Резюме. 6–7 червня 2017 р. у місті Дніпрі відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Безпека пацієнтів в Україні: стан і шляхи її покращення». Захід організовано за підтримки Дніпровського міського голови Бориса Філатова спільними зусиллями Національної академії медичних наук (НАМН) України, Державної установи «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради, Дніпропетровської медичної академії, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів і Української асоціації громадського здоров’я; за участю представництва Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. З-поміж усієї кількості засобів масової інформації в Україні право ексклюзивного висвітлення конференції було надано нашому спеціалізованому виданню. А з огляду на нетлінно всеосяжну значущість гігантської теми, винесеної у короткий заголовок цієї статті, остання слугуватиме не просто репортажем з певної події (подій), а, скоріше, трампліном (пілотом) для циклу публікацій есейного формату, який охопить чимало інших обріїв, пов’язаних із безпекою в медицині.
ПРОЛОГ
З вітальним словом до учасників конференції (серед яких налічувалося: в якості доповідачів — декілька десятків провідних фахівців як практичної, так і наукової ланок охорони здоров’я та дотичних галузей; у якості слухачів — декілька сотень професіоналів усіх щаблів медичної допомоги з різних куточків держави, а також близького зарубіжжя) гостинно звернувся очільник приймаючої сторони — мер ДніпраБорис Філатов. «Маю за честь, що саме місто Дніпро надає провідним українським та іноземним фахівцям, науковцям і практикам, представникам пацієнтських організацій унікальну можливість обговорити нагальні проблеми безпеки пацієнтів, шляхи зменшення кількості лікарських помилок і випадків медичної шкоди, створення безпечних умов праці для медичного персоналу. Збереження та зміцнення здоров’я дніпрян — один із найголовніших пріоритетів для мене як міського голови. Тому обмін досвідом з колегами з багатьох регіонів України та з міжнародними фахівцями в рамках цього важливого форуму дозволить керівництву міста запровадити найсучасніші підходи задля збереження життя та здоров’я жителів нашого міста. Водночас розуміємо, що на шляху до якісної, доступної та безпечної медичної допомоги є ще багато невирішених проблем і перешкод. Безумовно, рушійною силою гарантування безпеки пацієнтів є, насамперед, конструктивна співпраця медичних працівників і громадськості. Ми вдячні та вшановуємо жертовну працю наших лікарів, керівників лікувальних закладів, середніх медичних працівників, які щодня невтомно оберігають і рятують життя пацієнтів, попри політичні й економічні негаразди та проблеми в державі. Тож покладаємо великі сподівання на те, що у цих стінах вами буде кристалізовано ті рішення та пропозиції, які реально здатні рятувати життя», — зауважив мер.
Старт пленарній роботі дав співголова оргкомітету та ключовий модератор дводенного мультисесійного фахового заходу Андрій Сердюк, директор ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», академік НАМН України, член Президії НАМН України, голова Української асоціації громадського здоров’я. Він урочисто зачитав зі сцени напутні звернення від імені двох президентів — держави України та НАМН України.
* * *
У першому офіційному привітанні — за підписом Президента України Петра Порошенка — йшлося про дотримання принципу безпеки пацієнтів як наріжного каменю охорони здоров’я. «Найвища соціальна цінність полягає в реалізації конституційного права кожного громадянина на якісне та безпечне медичне обслуговування. Вбачаю нагальну потребу в концентрації зусиль професійного середовища, наукової спільноти та громадськості на формуванні комплексу заходів для упередження медичних помилок і зменшення наслідків, пов’язаних із несумлінним виконанням обов’язків. Переконаний, що обмін досвідом та плідні фахові дискусії стануть платформою для підготовки конструктивних пропозицій, спрямованих на побудову сучасних стратегій щодо убезпечення лікарняного середовища, запобігання порушенню реалізації соціальних та економічних прав через дефекти медичної допомоги», — відзначено у листі Глави Держави.
У другому зверненні — від президента НАМН України, академіка НАМН України Віталія Цимбалюка — наголошувалося, що стрижневим імпульсом для проведення цього міжвідомчого та мультидисциплінарного зібрання слугувало, по-перше, розуміння того, що в усіх сферах людської діяльності користь невідступно супроводжується шкодою; по-друге, усвідомлення масштабів негативних наслідків надання медичної допомоги та спільна мета звести до мінімуму ризики для пацієнтів. «Безпека пацієнтів — окрема проблема глобального значення, яка актуальна для всіх країн: незалежно ані від рівня їх соціально-економічного розвитку, ані від організаційних форм функціонування чи джерел фінансування систем охорони здоров’я. Місто Дніпро завжди славилося новаторськими ініціативами — ось і нині голова міста, міська рада демонструють взірець вирішення складної системної проблеми, якою є розбудова безпечного лікарняного середовища, із використанням потенціалу центральної державної влади, регіонального владного ресурсу, фахової спільноти, науки, освіти, широкої громадськості, зарубіжного досвіду. Впевнений, що представлені в ході конференції доповіді та проекти, як і плоди їх колегіального обговорення, нададуть новий поштовх справам на шляху до безпечної медичної допомоги не лише у місті Дніпрі, але й у країні загалом; сприятимуть втіленню в життя напрацьованих планів та високих міжнародних стандартів задля забезпечення якісного і здорового життя наших співвітчизників», — зазначено у зверненні керманича НАМН України.
* * *
Варто нагадати, що проведенню конференції передувала низка «увертюрних» (або концептуально-підготовчих) заходів та подій, про які ми мали честь інформувати своїх шановних читачів раніше — зокрема, круглий стіл «Безпека пацієнтів — актуальна проблема вітчизняної системи охорони здоров’я» (лютий 2017 р., Київ, Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України); характерні прояви міжвідомчого партнерства в охороні здоров’я — зокрема підписання меморандуму про співробітництво між науковцями та представниками різних сегментів громадського сектору, відкритого звернення авторитетних діячів щодо стану вітчизняної системи охорони здоров’я, започаткування науково-громадського партнерства для формування національної доповіді щодо стану здоров’я населення України (березень 2017 р., Київ, Українська спілка промисловців та підприємців) тощо.
А от стосовно нинішньої конференції нам як спеціалізованому медичному виданню було б важко дотриматися суто репортажного формату висвітлення, — натомість доцільнішим ввижалося б надати перевагу на користь тематично-контентного жанру.
Чому?
Насамперед — сама тематика-проблематика така. Дуже специфічна. Трохи незручна. Дещо громіздка. Геть не прибуткова. Болюча. Поліморбідна. Слизька. Полімодальна. Надзначуща… В якій ціла безодня прогалин на кожному кроці. Безліч зацікавлених сторін. Кремезні підвалини та родючий ґрунт для конфлікту інтересів. Непросте морально-етичне тло. Глибоке деонтологічне підґрунтя. Безмежна кількість найрізноманітніших ризиків для усіх задіяних. В буквальному сенсі кричуще медико-соціальне звучання. Тощо.
Інша характерна риса заходу — значне розмаїття (широта) сфер охоплення. Від елементарно-тривіальних (здавалося б) проблем внутрішньолікарняної інфекції на первинному рівні районної лікарні — до щабля високоспеціалізованої медичної допомоги («важкої артилерії») в умовах надсучасного високотехнологічного стаціонару академічної євроклініки, де роблять у прямому сенсі чудеса: досягають тих лікувальних результатів, що суттєво перевищують індикативні світові зразки (виявляється, таке можливо і у нас в Україні: були б бажання та системність), та ще й конкретно пояснюють, завдяки чому це вдається…
Новітні технології в охороні здоров’я?! Овва! — з фахових доповідей, повідомлень та дискусій стосовно e-health та IT-модернізації (не лише систематизації рутинних процедур чи структурної автоматизації технологічних процесів, — беріть ширше й глибше: метаморфозу власне самої парадигми надання медичної допомоги населенню) можна без труднощів скласти окрему утилітарну сагу — чи то прагматичну оду…
Як вберегтися від лікарських помилок — діагностичних, лікувальних, ментальних? Як навчитися визнавати ці помилки та робити з них висновки? Як виховувати у середовищі нинішніх і прийдешніх професіоналів охорони здоров’я культуру медичної безпеки? Будь-ласка: для пошуку «відповідних відповідей» у рамках конференції проведено окрему секцію під назвою «Безперервна медична освіта та питання безпеки пацієнтів. Людський чинник та культура безпеки». Її наповнюють змістом визнані вітчизняні фахівці з провідних вищих навчальних закладів та наукових установ нашої країни: представлені Дніпро, Київ, Львів, Одеса, Полтава, Харків!
Цілий конгломерат проблематики міждисциплінарного характеру та важкого соціоморального навантаження існує навколо ведення пацієнтів, щодо яких стратегічний ресурс медичного життєзбереження вже вичерпано, — і на порядку денному постає тактичне завдання забезпечити максимально тривалий, абсолютно гідний та мінімально болісний процес переходу у світ кращий. Цьому важливому питанню (з яким у розвинутих країнах світу держава пов’язує статус свого гуманістичного реноме та морального престижу) також присвячена окрема секція конференції — «Безпека пацієнтів у паліативній допомозі: медичні, соціальні та правові аспекти». І тут знову-таки панував системно-комплексний міжвідомчий підхід: серед доповідачів — вчені НАМН України, представники провідних науково-освітніх установ системи МОЗ України, посадовці міської, обласної та центральної державної влади (міської ради, обласної держадміністрації, Міністерства соціальної політики України відповідно) тощо.
Таким чином, за напруженням медико-соціальної проблематики та коефіцієнтом корисного інформативного насичення захід заслуговує на грубий фоліант товщиною якщо не з «Компендіум», то принаймні з «Фармацевтичну енциклопедію», — натомість, на жаль, наш журнальний формат передбачає утилітарну лаконічність. Адже лікарі — люди вкрай зайняті. Після напруженого денного прийому чи то шквалу ургентних викликів, доби в операційній чи декількох реінтубацій за ніч — не те що на «почитати для душі» пороху не лишається, — коли очі злипаються, мимоволі почнеш «діагоналити» навіть найцікавіше для допитливого мозку та найактуальніше для власної практики літературне джерело, часто-густо піддаючись спокусі обмежитись ознайомленням з його резюме. Вже й ту історію хвороби на втіху прокуророві тягне силоміць упхати у прокрустове ложе морзянки…
Усе це ми намагатимемося враховувати — тому колегіально прагнутимемо максимально «компактизувати» цю насправді безцінну (і, що найголовніше, — свіжу та доказову) інформацію стосовно проблеми, яку на віки і тисячоліття так геніально-лаконічно сформулював пращур нашого фаху: non nocere — не зашкодь…
* * *
- З огляду на сучасні міжнародні уявлення та стандарти.
- У дусі тлумачень та найсвіжіших рекомендацій ВООЗ.
- За літерою кращих світових досконалих практик охорони здоров’я.
- З повним використанням найновітніших системних технологій, які всесильний людський інтелект створює собі у підмогу.
- Базуючись на передовому досвіді, — водночас насамперед враховуючи помилки, — інших країн.
- На основі принципів та положень доказової медицини…
Звісно: для нас сьогоднішніх усі ці тези — здебільшого — день завтрашній.
Але: якщо не сподіватися, що завтра настане — то жити сьогодні й втрачає сенс, і моторошно дещо.
Одні кажуть: «Прийдуть часи — от тоді!..». Мабуть, надто в пасиві: пливемо за течією.
Інші кажуть: «Ми зробимо — от тоді!..». Мабуть, надто самовпевнено: нашому теляті вовка з’їсти.
То, може, краще так: «Прийдуть ті часи — і не без нашої допомоги»…
* * *
Відповідально запевняємо.
Цікаво буде — кожному.
Корисно — всім без винятку.
Наша мета — професійно збагатити свого читача.
Прохання до нього — лишень одне.
Шановний колего!
Зверніть непересічну увагу.
Оскільки наша сьогоднішня тема — це абсолютне NOTA BENE для медичного працівника будь-якої спеціальності, професійної кваліфікації чи фахового світогляду.
Бо кожен, хто обрав цей фах, повинен не «теоретично-гіпотетично», а за змістом предметно розуміти рівняння: безпека = надпріоритет.
Без цього змісту наш фах губить свій сенс.
А «сенс» і «зміст» — не завжди синоніми…
* * *
ЧАСТИНА 1.
УКРАЇНСЬКА КАРДІОХІРУРГІЯ — НАЦІОНАЛЬНА ЧЕСТЬ І СЛАВА
З огляду на зазначене у пролозі, зі стану проблеми починати не будемо. Загальновідомо: проблем і так багато. Вони беруть кількістю — і незчисленним є легіон їх. Проблеми — суть причини. Негаразди — імпульс до оптимізації. Тож докладно зупинитися на «етіологічних підґрунтях» ми ще обов’язково встигнемо у подальшому.
Натомість — почнімо із флагманів. Тих, хто вміє ВИРІШУВАТИ вищезазначені проблеми і успішно вчиться їх НЕ ДОПУСКАТИ. Тих, хто встановлює і надає оточенню взірцеву фахово-поведінкову модель для масштабування, — наче той лебідь, що діловито заклопотав, наче від якоїсь несподіванки (осяяння) заполохався, похапцем підхопився й здійнявся в небо першим, — а за ним: диригентом, піонером, очільником, стрижнем ініціативи, носієм лідерства, — як за злетом тієї чарівної диригентської палички, що забезпечує унісон різних партій, — дружно злітає, а потім уперто та наполегливо долає свій довгий складний шлях уся зграя.
Перша із двох доповідей Олексія Крикунова, доктора медичних наук, завідувача відділення хірургічного лікування інфекційного ендокардиту ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені академіка М.М. Амосова НАМН України», мала назву «Післяопераційні ускладнення та проблеми безпеки пацієнтів в кардіохірургії» і була підготовлена у співавторстві з директором Інституту, академіком НАМН УкраїниВасилем Лазоришинцем (критичне напруження операційного графіка позбавило його можливості взяти у конференції безпосередню участь). /Нагадаємо, що останньою сесією Загальних зборів НАМН України, шляхом таємного голосування, члена-кореспондента НАМН України, професора В. Лазоришинця обрано дійсним членом НАМН України за спеціальністю «Дитяча серцево-судинна хірургія»; одночасно такої ж честі удостоївся інший представник Інституту — член-кореспондент НАМН України, професор Анатолій Руденко (за спеціальністю «Хірургія коронарних судин»). Таким чином, «на фюзеляжі» Клініки Амосова виблискують вже чотири академічні зірки: академіків М.М. Амосова (геніального засновника) та Г.В. Книшова (очільника впродовж десятиліть), — а віднині — й талановитих учнів пойменованих корифеїв: академіків В.В. Лазоришинця (нинішнього керманича) та А.В. Руденка (його заступника з наукової роботи). — Прим. авт./
* * *
У своєму виступі О. Крикунов представив широку й розмаїту палітру життєрятівної діяльності фахівців ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені академіка М.М. Амосова НАМН України» (НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України) — епіцентру української серцево-судинної хірургії як найскладнішої, найбільш високотехнологічної та наукомісткої сфери медичних знань і практичної охорони здоров’я. /Допитливий та принципово налаштований читач (яким, певно, і повинен бути лікар) запитає: «Чому ви написали про НАЙБІЛЬШ технологічну галузь; є й інші дуже розвинуті та високотехнологічні сфери клінічної медицини; їх представники можуть образитися; чи не коректніше написати: ОДНА з найбільш технологічних?..». Повірте: ми так і збиралися. Але — зіткнулися з важливою специфікою: у серцево-судинної хірургії є патогномонічна характерна риса, яка «протуберантно» вирізняє цю сферу медичної науки і клінічної практики з-поміж усіх без винятку інших. А саме: більшість кардіохірургічних оперативних втручань проводяться в умовах штучного кровообігу. За рівнем тонкощів та складнощів, клінічної комплексності та глибини патогенетичного осмислення такої парадигми лікувального процесу, контрапунктом якої постає необхідність ввести пацієнта, фактично, у стан штучної клінічної смерті — тимчасово «виключити» його власний самостійний кровообіг, на деякий час «делегувавши» його машині, — а після того не лише впоратися із благополучним виходом з післяопераційного періоду, досягнувши максимально повного клінічного результату втручання в контексті основної патології, — не лише забезпечити середньострокове одужання та подальшу довгострокову реабілітацію з метою упередження інвалідизації та гарантування максимально високої якості подальшого життя, — але й знівелювати патофізіологічні наслідки такої по суті катастрофічної «генеричної заміни двигуна під час руху по трасі»: наслідки як для всіх органів та систем поодинці, так і для організму в цілому! Отже, впевнено стверджуємо, що це була не гіпербола, а доведена теорема: як за рівнем клінічно-патофізіологічної складності, так і за ступенем технологічності й інтелектоємності рішень діагностично-лікувального каскаду, — кардіохірургія посідає беззаперечне перше місце. А стосовно всіх інших медичних спеціалізацій, — рівень розвитку та значення яких у системі охорони здоров’я нікому й на думку не спаде піддати сумніву! — «пропускаємо вісім перших місць і починаємо із заохочувальних». Без образ. — Прим. авт./
НАЗУСТРІЧ 25-РІЧЧЮ НАМН УКРАЇНИ
Науково-практичні досягнення НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України за період 2012–2016 рр.
Вперше у світі
Впроваджено у клінічну практику комплексні методи діагностики та лікування інфекційного ендокардиту, що дозволило знизити госпітальну летальність до 1,2% при лікуванні інфекційного ендокардиту нативних клапанів серця на найбільшому в світі контингенті хворих — понад 2,5 тис. операцій.
Вперше в Європі
Досліджено вплив гвинтоподібної механіки серця на розвиток серцевої недостатності при кардіоміопатії.
Досліджено вплив загальної керованої гіпертермії на динаміку титру вірусів імунодифіциту людини і гепатиту В у хворих на інфекційний ендокардит.
Розроблено методи захисту легень у хворих на інфекційний ендокардит при операціях в умовах штучного кровообігу.
Вирішено проблему хірургічного лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом — летальність знизилася з 2,8 до 0,3%.
Визначено термодинамічну модель розповсюдження теплового фронту в міокарді при транскатетерній радіочастотній абляції аритмогенних зон.
Вперше в Україні
2012
Досліджено закономірності та розроблено засоби діагностики стану різних відділів системи кровообігу людини із застосуванням даних моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.
Здійснено транскатетерну імплантацію аортального клапана пацієнтові з рецидивною стенокардією після коронарного шунтування та з аортальним стенозом.
2013
Проведено ендопротезування коарктації аорти вагітній.
Проведено ендоваскулярне протезування аорти при складній вродженій ваді.
Вперше серед країн СНД розпочато проведення міні-інвазивних пластичних втручань на клапанах серця з використанням відеоторакоскопії (малотравматичні ендоскопічні операції на серці з мінімальним розрізом).
2014
Отримано позитивний результат операції «Норвуд-1», «Норвуд-2» та «Норвуд-3» при синдромі гіпоплазії лівих відділів серця.
2015
Виконано гібридне закриття дефекту міжшлуночкової перегородки чотирьохмісячній дитині з високою легеневою гіпертензією на працюючому серці без застосування штучного кровообігу.
Закрито парапротезну фістулу мітрального клапана за допомогою оклюдера для закриття дефекту міжшлуночкової перегородки доступом через прокол верхівки лівого шлуночка на передній поверхні грудної клітки.
Розроблено комплексний алгоритм захисту міокарда під час проведення первинного перкутанного коронарного втручання у пацієнтів з гострим коронарним синдромом.
