятунком хворих, проханнями по допомогу, волонтерством, розв'язанням багатьох інших питань та проблем їм дедалі частіше бракує часу на власні захоплення, на приємні зустрічі у неформальній атмосфері. І тому, якщо наш турнір сподобається передовсім першим його учасникам і викличе інтерес у їхніх колег- рибалок, хто цього разу не потрапив на наші змагання, ми плануємо надалі продовжити традицію, зробити його щорічним, залучити більше учасників, додати цікавих конкурсів, наприклад, на кращу рибальську юшку та інші. "

Зрештою наші медики не лише своїм пацієнтам радять відпочивати активно, вести здоровий спосіб життя, психологічно розвантажуватись, а й власним прикладом демонструють чудодійну силу оздоровчих захоплень.

Основний кістяк учасників змагань склали представники наукових установ Національної академії медичних наук України. Зокрема за призові місця змагалися команди:

  • ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України" (Олег та Злата Василенки, Юрій Бєляєв);
  • ДУ "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики" (Кирило Гордієнко та Олег Жолнерук);
  • ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" (Андрій Найда та Сергій Коломійченко);
  • ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" (Олексій Долгополов та Сергій Богдан);
  • ДУ "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України" (Олексій Вороняк та Олександр Закрутько);
  • ДУ "Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України" (Олександр Зборовський та Олексій Суховій).

Компанію столичним медикам-науковцям склали команди:

  • військових медиків (Всеволод Стеблюк) та
  • медиків Революції гідності (Володимир Севастьянов і Віталій Павлюк).

Організатори турніру, в числі яких активну участь брав заступник директора ДУ "Інституту нейрохірургії ім.. А.П. Ромоданова НАМН України", відомий активіст, голова ГО "Асоціація медиків Революції Гідності" Андрій Гук, подбали про все завчасно – разом з досвідченими рибалками обрали чудову місцину – озеро із облаштованими містками, розрахували час змагань та орендували місце для турніру, запросили кухаря, подбали про грамоти та медалі для переможців.

Єдине, у чому не могли бути впевненими, так це погода. Втім і вона цього суботнього дня презентувала медикам до свята день ясний, безвітряний і сонячний.

З'їжджалися всі ще до 6-ї. І із захопленням милувались місциною. Очам відкривалась панорама краєвидів озера "Рибальська стрілка". Над водою ледь-ледь здіймається поволока сизого туману. Пташки співають, дикі качки, риба грає, а згодом, коли визирнуло сонечко, навіть водяні черепахи повилазили погрітися у його променях.

                                                                                                                              

Кілька заявлених kомaнд не прибули на старт, але левова частка затятих рибалок прибула вчасно. Адміністрація провела інструктаж з правил поведінки на території, організатори оголосили умови координації спортивних змагань. Відповідальна мить – жеребкування. Папірець із номером містка стає надією на вдале клювання. Судейська колегія, до складу якої залучені неупереджені господарі території , дала добро на підготовку до початку змагань і почались приготування до старту: учасники складали спінінги та вудки, готували спорядження та наживку. Тут крім основних рибальських атрибутів – вудок, підсаків, зручних крісел – можна було побачити різні види корму, виставленого у пластикових коробках та відрах. Справжні рибалки завжди експериментатори. Не дивно, що учасники змагань припасли не тільки традиційні інгредієнти, а й різні смакові добавки.
     
Час підготовки сплив у дрібних турботах команд, нарешті о 6-й ранку розпочали риболовлю. Рибалки почали підбирати «ключик» до клювання обережних жителів водойми, та це вдалося не всім. Передбачити, на чиєму боці цього разу буде удача, неможливо. І справді якщо у одних клювало і ловилося постійно, то в інших за всі 5 годин турніру, якщо й було одне клювання, то й те добре. Втім навіть серед тих, хто не зловив жодної рибини, засмучених облич не було, всі жартували і не втрачали оптимізму. Спортивний азарт, гарна погода, свіже повітря, тиша, командний дух і мальовничий краєвид сповна компенсували відсутність клювання.

Власне, саме озеро Рибацька стрілка, що у с. Личанка Києво-Святошинського району – справжній рай для риболовів. Кажуть, тут є карасі, карпи, соми, щуки, лящі і окуні. А тим, хто до риболовлі байдужий і приїхав просто задля компанії, теж є де розгулятись. Пташинно-тваринний світ, що мешкає у водоймі і навколо неї, дозволить побути і аматором-натуралістом, і зайнятись фотополюванням, і сонячно-повітряні ванни прийняти і аромотерапією оздоровитись.

Народне прислів'я стверджує "без труда не виловиш і рибину зі ставка", от і для команди Інституту Шалімова 1-й трофей дався не без зусиль. Спершу подумали, що гачок зачепився за корч на дні. Що поробиш, таке на риболовлі трапляється. На поміч приходять колеги із сусідньої конкуруючої команди медиків Революції гідності. Став у пригоді човен. Віталій веслує, щоби порятувати снасті конкурента. От така вона професійна рибальська солідарність! До великої радості господаря вудки, хірурга-трансплантолога Олексія, на гачок потрапив чималенький карп, який і затягнув леску. Перша рибина у вилові "шалімовців" заважила трохи більше кілограма. Це їх помітно підбадьорило і додало азарту.

    

Не відставала від 1-го містка і команда Національного наукового центру радіаційної медицини. Напевно, секрет їхнього успіху полягав у тому, що чоловік і дружина звикли в усьому діяти злагоджено і в унісон. До речі, пані Злата – була єдиною жінкою серед учасників турніру. А ще кажуть, що риболовля – не жіноча справа! Так чи інакше, подружжю Василенків у турнірі таланило. Вони єдині з усіх команд, кому вдалося окрім карпів зловити і сома.

 

Був в рибальській компанії і наймолодший учасник змагань, що навіть підйому посеред ночі не злякався, аби поїхати з татом на риболовлю.

Приємним сюрпризом для учасників турніру став і неформальний візит голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець. Голова парламентського комітету, що завжди активно опікується долею Національної академії медичних наук України на найвищому рівні і добре обізнана із ситуацією в її наукових установах, навіть попри те, що була трохи застуджена, не знехтувала нагодою підтримати своїх активних і спортивних колег, поздоровити їх із минулим професійним святом. Ольга Вадимівна особисто привіталася з кожним учасником турніру, поцікавилась, як рибалиться. Медики звісно похвалилися ранковим уловом.

Встигла Ольга Вадимівна і сама порибалити, і колег підбадьорити, і переможців нагородити. Час, відведений на змагання, – 5 годин – сплинув швидко. Судді підбили підсумки і оголосили призерів.

Найкращими риболовами турніру стали ортопеди-травматологи Олексій Долгополов та Сергій Богдан із сином. (ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України")
Чи то місце їм випало найвдаліше, чи то вони відшукали секретний підхід до риби, чи то вся справа у тризубі на футболці капітана команди, та в сумі їм вдалося навудити понад 7 кілограмів риби.
Як результат – медаль і грамота за 1-ше місце, вітання, обійми і аплодисменти від колег, як заслужена шана для переможців.

Срібними призерами стали медики з наукового центру радіаційної медицини – Олег та Злата Василенки з колегами Юрієм та Олександром Бєляєвими (ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України"). Разом вони навудили риби на 5 кілограмів 950 грамів.

З різницею лише у 250 грамів їм поступилися хірурги-трансплантологи Олексій Вороняк та Олександр Закрутько . Вага їхнього вилову склала відповідно 5 кг 700 гр.

До речі, господарі місця, де проводились змагання, також не обійшли увагою наших переможців і презентували їм картки почесних клієнтів, за якими відтепер рибалитимуть вони тут завжди зі знижкою.

Втім найкращим подарунком для усіх, хто не полінувався і поїхав на турнір, було частування рибальською юшкою. Адже поки рибалки були зосереджені на процесі, професійний кухар чаклував над казаном. Звісно за час проведений на свіжому повітрі із раннього ранку і до середини дня всі добряче зголодніли. І аромати від костра лоскотали носи і дражнили апетит.
    

Ольга Богомолець залюбки допомагала кухарю наливати й подавати юшку. Решта смакували й розмовляли – нарешті можна було не шепотіти, аби не злякати рибу, а вголос ділитися враженнями, теревенити між собою про риболовлю, на професійні теми, про актуальне і наболіле тощо. Хоча після такого свята для душі, тіла і шлунка, тримаючи позитив, говорити про буденне ажніяк не хотілось. Тому ці теми відклали до понеділка.

ІРИНА СТЕПАНОВА
керівник прес-служби Національної академії медичних наук України

https://www.facebook.com/profile.php?id=100001219860627

Фото автора