Неалкогольна жирова хвороба печінки – потребує уваги та лікування

666

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – це зміни тканини печінки, які обумовлені надмірним вмістом жирів у клітинах печінки (стеатозом та неалкогольним стеатогепатитом), перебіг такого стану може привести до розвитку незворотних процесів цирозу та раку печінки.

Встановити діагноз НАЖХП лікар може за допомогою (а) візуальної оцінки тобто ультразвукового дослідження (УЗД) печінки, ультразвукових приборів з функцією вимірювання вмісту жиру у тканині печінки, комп’ютерної томографії (КТ) і магнитно-резонансної томографії (МРТ), гістологічного дослідження біоптата печінки та (б) виключення інших причин для вторинного накопичення ліпідів печінкою, таких як значне споживання алкоголю, використання стеатогенних ліків або спадкових захворювань. У більшості пацієнтів, НАЖХП пов’язана з метаболічними факторами ризику, такими як ожиріння, цукровий діабет і дисліпідемія.

Стосовно захворюваності НАЖХП – досліджень обмежена кількість. Японські дослідження повідомили про 31 та 86 випадків підозрюваної НАЖХП на 1000 людино-років відповідно, в той час як інше дослідження в Англії показало значно нижчу захворюваність – 29 випадків на 100 000 людино-років. Необхідні додаткові дослідження, щоб краще зрозуміти захворюваність НАЖХП в різних вікових, етнічних і географічних групах.

Дані про поширеність НАЖХП повідомляють про коливання між 17% і 46% в залежності від досліджуваної популяції при УЗД печінки. Рівень поширеності по всьому світу НАЖХП коливається від 6,3% до 33% при середньому 20% серед населення в цілому.

Ожиріння є одним з поширених факторів ризику для НАЖХП. У пацієнтів з надмірним ожирінням, поширеність НАЖХП може перевищувати 90% та до 5% пацієнтів можуть мати несподівані цирози печінки. Існує дуже висока поширеність НАЖХП у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. УЗД пацієнтів з ЦД 2 типу показало поширеність НАЖХП у 69%. Поширеність НАЖХП у пацієнтів зі змінами в обміні жирів за лабораторними показниками оцінюється в 50%.

В теперішній час вважають, що поширеність НАЖХП збільшується з віком. Ймовірність прогресування захворювання до вираженого фіброзу та смертності збільшується у літніх пацієнтів з НАЖХП. Багато недавніх дослідженнь показали, що чоловіча стать є фактором ризику для жирової хвороби печінки. Є дані, що свідчать, що гіпотиреоз, гіпопітуітаризм, гіпогонадизм, апное уві сні, синдром полікістозних яєчників залежать від ожиріння і є важливими факторами ризику для розвитку НАЖХП.

У пацієнтів з НАЖХП більша загальна смертність у порівнянні з відповідними контрольними популяціями, найбільш частою причиною смерті у пацієнтів з НАЖХП, були серцево-судинні захворювання.

Існують непрямі докази того, що прогресивна природа НАЖХП тісно поєднана з цирозом печінки. Пацієнти з цирозом печінки неуточненої причини мають непропорційно високу поширеність метаболічних факторів ризику (ЦД 2 типу, ожиріння, метаболічний синдром), характерні для пацієнтів з НАЖХП. Біопсія печінки у таких хворих часто показує розвиток цирозу печінки.

Пацієнти з НАЖХП мають підвищений ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК), але цей ризик, ймовірно, високий у пацієнтів з фіброзом та цирозом печінки. Важливо відзначити, що пацієнти з цирозом печінки при НАЖХП мають значно більш низький ризик розвитку ГЦК, ніж пацієнти з цирозом печінки, поєднаним з гепатитом С.

Для визначення НАЖХП необхідно виключити значне споживання алкоголю. Постійне споживання алкоголю більше 21 одиниць (одна одиниця = 8 грам чистого етанолу) в середньому за тиждень у чоловіків та більше 14 одиниць в середньому за тиждень в жінок свідчить про значне вживання алкоголю при оцінці пацієнтів з підозрою на НАЖХП. 8 г этанолу містяться приблизно в 21 мл горілки, 150 мл пива або 60 мл вина.

У деяких випадках при обстеженні з приводу непечінкових причин може бути випадково виявлений стеатоз печінки. При підозрі на НАЖХП необхідно проводити відповідне обстеження у спеціаліста. Необхідність проведення систематичних скринінгів щодо НАЖХП принаймні серед осіб з підвищеним ризиком, що відвідують клініки з лікування діабету та ожиріння. УЗД печінки має значну перевагу, але воно є дорожчим ніж скринінговий тест на зміни в печінковому комплексі. Систематичні обстеження членів родини з приводу НАЖХП в даний час не рекомендуються.

Розвиток НАЖХП, як правило, доброякісний, в той час як неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) може прогресувати в цироз печінки, печінкову недостатність і рак печінки. Існуючі стандарти стверджують, що біопсія печінки є найбільш надійним підходом для ідентифікації присутності стеатогепатиту та фіброзу у хворих з НАЖХП, але визнається, що, як правило, використання біопсії обмежено вартістю та пов’язаними з процедурою ускладненнями. Рівні сироваткових амінотрансфераз та методи візуалізації, такі як УЗД, КТ і МРТ не дозволяють достовірно оцінити розвиток стеатогепатиту та фіброзу у хворих з НАЖХП. Таким чином, спостерігається значний інтерес до розробок нових методів для виявлення стеатогепатиту у пацієнтів з НАЖХП.

Наявність ожиріння є сильним фактором ризику стеатогепатиту у пацієнтів з НАЖХП і може бути використане для кращого виявлення пацієнтів з постійно ненормальними біохімічними показниками печінки, з рекомендованим виконанням біопсії печінки з діагностичною і прогностичною метою.

Спостерігається великий інтерес до неінвазивних методів виявлення фіброзу у хворих з НАЖХП, таких як шкала фіброзу при НАЖХП та перехідна еластографія. Шкала фіброзу при НАЖХП заснована на шести доступних параметрах (вік, індекс маси тіла, підвищена глюкоза крові, рівень тромбоцитів, альбуміну, співвідношення АСТ/АЛТ) і розраховується за стандартною формулою. Перехідна еластографія, яка дозволяє неінвазивно вимірювати щільність печінки, успішно діагностує фіброз у хворих НАЖХП.

Біопсія печінки залишається золотим стандартом для характеристики стану клітин печінки у пацієнтів з НАЖХП. Вона повинна бути виконана у тих, кому принесе максимальну користь з діагностичної і прогностичної точки зору та з метою лікування таких пацієнтів.

Багато досліджень показують, що зміна способу життя може знизити рівень амінотрансфераз і жирову дистрофію печінки. Також доведено, що використання широкого спектру різних дієт та обмеження калорійності, інтенсивності та складу вуглеводів і жирів, зменшується рівень амінотрансфераз і жирової дистрофії печінки. Кращим доказом в якості засобу для поліпшення гістологічної картини печінки при НАЖХП є втрата ваги з інтенсивною зміною способу життя (дієта, зміна поведінки і 200 хвилин в тиждень помірної фізичної активності протягом 48 тижнів). Інтенсивні зміни дали 9,3% втрати ваги (у порівнянні з 0,2% лише при зміні дієти), та призвели до зменшення стеатозу, некрозу і запалення печінки.

Ряд останніх досліджень проводились для оцінки змін вмісту ліпідів в печінці у відповідь на зміну способу життя. Результати цих досліджень з використанням різних заходів, або лише дієти або в комбінації з різними приписаними вправами, послідовно показали значне зниження ліпідів печінки в середньому на ~ 40%. Ступінь зменшення вмісту ліпідів в печінці пропорційна інтенсивності способу життя і, як правило, потребує зменшення маси тіла від ~ 5 до 10%.

Ефект фізичних вправ без дієтичних змін на жирову дистрофію печінки був досліджений з програмою фізичних вправ, яка складалася з 2-3 сеансів на тиждень по 30-60 хвилин протягом від 6 до 12 тижнів. У всіх цих дослідженнях вміст ліпідів в печінці зменшився без істотної зміни маси тіла.

У відділенні захворювань печінки та підшлункової залози ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», який розташований у місті Дніпрі, надають діагностично-лікувальні послуги для пацієнтів з НАЖХП. Висококваліфіковані фахівці володіють методами УЗД діагностики з застосуванням методів оцінки ступеня фіброзу печінки (еластографія, стеатоскан), оцінюють ступень фіброзу печінки за допомогою біохімічних показників. Індивідуальна робота з кожним пацієнтом для досягнення згоди на лікування, збільшує успішність терапії такої складної ситуації як НАЖХП. Для пацієнтів є важливим питання вибору спеціаліста в питанні захворювань печінки, особливо такого багато причинного стану як НАЖХП. Пропонуємо звертатися за допомогою при наявності факторів ризику розвитку НАЖХП, при підозрі на наявність НАЖХП, адже своєчасне встановлення діагнозу допоможе запобігти прогресуванню захворювання в цироз печінки.

Інформація надана ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»