8 червня 2022 р. виповнилося 115 років Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України».
Інститут був створений відповідно до рішення ХХХІ з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії та відкритий у Харкові 8 червня 1907 р. Тоді він носив назву Медико-механічний інститут і це був перший в Україні заклад ортопедо-травматологічного профілю. Відкриття такого закладу було життєво необхідним, так як бурхливий розвиток промисловості супроводжувався різким підвищенням травматизму і каліцтва серед робітників. Найчастіше травмувалися кінцівки і хребет.
На той час це був лікувальний і експертний заклад, який обслуговував зі спінальною травмою та складними переломами кінцівок робітників вугільної, гірничорудної та гірничозаводської промисловості Донецького та Слобожанського регіонів. Першим директором було призначено відомого ортопеда-травматолога проф. К.Ф. Вегнера (1907-1925 рр.).
Ним були розроблені та впроваджені в лікарську практику методи функціонального лікування переломів трубчастих кісток. Саме в Медико-механічному інституті вперше в країні були застосовані постійний скелетний витяг і занурений остеосинтез, запропоновані К.Ф. Вегнером.
Під час першої світової війни в Інституті лікували тяжкі відкриті та вогнепальні переломи кісток кінцівок. Розроблені в Інституті методи лікування переломів поширювалися у багатьох інших лазаретах.
В 1920 р. Інститут перейшов у підпорядкування Наркомату охорони здоров’я і змінив назву на «Перший державний Український медико-механічний інститут», основною задачею якого було лікування інвалідів війни з наслідками вогнепальних ушкоджень опорно-рухової системи, дітей з вродженими і набутими вадами розвитку опорно-рухової системи, численних хворих з кістково-суглобовим туберкульозом.
У листопаді 1925 р. Інститут був реорганізований в Український клінічний інститут ортопедії та травматології. Директором став видатний вчений професор М.І. Ситенко, який провів реорганізацію Інституту, перетворивши його на велику науково-дослідну і лікувально-профілактичну установу.
Проф. М.І.Ситенко створив унікальну систему ортопедо-травматологічної допомоги хворим. За його ініціативою з метою виявлення ортопедичних захворювань вперше в країні у листопаді 1929 р. у м. Харкові було впроваджено обов’язкове обстеження лікарем ортопедом новонароджених дітей. Він запропонував спосіб лікування вродженого вивиху стегна у дітей, за його ініціативою в інституті був створений перший в країні дитячий ортопедичний профілакторій, який став зразком для створення подібних закладів по всій країні.
Одним з найважливіших напрямків роботи Інституту з перших днів його існування були експертиза і відновне лікування інвалідів. Цей досвід використав М.І. Ситенко при розробці системи медичної та соціальної реабілітації інвалідів. У 1934 р. в Інституті була відкрита дослідна станція з перекваліфікації та працевлаштування інвалідів, у 1936 р. її було перепрофільовано в ортопедичний трудовий профілакторій.
За ініціативою проф. М.І.Ситенка у 1934 р. в Інституті був відкритий перший в країні відділ біомеханіки, який очолив проф. Л.П.Ніколаєв.
У відділі почали проводити дослідження статичних, кінематичних і кінетичних особливостей у пацієнтів з травмами і захворюваннями опорно-рухової системи, що дало можливість теоретично обґрунтувати і розробити нові способи реконструктивно-відновних операцій при патологіях опорно-рухової системи.
У 1927 р. за ініціативою проф. М.І.Ситенка було засновано і розпочато видання першого в країні фахового журналу “Ортопедия, травматология и протезирование”, який видається до теперішнього часу.
Проф. М.І.Ситенко зробив величезний внесок у розвиток вітчизняної ортопедії та травматології. Після його смерті у січні 1940 р. Інституту було присвоєне ім’я проф. М.І.Ситенка.
У 1940 – 1941 рр. директором інституту був призначений Я.Г.Дубров.
У 1941-1943 рр. під час Другої світової війни на базі Інституту було створено евакогоспіталь № 3348, в якому лікувався виключно тяжкий контингент поранених з пошкодженнями опорно-рухової системи. Інститут поновив свою діяльність у вересні 1943 р., тоді він називався «Український науково-дослідний інститут ортопедії та травматології ім. проф. М. І. Ситенка». Директором Інституту було призначено професора М.П. Новаченка.
З цього часу під його керівництвом в Інституті активно проводились експериментально-морфологічні роботи з клінічної ортопедії та травматології, з вивчення біо- і патомеханічних особливостей опорно-рухового апарату, з вивчення і розробки нових форм боротьби з промисловим, сільськогосподарським, транспортним, спортивним та іншими видами травматизму.
У 1965 р. за рішенням Ради Міністрів УРСР інститут був реорганізований у Харківський інститут протезування, ортопедії та травматології ім. проф. М.І. Ситенка. Інститут став головним закладом з проблем протезування і почав займатися також і проблемами удосконалення організації і підвищенням якості надання протезно-ортопедичної допомоги населенню. Директором було призначено акад. О.О. Коржа, який очолював інститут до 1996 р.
Під його керівництвом в Інституті почали проводити фундаментальні та клінічні дослідження, які дали можливість обґрунтувати, розробити та впровадити цілу низку реконструктивно-відновних операцій при сколіозі, при патології кульшового суглоба у дорослих і дітей. В цей період також досліджуються проблеми остеогенезу при переломах кісток, застосування корундової кераміки при реконструктивно-відновних операціях, вивчається контингент інвалідів, які користуються протезно-ортопедичними виробами, розроблюються конструкції протезів і технології їх виготовлення, обґрунтовуються способи і рівні ампутацій кінцівок.
Академіком О.О. Коржем вперше в країні було запропоновано і впроваджено експрес-протезування на операційному столі після ампутації кінцівки, яке не втратило актуальності на теперішній час.
У 1974 р. інститут було перепрофільовано в Харківський інститут ортопедії та травматології ім. проф. М. І. Ситенка, в зв’язку з тим, що створений в інституті відділ протезування і протезобудування був переданий в Український центральний науково-дослідний інститут експертизи працездатності і організації праці інвалідів Міністерства соціального забезпечення. Очолив його співробітник інституту ім. проф. М.І. Ситенка учень акад. О.О. Коржа проф. Д.О. Яременко. У 1976 р. був створений Український НДІ протезування, протезобудування, експертизи і відновлення працездатності інвалідів. Проф. Д.О. Яременко організував на високому рівні клінічну, наукову і дослідно-конструкторську роботу інституту протезування, що підвищило авторитет закладу.
З вересня 1996 р. Інститут ім. проф. М.І. Ситенка очолює професор М.О. Корж.
В 2000 р. інститут увійшов до складу Національної Академії медичних наук України і одержав назву Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, з 2007р. став Державною установою «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України».
Основними напрямками наукової діяльності Інституту є експериментально-теоретичні дослідження в галузі ортопедії та травматології, ортопедичні проблеми патології хребта, ортопедична артрологія та ендопротезування, ортопедична онкологія, травматологія хребта та суглобів.
На теперішній час Інститут є головним центром в Україні з проблем лікування патології хребта. У 1976 р. тут було створене перше в країні відділення вертебрології, а у 2001 р. на його базі – науковий відділ інструментальної та малоінвазивної хірургії хребта.
Нині в ІПХС інтенсивно розвиваються нові, перспективні напрямки оперативного і консервативого лікування хворих з патологією хребта, зокрема вивчаються особливості застосування при хірургічному лікуванні захворювань хребта так званих динамічних фіксаторів, розроблюються нові сучасні технології лікування сколіозу та спондилолістезу, черезшкірної денервації дуговідросткових суглобів при спондилоартрозі. Розроблено і впроваджено у практику технології малоінвазивного хірургічного лікування хворих на остеохондроз, з компресійними переломами хребців при остеопорозі. Проводяться фундаментальні дослідження з питань використання клітинної терапії, трансплантації аутологічних клітин ушкодженого міжхребцевого диска, вивчення причин та розвитку транзиторного поперекового болю в хребті, впливу паравертебральних м`язів на результати спондилодезу,
Розроблені та впроваджені в клініку нові способи хірургічних втручань при пухлинах хребта, розроблені імплантати з гідроксилапатитної та корундової кераміки для заміщення дефектів уражених хребців і кісток, унікальна система корекції деформації скелета у дітей та дорослих.
В Інституті вперше в Україні було сконструювано і впроваджено в клінічну практику коригуючий корсет для лікування сколіозу, був розроблений спеціальний інструментарій і впроваджений хірургічний метод лікування сколіотичної хвороби. В останні десятиріччя в інституті, завдяки технічному удосконаленню імплантатів, розроблені та застосовуються полісегментарні конструкції для фіксації хребта у дітей, які «зростають» разом із пацієнтом.
За комплексну роботу «Розробка та впровадження новітніх хірургічних технологій при захворюваннях та пошкодженнях хребта» у 2008 р. Державну премію України в галузі науки і техніки отримали проф. М.О. Корж, проф. В.О. Радченко, проф. Г.Х.Грунтовський, проф. О.І. Продан, доктор медичних наук А.О.Мезенцев.
За останні роки в Інституті були створені принципово нові технології лікування пошкоджень і захворювань великих суглобів та інструментарій для їх виконання, модульні системи ендопротезів для лікування злоякісних кісткових пухлин, розроблена система використання апаратів зовнішньої черезкісткової фіксації на стержньовій і спице-стержньовій основі.
В Інституті проводяться реконструктивно-відновні операції при тяжких наслідках травм і захворюваннях таза, пухлинах кісток, ендопротезування сучасними конструкціями ендопротезів кульшового, колінного, плечового і ліктьового суглобів, декомпресивно-стабілізуючі хірургічні втручання при тяжких формах сколіозу на різних відділах хребта і грудній клітці за новими технологіями.
Досягненнями видатних вчених і фахівців Інституту, які в різні роки працювали в його стінах: К.Ф.Вегнера, М.І.Ситенка, В.Д.Чакліна, М.П.Новаченка, Л.П.Ніколаєва, Ф.Є.Ельяшберг, О.П.Котова, В.О.Маркса, О.В.Недрігайлової, Б.Й.Шкурова, К.Ф.Єленевського, Є.І.Лисицького, О.О.Коржа, М.В.Андрусона, Є.Я.Панкова, М.І.Куліша, Л.Д.Горидової, С.Д.Шевченка, Б.І.Сіменача, Г.Х.Грунтовського, О.І.Продана, Д.О.Яременка, В.І.Маколінця і багатьох інших – сформована ситенківська школа ортопедії, травматології та протезування, яка широко відома як в Україні, так і за її межами.
Сьогодні в Інституті працюють 480 співробітників, серед яких 23 доктора медичних наук, у тому числі 7 професорів, 51 кандидат медичних, біологічних і фармацевтичних наук і 2 доктори філософії (PhD), в тому числі 2 лауреати Державної премії України (проф. М.О.Корж, проф.В.О.Радченко), 4 заслужених діяча науки і техніки України (проф. М.О.Корж, проф.В.О.Радченко, проф. В.А.Філіпенко, проф. С.О.Хмизов), 2 заслужених лікаря (проф. О.Є.Вирва, проф. В.І. Маколінець) і 1 заслужений працівник охорони здоров’я (О.Б.Тесленко). Славетні традиції харківських ортопедів-травматологів сьогодні продовжують професори М.О.Корж, В.О.Радченко, В.А.Філіпенко, В.О.Танькут, О.Є.Вирва, С.О.Хмизов, О.А.Тяжелов, доктори медичних наук В.О.Куценко, І.Ф.Федотова, А.І.Жигун, кандидати медичних наук Г.М. Дем’яненко, І.В.Котульский, Ф.С.Леонтьева, О.А.Динник, Т.М.Гращенкова, І.Б.Тимченко та інші. За останні роки в інституті вихована ціла плеяда молодих талановитих вчених ортопедів-травматологів О.П.Бабуркіна, С.Є.Бондаренко, А.Г.Скіданов, К.О.Попсуйшапка, І.В.Шевченко, О.О.Підгайська, В.В.Баєв, Г.В.Кікош, П.В.Болховітін, Я.О.Головіна, Д.В.Прозоровський, О.О.Барков, К.К.Романенко, О.Г.Чернишов, Н.О.Ашукіна, Д.Р.Дуплій, О.А.Нікольченко. За значний внесок у розвиток медичної науки молоді вчені О.В.Танькут, Я.А.Долуда, О.О.Підгайська у різні роки були нагороджені Преміями Президента України.
Колектив Інституту за визначний внесок у розвиток медичної науки в галузі ортопедії і травматології, надання висококваліфікованої спеціалізованої допомоги хворим та підготовку наукових кадрів був неодноразово нагороджений почесними грамотами: у 2007 р. і 2017 р. Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, у 2013 р. – Грамотою Верховної ради України, у 2007 р.- Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава», у 2007 і 2017 р. – Медаллю Національної Академії медичних наук України.
Важливим напрямком діяльності Інституту є співробітництво з міжнародними організаціями ортопедів-травматологів: AAOS, EFFORT, Міжнародне товариство ортопедів-травматологів «SІCOT», Міжнародне товариство малоінвазивної хірургії хребта «ISMISS» та ін. Багато співробітників інституту є членами цих організацій, що сприяє підвищенню авторитету інституту у світовій науковій спільноті.
Щорічно, починаючи з 2002 року, на базі Інституту проходять міжнародні симпозіуми «Малоінвазивна та інструментальна хірургія дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта» за участю провідних зарубіжних спеціалістів із Європи, Сполучених Штатів Америки, Азії, Африки.
У 2017 – 2019 рр. співробітники установи брали участь в проекті Erasmus+, який був рамковим проектом Євросоюзу і до якого були залучені вчені Ізраїлю, Іспанії, Хорватії, Польщі.
Свій ювілей колектив Інституту зустрічає повним творчих планів на майбутнє і продовжує активно проводити наукові дослідження з актуальних проблем ортопедії та травматології.
М.О.Корж, В.О.Танькут, І.В.Голубєва, М.Д.Рикун
