Під час війни хірурги Національного інституту хірургії та трансплантології імені А.А.Шалімова продовжують виконувати надскладні операції, надавати спеціалізовану допомогу пацієнтам з усієї України.
…Проблеми з ногою почалися у Юрія Саркісовича перед війною. А через кілька тижнів біль став нестерпним, не давав спокою ні вдень, ні вночі. Ситуація погіршувалась, від знеболювального ефекту не було. Лікарі Сумської обласної лікарні намагалися допомогти, встановити причину — і з’ясувалося, що велика артерія у паховій зоні перекрита, тому через неї кров не проходить.
– Моя ліва нога стала холодною, ступити я не міг, а місцеві лікарі під час консиліуму дійшли висновку, що потрібна термінова операція, щоб відновити кровообіг, але виконати її вони не можуть, — каже 69-річний Юрій Казанджянц. — Пояснили, що моє серце такої операції не витримає, і порадили їхати до столиці.
— Складно було дістатися Києва?
— Так. Дорога із Сум була дуже важкою: довелося об’їжджати зруйновані ділянки, зупинятися на блокпостах. Але іншого виходу не було. Ще в Сумах мені сказали, що треба поспішати, бо йшлося вже про ампутацію ноги. А через те, що в мене уражені бляшками судини серця, воно будь-якої миті могло зупинитися. Коли нарешті приїхали до Інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова, лікарі на нас уже чекали.
За словами завідувача відділу хірургії магістральних судин Павла Нікульникова, ситуація була дуже складною:
— Поглиблене обстеження показало: у пацієнта уражено три судинних басейна — окрім повного перекриття атеросклеротичними бляшками стегнової артерії, також виявилися перекритими сонні артерії, тобто під час втручання міг статися інсульт. До того ж було діагностовано полісудинне ураження коронарних артерій серця, що загрожувало інфарктом міокарда. Тому, перш ніж вирішувати проблему з нижніми кінцівками, потрібно було відновити прохідність судин, від яких залежить кровопостачання мозку і серця.
— Завдяки тому, що наш інститут багатопрофільний, у нас є досвід допомоги у подібних випадках, практикується комплексний підхід, — каже завідувач відділу трансплантації та хірургії серця Артур Габріелян.
— Подібні випадки вже траплялися?
— Так. Але зазвичай операції виконуються послідовно: вирішуємо проблеми з одним судинним басейном, а за кілька днів з іншим. Тут же довелося поспішати, бо пацієнтові справді загрожувала ампутація кінцівки, яка була практично «неживою». Стан чоловіка ускладнювався тим, що виконувати оперативне втручання тільки на одній проблемній ділянці, не скоригувавши при цьому інші, було небезпечно: виникала реальна загроза інтраопераційного інфаркту або інсульту. Тож ми з колегами вирішили втручатись на всіх судинних басейнах практично одночасно, протягом одного дня. На щастя, усі три операції вдалося виконати без ускладнень.
…У столичному інституті Юрій Саркісович перебував майже три тижні, а тепер уже повернувся додому до Сум.
— Поки ходжу на невелику відстань, поступово збільшую навантаження, і мені не боляче, — каже чоловік. — Чутливість у нозі відновлюється повільно, адже через те, що звернувся до столичних фахівців пізно, постраждали нерви. Але сподіваюся, що завдяки вправам ходитиму краще.
— Вас раніше турбувало серце, був біль у ногах?
— Вважав себе практично здоровим. Адже я був військовим льотчиком, інструктором, тому на здоров’я не скаржився. Та й не беріг його: постійні навантаження у повітрі та малорухливий спосіб життя на землі. Коли пішов на пенсію, працював оператором газопроводу. Теж мало ходив: на роботу та з роботи на машині, а під час зміни переважно сидів. Крім того, проблеми з судинами ніг мав батько: через непрохідність йому ампутували ногу. Отже, генетика позначилася мені. Раджу всім вчасно перевіряти стан судин, не зволікати, якщо лікарі виявили проблеми. Я ж дуже вдячний усім фахівцям, які мене врятували.
Лікарі, які брали участь у цих складних операціях, задоволені результатом.
— Спочатку, щоб уникнути мозкового інсульту, ми прочистили сонні артерії — видалили атеросклеротичні бляшки, — розповідає старший науковий співробітник відділу хірургії магістральних судин Андрій Ратушнюк. — Виконували втручання під місцевою анестезією, щоб зменшити негативний вплив наркозу. Одразу після першої операції, яку зробили судинні хірурги, долучилися кардіохірурги — виконали шунтування трьох коронарних судин серця. Після нормалізації його роботи розпочалася третя операція. До роботи повернулися судинні хірурги: вшили спеціальний шунт від черевної аорти до нижніх кінцівок. Нога стала теплою, кровотеча відновилася. Це означало, що ногу вдалося врятувати і ампутація пацієнту більше не загрожувала.
Хочу наголосити: хірургічні втручання такого рівня складності можна виконати тільки у високоспеціалізованих медичних центрах — там, де під одним дахом працюють бригади фахівців, які мають великий досвід та володіють сучасними методами хірургічного лікування. Також при подібних складних випадках час має дуже велике значення: всі операційні етапи повинні проводитися в максимально стислий термін, щоб пацієнт міг легко перенести їх і уникнути ускладнень.
